Харчова та енергетична цінність
|
Вага продукту100 г |
|
|
Білки |
6.5 г |
|
Жири |
30 г |
|
Вуглеводи |
53 г |
|
Калорійність |
510 ккал |
Зберігати за температури від 0°С до 20°С і відносній вологості повітря не більше 75%. Термін придатності - 9 місяців.
Товарний знак ПП "Солонина"
ринок товар споживач маркетинг
Розділ 4. Визначення оптимальної ціни на товар на підставі
проведення пробного маркетингу
Щоб визначити чи будуть споживачі купувати даний товар в реальних умовах та випробувати різні методи збуту, проведемо пробний маркетинг, який передбачає обмежену реалізацію товару в обраному регіоні.
В курсовому проекті використовується методика ціноутворення,
що орієнтована на попит, з урахуванням впливу інших методичних підходів,
оскільки вони взаємопов’язані. Обраний метод базується на класичній економічній
моделі, яка розглядає ціноутворення як механізм що відповідає за ефективне
розміщення і використання ресурсів, Центральним в економічній моделі є закон
попиту, відповідно до якого між попитом і ціною існує обернена залежність.
Тобто - підвищення ціни призводить до зниження попиту. Використання обраної
методики передбачає, що попит може бути визначений з достатнім ступенем
достовірності.
.1 Визначення взаємозв’язку між ціною і попитом
Для оцінки взаємозв’язку між ціною і попитом на наші чіпси
(рівнем його збуту) ПП "Солонина" протягом декількох місяців
проводила пробний маркетинг цього товару при різних значеннях ціни.
Таблиця 4.1
Результати пробного маркетингу
|
Ціна, грн. |
Обсяг збуту, од. |
|
2,42 |
13000 |
|
2,29 |
59000 |
|
2,16 |
178000 |
|
2,03 |
188000 |
|
1,9 |
344000 |
|
1,77 |
317000 |
|
1,64 |
509000 |
|
Продовження таблиці 4.1 |
|
|
1,51 |
446000 |
|
1,38 |
674000 |
|
1,25 |
574000 |
|
1,12 |
839000 |
Результати пробного маркетингу зображено у формі
кореляційного поля (рис. 4.1), де величина попиту (N) відкладається на осі Y, а
ціна (Ц) - на осі X.
Рис. 4.1. Результати пробного маркетингу
Наступний крок - це складання рівняння регресії, що
встановлює взаємозв'язок між досліджуваними параметрами: ціною та обсягом
попиту, що у даному випадку дорівнює рівню фактичного збуту. Оскільки зв'язок
між ними близький до лінійного, то рівняння регресії буде мати вигляд:
де N - теоретичне значення обсягу збуту при відповідній ціні.
На підставі гіпотези про лінійність зв’язку через кореляційне поле точок нам необхідно провести пряму таким чином, щоб сума квадратів відхилень теоретичних значень від фактичних була мінімальною. В цьому полягає суть методу найменших квадратів. Це означає, що в нашій розрахункові значення максимально наближені до фактичних, що є гарантією достовірності моделі.
Використовуючи метод найменших квадратів для обчислення в0 та
в1 нам слід розв’язати систему нормальних рівнянь:
де m - кількість замірів у проведеному дослідженні.
Щоб розв’язати цю систему, треба помножити перше рівняння на:
та відняти друге рівняння від першого або використати інші методи розв’язування систем рівнянь.
Проміжні дані подано у табл. 4.2.
Таблиця 4.2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
1 |
2,42 |
13000 |
31460 |
5,8564 |
169000000 |
-3500 |
-379954,545 |
1,4437E+11 |
|
2 |
2,29 |
59000 |
135110 |
5,2441 |
3481000000 |
72490,90909 |
-303963,636 |
9,2394E+10 |
|
3 |
2,16 |
178000 |
384480 |
4,6656 |
31684000000 |
148481,8182 |
-227972,727 |
5,1972E+10 |
|
4 |
2,03 |
188000 |
381640 |
4,1209 |
35344000000 |
224472,7273 |
-151981,818 |
2,3098E+10 |
|
5 |
1,9 |
344000 |
653600 |
3,61 |
1,18336E+11 |
300463,6364 |
-75990,9091 |
5774618264 |
|
6 |
1,77 |
317000 |
561090 |
3,1329 |
1,00489E+11 |
376454,5455 |
0 |
0 |
|
7 |
1,64 |
509000 |
834760 |
2,6896 |
2,59081E+11 |
452445,4545 |
75990,90909 |
5774618264 |
|
8 |
1,51 |
446000 |
673460 |
2,2801 |
1,98916E+11 |
528436,3636 |
151981,8182 |
2,3098E+10 |
|
9 |
1,38 |
674000 |
930120 |
1,9044 |
4,54276E+11 |
604427,2727 |
227972,7273 |
5,1972E+10 |
|
10 |
1,25 |
574000 |
717500 |
1,5625 |
3,29476E+11 |
680418,1818 |
303963,6364 |
9,2394E+10 |
|
11 |
1,12 |
839000 |
939680 |
1,2544 |
7,03921E+11 |
756409,0909 |
379954,5455 |
1,4437E+11 |
|
∑ |
19,47 |
4141000 |
6242900 |
36,3209 |
2,23517E+12 |
4141000 |
|
6,3521E+11 |
Проміжні розрахунки
з системи рівнянь виводимо:
584545,455
1411100
Рівняння регресії буде мати такий вигляд:
Після розв’язання системи рівнянь, визначення коефіцієнтів
та
та складання рівняння регресії
будують графік залежності N від Ц (рис. 4.2).
