Дипломная (вкр): Комерційна діяльність на транспорті

Посередницьке обслуговування включає в себе організаційно - посередницьке, консультаційно-аналітичне та інформаційне обслуговування та спрямоване, в першу чергу, на якісну доставку вантажу його одержувачу.

Організаційно-посередницькі операції пов'язані з організаціею доставки вантажу, окремих послуг транспортно-експедиційного обслуговування і координацією роботи підрозділів транспортних вузлів, вантажовідправників, вантажоодержувачів і транспортних організацій, що взаємодіють в процесі доставки вантажів. Крім того, вони включають в себе лізинг та оренду транспортних засобів, транспортного устаткування, вантажно-розвантажувальних механізмів (ПЗМ), складів і т.д.

У рамках консультаційно-аналітичного обслуговування в основному надаються послуги з вибору типу ПС на окремих на них етапах доставки та розрахунку оптимального маршруту перевезення з урахуванням можливості використання різних видів транспорту і технологій перевезення вантажу. Для здійснення основного етапу перевезення велике значення має вибір найбільш ефективного виду магістрального транспорту (залізничного, водного, автомобільного, повітряного або трубопровідного). Результатом надання консультаційно-аналітичних послуг являється можливість визначення економічно найбільш вигідного способу доставки вантажу і можливість прогнозу ситуації на ринку транспортних, експедиційних, посередницьких і комплексних послуг.

Процес доставки вантажу тісно пов'язаний з наданням інформаційних послуг. З точки зору організації транспортно-експедиторського обслуговування, інформаційне обслуговування лежить в основі взаємодії окремих операторів і управління в цілому процесом доставки, забезпечуючи прохождення інформаційних потоків. З точки зору замовника, транспортно - експедиторське інформаційне обслуговування задовольняє виробничу необхідність для вантажовласника точно знати місце розташування вантажу і час його прибуття в пункт призначення.

У загальному випадку транспортно-експедиторське обслуговування полягає в наступному: вантаж приймається від вантажовласника, підготовляється до транспортування і завантажується в транспортний засіб, перевантажується з одного виду транспорту на інший, якщо це потрібно, зберігається в належному місці, вивантажуєтся з транспортного засобу і здається одержувачу.

Одночасно виконуються дії, пов'язані з переходом права власності та ризику загибелі або пошкодження доставки товару, оплата вартості товару; забезпечуються вимоги різного роду державного та санітарно-екологічного контролю і т.д.; здійснюється страхування вантажу і, при необхідності, виконуються митні формальності; вантажні відправки забезпечуються документами фіто-санітарного(карантинного), медико-санітарного, ветеринарного контролю та ін.

Отже ресурси підприємства міста і вимоги рентабельною роботи у певної міри обмежують маневрування, як асортиментом товарів, і цінами ними. Але саме орієнтація на попит покупців та її активне формування ніби наперед визначають використання наявних. Звідси успішна реалізація товарів, що забезпечує ефективності роботи підприємства.

Комерційна робота - це діяльність підприємства, спрямовану рішення особливого комплексу завдань. Вивчення процесів реалізації - важливим елементом оперативного дослідження лише на рівні підприємства і регіону.

Ми розглядаємо споживача як рівноправного учасника комерційної діяльності. Основними учасниками комерційної діяльності не є лише підприємницькі структури, а й споживачі (чию участь улимитно - розподільній економіці було дуже слабким). Це твердження грунтується у тому, що з підприємців найважливішим чинником якого під час укладання угод є дохід (економічна вигода), а споживачів вигодою є потрібний йому товар (послуга), якщо у більшою мірою задовольняє його (споживчі інтереси). Споживач не пасивним покупцем, а повноправним учасником комерційної діяльності, її регулятором. Отже, найважливішої категорією суб'єктів ділових відносин між постачальниками товарів хороших і роздрібним ланкою є споживач.

Споживач, реалізуючи свої інтереси, надає визначальним чином вплинути на поведінка підприємців над ринком під час укладання угод, виборі сегмента ринку, організації збуту й наступного продажу товарів, формуванні асортиментної, цінової газової політики.

Сьогодні в Україні більш ніж 80% перевезень на усіх різновидах транспорту здійснюється шляхом безпосередньої участі міжнародних експедиторів. Транспортно-експедиторська діяльність виконує посередницькі функції між експортером і імпортером, чим дуже спрощує здійснення зовнішньоторговельних операцій. Транспортно-експедиторські послуги надаються заказнику при експорті з України, імпорті в Україну, транзиту по території України, або іншими державами, а також при перевезеннях по території України.

