Материал: idpzk

(Китай), Конституція Сьотокутайсі (604 р.), Звід законів Тайка 702 р., Тайхо Йоро рьо, Кодекс із 100 статей. 1742 р. (Японія).

Основні інститути далекосхідного права. Цивільно-правові інститути: форми земель-

ної власності в Китаї (неподільна сімейна власність, родова власність, власність буддійських і даосійських общин, приватна власність); Японії (державна, громадська, великосімейна); зобов’язальне право, його особливості в Китаї та Японії, їх історична обумовленість; сімейно-шлюбне право, спільне і особливе в Китаї та Японії, особливості спадкового права. Злочини і покарання. Класифікація злочинів в Китаї: концепція «10 зол», в Японії — «8 зол». Судовий процес: інквізиційний — у Китаї, змішаний — у Японії.

11.2. Становлення мусульманського права, основні його риси. Джерела мусуль-

манського права: Коран, сунна, іджма, фетва, кияс, місцеві звичаї, фірмани і кануни.

Основні інститути мусульманського права. Цивільно-правові інститути: право влас-

ності, категорії земельних володінь (священна земля, державна земля, землі, що знаходились в приватній власності, общинна земля); зобов’язальне право, особливості договірних відносин. Сімейно-шлюбне та спадкове право. Злочини і покарання в мусульманському праві. Класифікація злочинів і відповідність їм покарань. Судовий процес, його обвинувальний характер.

МОДУЛЬ 2.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН ЕПОХИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Другий модуль об’єднує у своїх межах групу споріднених питань, які розкривають зміст та сутність держави і права громадянського суспільства. Він складається з трьох змістових модулів: «2.1. Держава в країнах західних цивілізацій», «2.2. Право в країнах західних цивілізацій» та «2.3. Держава і право країн східних цивілізацій».

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.1.

ДЕРЖАВА В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Програмний матеріал змістового модуля 2.1. спрямований на формування системи знань про становлення та розвиток буржуазної держави як держави нового типу в країнах західної цивілізації. Для оволодіння сукупністю цих знань ті, хто навчаються, повинні опрацювати у процесі аудиторної та самостійної роботи питання наступних трьох тем:

Тема 12. Становлення держави нового типу

12.1. Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людської цивілі-

зації. Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови переходу від кастовостанового суспільства до громадянського. Соціально-правова сутність громадянського суспільства, основні етапи його становлення.

12.1. Ранні революції та їх вплив на становлення держави нового типу. Голлан-

дська революція та її роль у формуванні основ держави нового типу. Утрехтська унія від 23 січня 1579 р.

Англійська революція та її вплив на становлення держави нового типу: соціальноекономічні, політичні та ідеологічні передумови англійської революції. Концепція Т. Гоббса про абсолютність державної влади. Тривалий парламент. Основні політичні течії: пресвітеріани, індепенденти, левеллери. Форма та сутність англійської держави в роки революції: «конституційна монархія» (1640—1649 рр.), індепендентська республіка (1649—1653 рр.), Протекторат Кромвеля (1653—1658 рр.). «Знаряддя управління»

676

(1653 р.). Реставрація Стюартів (1660 р.). Політична програма Дж. Локка, державноправові ідеї Мільтона.

12.2. Революції останньої чверті ХVIII ст. та їх вплив на становлення держави нового типу. Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови американської революції. Т. Пейн про народний суверенітет. Державно-правові ідеї Т. Джеферсона. Декларація незалежності США 1776 р. Боротьба за здійснення принципів Декларації незалежності (1776—1783 рр.). Статті конфедерації і вічного союзу 1781 р. Утворення держави США. Ідея сильної виконавчої влади О. Гамільтона. Сутність та форма держави США за Конституцією 1787 р. Біль про права 1791 р.

Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови Великої французької революції. Державно-правові ідеї Вольтера, Ж.-Ж.Руссо, Ш. Монтеск’є. Основні етапи революції. Декларація прав людини і громадянина (26 серпня 1789 р.). Становлення конституційної монархії. Конституція від 3 вересня 1791 р. Перша республіка (1792— 1804 рр.) та її модифікації: жирондистська республіка (1792 — 1793 рр.); якобінська республіка (1793—1794 рр.), Конституція 1793 р., якобінська диктатура; директоріальна республіка (1795—1799 рр.), Конституція 1795 р.; консульська республіка (1799— 1804 рр.). Конституція 1799 р.

12.3. Революції середини ХІХ століття в Німеччині та їх вплив на становлення держави нового типу. Розпад «Священної римської імперії германської нації». Соціаль- но-економічні, політичні та ідеологічні передумови революції 1848 р. В Німеччині. Природно-правова доктрина І. Фіхте; Г. Гегель і І. Кант про державу і право. Франкфуртська конституція 1849 р., Прусська конституція 1850 р. Посилення Прусії й Австрії та їх боротьба за гегемонію на німецьких землях. Об’єднання Німеччини під зверхністю Прусії. Ідея конституційної монархії Л. Штейна. Утворення Германської імперії. Імперська конституція 1871 р.

12.4. Буржуазна і капіталістична держава — держава перехідного типу. Основні риси буржуазної та капіталістичної держави. Ознаки перехідної держави.

Тема 13. Форми держави та їх розвиток в епоху громадянського суспільства

13.1.Основні тенденції розвитку елементів форми держави: форми державного правління, форми державно-територіального устрою та форми політичного режиму.

13.2.Форми державного правління та їх розвиток після буржуазних революцій ХVІІ—ХVІІІ ст. Становлення парламентсько-монархічних форм правління та їх ево-

люція. Реставрація монархії в Англії: становлення обмеженої (конституційної) монархії: боротьба вігів і торі в парламенті, прийняття «Акту про краще забезпечення свободи підданого і про попередження ув’язнення за морями» 1679 р., («славна революція») 1688 р; «Білль про права» 1689 р., «Акт про влаштування» 1701 р. Формування основних принципів британської (вестмінстерської) моделі парламентаризму: відповідальний уряд, партійне правління, регулярна зміна кабінету міністрів. Виборчі реформи 1832, 1867, 1884—1885 рр. Організаційне оформлення політичних партій: ліберальної та консервативної. Еволюція парламентської монархії у Великобританії наприкінці ХІХ — у

ХХст.: становлення домініонів, занепад парламентаризму, посилення виконавчої влади її міністеріалізація. Законодавчі акти про парламент 1911 р., 1949 р., 1999 р.:

Становлення республіканських форм правління та їх розвиток. Президентська респу-

бліка в США та її еволюція: поправки XII (1804 р.), XV (1870 р.), XVII (1913 р.), XX (1933 р.), XXII (1951 р.), XXIV (1964 р.), XXVI (1971 р.) до Конституції США; викорис-

тання «вашингтонської» моделі президентської форми правління в інших країнах. Становлення парламентської республіки у Франції та її розвиток в роки ІІІ і IV республік; парламентська республіка в Німеччині (кінець 1940-х рр. — поч. ХХІ ст.). Змішана республіка та її розвиток: Республіка Фінляндія (Суомі) та Веймарська республіка (1919— 1933 рр.) — перший досвід змішаної республіки; французька модель змішаної форми республіканського правління (V республіка); становлення змішаних республік в інших країнах.

677

13.3.Форми політичних режимів в зарубіжних країнах. Буржуазні революції ХVІІІ—ХІХ ст., їх вплив на становлення політичних режимів в країнах Західної Європи та США. Демократичний режим, його історичні форми: демократично-ліберальний, демократично-консервативний, демократично-радикальний.

