Материал: idpzk

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ* Дніпровського державного університету внутрішніх справ

ПРОГРАМА навчальної дисципліни

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Запоріжжя — 2006

665

Удк 340. 15 (1-87 (075.8) ББК 67.3 (О) я73

Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. Програма навчальної дисципліни (за вимогами кредитно-модульної системи). — Запоріжжя: Юридичний ін-т Дніпропетровського держ. Ун-ту внутрішніх справ, 2006 — 35 с.

Рекомендовано:

Міністерством освіти і науки України лист № 14/18.2-1088 від 28.04.2006 р.

Розробники:

Бостан Л. М., кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ;

Бостан С. К., кандидат історичних наук, професор кафедри теорії та історії держави і права Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Рецензенти:

кафедра теорії і історії держави та права Гуманітарного університету

«Запорізький інститут державного і муніципального управління»;

Пархоменко Н. М., кандидат юридичних наук, вчений секретар Інституту держави і права ім. В. М. Корецького;

Батліна Л. М., кандидат педагогічних наук, професор кафедри теорії та історії держави і права Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського

державного університету внутрішніх справ.

Затверджено вченою радою

Запорізького юридичного інституту МВС України.

Протокол № 6 від 30 червня 2005 р.

ББК 67.3 (О) я73

© Запорізький юридичний інститут, 2006 © Бостан Л. М., Бостан С. К., 2006

666

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН» (за вимогами ECTS)

Опис предмета навчальної дисципліни

Предмет: «Історія держави і права зарубіжних країн»

Мета: ознайомлення з історичними основами процесу виникнення та розвитку дер- жавно-правових інститутів в зарубіжних країнах, що є невід’ємною складовою світової правової культури, формування вмінь та навичок історичного мислення, необхідних для розуміння суті сучасних державно-правових явищ.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА нормативної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»

для підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів зі спеціальності

7.060101 «Правознавство»

Пояснювальна записка

«Історія держави і права зарубіжних країн» вивчається як нормативна дисципліна в усіх вищих навчальних закладах України, які здійснюють підготовку юристів вищої кваліфікації. Мета її вивчення — ознайомлення тих, хто навчається, з історичними основами частини світової правової культури, яка є результатом процесу становлення та розвитку державно-правових інститутів в зарубіжних країнах, формування в них вмінь та навичок історичного мислення, котре має велике значення для розуміння суті сучасних держави і права, подальшої їх розбудови.

Пропонована навчальна програма дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» відповідає загальним вимогам, які пред’являються до такого роду документів, але в той же час має свої особливості, зумовлені специфікою організації навчального

667

процесу у зв’язку з приєднанням в 2005 р. України до Болонської конвенції та необхідністю переосмислення сталих положень та оцінок історичного процесу державо- і правотворення в зарубіжних країнах.

По-перше, структурно програма побудована на базі кредитно-модульної системи. Суть такої побудови полягає в тому, що весь навчальний курс, програмний матеріал розподілено на окремі блоки — модулі та підмодулі (змістові модулі). Модуль розглядає одне фундаментальне явище, підмодуль (змістовий модуль) — блок споріднених, логічно і функціонально пов’язаних між собою питань (тем), висвітлення котрих дозволяє вивчити це явище окремими порціями навчального матеріалу. Виходячи з періодизації історії держави і права зарубіжних країн, яке базується на положенні про те, що держава і право є надбудовними елементами суспільства програмний матеріал доцільно поділити на два модулі (1. Держава і право епохи станово-кастового суспільства; 2. Держава і право епохи громадянського суспільства) та п’ять підмодулів (змістових модулів). Безпосередній результат від такого структурування програмного матеріалу — ефективна організація навчального процесу, обумовлена раціональним розподілом годин аудиторної та позааудиторної роботи, комплексним підходом до вивчення основних проблем навчального курсу, стимулюванням самостійної роботи студентів. Цьому сприяє модульно-рейтингова форма оцінювання знань, вмінь та навичок тих, хто навчається.