Тому, експедитори - це не тільки посередники між власниками вантажів і перевізниками, вони ведуть активну маркетингову працю на ринках транспортних послуг, приймають участь у підготовці вантажів до перевезень, супроводжують їх на шляху транспортування, забезпечують вимоги відправників відносно доставки вантажів від пункту призначення до місця прибуття, виконують функції операторів при здійсненні міжнародних перевезень.

Експедитори та їх об’єднання відповідно до законодавства з метою удосконалення транспортно-експедиторських плслуг, покращення їх якості та конкурентноздатності, можуть на добровільних засадах сертифікувати якість своїх послуг відповідно до існуючих стандартів та здійснювати професійну підготовку/перепідготовку фахівців та підвищення кваліфікації спеціалістів транспортно-експедиторських підприємств.

Таким чином, важко уявити сучасний світ без транспортно-експедиторської діяльності і без надання транспортно-експедиторських послуг, тому що найбільший прибуток в бюджет України несе експорт товарів та послуг на зовнішній ринок та забезпечує надійність, комфорт і цілісність товарів.

3. Розрахункова частина

Ринок є невід’ємною частиною суспільного господарського відтворення і формується в тісній взаємодії з усіма його елементами: виробництвом, споживанням, розподілом.

Ринок являє собою сферу товарно-грошового обміну, розвитку торговельних функцій між продавцем і покупцем. Товаром може виступати продукція, робоча сила. В умовах недосконалого конкурентного ринку автотранспортним підприємствам потрібно швидко реагувати на запити споживачів, враховуючи власні потужності, ємкість ринку та можливості конкурентів на ринку транспортних перевезень вантажів, боротися за кожного клієнта. За допомогою вихідних даних визначити обсяг перевезень АТП по підприємствам на цільовому ринку.

Для того, щоб обчислити ємкість ринку та визначити потреби ринку в автотранспортних послугах, використаємо наступні дані:

Таблиця 3.1. Потужність і призначення автотранспортного підприємства

Призначення автотранспортного підприємства	Облікова кількість автомобілів,, од.Середня вантажність, , тСередня швидкість автомобіля, км/год
Перевезення вантажів	20	7	25

Таблиця 3.2. Клієнтура комплекту поінформованості

Назва підприємства	Вид вантажу	Показники
		Відстань від АТП, км	Обсяг перевезень, тис. т	Середня відстань перевезень
1	Зап.частини	8	3,8	8
2	фанера	5	0,9	7
3	тканини	6	1,7	10
4	бумага	4	0,6	9
5	пластик	7	3,8	11

Ємність ринку - гранично можливий попит на послуги даного підприємства в певних умовах.

. Обчислюємо ємність ринку.

, (3.1)

, (3.2)

відстань перевезень вантажів по і-му клієнту;

кількість клієнтів комплекту добору.

 тис. т

тис. ткм

. Частинне задоволення потреб ринку в автотранспортних послугах.

, (3.3)

, (3.4)

 конкурент.

провізні можливості парку автомобілів.

 - середня вантажність парка автомобілів;

 - коефіцієнт використання вантажності; середня г визначається як середньозважена (=1)

 (3.5)

;

Тоді, розраховуємо коефіцієнт охоплення ринку:

. Конкуренти працюють на тому ж ринку, отже техніко - експлуатаційні показники визначаються з таблиці №1.

Використовуємо аналогічні формули.

, (3.6)

, (3.7)

 конкурент.

провізні можливості парку автомобілів.

, (3.8)

, (3.9)

де, Дк - календарні дні = 365днiв

 - коефіцієнт використання парку (б=0,8);

 - облікова кількість автомобілів підприємства;

 - середня вантажність парка автомобілів;

 - коефіцієнт використання вантажності; середня г визначається як середньозважена (1);

 - коефіцієнт використання пробігу (0,5);

 - технічна швидкість руху,=25 км/год.;

Т_н - час у наряді (8 год.).

 - відстань перевезень вантажів

 - час навантаження - розвантаження.

Розраховуємо по першому конкуренту:

;

;

.

;

.

Розраховуємо по другому конкуренту:

;

.

Розраховуємо по третьому конкуренту:

;

.

Розраховуємо по четвертому конкуренту:

;

;

Розраховуємо по п’ятому конкуренту:

;

.

Обчислені дані заводимо до таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Показники потужності транспортних підприємств - конкурентів

Конкурент	Кіл-сть авт.	Середня вантажність	Обсяг перевезень	Провізні можливості, т	Провізні можливості, т*км	Доля ринку
1	4	6,4	5	30 141,94	280 320,00	2,79
2	4	9,3	4	38 214,25	355 392,51	3,54	4	7,2	6	32 595,35	303 136,74	3,02
4	4	4,5	3	23 438,13	217 974,58	2,17
5	4	5,2	7	26 066,95	242 422,66	2,41
Всього	20		25	150 456,62	1 402 246,49

4. Коефіцієнт охоплення ринку визначаємо за наступною формулою:

 (3.10)

 тобто ринок конкурентний.

Так як в нашому випадку , то наший ринок є конкурентним.

Коефіцієнт конкурентоздатності по ціні встановлюємо в залежності:

 (3.11)

 (3.12)

виробничі можливості і-го конкурента;

ціна одиниці послуги і-го виробника.

Тоді можемо обчислити коефіцієнти конкурентоздатності:

;

Аналогічно обчислюються інші коефіцієнти:

К₂=1,95

К₃=2,60

К₄=1,30

К₅=1,56

К_АТП=0,68

Коефіцієнт рекламних зусиль розраховуємо по формулі:

 (3.13)

- рівень рекламних зусиль;

- середня вантажопідйомність.

Знаходимо середню величину:

Розраховуємо коефіцієнт рекламних зусиль по кожному конкуренту:

Показник конкурентоздатності розраховуємо за наступною формулою:

 (3.14)

- рівень технологічності;

коефіцієнт конкурентості по ціні;

коефіцієнт рекламних зусиль.

А, В, С - згідно положення, які характеризують еластичність складових конкурентоздатності. Ці показники характеризують гнучкість (еластичність) відповідних складових конкурентоздатності. Приймається: А=1; В=0,9; С=0,7.

Заносимо отримані показники конкурентоздатності в таблицю 3.4.

Таблиця 3.4. Показники конкурентоздатності підприємств

Підприємства на ринку	Рівень технологічності	Ціна послуги	Рівень рекламних зусиль	Питомі рекламні зусилля	Показники конк-сті
1	2,79	2	430	0,40	1,710
2	3,54	4	190	0,18	1,248
3	3,02	3	1300	1,22	2,017
4	2,17	6	540	0,51	1,197
5	2,41	5	320	0,30	1,157

5. Доля ринку і-го підприємства знаходимо з наступної формули:

 (3.15)

;

. Розраховуємо долю ринку по кожному конкуренту.

0,1100       

0,1165       

0,1756

0,1122

0,1089

0,2206

7. Коригувальний коефіцієнт для розрахунку цільового ринку знаходимо з наступної формули:

 (3.16)

Цільовий ринок розраховуємо за наступними формулами:

 (3.17)

 (3.18)

Розрахуємо цільовий ринок за конкурентами в тонах:

1407,90т

1491,09т

2247,52т

1436,06т

1393,82т

Розрахуємо цільовий ринок за конкурентами в т*км:

13153,42т/км

13930,67т/км

20997,65т/км

13416,49т/км

13021,89 т/км

Заносимо отримані показники задоволення потреб ринку в таб. 3.5.

Таблиця 3.5. Частина задоволення потреб ринку

	Показники
	, т, ткм
1	2,79	1,710	3,31	3,9	0,11	1407,90	13153,42
2	3,54	1,248	1,46	1,95	0,1165	1491,09	13930,67
3	3,02	2,017	10,0	2,60	0,1756	2247,52	20997,65
4	2,17	1,197	4,15	1,30	0,1122	1436,06	13416,49
5	2,41	1,157	2,46	1,56	0,1089	1393,82	13021,89
Всього	14,8	9,469	41,0	7,8	0,8438	7976,39	74520,1

. Результативні показники обсягів перевезень АТП по підприємствам на цільовому ринку наводжу в таб. 3.6.

Таблиця 3.6. Обсяги перевезень АТП по підприємствам на цільовому ринку

Назва підприємства	Вид вантажу	Показники
		Відстань від АТП	Обсяг пере - везень	Середня відстань перевезень	Провізні можливості
					т	т*км
1	Зап.частини	8	3,8	8	30 141,94	280 320,00
2	фанера	5	0,9	7	38 214,25	355 392,51
3	тканини	6	1,7	10	32 595,35	303 136,74
4	бумага	4	0,6	9	23 438,13	217 974,58
5	пластик	7	3,8	11	26 066,95	242 422,66
Всього					150 456,62	1 402 246,49

Таким чином, ємність ринку - даного підприємства в певних умовах складає 10,8 тис. т та 100,9 тис т/км.

Частинне задоволення потреб ринку в автотранспортних послугах складає 160000 т/год та 1488000т/год. Коефіцієнт охоплення ринку складає 14,8; тобто ринок перенасичений, не має можливості розширення діяльності.

Проаналізувавши таблицю 3.3 Показники потужності транспортних підприємств - конкурентів, можна сказати, що найбільший коефіцієнт охоплення ринку займає конкурент 2 - 3,54; а найменший конкурент 4 -2,17. Це обумовлено, що конкурент 3 має 4 авто із середньою вантажністю 7,2 т; а конкурент 2 - 4 авто і найбільшу середню вантажність 9,3 т. Коефіцієнти конкурентоздатності по ціні показують, що найбільш конкурентоздатний Конкурент 1 - 3,9; оскільки має найнижчу ціну (2 грн) чим може задовольнити більше попиту споживачів; найменш конкурентоздатний по ціні Конкурент 4 - 1,30 із ціною 6 грн., яка э найвищою серед конкурентів.

Найбільший показник конкурентоздатності у підприємств АТП - 2,68, потім конкурент 3 -2,017; а найменший конкурентоздатний конкурент 5 - 1,157. Це обумовлено, тим, що Конкурент 3 займає найбільшу долю ринку 0,1756 та вживає значних питомих рекламних зусиль 1,22.

Проаналізувавши таблицю 3.5 Частина задоволення потреб ринку, можна сказати, що найбільшу долю ринку займає підприємства АТП - 0,2206; потім конкурент 3 - 0,1756; а найменшу конкурент 5 -0,1089.

Розрахунок цільового ринку за конкурентами показав, що найбільше запропонувати перевезти може Конкурент 3 -20997,65 т/км. Це обумовлено необхідною кількістю автомобілів(4 авто) та раціональною середньою вантажністю 7,2 т.

Таким чином, найбільш сильний Конкурент 3 який може перевезти 2247,52 т; який займає найбільшу долю ринку 0,1756; тому для збільшення прибутку йому доцільно підвищувати рівень технологічності. Серед підприємств АТП найбільшим попитом користується підприємство 2 по перевезенню фанери.

Найбiльш значними проблемами, що впливають на дiяльнiсть АТП є: - нестабiльнiсть економiчної ситуацiї в державi; постiйне збiльшення цiн на паливо; нестача оборотних коштiв; моральних та фiзичний знос рухомого складу; низька платоспроможнiсть споживача; висока конкуренцiя.

Висновки

Отже, багатосторонність змісту структур управління визначає множинність принципів їхнього формування. Насамперед структура повинна відбивати мету і задачі організації, а отже, бути підлеглою виробництву і мінятися разом зі змінами, що відбуваються в ньому. Вона повинна відображати функціональний поділ праці й обсяг повноважень працівників управління; останні визначаються політикою, процедурами, виправленнями і посадовими інструкціями і розширюються, як правило, у напрямку більш високих рівнів управління. Структура управління повинна відповідати соціально-культурному середовищу, і при її побудові треба враховувати умови, у яких їй має бути функціонувати. Практично це означає, що спроби сліпо копіювати структури управління, що діють успішно в інших організаціях, приречені на провал, якщо умови роботи різні. Немаловажне значення має також реалізація принципу відповідності між функціями і повноваженнями, з одного боку, і кваліфікацією і рівнем культури - з іншої.

Будь-яку перебудову структури управління необхідно оцінювати насамперед з погляду досягнення поставлених перед нею цілей. В умовах нормально розвивається (не кризової) економіки реорганізація спрямована найчастіше на те, щоб шляхом удосконалювання системи управління підвищити ефективність роботи організації, при цьому головними факторами поліпшення є ріст продуктивності праці, прискорення технічного розвитку, кооперація в прийнятті і реалізації управлінських рішень і т.д. У кризовий період зміни в структурах управління спрямовані на створення умов для виживання організації за рахунок більш раціонального використання ресурсів, зниження витрат і більш гнучкого пристосування до вимог зовнішнього середовища.

Література

1. Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 р. №1955-IV.

2.      Законом України «Про транспорт»;

.        Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

.        Транспортное обеспечение внешнеторговых операций. Коммерческий справочник. - СПб., 2012. - 430 с.

.        Коскіна Ю.А. «Експедиторська діяльність, як різновид посередництва у придбанні транспортних послуг», Рубрика: Соціум. Наука. Культурa, Технічні науки 2009. c. - 3.

.        Сокур І.М., Транспортна логістика: навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 222 с.