4. виробник

171. Яка інформація на упаковці товарів і самому товарі є найбільш важливою для покупців VIP -класса:

1. термін придатності

2. умови зберігання

3. логотип і назва бренду

4. адреса виробника

172. Що означає синергізм в комунікативній політиці організації :

1. непропорційно високий позитивний ефект від використання інтегрованих маркетингових комунікацій

2. спільне використання основних інструментів комунікації

3. використання основних і додаткових інструментів комунікації

4. Усі відповіді вірні

173. Участь у виставці промислових підприємств припускає укладення договорів про придбання товару :

1. під час участі у виставці

2. після участі у виставці

3. впродовж тривалого періоду після закінчення виставки

4. усі відповіді правильні

174. Що необхідно враховувати міжнародній компанії в першу чергу при складанні рекламного макету для рекламної кампанії в країнах арабського світу :

1. колірну гамму повідомлення

2. напрям читання повідомлення

3. дизайн і структуру повідомлення

4. усе перераховане вірно

175. Яка основна відмінність рекламних повідомлень для споживачів країн Західної Європи :

1. заклик до дії

2. раціональні мотиви

3. емоційні мотиви

4. немає правильних відповідей

176. Невербальне спілкування при особистих продажах це:

1. надання заздалегідь необхідною покупцеві інформації

2. використання в ході спілкування мови жестів, рухи тіла, знань про особистий простір і так далі

3. усе перераховане правильно

4. активний конструктивний діалог із залученням презентації.

177. Яка основна відмінність рекламних повідомлень для споживачів США :

1. заклик до дії

2. раціональні мотиви

3. емоційні мотиви

4. немає правильних відповідей

178. Який в середньому відгук на розсилку рекламних матеріалів при прямому маркетингу:

1. 1-3%

2. 5%

3. 10%

4. 20%.0

179. Що не відноситься до неособистих каналів комунікації :

1. Атмосфера

2. Заходи

3. Виставкова діяльність

4. ЗМІ

180. Який інструмент комунікаційної політики найбільш ефективний в сучасних умовах України для просування інноваційних промислових товарів :

1. Участь в спеціалізованих виставках

2. PR - статті в галузевих журналах

3. Реклама на інформаційних порталах в Інтернеті

4. Усі відповіді правильні

181. Які риси не притаманні інформаційній рекламі:

1. Пропонування нових способів використання товару;

2. Створення іміджу компанії;

3. Заохочення до переходу на споживання конкретної марки;

4. Пояснення принципів дії товару.

182. Які риси притаманні нагадувальній рекламі:

1. Створення іміджу компанії;

2. Підтримка обізнаності про товар;

3. Пояснення принципів дії товару;

4. Зміна сприйняття товару.

183. До стилів створення комунікативного повідомлення відносяться:

1. Спосіб життя;

2. Фантазія, настрій або образ;

3. Музика, символічний персонаж, наукові докази;

4. Усе вище перераховане.

184. Що не відноситься до методів стимулювання збуту, спрямованих на посередників:

1. Безкоштовний виріб в упаковці;

2. Навчання;

3. Кредитування;

4. Конкурси.

185. Лобіювання ― це:

1. Метод стимулювання збуту;

2. Вид купонів для заохочення торговельних представників;

3. Співпраця із законодавчими та виконавчими органами влади для впливу на прийняття важливих для підприємства/галузі законів;

4. Підтримка зв’язків із споживачами в міжнаціональному масштабі.

186. Визначення бажаної зворотної реакції включає наступні етапи:

1. Обізнаність, знання, зацікавленість;

2. Бажання, невизначеність, впевненість;

3. Перевага, переконаність, здійснення купівлі;

4. Відповіді 1 та 3.

187. Етапи, які проходить покупець до моменту прийняття рішення про купівлю носять назву:

1. Зворотна реакція;

2. Оцінка результатів комунікації;

3. Стани купівельної готовності;

4. Правильна відповідь відсутня.

188. Використання емоційних мотивів в рекламному повідомленні має спонукати до виникнення:

1. Позитивних емоцій;

2. Позитивних та негативних емоцій;

3. Негативних емоцій;

4. Позитивних або байдужості.

189. Порівняльна реклама є розповсюдженою формою:

1. Нагадувальної;

2. Інформативної;

3. Переконувальної;

4. Соціальної.

190. При розробці рекламного бюджету слід враховувати:

1. Етап ЖЦТ;

2. Частка ринку та ступінь однорідності товару;

3. Особливості та частоту реклами;

4. Усе вище перелічене.

