Материал: Фінансова грамотність

140

  

Розділ

 7. 

ДЕПОЗИТИ

Розглянемо

приклад

роботи

фінансової

піраміди

, 

де

кожен

учасник

повинен

внести

 100 

грн

і

залучити

до

піраміди

принаймні

двох

нових

учасників

 (

рис

. 13.1

).  

Рис

. 13.1. 

Схема

роботи

фінансової

піраміди

Як

бачимо

з

наведеного

прикладу

, 

учасники

 IX 

рівня

сплатили

по

  

100 

грн

учасникам

 VIII 

рівня

, 

що

залучили

їх

до

піраміди

. 

Кожен

із

учасників

VIII 

рівня

отримав

 200 

грн

, 

з

яких

 150 

грн

сплатив

учасникові

 VII 

рівня

. 

Останні

, 

отримавши

 300 

грн

, 

по

 200 

грн

сплатили

учасникам

 VI 

рівня

. 

Учасники

 VI 

рівня

, 

отримали

по

 400 

грн

, 

з

них

лише

 250 

грн

передали

на

наступний

рівень

, 

тобто

на

руках

у

них

залишилося

 150 

грн

і

вони

отримали

дохід

від

участі

в

піраміді

  (

оскільки

початковий

внесок

становив

 100 

грн

). 

Надалі

, 

що

на

вищому

рівні

перебуває

учасник

, 

то

більший

дохід

він

отримає

. 

Відповідно

до

нашого

прикладу

, 

із

 511 

учасників

піраміди

дохід

отримають

лише

 65 

чоловік

. 

Кількість

рівнів

піраміди

може

бути

набагато

більшою

, 

відповідно

до

зростання

їх

кількості

зменшуватиметься

ймовірність

отримання

доходу

для

нових

учасників

. 

Із

розвитком

засобів

телекомунікації

зросла

кількість

пірамід

, 

у

яких

фінансові

операції

та

залучення

учасників

здійснюються

через

мережу

Інтернет

. 

Особливістю

таких

пірамід

є

можливість

для

організаторів

зали

-

шатися

анонімними

, 

що

значно

ускладнює

відслідковування

руху

грошей

і

притягнення

шахраїв

до

кримінальної

відповідальності

. 

Повернути

гроші

в

таких

випадках

практично

неможливо

. 

9

00 

грн

. 

 
 
 
4

50 

грн

. 

 
 
 
4

00 

грн

. 

 
 
3

50 

грн

. 

 
 
3

00 

грн

. 

 
 
2

50 

грн

. 

 
 
 

І

рівень

 – 

організатор

  

 
 

ІІ

рівень

 – 2 

учасники

 
 
 

ІІІ

рівень

 – 4 

учасники

 
 
 

І

V 

рівень

 – 8 

учасників

 
 
V 

рівень

 – 16 

учасників

 
 
VI 

рівень

 – 32 

учасники

 
 
 
VII 

рівень

  – 64 

900 

грн

 
 
450 

грн

 
 
400 

грн

 
 
350 

грн

 
 
300 

грн

 
 
250 

грн

 
 
200 

грн

 
 

150 

грн

 
 
 

100 

грн

І

рівень

 – 

організатор

  

 
 

ІІ

рівень

 – 2 

учасники

 
 

ІІІ

рівень

 – 4 

учасники

 
 

І

V 

рівень

 – 8 

учасників

 
V 

рівень

 – 16 

учасників

 
 
 
VI 

рівень

 – 32 

учасники

 
 
VII 

рівень

 – 64 

учасники

 
 
 
VIII 

рівень

 – 128 

учасників

 
 
 
IX 

рівень

 – 256 

учасників

141 

§

  13. 

НЕБАНКІВСЬКІ

ДЕПОЗИТИ

ЦЕ

ЦІКАВО

!  

Типовий

приклад

інтернет

-

піраміди

 – 

МММ

-2011, 

що

була

створена

в

Росії

в

січні

 2011 

року

, 

але

поширила

свою

діяльність

і

на

територію

України

. 

На

сайті

цієї

структури

є

офіційне

попередження

, 

що

проект

є

фінансовою

пірамідою

. 

Принцип

дії

системи

 – 

учасники

купують

віртуальні

  «

МММ

-

долари

», 

курс

яких

, 

за

обіцянками

організаторів

, 

зростає

на

 20–60% 

щомісяця

. 

Учасник

може

продати

свої

долари

за

поточним

курсом

і

отримати

гроші

. 

Особливістю

цієї

піраміди

є

спосіб

руху

грошей

. 

Вона

ніде

офіційно

не

зареєстрована

, 

не

має

жодного

офісу

чи

єдиного

рахунку

в

банку

. 

Всі

перекази

грошей

відбуваються

напряму

між

учасниками

. 

Для

участі

в

піраміді

потрібно

зарезервувати

певну

суму

грошей

, 

яку

можна

зберігати

самостійно

чи

передати

на

зберігання

керівникові

  «

десятки

». 

Вважається

, 

що

за

такого

резерву

-

вання

учасник

купує

певну

кількість

МММ

-

доларів

, 

курс

яких

змінюється

двічі

на

тиждень

особисто

організатором

піраміди

Сергієм

Мавроді

та

публікується

на

офіційному

сайті

. 

