Материал: мет_вказівки КР Снігоборотьба

–колійна лісосмуга: перший і четвертий ряди – чагарник (тамарикс); другий – супутня порода (акація біла); третій – головна порода (гледичія).

–польова лісосмуга: перший і третій ряди – супутні породи (акація біла); другий ряд – головна порода (гледичія).

Відстань між рослинами в ряду (відповідно до п. 3.2.5) у колійній смузі – 1,5 м,

упольовій – 2,0 м.

4. Схеми снігозатримувальних лісонасаджень зі східної та західної сторін діля-

нки наведено на рис. 3.2.

Східна сторона

6 м

Рис. 3.2. Схеми снігозатримувального лісонасадження

4. ЗАХИСТ КОЛІЇ ВІД ЗАНЕСЕННЯ СНІГОМ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗАГОРОЖ

У районах з несприятливими ґрунтово-кліматичними умовами, де важко або неможливо вирощувати лісонасадження, ділянки, що заносяться снігом, захищають від снігу постійними або переносними загорожами.

4.1.Постійні загорожі

4.1.1.Постійні загорожі бувають:

а) рівномірно просвітчасті по всій висоті;

б) полегшеного типу (з дерева); в) комбіновані полегшеного типу (залізобетонні опори і дерев’яне запов-

нення; г) дерев’яні, просвітчасті (75 %) по всій висоті;

д) залізобетонні.

Нові загорожі рекомендується споруджувати відповідно до пунктів б–г. Вони відрізняються більшою снігозбірністю за менших витрат матеріалів.

4.1.2.Загальна висота загорож приймається від 3 до 5 м. Загорожі висотою понад 5 м застосовують лише у виняткових випадках (за індивідуальним проектом), оскільки відбувається ускладнення конструкції загорожі із значним її подорожчанням. Як правило, економічно вигідніше замість однієї високої загорожі ставити два ряди загорож меншої висоти.

4.1.3.Під час вибирання типу загорожі необхідно керуватися даними, наведеними у табл. 4.1.

Якщо кількість снігу, що приноситься до ділянки, складає 400...500 м3/м, то встановлюються два ряди загорож: перший (з боку колії) – загорожа полегшеного типу висотою 5 м, другий – загорожа просвітчаста (75 %) висотою 3 м. Якщо ж кількість снігу, що приноситься, 500...600 м3/м, – висоту другого просвітчастого ряду загорожі (75 %) треба призначати 4 м, а при кількості снігу, що приноситься, понад 600 м3/м – 5 м.

4.1.4.Основні розміри елементів просвітчастої загорожі (75 %) такі самі, як і у загорож полегшеного типу.

Всі типи загорож мають дерев’яне заповнення з дощок або з щитопланки. Опори загорож в залежності від типу бувають дерев’яні або залізобетонні (комбінована загорожа).

Типи та конструкції загорож наведені в додатку 1.

4.1.5.Розташування постійних загорож відносно колії залежить від на-

прямів основного перенесення снігу.

За напрямів основного перенесення снігу 30...90о загорожі встановлюють паралельно колії на відстані, що дорівнює 12-15-кратній висоті загорожі від бровки укосу виїмки, а при розміщенні колії на насипах і нульових місцях –

від осі крайньої колії.

За напрямів основного перенесення снігу менше 30о загорожі встановлюють уступами («косі» ряди загорож).

Другий ряд загорожі розміщується на відстані від першого, що дорівнює 22…24-кратній висоті загорожі.

Постійні загорожі слід споруджувати так, щоб залишався проїзд для транспортних засобів і сільськогосподарської техніки в місцях, погоджених з землекористувачами.

4.2. Переносні загорожі

4.2.1. Якщо кількість снігу, що наноситься до колії, невелика (до 100 м3/м), то захист ділянок, що заносяться снігом, виконують переносними

решітчастими щитами зі збільшеною просвітчастю в нижній частині або рівномірно просвітчасті по всій висоті.