Рисунок 4.2 Графік залежності N від Ц
Далі ми визначаємо щільність зв’язку між цими величинами, для
чого обчислюють коефіцієнт детермінації.
де
-факторна дисперсія,
- загальна дисперсія,
Визначимо факторну дисперсію підставивши наступні дані:
6,3521E+11
57746182645
Визначимо загальну дисперсію підставивши наступні дані:
4141000
2,23517E+12
61479520661
Коефіцієнт детермінації характеризує тісноту зв’язку між даними величинами. Він має додатне значення і знаходиться в межах [0;1]. Залежно від значень R2 роблять наступні висновки:
· якщо 0< R2<0,4, то зв’язок між ціною і попитом слабкий;
· якщо 0,4< R2<0,6, то зв’язок між ціною і попитом відчутний;
· якщо 0,6< R2<1, то зв’язок між ціною і попитом щільний.
Використовувати рівняння регресії для подальших досліджень
можна при умові щільного зв’язку.
0,94
Оскільки
, то зв’язок між ціною і попитом щільний.
.2 Визначення оптимальної ціни, при якій фірма отримає
максимальний прибуток
Математична модель задачі по визначенню оптимальної ціни, при
якій фірма отримає максимальний прибуток має вигляд:
де П - прибуток, який отримає фірма від реалізації продукції за досліджуваний період;- постійні витрати фірми на виробництво і збут продукції за даний період - 19000 грн.- змінні витрати на одиницю продукції - 1,06 грн.
Взаємозв’язок між Ц та N встановлено у п. 4.1 у вигляді
регресії.
Максимізувати прибуток фірми можна з використанням похідної
Прирівнюємо
і знаходимо
Із попередньої формули виводимо наступні дані:
Щоб визначити максимальний прибуток потрібно знайти добуток
оптимальної ціни та оптимального обсягу збуту:
1,74грн.
395741
* 395741 - (19000 + 1,06 * 395741)=248919од.
В результаті проведених розрахунків отримуємо величину максимального прибутку для значення оптимальної ціни та обсяг збуту, при яких цей прибуток буде отримано.
Знаходимо також собівартість одиниці продукції при даному
обсязі збуту:
1,11(грн.)
Важливо також відобразити залежність собівартості від обсягу
збуту графічно (рис. 4.3).
Рис. 4.3. Залежність собівартості товару від обсягу збуту
Для прийняття ефективних рішень нашою фірмою, важливе
значення має визначення цінової еластичності попиту. Цінова еластичність попиту
визначає ступінь чутливості обсягів збуту (попиту) залежно від ступеня зміни у
цінах і може бути визначена за формулою:
-2,74839
де
- обсяг збуту, визначений за рівнянням регресії відповідно
при цінах
.
При зміні ціни на 1% попит зміниться на 2,75%.
Розділ 5. Формування оптимальних каналів розподілу товару
У цьому розділі потрібно сформувати оптимальні канали розподілу продукції, визначити посередників, яких підприємство буде залучати до її реалізації.
Канали розподілу - це сукупність фірм чи окремих осіб, які виконують посередницькі функції щодо фізичного переміщення та збуту товарів і перебирають на себе або сприяють переданню права власності на товари на шляху їх просування від виробника до споживача.
ПП "Солонина" використовуватиме два канали розподілу: одно рівневий та дворівневий канали.
В однорівневому каналі розподілу діє один тип посередника. На споживчих ринках таким посередником виступає як правило роздрібний торговець.
Фірма використовує таку систему у випадку співпраці із великими торговими мережами такими як Сільпо, Арсен, Ашан, Колібріс, Барвінок, Фуршет такі супермаркети зручні для використання однорівневої системи розподілу адже заказ товару відбувається великими партіями, що зменшує затрати на перевезення товару.
У двох рівневому каналі розподілу діють два таких посередника. На споживчому ринку такими посередниками бувають оптові та роздрібні торговці.
Фірма використовує таку систему розподілу для постачання свого продукту до більш дрібніших магазинів збуту, адже велика кількість дрібних магазинів потребують велику кількість фінансів і часу для транспортування, а так підприємство продає свою продукцію через оптових збутовиків.
Ширина каналу розподілу визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу. Наше підприємство буде використовувати інтенсивну ширину розподілу яка зумовлена чисельною кількістю оптових і роздрібних торговців.
Наша ціль охопити широкий ринок збуту, отримати високі прибутки через масову реалізацію і зручність місця придбання товару для споживача.
Отже, ми застосуємо два канали розподілу товару (рис. 5.1).
Рисунок 5.1. Схема каналів розподілу
Роздрібні торговці виконуватимуть наступні функції:
· надання торговельних послуг, тобто продаж товарів споживачам;
· прийняття на себе ризиків, зокрема відповідальності за товар під час його просування до споживача.
Оптовий торговець виконуватиме такі функції:
· стимулювання збуту, яке полягає у інформуванні споживачів за допомогою реклами та використання заходів стимулювання збуту;
· пошук потенційних споживачів, встановлення і підтримання з ними зв’язків;
· проведення ділових переговорів із споживачами стосовно рівня цін та інших умов, при яких право власності може бути передано іншим особам та організаціям.