Материал: Меженська Л.О., Меженський В.М. Рід Глід (Crataegus L.) в Україні інтродукція, селекція, еколого-біологічні особливості

Національний університет біоресурсів і природокористування України ННІ рослинництва, екології і біотехнологій

НДІ рослинництва, ґрунтознавства та сталого природокористування

Л.О.Меженська, В.М.Меженський

Рід Глід (Crataegus L.) в Україні

Інтродукція, селекція, екологобіологічні особливості

Київ – 2013

Рецензенти:

Попович С.Ю., завідувач кафедри декоративного садівництва та фітодизайну НУБіП України, доктор біологічних наук, професор

Федорончук М.М., провідний науковий співробітник відділу систематики та флористики судинних рослин Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного, доктор біологічних наук

Затверджено до друку вченою радою Національного університету біоресурсів і природокористування України, протокол № 3 від 19 листопада 2013 р.

УДК 582.734.3: 634.17 (477) ББК 42.355

М 43

Меженська Л.О., Меженський В.М. Рід Глід (Crataegus L.) в Україні: інтродукція, селекція, еколого-біологічні особливості. – Київ : "ЦП "Компринт", 2013. – 234 с., [40] з кольор. іл.

ISSN 978-617-7144-27-3

У монографії викладено результати дослідження видів глоду, інтродукованих авторами в Артемівській дослідній станції розсадництва. Розглянуто систему роду Crataegus L., запропоновано нову комбінацію C. submollis var. arnoldiana, зроблено огляд досліджень видів глоду в Україні. Надано еколого-біологічну характеристику видів глоду в умовах південного сходу України, описано види і сорти перспективні для культивування як декоративні, плодові і лікарські рослини.

Для студентів, аспірантів, викладачів вишів, фахівців у галузі ботаніки і садівництва.

ВСТУП

Рід Crataegus L. s.l. (включаючи Mespilus L.) є складним у таксономічному відношенні через притаманні йому явища інтрогресивної гібридизації, апоміксису та поліплоїдії. Складна репродуктивна біологія, наявність численних мікровидів та застосування різних концепцій виду затрудняє таксономічну обробку цієї групи рослин. Ботаніки охарактеризували труднощі, що супроводжували дослідження глодів як "Сrataegus problem", "C. coccinea mystery", "справжнє відьомське вариво" тощо. Цитологічні, морфометричні, біохемічні та молекулярні методи значно розширили наші знання щодо видів глоду, але ще багато потрібно зробити для з'ясування їхнього походження та філогенії.

Рід Crataegus, як велика систематична група, характеризується значним видовим різноманіттям, причому практично всі види придатні для озеленення. Глід має лікувальні властивості, препарати з квіток, листків та плодів застосовують у науковій медицині для лікування багатьох хвороб, насамперед, серце- во-судинних. Плоди великоплодих видів глоду мають харчове значення, тому в деяких країнах світу глід вирощують як плодову культуру. Створення промислових насаджень глоду в Україні забезпечить надходження товарних партій плодової продукції. Види глоду доцільно вирощувати також у лісових насадженнях з метою створення кормової бази для звірів і птахів та використовувати для заліснення схилів та ярів. Під час цвітіння глід є гарним медоносом.

Перспективи глоду як декоративної, лікарської, плодової та підщепної рослини зростають з інтродукцією нових таксонів та створенням унаслідок селекційної роботи нових сортів.

Збір колекції, інтродукційне випробування та селекційну роботу проведено в Артемівській дослідній станції розсадництва Інституту садівництва НААН України (АДСР) упродовж 1981–2009 рр. Тепер дослідження продовжуються в Національному університеті біоресурсів і природокористування України.

Посилаючись на праці інших дослідників ми змінювали видові назви глоду у відповідності до сучасної таксономії або, в деяких випадках, залишали їх в оригінальному написанні.

Автори дякують науковцям Є.З. Бобореку (Центральний ботанічний сад НАН Білорусі), Г.П. Цикаляку (Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка), А.К. Полякову, І.Ю. Малюгіну (Донецькій ботанічний сад), З.В. Бонюк, О.А. Калініченку (Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна), М.Є. Кузнецову, В.Ю. Лєтуховій (Карадазький природний заповідник), О.І. Сичову (Розсошанська дослідна станція садівництва), Х.Е. Есеновій (Ашґабатський ботанічний

3