Щити зі збільшеною просвітчастю в нижній частині є найбільш ефективними, бо дозволяють зібрати більшу кількість снігу і зменшити кількість перестановок щитів. Такі щити збирають сніговий вал до 100 м3/м без перестановки.

4.2.2. Щити встановлюються на відстані 50 м від бровки укосу виїмки, а на нульових місцях – від бровки земляного полотна. За наявності кавальєру, що знаходиться від бровки укосу на відстані понад 30 м, щити встановлюються на кавальєрі; при меншій відстані щити встановлюються за кавальєром на відстані 20...30 м від нього в сторону поля.

Якщо існує нагірна канава, то щити встановлюються так, щоб сніговий вал не збирався над канавою.

Лінії переносних щитів розташовуються так, щоб вони перекривали всю довжину виїмок та нульових місць і закінчувалися за їх межами на відстані не ближче 10 м, якщо висота насипу складає 2 м і більше, і не ближче 20 м, якщо висота насипу менше 2 м.

Снігові щити встановлюють до випадання снігу, прикріплюючи їх до кілків, заглиблених у ґрунт заздалегідь до початку заморозків на 40...60 см.

Щити виготовляються з щитопланки розміром 200×10×1,2 см. На рисунку 4.1 зображено схеми переносних решітчастих щитів.

Рис. 4.1. Схеми решітчастих щитів:

а– рівномірно просвітчасті по всій висоті; б – більш просвітчасті в нижній частині

4.3.Вибір типу загорож

Тип загорожі вибирається відповідно до рекомендацій, наведених у пунктах 4.1.3 і 4.2.1 в залежності від розрахункового об’єму снігу, що наноситься до 1 м колії зі східної та західної сторін.

У пояснювальній записці також необхідно привести конструкції загорож та схему їх розташування відносно колії.

Рис. 4.3. Схеми розташування загорож полегшеного типу біля ділянки колії А-Б

5. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З ОЧИЩЕННЯ ТА ПРИБИРАННЯ СНІГУ ЗІ СТАНЦІЇ

5.1.Загальні положення

5.1.1.План організації робіт з очищення та прибирання снігу зі станції розробляється для кожної великої станції та входить як складова частина до оперативного плану заходів щодо попередження та ліквідації снігових заносів на дистанції колії.

У цьому документі наводяться:

– черговість, обсяг та порядок робіт з очищення та прибирання снігу з горловин, стрілок та колій з розділенням території станції на окремі, однорідні за способом виконання робіт, ділянки, закріплені за конкретними підприємствами;

– потреба в машинах, локомотивах, рухомому складі, інвентарі та робочій силі з розрахунку очищення та прибирання снігу зі всієї території станції в термін не більше трьох діб; норма рейсів снігоприбиральної техніки за зміну;

– порядок виїзду машин на роботу, маршрути вивезення снігу та місця його вивантаження; порядок і місця профілактичного обслуговування та ремонту снігоприбиральних поїздів у зимовий період; стійла у вагонних та локомотивних депо, майстернях дистанцій колії та колійних машинних станцій для виконання аварійних робіт і профілактичного ремонту снігоприбиральної техніки;

– пункти збирання та порядок викликання робочої сили та транспортних засобів, їх прибуття та розміщення по ділянках; прізвища керівників, відповідальних за організацію робіт, забезпечення робітників інструментом, місця відпочинку та одержання гарячого харчування; місця стоянки та заправки автомашин.

Обов’язковою умовою організації очищення колій від снігу є дотримання графіку руху поїздів та запланованого режиму маневрової роботи

5.1.2.У курсовій роботі розробляється тільки частина плану організації робіт з очищення та прибирання снігу зі станції – технологія очищення станції від снігу при заданій товщині снігового покрову.

При цьому необхідно визначити:

– тип снігоприбирального поїзда або машини;