По-друге, зміст програми визначений значними хронологічними та географічними межами предмету вивчення. Виходячи з цього, пріоритетними є проблеми, що розглядаються через призму історії країн, які стикалися з державною та правовою історією України, вплинули на її державно-правовий розвиток. Тому у програмі по-іншому, порівняно із традиційною схемою, визначено місце і роль Візантії у розвитку держави і права континентальної Європи, перш за все південно-східних слов’ян, особливу увагу приділено історичному досвідові нашого південного сусіда — Туреччини, під певним упливом якої традиційно перебуває мусульманське населення півдня України. Але все ж «ядром» світового державно-правового досвіду і, відповідно, предметом більш прискіпливого вивчення є такі країни західної цивілізації, як Англія, Франція, США та Німеччина — країни, котрі, поклавши початок двом найбільшим і найвпливовішим правовим сім’ям світу — англо-американській та романо-германській, визначили основні тенденції державно-правового розвитку в епоху становлення громадянського суспільства.

Інтерес до деяких країн східної цивілізації зумовлений дещо іншими причинами. Країни далекосхідної локальної цивілізації або ієрогліфічної культури (насамперед Японія і Китай) є яскравим прикладом гармонійного поєднання традиційного та західного елементів у державно-правовому будівництві, а досвід соціалістичного Китаю, котрий останнім часом розвивається досить динамічно, є повчальним для постсоціалістичних країн, у тому числі й України. Деякі країни Перської затоки, звідки бере свій початок іслам (Саудівська Аравія), зацікавили нас своєрідним поєднанням монархічних (теократично-абсолютистських) державних форм і високого рівня «соціальності» держави (Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт); інші — Іран і Ірак — специфічним змістом встановлених там республіканських форм правління та політичних режимів.

По-третє, до матеріалу програми включено окремі питання з історії політикоправової думки, оскільки теоретичні здобутки мислителів суттєво доповнюють «матеріальну» історію державо- і правотворення, сприяють більшому розумінню суті тієї чи іншої моделі державно-правового розвитку. Крім цього знайомство першокурсників з окремими вченнями, концепціями, теоріями цієї великої спадщини створює певний фундамент для більш глибокого вивчення ними в наступному такої навчальної дисципліни як «Історія вчень про державу та право».

Навчальна програма передбачає засвоєння матеріалу курсу у процесі лекційних, семінарських занять, а також самостійної роботи тих, хто навчається. Лекційний курс націлений на розкриття основних проблем історії держави і права зарубіжних країн; семінарські заняття — на поглиблене засвоєння актуальних теоретичних знань,

668

отриманих студентами на лекціях і в процесі позааудиторної роботи, формування в них певних вмінь та навичок майбутньої професійної діяльності. Особливу увагу приділено самостійній роботі, значення котрої, згідно з вимогами Болонської конвенції, суттєво має зростати. З огляду на це в обсягах навчальних годин, що відводяться для опанування дисципліни, пропонується змінити традиційне співвідношення, де аудиторні години переважають позааудиторні на користь часу, відведеного для самостійної роботи. Якщо раніше в загальній кількості 189 годин частка аудиторних (лекційних та семінарських) зазвичай була 108 годин, а позааудиторних відповідно — 81, то в нових умовах доцільним було б для оволодіння дисципліною виділити 180 годин (5 кредитів по 36 год. кожний), з котрих 72 години (два кредити виділити) на аудиторну роботу (два семестри по 36 годин), а на самостійну — 108 годин (3 кредити). Таке співвідношення зумовлює зміну акцентів в питаннях організації самостійної праці тих, хто навчається, та перевірки і оцінки набутих ними у ході цієї роботи знань, вмінь та навичок.

Контроль самостійної роботи студентів денної форми навчання здійснюватиметься під час семінарських занять, нульового (вхідного), проміжних та рубіжних (модульних) контролів, у ході індивідуальної роботи з викладачем під час консультацій. Оцінювання — рейтингове за багатобальною шкалою, яке дає можливість оцінити усі види здійснених робіт за наперед заданими параметрами без психолого-фізичного перевантаження учасників навчального процесу. Підсумки — відповідно до кількості набраних упродовж усього періоду вивчення дисципліни балів. Специфіка заочного відділення, пов’язана з незначним обсягом аудиторних годин, що відводиться для опанування дисципліни, звужує можливість проведення кількох рубіжних (модульних) контролів: сту- дентам-заочникам необхідно виконати самостійну (домашню) контрольну роботу, завдання якої охоплюють частину або ж весь курс навчальної дисципліни та скласти іспит з неї.