При

продажу

одним

із

учасників

МММ

-

доларів

, 

їх

кількість

множиться

на

поточну

ціну

і

сума

виплачується

із

коштів

 «

десятки

», 

за

нестачі

коштів

 – 

із

грошей

інших

десяток

. 

За

вісім

місяців

 2011 

року

курс

МММ

-

доларів

зріс

на

 344%. 

Очевидно

, 

що

жодні

реальні

інвестиції

не

можуть

принести

настільки

високої

дохідності

. 

Тому

в

майбутньому

значна

частина

вкладників

МММ

-2011 

неминуче

втратить

свої

кошти

. 

Іншим

видом

інтернет

-

пірамід

є

хайп

-

фонди

 – 

шахрайські

онлайн

-

проекти

, 

що

схожі

на

інвестиційні

фонди

з

високою

дохідністю

. 

Працюють

вони

здебільшого

з

електронними

валютами

. 

Хайп

-

фонди

виплачують

високі

проценти

за

рахунок

нових

надходжень

і

розширення

кола

учасників

. 

Якщо

потік

грошей

зменшується

і

його

не

вистачає

для

покриття

поточних

зобов

’

язань

, 

фонд

закривається

і

всі

виплати

припиняються

. 

Середньо

-

строкові

хайп

-

фонди

обіцяють

дохідність

на

рівні

 1–3% 

на

добу

і

можуть

існувати

до

 6–9 

місяців

. 

Короткострокові

фонди

інколи

обіцяють

дохідність

і

5–50% 

на

добу

. 

Для

вкладення

коштів

у

хайпи

використовуються

електронні

платіжні

системи

, 

такі

як

Liberty Reserve

і

Perfect Money

.  

? 

Як

розпізнати

фінансову

піраміду

Ознаки

фінансової

піраміди

1.

Наявність

реклами

, 

що

обіцяє

надзвичайно

високий

дохід

і

міні

-

мальний

ризик

вкладення

грошей

. 

2.

Уся

інформація

, 

яку

отримує

потенційний

інвестор

, 

стосується

лише

того

, 

скільки

він

може

заробити

  (

використовуються

психо

-

логічні

методи

впливу

, 

пафосні

презентації

, 

рекламні

розсилки

142

  

Розділ

 7. 

ДЕПОЗИТИ

тощо

). 

Часто

можливості

перевірити

таку

інформацію

на

основі

даних

із

незалежних

джерел

інвестор

не

має

, 

організатори

піраміди

можуть

наголошувати

на

її

конфіденційності

. 

Проте

якщо

діяль

-

ність

фінансової

установи

не

має

на

меті

шахрайства

, 

то

ця

установа

повинна

надавати

інформацію

про

себе

 – 

фінансові

звіти

, 

звіти

про

проведені

операції

, 

об

’

єкти

інвестування

і

т

. 

д

.  

Подібна

інформація

не

може

бути

секретною

. 

3.

Використання

великої

кількості

специфічних

термінів

  (

форекс

, 

ф

’

ючерс

, 

своп

та

ін

.), 

що

часто

є

незрозумілими

для

непро

-

фесіонала

. 

4.

Рух

вкладених

грошей

через

велику

кількість

країн

, 

у

зв

’

язку

з

чим

інвестор

втрачає

можливість

контролювати

їх

використання

. 

5.

Анонімність

організаторів

і

координаторів

піраміди

. 

6.

Невеликий

розмір

вступного

внеску

  (

наприклад

, 300–700 

грн

), 

що

дозволяє

охопити

широку

масу

інвесторів

, 

а

також

уникнути

великої

кількості

судових

позовів

, 

оскільки

значна

частина

ошуканих

інвесторів

може

змиритись

із

втратою

коштів

. 

7.

Відсутність

офісу

, 

офіційної

реєстрації

, 

дозволу

здійснювати

діяльність

на

території

країни

. 

Діяльність

фінансових

пірамід

часто

пов

’

язують

із

шахрайством

, 

проте

в

окремих

випадках

піраміда

може

бути

наслідком

прорахунків

у

прогнозах

щодо

бізнес

-

проектів

. 

Коли

проект

не

приносить

очікуваного

доходу

, 

його

власник

намагається

залучити

додаткові

кошти

, 

розраховуючи

поліпшити

ситуацію

в

майбутньому

. 

Однак

у

реальності

більша

частина

залучених

грошей

використовується

для

розрахунків

із

початковими

інвесторами

, 

а

організатори

не

докладають

особливих

зусиль

для

отримання

прибутку

для

інвесторів

. 

Подібні

проекти

у

світовій

практиці

отримали

назву

схеми

Понці

(

рис

. 13.2

), 

за

іменем

італійського

емігранта

Чарльза

Понці

, 

який

у

 1920-

х

роках

організував

у

США

інвестиційну

піраміду

, 

що

займалася

операціями

з

між

-

народними

відповідними

купонами

. 

Для

фінансуван

-

ня

подібної

діяльності

він

зібрав

гроші

в

інвесторів

, 

запропонувавши

доволі

високий

процент

. 