Недемократичний режим: бонапартистський режим у Франції (сер. ХІХ ст.), поліцейський режим в Німеччині напр. ХІХ — поч. ХХ ст. Фашистська концепція міцної «надкласової» влади. Тоталітаризм в Західній Європі у першій половині ХХ ст. (Італія, Іспанія, Румунія, Угорщина). Німецький нацизм як крайня форма тоталітаризму. Закони 1933 р. «Про усунення злигоднів народу і держави», «Проти утворення нових партій», «Про забезпечення єдності партії і держави».

13.4.Форми державно-територіального устрою в зарубіжних країнах. Складна форма державно-територіального устрою та її розвиток: імперія та федерація в епоху громадянського суспільства. «Класична» імперія в Європі: Російська імперія 1721— 1917 рр., Друга імперія в Німеччині 1871—1918 рр.; Австро-Угорська імперія 1866— 1918 рр. Британська та французька колоніальні імперії. Федерація, причини побудови форм державно-територіального устрою зарубіжних країн на основі принципу федералізму. Історичні засади сучасного американського та німецького федералізму.

Проста форма державно-територіального устрою. Особливості становлення уні-

тарної держави в епоху громадянського суспільства. Історичні основи сучасного унітаризму. Характерні риси та особливості французького та британського унітаризму.

Тема 14. Функції та механізм держави,

основні тенденції їх розвитку

14.1.Сутність держави та її еволюція в епоху громадянського суспільства. Ос-

новні етапи побудови «демократичної», «правової» та «соціальної» держави в зарубіжних країнах.

14.2.Функції держави, основні тенденції їх розвитку. Зовнішні функції держави:

вплив історичних обставин на зміст військової функції держави. Виникнення та розвиток в другій половині ХХ ст. — поч. ХХІ ст. функцій: 1) забезпечення миру та світового порядку; 2) співробітництва держав; 3) інтеграції в європейську та світову економіку. Внутрішні функції держави та основні тенденції їх розвитку в епоху громадянського суспільства: політична, ідеологічна, соціальна, правоохоронна, економічна.

14.3.Механізм держави нового типу. Органи законодавчої та виконавчої влади у державному механізмі зарубіжних країн. Становлення парламентів, їх місце та роль у системі вищих органів державної влади. Основні тенденції розвитку виконавчої влади в епоху громадянського суспільства: еволюція інститутів глави держави та урядової влади. Поліцейські органи в державному механізмі розвинутих країн: Історичні основи сучасних поліцейських служб Великобританії, США, Франції та Німеччини.

Судові органи в механізмі держави країн епохи громадянського суспільства. Ево-

люція судових систем Великобританії, США, Франції та Німеччини після буржуазних революцій: розвиток кримінальної та цивільної юстиції в Англії (Великобританії); Закон про судоустрій США (24.09.1789), «державна» та «народна» юстиція в США у ХІХ ст., судоустрій США та його специфіка у ХХ ст.; розвиток цивільної, кримінальної та адміністративної юстиції Франції у ХVІІІ—ХХ ст.; історичні основи сучасної німецької юстиції: утворення ФРН та кардинальна реорганізація судоустрою країни, його специфічні риси.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.2.

ПРАВО КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Програмний матеріал змістового модуля 2.2. спрямований на формування системи знань про становлення та розвиток права нового типу в країнах західної цивілізації. Для оволодіння сукупністю цих знань ті, хто навчаються, повинні опрацювати у процесі аудиторної та самостійної роботи питання наступних чотирьох тем:

678

Тема 15. Становлення буржуазного права — права нового типу

15. 1. Буржуазні революції ХVІІІ — ХІХ ст., їх роль у становленні буржуазного права як права нового типу в країнах Західної Європи та США. Принципи та харак-

терні риси нового (буржуазного) права: принципи індивідуалізму, свободи, законності, «верховенства права».

15.2. Основні тенденції розвитку буржуазного права. Становлення світових пра-

вових сімей: англо-американська та континентальна (романо-германська). Демократизація та соціалізація права. Зміни у джерелах та структурі права. Нові інтеграційні процеси у праві.

