Охоплення покупців у таких районах обслуговування, де бракує друкованих видань;
Охоплення покупців, які мають особливі смаки чи схильність до придбання певних видів товарів;
Рекламування спеціальних товарів, які потребують більш детального ознайомлення;
234. Прямий маркетинг недоцільно використовувати у разі:
1. Охоплення покупців, які мають особливі смаки чи схильність до придбання певних видів товарів;
2. Охоплення великої кількості покупців для продажу товарів масового призначення;
3. Вивчення реакції на пробний продаж невеликих партій товарів (для з’ясування доцільності замовлення великої партії такого товару);
4. Рекламування спеціальних товарів, які потребують більш детального ознайомлення.
235. До інструментарію прямого маркетингу входить:
1. Купон;
2. Телевізійний маркетинг прямого відгуку;
3. Вивіска;
4. Знижка.
236. Спільними для виставок і ярмарків рисами є те, що вони:
1. Організовуються як фізичними, так і юридичними особами й адресуються організованому ринку;
2. Мають обмежену тривалість;
3. Діють періодично в заздалегідь обумовлених місцях і об’єднують значну кількість експонентів;
4. Усі відповіді вірні.
237. До чинників, від яких не залежить ефективний вибір персоналу виставки, не відноситься:
1. Вид та характер виставки;
2. Розмір стенду та характеристика відвідувачів;
3. Цілі виставки та тим експонатів;
4. Правильна відповідь відсутня.
238. Виставковий стенд як правило складається з наступних зон:
1. Зона переговорів, господарська зона та зона експонатів;
2. Зона відпочинку, зона демонстрації, склад;
3. Усі відповіді вірні;
4. Правильна відповідь відсутня.
239. Найважливішими видами діяльності експонента на стенді є:
1. Налагодження контактів із потенційними клієнтами та співпраця із засобами інформації;
2. Забезпечення роботи експонатів під час їхнього демонстрування та узгодження роботи всього персоналу стенда;
3. Усі відповіді вірні;
4. Правильна відповідь відсутня.
240. Наслідком аналізу здійснених контактів на виставці(ярмарку) НЕ може бути:
Створення банку даних про відвідувачів — фактичних і потенційних покупців;
Підтримування стосунків із засобами інформації та практичне використання цих стосунків службами паблік рилейшнз;
З’ясування ефективності участі підприємства із визначенням напрямів збільшення цієї ефективності;
4. Правильна відповідь відсутня.
241. Яка категорія осіб першою сприймає рекламне повідомлення та реагує на нього:
1. Новатори;
2. Послідовники;
3. Більшість;
4. Ретрогради.
242. До емоційних мотивів в рекламі відносять:
1. Мотиви любові, гордощів і патріотизму, мотиви радощів і жартівливі мотиви;
2. Мотив відкриття, мотив власної значущості та самореалізації;
3. Мотив страху;
4. Усі відповіді вірні.
243. До моральних мотивів в рекламі НЕ належить:
1. Мотиви справедливості та захисту довкілля;
2. Мотиви прибутковості;
3. Мотиви порядності;
4. Соціальні мотиви.
244. До раціональних мотивів у рекламі належать:
1. Мотив прибутковості;
2. Мотив здоров’я;
3. мотив надійності, гарантій, зручності та додаткових переваг;
4. Усі відповіді вірні.
245. Модель проходження покупцем певних стадій до купівлі під назвою DAGMAR передбачає такі послідовні етапи:
1. Упізнання марки товару, асиміляція, психологічне тяжіння до купівлі, купівля товару;
2. Сприйняття, визначення, впевненість;
3. Купівля, бажання, упізнання;
4. Правильна відповідь 2 та 3.
246. В паблік рілейшнз не входять такі заходи, як:
1. Презентації підприємства;
2. Вручення призів, нагород;
3. Знижки;
4. Спонсорування, виступи представників підприємства.
247. До головних носіїв елементів фірмового стилю не належить:
1. Сувенірна реклама торгового підприємства;
2. Друкована продукція (листівки, буклети, календарі тощо);
3. Елементи інтер’єру службових приміщень (настінні календарі, панно тощо);
248. Ефективність маркетингової політики комунікацій торгових підприємств НЕ залежить від такого чиннику, як:
1. Соціальний склад фактичних і потенційних покупців торгового закладу, вплив різних груп на продаж тих чи тих товарів, кількість людей в кожній групі;
2. Методи впливу торгового підприємства на фактичних та потенційних покупців;
3. Місце проживання фактичних і потенційних покупців (зона торгового обслуговування, можливість вибору потенційних покупців);
249. На величину зони торгового обслуговування НЕ впливає:
Топографічні межі зони торгового обслуговування, наявність засобів транспорту та зв’язку;
Відстань від міста до віддалених населених пунктів;
Щільність і характер населення міста та прилеглих до нього територій;
250. Основний засіб торгової реклами на місці продажу це:
1. Купон;
2. Вітрина;
4. Посередник.