У

подаль

-

шому

кошти

, 

що

надходили

від

нових

інвесторів

, 

скеро

-

вувалися

для

виплат

більш

раннім

інвесторам

, 

а

части

-

ну

грошей

Понці

витрачав

на

свої

потреби

.  

організатор

І

рівень

ІІ

рівень

ІІІ

рівень

Рис

. 13.2. 

Схема

Понці

143 

§

  13. 

НЕБАНКІВСЬКІ

ДЕПОЗИТИ

Детальніше

про

діяльність

і

життя

Чарльза

Понці

на

сайті

http://en.wikipedia.org/wiki/Charles_Ponzi.

  

Існує

кілька

відмінностей

схеми

Понці

від

класичної

фінансової

піраміди

.  

По

-

перше

, 

у

схемі

Понці

  (

див

. 

рис

. 13.2

) 

є

центральна

фігура

, 

що

отримує

більшу

частину

грошей

від

шахрайства

. 

Натомість

у

фінансовій

піраміді

є

група

інвесторів

, 

які

активно

залучають

нових

інвесторів

і

отриму

-

ють

певний

відсоток

від

здійснених

інвестицій

. 

По

-

друге

, 

схема

Понці

не

розрахована

виключно

на

нових

інвесторів

. 

Вона

передбачає

повернення

в

систему

тих

інвесторів

, 

що

вже

заробили

певний

дохід

, 

шляхом

їх

переконання

реінвестувати

ці

кошти

. 

Така

стратегія

не

характерна

для

фінансових

пірамід

, 

що

орієнтуються

на

неперервне

залу

-

чення

нових

інвесторів

. 

По

-

третє

, 

схему

Понці

іноді

доволі

важко

ідентифікувати

на

стадії

розвитку

, 

і

тільки

в

міру

збільшення

масштабів

діяльності

стає

очевидним

її

шахрайський

характер

. 

ПІДСУМКИ

1.

Вкладення

коштів

на

депозити

в

небанківські

фінансові

установи

може

бути

більш

прибутковим

у

порівнянні

з

банківськими

депозитами

, 

але

і

більш

ризикованим

. 

2.

За

нормальних

умов

високою

надійністю

відрізняються

вкладення

у

кредитні

спілки

, 

оскільки

вони

використовують

залучені

кошти

лише

для

кредитування

своїх

членів

. 

Проте

системи

страхування

депозитів

у

кредитних

спілках

в

Україні

поки

що

не

створено

. 

3.

Основною

ознакою

фінансових

пірамід

є

обіцянка

надзвичайно

високого

доходу

на

короткий

період

часу

. 

У

разі

вкладення

грошей

у

такі

структури

ймовірність

втрати

коштів

є

дуже

великою

. 

ЗАПИТАННЯ

ДЛЯ

ПЕРЕВІРКИ

ЗНАНЬ

  

1.

Які

небанківські

фінансові

установи

можуть

залучати

депозити

? 

2.

У

чому

особливості

діяльності

кредитних

спілок

? 

3.

Які

переваги

і

недоліки

вкладення

коштів

на

депозит

у

кредитну

спілку

? 

4.

Що

таке

фінансова

піраміда

? 

Чи

може

будь

-

яка

фінансова

піраміда

постійно

бути

успішною

? 

144

  

Розділ

 7. 

ДЕПОЗИТИ

ЗАПИТАННЯ

ДЛЯ

ОБГОВОРЕННЯ

1.

Чому

небанківським

установам

потрібні

депозити

? 

Що

інші

установи

роблять

із

цими

депозитами

? 

2.

Що

безпечніше

: 

небанківський

депозит

чи

депозит

у

банку

? 

Чи

існує

будь

-

яке

страхування

депозитів

у

небанківських

фінансових

установах

? 

3.

Використовуючи

співвідношення

  «

ризик

 – 

дохід

» 

із

попереднього

уроку

, 

що

ви

можете

сказати

про

очікувані

депозитні

ставки

в

небанківських

фінансових

установах

?  

4.

Як

ви

можете

захистити

себе

від

залучення

до

фінансової

піраміди

? 

Які

ключові

моменти

наштовхують

на

думку

, 

що

ви

маєте

справу

з

фінансовою

пірамідою

?  

СЛОВНИК

ОСНОВНИХ

ТЕРМІНІВ

Небанківські

депозити

 – 

кошти

населення

і

підприємств

, 

що

вкладаються

в

небанківські

фінансові

установи

на

визначений

термін

з

умовою

отримання

процентного

доходу

.  

Схема

Понці

 – 

різновид

фінансової

піраміди

, 

що

передбачає

максимальний

дохід

організатора

та

реінвестування

коштів

тих

інвесторів

, 

що

вже

заробили

певний

дохід

. 

Фінансова

піраміда

 – 

шахрайський

спосіб

забезпечення

доходу

за

рахунок

постійного

залучення

грошей

від

нових

учасників

, 

що

неминуче

закінчується

банкрутством

і

збитками

для

інвесторів

, 

які

вклали

свої

гроші

останніми

.