Тема 16. Становлення та розвиток конституційного

(державного) права у зарубіжних країнах

16.1. Теоретичні засади конституційного права. Формування засад конституцій-

ного права як галузі юридичної науки. «Класична (юридична) школа» конституційного права та її засади (А. Дайсі, Г. Єллінек, А. Есмен, Ф. Кокошкін, М. Коркунов та ін.) Юридично-соціологічна школа конституційного права (Л. Дюгі, М. Оріу, Л. Гумплович

іін.). Демократична доктрина конституційного права.

16.2.Основні етапи та тенденції у розвитку конституційного (державного) права як галузі права. Формування основ конституційного права на засадах парламентаризму та конституціоналізму. Велика хартія вільностей 1215 р., Петиція про право 1628 р., «Біль про права» 1689 р. (Англія), Декларація незалежності 1776 р. (США), Декларація прав людини і громадянина 1789 р. (Франція). Основні тенденції розвитку конституційного права у ХІХ ст.: політизація та демократизація конституційного права (перехід від цензового до загального й рівного виборчого права). Реформи виборчого права в Англії 1832, 1867, 1884—1885 рр.; ХІІІ, ХІV, ХV поправки (1865—1870 рр.) до Конституції США, Франкфуртська 1849 р. Конституція Германської імперії. Історичні засади назв галузі права: «конституційне» та «державне» право. Основні тенденції розвитку конституційного права у ХХ ст.: соціалізація, інституціоналізація політичних партій та громадських об’єднань, інтернаціоналізація конституційного (державного) права, його подальша демократизація. Політична конституція Мексиканських Сполучених Штатів (1917 р.), Вей-

марська Конституція 1919 р., Конституція СРСР (1936 р.), Основний Закон ФРН (1949 р.); ХІХ (1920 р.), ХХІV (1964 р.), ХХVІ (1971 р.) поправки до Конституції США.

16.3. Джерела конституційного (державного) права. Конституції — основне джере-

ло конституційного (державного) права. Буржуазні революції ХVІІІ — сер. ХІХ ст. та їх роль у появі перших конституцій. Конституції першої «хвилі» (ХVШ — поч. ХХ ст.), їх характері риси. Зміни на політичній карті Європи після першої світової війни. Конституції другої «хвилі» (1919—1939 рр.). Друга світова війна, її політичні наслідки для конституційного розвитку зарубіжних країн. Конституції третьої «хвилі» (1945—1960 рр.). Падіння світової колоніальної системи наприкінці 50-х-початку 60-х рр. ХХ ст. Конституції четвертої «хвилі» (1960 — сер.70-х рр.). Падіння тоталітарних режимів в Європі, прийняття демократичних конституцій, розпад СРСР. Конституції п’ятої та шостої «хвиль» (сер. 70-х — 90-ті рр. ХХ ст.), їх характерні риси та особливості.

16.4. Основні інститути конституційного (державного) права. Інститут кон-

ституційного статусу особи. Громадянство, засоби набуття («право крові», «право ґрунту»), право на власне ім’я, запис актів цивільного стану, поява перших ідентифікаційних документів. Основні права та свободи особи. Три хвилі (поколінь) прав і свобод людини: особисті права й свободи людини, політичні права та свободи людини і громадянина, соціально-економічні та культурні права і свободи людини і громадянина.

Інститут начал організації держави. Парламентаризм і парламент, структурна побудова парламентів (двопалатні, однопалатні). Органи виконавчої влади: глава держави (монарх, президент) і уряд, порядок їх формування. Виборчі системи. Започаткування конституційної юстиції (поч. ХІХ ст.). Формування трьох основних систем конституційної юстиції: американської, австро-німецької, французької.

679

Тема 17. Цивільне право англо-американської

та континентальної світових правових сімей

17.1.Теоретичні засади цивільного буржуазного права. Концепція цивільного права у природно-правовій доктрині. Історична школа права та її вплив на концепцію цивільного права. Інші цивілістичні теорії: вольова теорія, догматична цивілістика, теорія інтересу.