Навчальна програма спрямована на те, щоб в результаті опанування передбаченого нею матеріалу ті, хто навчаються

знали:

1)хронологічні межі, найважливіші події та явища в історії державно-правового розвитку зарубіжних країн, що характеризують:

― процес виникнення та розвиток держави і права на усіх стадіях державно-

організованого суспільства;

― загальні закономірності та особливості процесів державо- і- правотворення в

країнах західної та східної цивілізацій; ― сутність держави, її функції та механізм в епоху станово-кастового та грома-

дянського суспільств; ― форми держави: форма державного правління, форма політичного режиму та

форма державно-територіального устрою країн станово-кастового та громадянського

суспільств; ― сутність права в епоху станово-кастового та громадянського суспільств;

― форми (джерела) права країн станово-кастового та громадянського суспільств;

― процес становлення права нового (буржуазного) типу у країнах західної цивілі-

зації, формування її світових правових сімей;

― процес становлення та розвиток галузей права: конституційного (державного),

цивільного та суміжних з нею галузей права, кримінального права та кримінального процесу;

― основні інститути конституційного, цивільного, кримінального і кримінальнопроцесуального права в країнах західної та східної цивілізацій.

2)поняття та терміни, притаманні для відповідного етапу розвитку держави і права

взарубіжних країнах.

вміли:

— використовувати методологічні принципи й методи історико-правової науки при аналізі та оцінці різних подій історії державо- і правотворення,

669

—аналізувати процеси державотворення в зарубіжних країнах, визначати його загальні та специфічні риси в країнах західної та східної цивілізацій;

—систематизувати та узагальнювати досвід державно-правового розвитку зарубіжних країн;

—визначати межі можливого використання зарубіжного досвіду в розбудові української держави;

—аналізувати і тлумачити історичні пам’ятки права, на основі їх реконструювати державно-правові явища,

набули:

—навичок пошуку необхідної інформації, вирішення тих чи інших ситуаційних (юридичних) задач.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

ВСТУП

«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

1.1. «Історія держави і права зарубіжних країн» як наука. Предмет науки «Істо-

рія держави і права зарубіжних країн», її мета, завдання та місце в системі юридичних наук. Основні етапи розвитку науки «Історії держави і права зарубіжних країн»: виникнення та розвиток загальної історії держави і права; вітчизняна наука історії держави і права. Методологічні засади науки «Історія держави і права зарубіжних країн». Періодизація історії держави і права зарубіжних країн. Основні історичні типи держави та права: різноманітність підходів. Значення вивчення історії держави і права у сучасних умовах.

1.2. «Історія держави і права зарубіжних країн» як навчальна дисципліна. Мета та завдання навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн», її місце в системі юридичних дисциплін, взаємозв’язок та спадкоємність між ними. Система навчального курсу, програмне та навчально-методичне його забезпечення: навчальна програма, робоча навчальна програма, методичні рекомендації щодо проведення аудиторних занять та виконання завдань для самостійної роботи, методики оцінювань знань, вмінь та навичок. Джерела і література.

МОДУЛЬ 1.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН ЕПОХИ КАСТОВО-СТАНОВОГО СУСПІЛЬСТВА

Перший модуль об’єднує у своїх межах групу споріднених питань, які розкривають зміст та сутність держави і права кастово-станово суспільства. Він у свою чергу складається з двох змістових модулів: «1.1. Держава і право країн стародавніх цивілізацій» та «1.2. Держава і право країн середньовічних цивілізацій».

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.1.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН СТАРОДАВНІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Програмний матеріал змістового модуля 1.1. спрямований на формування системи знань про виникнення держави і права, їх зміст та сутність на початковому етапі цивілізовано організованого суспільства в країнах стародавніх цивілізацій. Для оволодіння

670