58. Недоліки та переваги маніпулятивної та силової системи керування масовою свідомістю
Як відзначає В. Пугачов, на відміну від тоталітарних режимів ліберально-демократичні в процесі соціального управління змінюють фізичний примус на економічний і психологічний. Ці типи примусу «менш помітні і не всіма визнаються як обмеження свободи».
Характерною рисою такого «не примусового» управління є наявність в людини – об’єкта управління – реальної або ілюзорної свободи вибору. У цьому випадку індивід ухвалює рішення щодо підпорядкування сам, без тиску з боку інших або без усвідомлення такого тиску.
Даний тип управління, з погляду детермінації вибору (і відповідного поводження), має наступні різновиди: 1. Управління на основі самостійного раціонального вибору і добровільного підпорядкування виконавця. 2. Управління на основі особистісно запрограмованого вибору (програмування психіки). 3. Управління за допомогою маніпуляції і прямого (не маніпуляційного) обману.
Таким чином, управління свободою здійснюється шляхом прихованого, непомітного впливу на підсвідомість і свідомість індивіда. Саме з цієї точки зору можна говорити про управління свободою через контроль над психікою. І якщо раніше в політиці таке управління здійснювалося переважно епізодично стосовно окремих людей або досить невеликими групами суспільства, то в період вступу суспільства в інформаційну стадію в країнах, що переживають соціальні конфлікти, управління масовою психікою стало найважливішою складовою частиною політики правлячих режимів і пануючих груп.
Основним каналом, що здійснює маніпулювання в сучасному світі, виступають ЗМІ. Як пише у своїй книзі «Маніпуляція свідомістю» С. Кара-Мурза «над думкою панує той, хто визначає структуру потоку інформації, хто обирає «факти» та «проблеми», перетворюючи їх на повідомлення». На свій розсуд підбираючи, компонуючи, емоційно фарбуючи та інтерпретуючи інформацію, мас-медіа, власне кажучи, формують у людини відповідні критерії, що визначають його головні політичні і соціальні оцінки.
Як наслідок, як пояснює Г. Шиллер, «за виключенням доволі невеликої обраної частини населення, котра знає, що їй потрібно, і тому може скористатися масовим потоком інформації, більшість потрапляє, хоча в основному й підсвідомо, у позбавлену всілякого вибору інформаційну пастку» .
«Головна функція ЗМІ в цивільному суспільстві полягає, як ні парадоксально, в перетворенні громадян у величезний, але не згуртований в одному місті натовп – через масову культуру та єдиний потік інформації, які «виливають» уми в однакові, стандартні форми та забезпечують кожній людський одиниці відповідність заданій моделі» .
Отже, в інформаційному суспільстві за певних умов і, насамперед, при встановленні фактичної монополії на найважливіші ЗМІ з боку правлячого режиму мас-медіа мають реальну можливість докорінно спотворювати уявлення громадян про політичних лідерів, політичне життя своєї країни та світу в цілому, кардинально змінювати їхні політичні оцінки і, зокрема, спонукати населення віддавати свій голос за тих політиків, які переслідують ті інтереси, що суперечать їх власним, тим самим підірвати важливий інститут ліберальної демократії – представництво.
59. Спіндоктор як модератор новин.
Полем діяльності спін-доктора є інтерпретації, наприклад, російська розважальна програма «ПРОЖЕКТОРПЕРІСХІЛТОН».
Метою роботи спін-доктора є коригування негативної інформації, коли вона вже прорвалася в загальний інформаційний простір. Пострадянський спін-доктор має і власний здобуток, до якого не дійшли західні: боротися з негативом тільки в тому просторі, де він проявився.
Як правило, новини, більш наближені до влади, користуються меншою увагою, ніж новини опозиційні. І це можна зрозуміти, оскільки позитивні новини влади про себе є менш інформативними в цілому, ніж новини негативні. Помаранчева революція базувалася на інформаційному потоці й емоційних інтерпретаціях того, що відбувається, породжуваних 5-м каналом. Це вдалося зробити, піднявши емоційний рівень боротьби майже до біблійного рівня боротьби добра і зла. Цьому також сприяла поява Ющенка як отруєного владою кандидата.
Україна продемонструвала інтерес і до такої активності спін-доктора, як переключення уваги масової свідомості. Як приклад можна навести раптово розгорнуту боротьбу з грипом уряду Юлії Тимошенко, коли прем’єр навіть розвантажує ящики з ліками, тоді як самої епідемії немає. До таких же переключень сьогоднішнього дня відносять 9 травня у Львові і холеру в Маріуполі. На останню як на політтехнологію звернув увагу у своєму ток-шоу Євгеній Кисельов (3 червня 2011-го), якого підтримав редактор «Коментарів» Вадим Денисенко.
Інструментарій переключення уваги :
Щоденний (тактичний) - автомобільні аварії, вибухи, стихійні лиха
Довготривалий (стратегічний) - епідемія грипу, холери, бійка на святкуванні 9 травня, виклики в генпрокуратуру
Два шляхи виведення потрібної інтерпретації:
шляхом створення тесту (змінити + на -)
шляхом створення контексту (змінити – на - або ++ на +)
Комунікативні операції, на відміну від інформаційних, більше налаштовані на роль аудиторії. Саме про них написано в підзаголовку книги Френка Лунца «Слова, що працюють. Важливо не те, що ви сказали, а те, що люди почули»