Дипломная (вкр): Облік та аудит коштів підприємства

Облік та аудит коштів підприємства

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

Кременчуцький інститут

ВИПУСКНА РОБОТА

Напряму: «Новітні інформаційні технології обліку»

Тема: «Облік та аудит коштів підприємства»

Слухач: Павленко Лариса Леонідівна

Керівник випускної роботи:

Сокуренко Петро Іванович, к.е.н.,

доцент, академік АЕНУ

Кременчук 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Використання грошових коштів в роботі підприємства

.1 Визначення, історія та функції грошей

.2 Правові засади організації бухгалтерського обліку на підприємстві

Розділ 2. Облік грошових коштів та їх відображення у фінансовій звітності

.1 Організація готівкових розрахунків

.2 Облік грошових коштів у касі підприємства

.3 Організація безготівкових розрахунків

.4 Облік операцій на рахунках у банку

.5 Облік валютних операцій

.6 Порядок складання Звіту про рух грошових коштів

.7 Автоматизація обліку руху грошових коштів за допомогою програми «1С:Підприємство»

Розділ 3. Аудит грошових коштів

.1 Організація проведення аудиту

.2 Контроль касових операцій

.3 Контроль операцій на поточних рахунках

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Випускна робота на тему “Облік та аудит коштів підприємства” покликана розкрити суть системи грошового обігу в національній практиці.

Відповідно до статті 3 пункту 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV зі змінами та доповненнями [1], бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, що ведеться підприємством. За даними бухгалтерського обліку формується вся звітність (фінансова, статистична, податкова й інші). Метою ведення бухгалтерського обліку (стаття 3 пункт 1 цього Закону) є представлення користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності і рух коштів підприємства.

В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами й організаціями, працівниками підприємства й окремими особами, тому зростає потреба всіх рівнів управління у своєчасній і достовірній інформації, що забезпечує прийняття обґрунтованих рішень. У цьому зв'язку зростає роль обліку коштів. Кошти присутні на початковому і кінцевому етапах облікового циклу, що включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їхній продаж і одержання виторгу.

Організація грошового обігу на підприємствах контролюється і регламентується. Від своєчасного і якісного внутрішнього контролю залежить не тільки схоронність коштів засновників, але і кредитоспроможність підприємства. Внутрішній контроль включає не тільки бухгалтерський облік, а усю фінансово-господарську діяльність структурних підрозділів і підприємства в цілому. Контроль спрямований на постійне удосконалювання господарських процесів, що є життєвою необхідністю сучасного підприємства.

На сучасному етапі, коли у більшості підприємств грошових активів не вистачає, здатність підприємства виживати напряму залежить від уміння управляти грошовими потоками. До останнього часу управлінню грошовими активами у вітчизняній практиці не приділялося достатньої уваги. Але цей вид активів є найобмеженішим в сучасних умовах, і управління ним безпосередньо впливає на розвиток підприємства і формування кінцевих результатів його господарської діяльності. Тому грошові активи потребують посиленої уваги до себе з боку керівних органів підприємства. Управління ними ґрунтується на даних обліку через організацію і контроль за рухом грошових потоків, а також запасів грошових активів із точки зору ефективності платежів і оптимального забезпечення операційної діяльності підприємства фінансовими ресурсами. Цим і пояснюється актуальність даної роботи.

Метою випускної роботи є більш детальне вивчення природи грошових коштів підприємства, а саме з’ясування поняття, принципів, системи грошових коштів; організації обліку грошових коштів; здійснення аналізу нормативної бази, яка регламентує питання грошових коштів у касі підприємства і на розрахункових рахунках; дослідженння питання контролю та аудиту грошових коштів, а також використання в діяльності підприємства новітніх інформаційних технологій обліку у вигляді програмного забезпечення «1С:Підприємство 8.2».

Для досягнення цієї мети вирішуються, зокрема, такі задачі:

ü  розглядаються сутність грошей, їх функції та механізм впливу на економічні процеси;

ü  вивчено правове регулювання бухгалтерського обліку в Україні;

ü  наведено основні вимоги щодо організації готівкових та безготівкових розрахунків на підприємствах України та документальному оформленню грошових операцій;

ü  розглянуто вимоги до звітності підприємства щодо руху грошових коштів;

ü  наведено схему та описано етапи проведення аудиту грошових коштів;

ü  приділено увагу питанню порушення законодавства з готівкового обігу та, відповідно, відповідальності за такі порушення;

ü  показано можливості використання автоматизації процесів обліку за допомогою програми «1С:Підприємство 8.2».

Практичне значення роботи складається в удосконаленні організації обліку і контролю грошових коштів підприємства та покращенні стану грошових потоків підприємства. В процесі дослідження доведена залежність між автоматизованою системою управління грошовими потоками і якістю управління ними.

В додатках до даної роботи подані схеми, рисунки та таблиці, що допомагають більш легкому сприйняттю матеріалу.

Завершує роботу список використаної літератури.

При написанні випускної роботи були використані нормативно-правові документи, періодичні видання, книги, інтернет-ресурси, а також комп’ютерна програма «1С:Підприємство 8.2».

Розділ 1. Використання грошових коштів в роботі підприємства

.1      Визначення, історія та функції грошей

Гроші - одне з найдавніших явищ суспільства - відіграють важливу роль у господарській діяльності людини.

Гроші - це специфічний товар, що має власність обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Суть грошей визначається, як правило, лише на основі їх функціонального застосування. Прикладом такого підходу може бути характеристика суті грошей в підручнику «Економікс» Макконнела та Брю [26]. На питання «що таке гроші?» автори підручника дають відповідь: «Гроші є тим, що вони роблять. Все те, що виконує функції грошей, є грішми».

На ранніх етапах розвитку людського суспільства відбувався безпосередній обмін товару на товар. Спочатку це був випадковий і епізодичний обмін, коли у первісних людей внаслідок щасливого збігу обставин (наприклад, вдале полювання, рибалка) з’являлись деякі надлишки продуктів, якими можна було обмінятись. Розвиток суспільного поділу праці, зокрема виділення скотарства і землеробства, сприяв подальшому розвитку товарних відносин. Відбувся перехід від випадкового, епізодичного обміну до регулярного. Поступово із загальної маси товарів стихійно виділялись такі, які почали відігравати роль головних предметів обміну. Такими товарами в одних місцевостях була худоба, в інших - зерно, в третіх - хутро тощо. У одного й того ж народу в різні часи, на різних місцевих ринках і у різних народів в один і той же час існували різні найбільш ходові товари, які виконували роль загального еквіваленту. Врешті-решт, у процесі історичної еволюції товарного виробництва і товарного обміну відбувається перехід від загального товарообміну до грошової форми обміну.

Подальшим ступенем у розвитку грошей стало карбування металевих монет. Вважається, що перші монети з’явилися в Китаї та в країнах Близького Сходу в 8-7 ст. до н.е. Це були здебільшого мідні монети. Близько 4 тис. років тому в Ассирії почали карбувати монети із золота [27].

Епоху товарних (металевих) грошей заступила епоха грошей паперових. Від середини 1970-х рр. золото повністю втратило грошові функції. Сталася його демонетизація, і воно перетворилось на звичайний товар.

Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в нашій молодій державі повноцінної національної валюти. Такою валютою мала стати, згідно з традиціями як доби Київської Русі, так і періоду визвольних змагань 1917-1920 років, гривня. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви «сотий», «резана», але врешті було віддано перевагу звичній уже «копійці». 1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді за ескізами В.І.Лопати.

Питання про функції грошей є одним з найбільш дискусійних у теорії грошей. Розбіжності стосуються не тільки трактування окремих функцій, а і їх кількості. Дискусії ведуться як між представниками різних теоретичних шкіл, так і всередині кожної з них.

У працях Д.Рікардо віддавалася перевага функцій грошей як засобу обігу. «Гроші, - писав він, - є товаром, … що служить загальним засобом обміну». У книзі англійського економіста Т.Крампа «Феномен грошей» грошові функції подано як засіб платежу, міра вартості, одиниця виміру, засіб обігу та засіб нагромадження багатства. У підручнику «Економікс» підкреслюється, що гроші виконують функції засобу обігу, міри вартості й засобу її збереження. Економісти Долан та Кемпбелл визначають гроші як засіб нагромадження. У книзі англійського економіста Л.Харріса «Грошова теорія» говориться про функції засобу обігу, засобу збереження вартості та одиницею рахунку и зовсім не згадуються функції засобу платежу і світових грошей [21].

Представники марксистської теорії грошей визнають п’ять їх функцій:

ü  міри вартості;

ü  засобу обігу;

ü  засобу нагромадження;

ü  засобу платежу;

ü  світових грошей.

Грошовий обіг - це рух грошей в готівковій та безготівковій формах, що обслуговує збут товарів, а також нетоварні платежі та розрахунки у господарстві.

Об’єктивною основою грошового обігу є товарне виробництво, при якому товарний світ поділяється на товар та гроші.

Грошовий обіг поділяється на дві сфери:

ü  безготівковий обіг (рух безготівкових грошей). Під ними розуміють банківські депозити, використання яких здійснюється за допомогою чеків, кредитних карток, електронних переказів.

Переважну частину (93-95%) його в країнах з розвинутою ринковою економікою становить безготівковий оборот. Він здійснюється шляхом оплати покупок і боргів перерахуванням грошових сум по рахунках, що відкриті учасникам грошового обороту в банках, без використання грошей у готівковій формі. Переважання цієї частини грошового обороту зумовлено насамперед дешевизною використання безготівкових грошей, а отже, вигідністю таких розрахунків для економічних суб’єктів [23].

Безготівковий грошовий обіг має значні переваги над готівковим і тому є набагато ефективнішим і доцільнішим як для суспільства в цілому, так і для кожного суб’єкта господарювання. Однак повністю виключити використання готівки при здійсненні господарської діяльності на даному етапі розвитку суспільства неможливо.

.2     
Правові засади організації бухгалтерського обліку на підприємстві

Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового напряму. Головне завдання трансформації національної системи бухгалтерського обліку полягає у прискоренні процесу її приведення у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV зі змінами та доповненнями [1].

Відповідно до цього закону, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Відповідно, складання фінансової звітності - бухгалтерської звітності, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

У зв’язку з цим, необхідно визначити коло користувачів звітністю, рішення яких впливатимуть на підприємство та інформаційні потреби яких зумовлюватимуть застосування при аналізі тих чи інших прийомів і показників. Згідно зі статтею.14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV зі змінами та доповненнями [1] підприємства зобов’язані надавати фінансову звітність таким категоріям користувачів:

ü  органам, до сфери управління яких вони належать;

ü  трудовим колективам на їх вимогу;

ü  власникам (засновникам) відповідно до засновницьких документів;

ü  органам виконавчої влади;

ü  іншим користувачам відповідно до законодавства.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

З огляду на той факт, що використання готівки підприємством викликає спокусу витрати їх не по цільовому призначенню, держава контролює даний процес шляхом уведення нормативних актів. Так, у відповідності зі статтею 40 Закону України «Про Національний банк України» вiд 20.05.1999 №679-XIV зі змінами та доповненнями [3] встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків і інших юридичних і фізичних осіб в економічному обороті України з застосуванням як паперових, так і електронних документів і готівки, координує організацію розрахунків.

Згідно ст.56 цього ж Закону - НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесеним до його повноважень, що є обов’язковими для органів державної влади й органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій і установ незалежно від форми власності, а також для фізичних осіб.

Нормативні документи, які використовують для організації обліку розрахунків грошовими коштами надані в додатку А.

Розділ 2. Облік грошових коштів та їх відображення у фінансовій звітності

.1 Організація готівкових розрахунків

В процесі своєї діяльності підприємства вступають у взаємовідносини, які супроводжуються певними розрахунками. Для здійснення таких розрахунків використовують грошові кошти. До грошових коштів підприємства належать не обмежені для використання гроші та грошові документи на поточних та інших рахунках, у касі підприємства, а також еквіваленти грошових коштів (додаток Б).

Для ведення обліку грошових коштів використовуються такі рахунки і субрахунки:

)        30 "Каса":

"Каса в національній валюті";

"Каса в іноземній валюті";

)        31 "Рахунки в банках":

"Поточні рахунки в національній валюті";

"Поточні рахунки в іноземній валюті";

"Інші рахунки в банках в національній валюті";

"Інші рахунки в банках в іноземній валюті";

)        33 "Інші кошти":

"Грошові документи в національній валюті";

"Грошові документи в іноземній валюті";

"Грошові кошти в дорозі в національній валюті";

"Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті";

Не відносять до грошових коштів та їх еквівалентів такі, що обмежені у використанні: «заморожені» кошти на рахунках на невизначений термін, грошові документи та поточні інвестиції, які проблематично обміняти без втрат на грошові кошти.

Вільні грошові кошти підприємства зберігаються на рахунках у банках: поточних − у національній та іноземній валютах - та на інших рахунках у банку та в касі підприємства. Суми в касі можуть зберігатися тільки у розмірах ліміту [25].