Материал: наказ254_Ожир_ння_Патолог_я_росту

Диференціальна діагностика основних видів ожиріння у дітей та підлітків

Лікування.

Алиментарно - конституційне ожиріння

1. Збалансований режим харчування.

2. Дозовані фізичні навантаження, ЛФК.

3. Показання до медикаментозного лікування:

• Важка ступінь ожиріння,

• Абдомінальний тип ожиріння,

• Ознаки гіперінсулінізму

• Порушення толерантності до глюкози.

Рекомендовано призначення препаратів метформіну в початковій дозі 500-750 мг на добу (250 мг 2-3 рази на день). Можливо підвищення дози до 1000-1500 мг на добу. Курс лікування 3-6 місяців, потім проведення контрольного обстеження.

Критерії ефективності лікування.

• Нормалізація або зниження маси тіла,

• Відсутність рецидиву збільшення маси тіла,

• Позитивна динаміка або нормалізація клініко-лабораторних показників.

Диспансерний нагляд.

• Консультація ендокринолога - 1 раз на 6 міс.

• Огляд невролога, офтальмолога (дослідження очного дна), гінеколога – 1 раз на рік.

• Клінічний аналіз крові, сечі - 1 раз на 6 міс.

• ОГТТ, ТТГ крові - 1 раз на рік.

• Ліпідний профіль – 1 раз на 6 міс.

• Рентген кисті (кістковий вік), ЕКГ, УЗД органів черевної порожнини - 1 раз на рік

Профілактика.

Збалансований режим харчування та фізичних навантажень.

Гіпоталамічне ожиріння

Лікування.

1. Збалансований режим харчування,

2. Дозовані фізичні навантаження, ЛФК.

3. Дегідратаційна терапія (при ознаках лікворної гіпертензії): 25% розчин магнія сульфату, діакарб у вікових дозах у комплексі з препаратами калію.

4. При наявності абдомінального ожиріння, ознаках гіперінсулінізму, порушенні толерантності до глюкози - рекомендовано призначення препаратів метформіну в початковій дозі 500-750 мг на добу (250 мг 2-3 рази на день). Можливо підвищення дози до 1000-1500 мг на добу. Курс лікування 3-6 місяців, потім проведення контрольного обстеження.

5. Санація вогнищ інфекції

6. Симптоматичне лікування:

   1. При гіперліпідемії – протягом 2 міс.: гіполіпідемічні препарати, антиоксиданти, -ліпоєва кислота (у таблетках по 300-600 мг). Після закінчення курсу лікування – контрольне обстеження ліпідного складу крові.

   2. При наявності цереброваскулярної патології і лікворно-венозної дисциркуляції - лікування за рекомендацією невролога, згідно до відповідного протоколу .

   3. При наявності дифузного еутиреоїдного зобу – препарати йодиду калію у вікових дозах протягом 6 місяців. При відсутності позитивної динаміки: зменшення розмірів зобу, рівень ТТГ в крові > 2,0 мМО/л , рекомендовано призначення препаратів Л-тироксину у вікових дозах.

   4. При стійкій артеріальній гіпертензії – гіпотензивні, перевага фітопрепаратам або інгібіторам АПФ та -адреноблокаторам.

Критерії ефективності лікування.

• Нормалізація або зниження маси тіла,

• Відсутність рецидиву збільшення маси тіла,

• Позитивна динаміка або нормалізація клініко-лабораторних показників.

Профілактика.

• Збалансований режим харчування та фізичних навантажень.

• Проведення курсу проти рецидивного лікування 1 раз на рік - при стабільному перебігу захворювання, 1 раз на 6 місяців - при прогресуючому перебігу.

Диспансерний нагляд.

Затверджено

Наказ Міністерства охорони здоров‘я України

від ___________ №___

Протокол надання медичної допомоги хлопчикам із затримкою статевого розвитку

Код МКХ 10 - Е 30.0

Визначення: Затримка статевого розвитку (ЗСР) діагностується, якщо поява провідних ознак статевого дозрівання у підлітка відстає від нормативних на 2 роки та більше.

Класифікація:

1. Конституційно–соматогенна ЗСР (синдром пізнього пубертату).

2. Синдром несправжньої адіпозо-генітальної дистрофії.

3. Мікропеніс або мікрогеніталізм

4. Синдром неправильного пубертату.

Формулювання діагнозу:

• Затримка статевого розвитку – синдром пізнього пубертату.

• Ожиріння. Затримка статевого розвитку по типу несправжньої адіпозо-генітальної дистрофії.

Дослідження функції статевих залоз у хлопчиків - див. додаток №4

Діагностичні критерії:

А. Конституційно–соматогенна ЗСР (Pubertas tarda):

1. Сімейний анамнез, обтяжений щодо затримки статевого розвитку (не завжди).

2. Відсутність відхилень від норми при народженні.

3. Можлива затримка росту.

4. Можливе відставання кісткового віку від паспортного.

5. Відсутність патології на КТ або МРТ головного мозку.

6. Низькі рівні тестостерону, ЛГ та ФСГ у сироватці крові (допубертатний рівень).

7. Позитивна одноденна проба з ХГ за рівнем тестостерону крові (при відсутності можливості його визначення – за рівнем 17-КС).

8. Підвищення рівня гонадотропінів у нічні години.

Б. Синдром несправжньої адіпозо-генітальної дистрофії

1. Недрозвинутість вторинних статевих ознак на тлі вираженого ожиріння (за відсутності ознак справжньої адіпозо-генітальної дистрофії).

2. Відсутність патології на КТ або МРТ головного мозку.

3. Низькі рівні тестостерону, ЛГ та ФСГ у сироватці крові (допубертатний рівень).

4. Позитивна одноденна проба з ХГ за рівнем тестостерону крові (при відсутності можливості визначення тестостерону – за рівнем 17-КС у добовій сечі).

5. Підвищення рівня гонадотропінів у нічні години.

В. Мікропеніс або мікрогеніталізм

1. Недорозвинутість статевого члена при задовільному розвитку яєчок

2. Своєчасна поява вторинних статевих ознак.

Г. Синдром неправильного пубертату

1. Порушення послідовності виникнення ознак статевого дозрівання - поява адренархе раніше, ніж будь-які пубертатні зміни зовнішніх статевих органів.

2. Низькі рівні тестостерону, ЛГ та ФСГ у сироватці крові (допубертатний рівень).

3. Позитивна одноденна проба з ХГ за рівнем тестостерону крові (при відсутності можливості визначення тестостерону – за рівнем 17-КС у добовій сечі).

Лікування

Затримка статевого розвитку не потребує лікування препаратами статевих гормонів.

Лікування повинно бути комплексним, поетапним:

• Повноцінне харчування

• Вітамінотерапія у віковому дозуванні – курсами (віт. Е, А, В1,В6, С)

• Препарати цинку

• При поєднанні із затримкою росту (ЗР) та наявності дефіциту маси тіла – анаболічні препрати (калію оротат, гліцерофосфат кальцію, тощо)

• Лікувальна фізкультура

• Фізіотерапія (точковий масаж біологічно активних точок при ЗР, загальний масаж, циркулярний душ, хвойні, морські ванни, „перлинні” тощо).

Лікування несправжньої адипозо-генітальної дистрофії включає заходи, спрямовані на нормалізацію маси тіла (див. лікування ожиріння).

Покази до госпіталізації в ендокринологічне відділення: проведення діагностичних проб при вперше виявленій хворобі

Критерії ефективності лікування

Нормалізація фізичного і статевого розвитку

Диспансерне спостереження:

Затверджено

Наказ Міністерства охорони здоров‘я України

від ___________ №_____