191. Рекламні повідомлення можуть мати такі властивості:

1. Значущі, правдоподібні, характерні;

2. Вимогливі, переконливі;

3. Яскраві, визначальні;

4. Правильна відповідь 1 та 2.

192. Стиль життя, фантазія, настрій, символічний персонаж та ін.. – це:

1. Зворотна реакція;

2. Кодування та декодування;

3. Стиль рекламного повідомлення;

4. Правильна відповідь відсутня.

193. Рекламне повідомлення може бути виконане у стилі:

1. Стиль життя;

2. Музика;

3. Наукові докази;

4. Усе вище перелічене.

194. Рекламне повідомлення не може бути виконане у стилі:

1. Свідоцтва очевидців;

2. Акцент на технічному або професійному досвіді;

3. Замальовка з натури;

4. Правильна відповідь відсутня.

195. Рішення про широту охоплення та частоту повторення приймається на етапі:

1. Кодування;

2. Вибору засобів розповсюдження реклами;

3. Складання бюджету;

3. Усі відповіді вірні.

196. Прийняття рішення про графік використання засобу розповсюдження рекламу здійснюється:

1. Після вибору конкретних носіїв реклами;

2. Після розрахунку широти охоплення аудиторії;

3. Після отримання зворотної реакції;

4. У комплексі із розробкою бюджету.

197. Якісна величина, яка оцінює рівень впливу рекламного повідомлення це:

1. Широта охоплення;

2. Частота повтору;

3. Кількість одноразових контактів;

4. Сила впливу.

198. Конкретні засоби розповсюдження реклами в рамках кожного виду це:

1. Типи реклами;

2. Види реклами;

3. Носії реклами;

4. Особливості реклами.

199. Вартість реклами необхідно сприймати із врахуванням:

1. Характеристик аудиторії;

2. Уваги аудиторії;

3. Якості видання;

4. Усе вище перелічене.

200. Рівномірний розподіл реклами на протязі певного часу у графіку розповсюдження реклами:

1. Послідовність;

2. Пульсація;

3. Прогнозність;

4. Правильна відповідь відсутня.

201. Нерівномірний розподіл реклами на протязі певного часу у графіку розповсюдження реклами:

1. Послідовність;

2. Пульсація;

3. Прогнозність;

4. Правильна відповідь відсутня.

202. Ефективність впливу текстової реклами на споживача можна визначити за допомогою:

1. Прогнозування;

2. Оцінки;

3. Апробації тексту;

4. Тесту Праймана.

203. При попередній оцінці реклами використовуються наступні методи:

1. Пряма оцінка;

2. Портфельна оцінка і лабораторна перевірка;

3. Тест Праймана та Пітерса;

4. Правильна відповідь 1 та 2.

204. Якість реклами як засобу приваблення уваги та дії на споживача при попередній оцінці визначається за допомогою:

1. Прямої оцінки;

2. Портфельної оцінки;

3. Лабораторної перевірки.

4. Правильна відповідь відсутня.

205. Можливість реклами залишитися у пам’яті споживача при попередній оцінці визначається за допомогою:

1. Прямої оцінки;

2. Портфельної оцінки;

3. Лабораторної перевірки.

4. Правильна відповідь відсутня.

206. Для виміру фізіологічної реакції споживача на рекламу при попередній оцінці визначається за допомогою:

1. Прямої оцінки;

2. Портфельної оцінки;

3. Лабораторної перевірки.

4. Правильна відповідь відсутня.

207. Що не відноситься до методів попередньої оцінки реклами:

1. Пряма оцінка;

2. Портфельна оцінка;

3. Перевірка на розпізнання;

4. Лабораторна перевірка.

208. Що не відноситься до методів оцінки реклами після її виходу:

1. Пряма оцінка;

2. Перевірка на запам’ятовуваність;

3. Перевірка на розпізнання;

4. Правильна відповідь відсутня.

209. При оцінці реклами після виходу для визначення рівня запам’ятовуваністі використовується метод:

1. Прямої оцінки;

2. Портфельної оцінки;

3. Лабораторної перевірки.

4. Правильна відповідь відсутня.

210. При оцінці реклами після виходу для визначення впливу на різні сегменти і порівняння реклами використовується метод:

1. Прямої оцінки;

2. Портфельної оцінки;

3. Лабораторної перевірки.

4. Перевірки на розпізнання.

211. Відокремлюють у тому числі такі рівні комунікаційного ефекту:

1. Зміна рівня обізнаності та природа виникнення переконаності;

2. Прояв позитивного відношення та виникнення наміру щодо купівлі;

3. Усі відповіді вірні;

4. Правильна відповідь відсутня.

