35.Парламент в Англії, Генеральні штати у Франції, рейхстаг і ландтаги в Німеччині — це:
1) станово-представницькі установи;
2) судові органи;
3) міністерства.
36.«Великий березневий ордонанс» юридично закріпив правовий статус:
1)англійського парламенту;
2)французьких генеральних штатів;
3)іспанських кортесів.
37.Найбільш впливова група посадових осіб незнатного походження, часто з університетською освітою, прибічників централізації і посилення королівської влади у Франції періоду станово-представницької монархії, отримали назву:
1) глосатори;
2) легисти;
3) камерарії.
38.Загальноімперський з’їзд німецьких феодалів отримав назву:
1)кортес;
2)парламент;
3)рейхстаг.
39.Колегія курфюрстів, колегія князів, графів, вільних панів, колегія представників імперських міст — це структурні елементи:
1) англійського парламенту;
2) німецького рейхстагу;
3) французьких генеральних штатів.
40.Земські збори в окремих німецьких князівствах-державах отримали
назву:
1) рейхстаги;
2) ландтаги;
3) курії.
41.Велика хартія вольностей в Англії була прийнята:
1)1356 р.;
2)1215 р.;
2)1265 р.
42.Перший парламент в Англії був скликаний у:
1) 1215 р.;
2) 1258 р.;
3) 1265 р.
43.Палата лордів, палата громад — структурні елементи
1) французьких генеральних штатів;
2) англійського парламенту;
3) німецького рейхстагу.
44.Серед функцій англійського парламенту ХІІІ—ХV ст. були такі:
1) виконавча, судова, законодавча;
2) фінансова, законодавча, контролююча;
3) законодавча, контролююча, каральна.
284
45.Порушення палатою громад перед палатою лордів англійського парламенту як вищого суду країни періоду середньовіччя, звинувачення проти радників короля в зловживанні ними своїми обов’язками, відоме як:
1) октроювання;
2) імпічмент;
3) контрасигнація.
46.Історично першим органом міського самоврядування в середньовічних міс- тах-республіках стали:
1) народні збори;
2) міські ради;
3) комуни.
47.Ганзейський союз, Рейнський союз (ХІІІ ст.), Швабський Союз (ХІV ст.) — союзи німецьких міст створювалися з метою:
1) організації спільної торгівлі; 2) зміцнення своєї відокремленості від курфюрстів і навіть імператора;
3) боротьби проти зовнішніх ворогів.
48.Різновидами професійного самоврядування середньовічних міст були:
1)цехове;
2)самоврядування університетів;
3)комуни.
49. Бургомістри, мери — посадові особи:
1)середньовічних міст-республік Західної Європи;
2)англійської королівської адміністрації;
3)керівники західноєвропейських середньовічних університетів.
50.Зміст французького абсолютизму знайшов вираз у вислові:
1) держава — це я;
2) король царює, але не править;
3) що завгодно принцепсу має силу закону.
51.За характером англійський абсолютизм був:
1)класичним;
2)княжим (обласним);
3)незавершеним.
52.Таємна рада, Зоряна палата, Висока комісія, парламент — центральні органи влади часів абсолютизму в:
1) Франції;
2) Німеччини;
3) Англії.
53.Княжий абсолютизм в Німеччині — результат:
1)посилення імператорської влади;
2)тимчасової рівноваги сил феодалів і буржуазії;
3)перемоги феодально-консервативних сил над буржуазним рухом і підпорядкування слабкої німецької буржуазії князям.
54. Імперський суд, церковний суд, княжий суд, «кулачне право» — різновиди судової влади в:
1)феодальній Англії;
2)середньовічній Німеччині;
3)сеньйоральній Франції.
285
55.Паризький парламент середньовічної Франції — це:
1) вищий законодавчий орган;
2) основний суд королівства;
3) королівська адміністрація.
56.Інтереси французького короля в Паризькому парламенті представляли:
1) особисто король;
2) прокурор і адвокат;
3) королівські міністри.
57.Велика палата, слідча палата, касаційна палата, палата башточки — структурні елементи:
1) Паризького парламенту;
2) англійського парламенті;
3) німецького імперського суду.
58.Інститути роз’їзних суддів, суду присяжних набули офіційного визнання:
1)з реформами Генріха ІІ (1154—1189 рр.);
2)за часів правління Іоанна Безземельного (1199—1216 рр.);
3)за указом Едуарда І від 1295 р.
59. Судова система феодальної Англії була представлена:
1)Вестмінстерським королівським судом, судом королівської лави, судом загальних позовів, судом казначейства, судом асизів.
2)судом королівської лави, судом загальних позовів, судом казначейства, судом асизів, княжим судом,.
3)судом загальних позовів, судом казначейства, судом асизів, імперським судом, роз’їзними суддями.
60.«Колискою поліцейського управління» вважають:
1) Францію;
2) Англію;
3) Німеччину.
61.Перший в історії поліцейський статут було видано:
1) у Франції. ХІІІ ст.
2) в Англії 1361 р.;
3) в Німеччині 1532 р.
62.Основною силою охорони громадського порядку на місцях у феодальній Англії періоду абсолютизму були:
1) комісари, інтенданти, лейтенанти;
2) шерифи, констеблі, комерційна поліція;
3) кінно-поліцейські стражі.
63.Спільним у процесі державотворення Франції і Німеччини було те, що:
1)на початковому етапі обом країнам були притаманні децентралістські тенденції;
2)обидві країни виникли на землях колишньої імперії стародавніх франків;
3)обидві країни характеризувались вираженим централізмом в організації державної влади.
64. Ранньофеодальна монархія, сеньйоріальна монархія, станово-представ- ницька монархія, абсолютна монархія — це:
1)різновиди монархічної форми правління в епоху західноєвропейського середньовіччя.
2)різновиди монархічної форми правління в країнах середньовічного Сходу;
3)історичні етапи розвитку феодальної західноєвропейської держави.
286
65.Головна відмінність станово-представницьких установ від феодальних з’їздів полягає в тім, що:
1) вони виступили знаряддям королів в боротьбі проти децентралістських настроїв великих феодалів;
2) в них були представлені основні стани феодального суспільства; 3) вони стали знаряддям представників третього стану в боротьбі з феодалами.
66.Значний політичний вплив парламенту в Англії, на відміну від Генеральних Штатів Франції, був обумовлений:
1) авторитетом і сильною владою короля в країні; 2) спільністю інтересів нового дворянства і буржуазії, що зароджувалася, представлених в
палаті громад; 3) історичними традиціями країни.
67.Зміст виразу «Держава — це я» характеризує державний механізм періоду абсолютизму середньовічної:
1) Англії;
2) Франції;
3) Німеччини
68.Спільними рисами в судоустрої феодальних держав Західної Європи на етапі становлення були:
1) визнання єдиним джерело судової влади короля;
2) наявність єдиної судової системи;
3) відсутність єдиної судової системи.
69.Остаточне оформлення абсолютної монархії у Франції пов’язано з іменем:
1) Людовика ХІV;
2) кардинала Ришельє;
3) Людовика ХІІІ.
70.Феодальна роздробленість Німеччини була закріплена:
1)Великим березневим ордонансом;
2)Кароліною;
3)Золотою буллою.
71.Характерною рисою права країн континентальної Європи періоду середньовіччя було:
1) його партикуляризм;
2) релігійний характер;
3) його каральний характер.
72.«Звичаї Барселони», «Звичаї феодів», «Великий збірник звичаїв Нормандії», «Великий збірник звичаїв Франції», «Кутюми Бовезі» — це:
1) приватні кодифікації звичаєвого права;
2) офіційні збірки звичаєвого права;
3) теоретичні праці середньовічних юристів.
73.Автором «Саксонського дзерцала» є:
1)Умберто де Орто;
2)Ейке фон Репкоф;
3)Бомануар.
74. Партикуляризм права середньовічних країн континентальної Європи був обумовлений:
1)феодальною роздробленістю;
2)сильною королівською владою;
3)збереженням правових норм попередніх періодів.
287
75.Джерелами права власне феодального походження були:
1) міське право, канонічне право, рецепійоване римське право; 2) міське право, канонічне право; 3) звичаєве право, королівське законодавство, канонічне право.
76.Значимість норм канонічного права у західноєвропейському феодальному суспільстві визначалась наступними чинниками:
1) розробка його і підтримка римсько-католицькою церквою; 2) універсальність й екстериторіальність; 3) забезпечення його застосування королівською владою.
77.Звід канонічного права було підготовлено:
1)1140—1141 р.;
2)1500 р.;
3)1580 р.
78.Капіталізація суспільних відносин, прагнення королів до необмеженої влади, посилення теоретичного інтересу до античної спадщини — це причини, які зумовили:
1) початок робіт з систематизації західноєвропейського права;
2) рецепіювання римського права;
3) появу міського права як джерела феодального права.
79.Глосатори — це:
1)коментарі і дослідники римського права;
2)укладачі Зводу Юстиніана;
3)упорядкувачі канонічного права.
80.«Розподіл» країни на області «писаного права» і «звичаєвого права» характерний для середньовічної:
1) Німеччини;
2) Англії;
3) Франції.
81.У витоків вивчення римського права стояли:
1)Паризький університет;
2)Болонський університет;
3)Гейдельбергський університет.
82.Акти французьких королів, починаючи з кінця ХІІІ — поч. ХІV ст. стали називатися:
1) ордонанси;
2) закони;
3) прецеденти.
83.Цивільний ордонанс 1667 р., Ордонанс 1672 р., Торговий ордонанс 1673 р. Ордонанс 1669 р. — це законодавчі акти:
1) французьких королів;
2) німецьких імператорів;
3) англійських королів.
84.Першим в Європі спеціальним кримінально-процесуальним кодексом вважається:
1) Карний ордонанс (1670 р.);
2) «Карна конституція Карла V» [«Кароліна»] (1532 р.); 3) Саксонське дзеркало (1232 р.).
288