Материал: конспект-лекций

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

346

Стандарт 802.11n забезпечує удвічі більшу швидкість, ніж в "g" і "a". Це швидкість від 100

Мбіт/с. У стандарті 802.11n пропонується використовувати вже впроваджені технології, а також поряд з ними нові розробки, що дозволяють досягти високих швидкостей передачі даних. Пропо-

нується також використати модуляції сигналів OFDM і QAM. Подібний підхід забезпечить зворо-

тну сумісність і понизить вартість розробки, а також використання технології з множинним вве-

денням/виведенням MIMO (multiple input multiple output).

P, мВт

800 мВт

 

500 мВт

 

 

802.11a

802.11b

200 мВт

 

802.11g

 

802.11n

 

 

40 мВт

 

 

 

 

 

802.11a

 

 

 

2,400

2,4835 5,15

5,25

5,35

5,725

5,825

F, ГГц

Рисунок 2.42 - Частотний план і потужність роботи сімейства стандартів IEEE 802.11 Дальність дії абонентського обладнання стандарту 802.11b і g не перевищує 100 м і зале-

жить від швидкості передачі, рівня і характеру перешкод, а також від вимог до якості обслугову-

вання. Щоб забезпечити прийнятну якість з'єднання, в специфікаціях передбачена можливість ав-

томатичного зниження швидкості інформаційного обміну.

Енергія сигналів стандарту 802.11а, який використовує діапазон 5 ГГц, інтенсивніше пог-

линається стінами будівель та іншими перешкодами, отже, втрати при розповсюдженні сигналів в цьому діапазоні вищі. З цієї причини радіус дії станцій за інших рівних умов удвічі менший, ніж для діапазону 2,4 ГГц. Тому для організації такої ж по покриттю мережі потрібна більша кількість точок доступу, ніж для мережі на базі стандарту 802.11b (рис. 2.43).

347

IEEE 802.11 b/g

IEEE 802.11а

 

 

 

 

 

 

96

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

/с

 

 

 

 

 

 

іт

 

 

 

1

м

6

Мб

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

 

 

 

 

 

76м

28м

55

 

 

 

 

 

 

54 Мбіт/с

м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18

 

183

м

 

 

 

Мбіт/с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

/с

 

 

 

 

 

іт

 

 

 

м

 

б

 

 

 

6

М

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

30м

18м

 

 

 

 

 

54 Мбіт/с

40

 

 

 

 

 

 

м

 

 

 

 

 

 

183

 

 

 

1

М

м

 

 

8

 

 

 

бі

 

 

 

 

 

 

т

 

 

 

 

 

 

/

 

 

 

 

 

 

с

 

Рисунок 2.43 – Порівняння радіусів дії стандартів 802.11b і 802.11а

У таблиці 2.9 наведено основні технічні характеристики сімейства стандартів IEEE 802.11.

Таблиця 2.9 – Технічні характеристики сімейства стандартів IEEE 802.11

Параметр

IEEE 802.11a

IEEE 802.11b

IEEE

IEEE

 

 

 

802.11g

802.11n

Частота, ГГц

5,15 - 5,25

2,400 – 2,483

2,400 –

2,400 –

 

5,725 - 5,825

 

2,483

2,483

Швидкість передачі

54

11

54

540

(максим.), Мбіт/с

 

 

 

 

Швидкість (практ.),

25

6,5

25

200

Мбіт/с

 

 

 

 

Радіус дії, км

0,1–0,5

0,1–0,5

0,1–0,5

0,1–0,5

Потужність переда-

40

30 –500

30 –500

30 –500

вача, мВт

(2,5 мВт/МГц)

 

 

 

 

(5,15 - 5,25)

 

 

 

 

200

 

 

 

 

(12,5мВт/МГц)

 

 

 

 

(5,725 - 5,825)

 

 

 

 

800

 

 

 

 

(50 МВт/МГц)

 

 

 

 

(5725– 5,825)

 

 

 

Методи модуляції

FHSS, OFDM,

DSSS, BPSK, QPSK

OFDM,

OFDM,

сигналу

16QAM, 64QAM,

 

16QAM,

16QAM,

 

BPSK, QPSK

 

64QAM

64QAM

Скачків частоти в

2,5

–

–

–

секунду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відношення сиг-

11

11

11

11

нал/завада+шум, дБ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ймовірність помилки

10 6

10 6

10 6

10 6

 

 

 

 

 

348

Ширина полоси ка-

60 МГц

22

22

22

налу передачі, МГц

5,15 - 5,25

 

 

 

 

 

 

 

 

Чутливість приймача

–82

–89

– 73

– 73

(при P 10 6 ), дБм

(при B=6Мбіт/с);

(при =1Мбіт/с)

 

 

 

–81

–83

 

 

 

(при B=9Мбіт/с);

(при B=5,5 Мбіт/с)

 

 

 

–79

–79

 

 

 

(при B=12Мбіт/с);

(при B=11 Мбіт/с)

 

 

 

–77

 

 

 

 

(при B=18Мбіт/с);

 

 

 

 

–74

 

 

 

 

(при B=24Мбіт/с);

 

 

 

 

–70

 

 

 

 

(при B=36Мбіт/с);

 

 

 

 

–66

 

 

 

 

(при B=48Мбіт/с);

 

 

 

 

–65

 

 

 

 

(при B=54Мбіт/с)

 

 

 

2.3.2 Компоненти та структура безпроводової локальної мережі

Стандарт 802.11 визначає два типи обладнання – клієнт, в якості якого може виступати комп'ютер, який укомплектований безпроводовою мережною інтерфейсною картою (Wireless Network Interface Card, WNIC), і точка доступу (Access point, АР), що виконує роль містка між безпроводовою та проводовою мережами. Також використовуються не стандартизовані мережні пристрої, що розширюють стандарт 802.11.

Безпроводовий мережний адаптер (Network Interface Card, NIC) - призначений для при-

строю користувача, який представляє собою комп'ютерну плату, складається з прийомо-

передавача та інтерфейсного чіпу. Останній може організувати роботу адаптера як по засобах ста-

ндартного комп'ютерного інтерфейсу (PCI, USB, і т. д.), так і з'єднуючись напряму з чіпсетом сис-

теми через власний канал або будучи інтегрованим в нього. Адаптер оснащений антеною. Най-

більш поширені адаптери зовнішнього виконання.

Точка доступу (Access Point, АР) - інфраструктурний пристрій, що забезпечує доступ до ло-

кальної мережі за допомогою персонального комп'ютеру або безпроводового телефону. АР вико-

нує роль містка між безпроводовою і проводовою мережами. Точка доступу складається з прий-

мач-передавача, інтерфейсу проводової мережі (802.3), а також програмного забезпечення. Конс-

труктивно точки доступу можуть бути виконані як для зовнішнього (захищений варіант), так і для внутрішнього офісного використання. У різних АР набір функцій може істотно відрізнятися: засо-

би діагностики і контролю мережі, віддаленої настройки і усунення несправностей, а також інтег-

рувати в собі функції маршрутизатора.

Точка доступу-повторювач ретранслює всі пакети, які були прийняті на безпроводовий ін-

терфейс. Ця ретрансляція здійснюється через той же канал, через який пакети були одержані. Точ-

ка доступу-повторювач розширює базову зону обслуговування, а також домен колізій. Її застосу-

349

вання може мати небажані наслідки: накладення широкомовних доменів може призвести до ско-

рочення пропускної спроможності каналу удвічі, оскільки початкова точка доступу також приймає сигнал, що ретранслюється. Ця проблема може мати ще більший вплив при використанні ланцюж-

ка точок доступу-повторювачів. Крім того, точка доступу-повторювач обмежує кількість клієнтів з розширеннями, які дозволяють підтримувати прив'язку до служб і їх використання через точки до-

ступу-повторювачі. Не зважаючи на обмеження, безпроводові повторювачі широко використову-

ються в мережах. Їх використання ефективне у випадках, коли з'єднання точки доступу з проводо-

вою інфраструктурою є неефективним, або неможливим із-за перешкоди. На рис. 2.44 наведено приклад використання безпроводового повторювача. Станція 1 знаходиться за межами зони види-

мості точки доступу 2 (АР2), але видима для точки доступу 3 (АРЗ), яка для неї виконуватиме роль повторювача.

 

Точка

Точка

 

 

доступу 3

доступу 2

 

Станція

1

 

СтанціяAccounting

Accounting

 

 

 

 

Провідна мережа

2

 

 

(розподілена

 

 

 

система)

 

 

 

Точка

 

 

 

доступу 1

 

Станція 3

Станція 4

Станція 5

Accounting

Accounting

Accounting

Рисунок 2.44 – Застосування точки доступу - повторювача

Універсальний клієнт або міст робочої групи інкапсулює одержані пакети з проводової ме-

режі в пакети безпроводової і таким чином надає для точки доступу інтерфейс стандарту 802.11.

Термін «універсальний клієнт» найчастіше використовується, коли йдеться про підключення од-

ного проводового пристрою; термін міст робочої групи використовується, якщо підключається не-

велика мережа, що складається з декількох пристроїв (рис. 2.45).

Прикладами пристроїв, що відносяться до цієї категорії, можуть слугувати касові термінали магазинів, принтери, застарілі ПК, копіювальні пристрої і невеликі мобільні мережі. На даному етапі не існує стандартного підходу до інкапсуляції або пересилки даних, отриманих через прово-

довий інтерфейс, тому при роботі з універсальними клієнтами або містком робочої групи необхід-

но упевнитися в сумісності їх з точкою доступу.

350

Міст робочої групи 1

Універсальний клієнт 1

Точка доступу 1

1

2

3

Accounting

Accounting

Accounting

Рисунок 2.45 – Застосування універсального клієнта і містка робочої групи

Безпроводові містки забезпечують взаємозв'язок проводових і безпроводових мереж, що розміщені на одній території або рознесені на відстані. Основна відмінність між містками і міст-

ками робочої групи полягає у тому, що останні забезпечують безпроводовий доступ тільки до не-

великої робочої групи проводових пристроїв, тоді як перші з названих здатні сполучати великі ме-

режі, які рознесені на відстані, набагато більші, ніж характерні для безпроводових локальних ме-

реж. На рис. 2.46 приведений приклад використання безпроводових містків.

Безпровідній міст 2

Безпровідній міст 1

Рисунок 2.46 – Приклад використання безпроводових містків

Як видно на рисунку, один з містків виконує роль точки доступу до безпроводової локаль-

ної мережі, інші виступають в ролі клієнтів [7,8].

Набір обслуговування (service set) – це логічно згруповані пристрої. Технологія WLAN за-

безпечує доступ до мережі шляхом передачі широкомовних сигналів через ефір на несучій в діапа-

Источник: https://studfile.net/preview/16436030/