17.2.Джерела цивільного права. Джерела цивільного права й процесу в країнах ан-

гло-американської правової сім’ї: судовий прецедент, закон, делеговане законодавство. Законодавство 1844—1867 рр. про кампанії та консолідовані статути (Акт про перевідний вексель 1882 р., Акт про товариства 1890 р., Акт про продаж товарів, Акт про кампанії 1908 р., Закон про компанії 1985 р., Закон про шлюбно-сімейні справи 1979 р.) у Великобританії. Основні джерела цивільного права США: Конституція, федеральні закони, конституції і закони штатів, кодифіковане законодавство — Цивільно-процесуаль- ний кодекс штату Нью-Йорк 1848 р., Цивільний кодекс Каліфорнії 1872 р., Цивільний кодекс Луїзіани 1870 р. Спроби уніфікації цивільного права: федеральний Звід законів (1926 р.), (Одноманітний закон про шлюб та сім’ю 1970 р.), Одноманітний торгівельний кодекс, «Оновлене викладення права».

Джерела цивільного права країн континентальної правової сім’ї. Кодифікації як ос-

новне джерело цивільного права й процесу: Цивільний кодекс французів (Кодекс Наполеона) 1804 р., Цивільно-процесуальний кодекс Франції (1806 р.), Австрійське цивільне уложення 1811 р., Саксонське цивільне уложення 1863 р., Цивільний процесуальний кодекс Німеччини 1877 р. Німецьке цивільне уложення 1900 р.

17.3.Основні інститути цивільного права.

Основні інститути цивільного права країн англо-американської правової сім’ї.

Суб’єкти цивільного права: фізична та юридична (корпорація) особи. Інститут власності: право власності в Англії, його особливості, право власності в США: індивідуальна приватна власність, асоційована корпоративна форма власності; інститут трасту (довірчої власності). Зобов’язальне право: впровадження буржуазних принципів у традиційну англійську доктрину договору: свободи договору, рівності сторін у договорі, юридичної непорушності та їх обмеження. Деліктне право, його особливості. Шлюбно-сімейне право, його демократизація.

Основні інститути цивільного права країн континентальної правової сім’ї. Суб’єк-

ти цивільного права у французькому та німецькому праві. Принцип юридичної рівності. Право власності: індивідуальна, державна, общинно-комунальна, комерційна (Франція); інститут речового права (поділ речей на рухомі та нерухомі) у Німеччині, його особливості. Інститут зобов’язань. Шлюбно-сімейне право. Інститут спадкування: спільні риси і особливості.

17.3. Суміжні з цивільним правом галузі права. Торгове право в історичному роз-

витку: італійський, французький, німецький періоди. Торговий кодекс Франції 1807 р., Торговий кодекс Німеччини 1897 р. Основні тенденції розвитку сучасного торгового права: міждержавна уніфікація національних норм цивільного й торгового права, соціалізація і демократизація основних інститутів торгового права.

Трудове право і соціальне законодавство. Основні тенденції правового регулювання праці в країнах Західної Європи та США. Закон Лє Шапел’є 1791 р., Цивільний кодекс 1804 р., Кодекс законів про працю 1973 р., у Франції; фабричне законодавство в Англії першої половини ХІХ ст., становлення системи соціального забезпечення: закон про національну службу охорони здоров’я 1977 р., закон про соціальне забезпечення 1985 р.; антиробітниче законодавство США ХІХ — поч. ХХ ст., законодавство Ф. Рузвельта періоду «нового курсу»: закони Норриса Ла Гардія (1932 р.), Вагнера (1935 р.), закон про справедливі умови праці (1938 р.), федеральний закон про соціальне забезпечення (1935 р.); тарифні угоди в Німеччині кінця ХІХ — початку ХХ ст., становлення «соціального законодавства», закон 1871 р. про матеріальну відповідальність, Соціальний кодекс 1911 р., і подальших редакцій, закон про тарифні угоди 1949 р.

680