212. Стимулювання збуту посередників має на меті:

1. Переконати посередників включити товар в асортимент;

2. Рекламувати товари;

3. Переконати збільшувати запаси товару;

4. Усі відповіді вірні.

213. В теорії стимулювання збуту сертифікат, що надає можливість зекономити на купівлі, має назву:

1. Премія;

2. Купон;

3. Безкоштовний зразок;

4. Сувенір.

214. В теорії гроші, які виробник надає посередникові в обмін на згоду рекламувати товар:

1. Премія;

2. Залік;

3. Безкоштовний зразок;

4. Знижка.

215. Розрахунок кількості публікацій про компанію у ЗМІ є критерієм успішності:

1. Реклами;

2. Стимулювання збуту;

3. Особистих продажів;

4. Зв’язків з громадськістю.

216. До складу функцій торговельних агентів входять:

1. Перспектива;

2. Комунікація та продаж;

3. Обслуговування та збір інформації;

4. Усе вищеперераховане.

217. В постійній службі збуту компанії можна відокремити:

1. Внутрішніх та польових торгових агентів;

2. Незалежних та залежних посередників;

3. Усі відповіді вірні;

4. Правильна відповідь відсутня.

218. Якщо кожний торговельний агент закріплюється за певним географічним регіоном, в якому здійснює діяльність, така структура служби збуту носить назву:

1. Територіальна;

2. Товарно-орієнтована;

3. Орієнтована на споживача;

4. Комплексна.

219. Якщо кожний торговельний агент спеціалізується на продажу певного товару, така структура служби збуту носить назву:

1. Територіальна;

2. Товарно-орієнтована;

3. Орієнтована на споживача;

4. Комплексна.

220. Якщо кожний торговельний агент спеціалізується на продажу товарів певній категорії споживачів, структура служби збуту носить назву:

1. Територіальна;

2. Товарно-орієнтована;

3. Орієнтована на споживача;

4. Комплексна.

221. На якому етапі процесу продажу відокремлюються потенційні клієнти:

1. Пошук та оцінка покупця;

2. Підготовка до контакту;

3. Контакт;

4. Презентація та демонстрація.

222. На якому етапі процесу збирається інформація про потенційних клієнтів:

1. Пошук та оцінка покупця;

2. Підготовка до контакту;

3. Контакт;

4. Презентація та демонстрація.

223. На якому етапі процесу торговельний агент надає клієнту «історію» продукції:

1. Пошук та оцінка покупця;

2. Підготовка до контакту, контакт;

3. Презентація та демонстрація.

4. Укладення угоди.

224. Який етап завершує процес продажу:

1. Пошук та оцінка покупця;

2. Контакт;

3. Укладення угоди;

4. Супровід угоди.

225. Які підходи використовуються торговельними агентами при проведенні презентації:

1. Консервативний;

2. Формулювання;

3. Задоволення потреб;

4. Усі відповіді вірні.

226. Підхід до презентації, при якому торговельній агент заздалегідь складає сценарій та дотримується його без змін носить назву:

1. Консервативний;

2. Формулювання;

3. Задоволення потреб;

4. Усі відповіді вірні.

227. Підхід до презентації, при якому торговельній агент спочатку визначає потреби та специфіку споживача, а потім із врахуванням цього складає пропозицію носить назву:

1. Консервативний;

2. Формулювання;

3. Задоволення потреб;

4. Усі відповіді вірні.

228. Підхід до презентації, при якому торговельній агент визначає потреби споживача та спонукає останнього вступити в розмову носить назву:

1. Консервативний;

2. Формулювання;

3. Задоволення потреб;

4. Усі відповіді вірні.

229. Модель AIDA послідовно включає такі етапи:

1. Приваблення уваги, утримання інтересу, бажання, підштовхування до дії;

2. Утримання інтересу, приваблення уваги, бажання, підштовхування до дії;

3. Бажання, підштовхування до дії, утримання інтересу;

4. Утримання інтересу, підштовхування до дії, бажання.

230. Модель AIDA не включає такий етап:

1. Укладення угоди;

2. Утримання інтересу;

3. Бажання;

4. Підштовхування до дії.

231. Який елемент маркетингових комунікацій викликає найбільшу ступінь довіри споживача:

1. Реклама;

2. Стимулювання збуту;

3. Зв’язки з громадськістю;

4. Особовий продаж.

232. Адресні списки потенційних клієнтів складаються у разі використання такого елементу комунікацій:

1. Реклами;

2. Роботи із посередниками та інвесторами;

3. Прямого маркетингу;

4. Стимулювання збуту.

233. Прямий маркетинг є особливо ефективним, коли він використовується для: