ü дослідження первинних документів з погляду правильності їх оформлення, достовірності і законності операцій відображених в них;
ü перевірка дотримання графіку документообороту;
ü перевірка наявності та правильності ведення Журналу реєстрації касових ордерів;
ü встановлення своєчасності та повноти оприбуткування грошових коштів у касі підприємства;
ü перевірка дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі;
ü визначення дотримання термінів проведення інвентаризації та документального оформлення її результатів;
ü перевірка відповідності даних синтетичного і аналітичного обліку, звітності;
ü встановлення дотримання порядку видачі готівки в підзвіт і контролю за її використанням;
ü визначення напрямів використання грошових коштів, законності та цільового спрямування;
ü перевірка дотримання інших вимог Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Об'єктами аудиту грошових коштів в касі підприємства є наявність і збереження грошових коштів у касі, операції з руху готівки в касі, матеріали інвентаризації, фінансова звітність.
Джерела інформації для аудиту грошових коштів в касі підприємства:
ü вимоги нормативних документів з обліку касових операцій;
ü наказ про облікову політику;
ü первинні і накопичувальні документи з обліку грошових коштів (прибутковий касовий ордер (КО-1), видатковий касовий ордер (КО-2), журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (КО-3), касова книга (КО-4), грошовий чек, об'ява на внесення готівки, фіскальний касовий чек на товари (послуги), фіскальний касовий чек видачі коштів, розрахункова квитанція, платіжна відомість, розрахунково-платіжна відомість, платіжне доручення, виписка з банку, інші документи, передбачені наказом про облікову політику підприємства);
ü розрахунок залишку ліміту готівки в касі;
ü облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів, розрахунків тощо;
ü Головна книга;
ü звітність (Баланс ф. № 1, Звіт про рух грошових коштів ф.№ З, Примітки до фінансової звітності ф.№5);
ü відповіді на запити аудитора;
ü аудиторський висновок попередньої перевірки та інша документація, що узагальнює результати контролю.
Методика аудиту грошових коштів у касі.
Для оцінки ефективності внутрішнього контролю грошових коштів у касі аудитор проводить тестування. Зразок такого тесту наведений у додатку Y.
Оцінивши систему внутрішнього контролю на підприємстві, аудитор переходить до планування аудиту, кінцевим результатом якого є складання плану аудиту. Зразок плану наведений в додатку U.
При здійсненні аудиту грошових коштів у касі найчастіше застосовують такі методичні прийоми: інвентаризація; спостереження за проведенням господарських чи бухгалтерських операцій; усне опитування; отримання письмових підтверджень; перевірка документів (за формою, суттю, змістом, арифметична, логічна, експертна, зустрічна перевірка); взаємний контроль операцій і документів, підготовлених на підприємстві; перевірка арифметичних розрахунків; аналіз тощо.
Аудит касових операцій за необхідності може починатись із перевірки фактичної наявності грошових коштів у касі шляхом проведення перерахунку готівки у касі.
Перевірка касових документів здійснюється, як правило, вибірковим способом. За результатами перевірки касових документів доцільно складати робочий документ аудитора форми РД 09.
Важливим етапом аудиту є встановлення відповідності показників по взаємопов'язаним касовим документам (додаток S). Такий контроль доцільно проводити вибірково за кілька днів, по результатам перевірки складають робочий документ виду РД 10.
Заключним етапом аудиту є узагальнення результатів перевірки, встановлення у відповідності до МСА 320 "Суттєвість в аудиті" суттєвості виявлених помилок і порушень; а також формулювання відповідного висновку.
Під час перевірки грошових коштів у касі можуть бути виявлені такі типові порушення:
ü відсутність укладеного договору про повну матеріальну відповідальність з касиром;
ü порушення порядку проведення інвентаризації;
ü наявність виправлень і підчищень у первинних документах;
ü пряме викрадення коштів;
ü неоприбуткування і привласнення суми готівки, що надійшла до каси;
ü надмірне списання коштів за касою шляхом: повторного використання документів для списання грошей за касою, неправильного підрахунку залишків (підсумків) у касових документах і звітах касира; списання грошових коштів за касою без підстав або за фіктивними документами; підробки у законно оформлених документах сум коштів (у бік збільшення), що підлягають списанню;
ü привласнення сум готівки, які законно нараховані фізичним і юридичним особам: привласнення депонованої заробітної плати та грошових коштів, нарахованих на інших підставах; привласнення сум готівки, що належить іншим підприємствам;
ü перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі;
ü невірна кореспонденція рахунків;
ü неправильне відображення касових операцій у регістрах синтетичного обліку;
ü відсутність підписів посадових осіб, їх недостовірність; порушення порядку видачі підзвітних сум тощо.
Виявлені в результаті аудиту
порушення групують у документі виду РД11.
.3 Контроль операцій на поточних рахунках
облік аудит грошові кошти
Відповідно до МСА 200 "Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності" мета аудиту операцій на поточних рахунках полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації щодо грошових коштів на рахунках у банках.
Основними завданнями аудиту грошових коштів на рахунках в банку є:
ü контроль за дотриманням чинного законодавства, що регулює обліку грошових коштів на рахунках у банку;
ü встановлення наявності у підприємства поточного та інших рахунків у банках;
ü дослідження законності здійснених операцій на рахунках підприємства в банках;
ü перевірка правильності документального оформлення банківських операцій, дослідження первинних документів з погляду правильності їх оформлення, достовірності, доцільності і законності операцій, відображених у них;
ü встановлення відповідності даних виписок банку сумам, відображеним у первинних розрахункових документах;
ü перевірка правильності відображення банківських операцій на рахунках бухгалтерського обліку;
ü встановлення відповідності даних синтетичного і аналітичного обліку грошових коштів на рахунках в банку тощо.
Об'єктами аудиту грошових коштів на рахунках у банку є наявність і рух грошових коштів на рахунках у банку, матеріали інвентаризації, фінансова звітність.
Джерелами інформації аудиту грошових коштів на рахунках в банку є:
ü вимоги нормативних документів з обліку грошових коштів на рахунку в банку;
ü наказ про облікову політику підприємства;
ü виписки банку за відповідний період;
ü первинні розрахункові документи та прикладені до них документи;
ü регістри синтетичного та аналітичного обліку;
ü головна книга;
ü звітність (Баланс ф.№1, Звіт про рух грошових коштів ф.№3, Примітки до фінансової звітності ф.№5);
ü відповіді на запити аудитора;
ü договори (угоди) з банком про відкриття рахунків тощо.
Методика аудиту грошових коштів на рахунках у банку.
Стратегія проведення аудиту грошових коштів на рахунках у банку розробляється виходячи із норм МСА 300 "Планування". На підготовчій стадії аудиту необхідно оцінити систему внутрішнього контролю підприємства.
Для оцінки ефективності внутрішнього контролю грошових коштів на рахунках у банку аудитор проводить тестування (додаток F).
Оцінивши систему внутрішнього контролю на підприємстві, аудитор переходить до планування аудиту, кінцевим результатом якого є складання плану аудиту (додаток G).
Аудит банківських операцій здійснюється суцільним способом окремо за кожним рахунком. Особливу увагу слід приділити поточному рахунку.
Під час аудиту спочатку встановлюють наявність усіх виписок банку за рахунками підприємства. Якщо частина виявилась відсутньою, необхідно отримати банківські копії. Після цього здійснюють перевірку достовірності виписок банку і їх якості як за зовнішнім виглядом, так і шляхом зустрічної перевірки.
При опрацюванні виписок банку слід мати на увазі, що для банку рахунок підприємства по відношенню до балансу є пасивним, а тому залишки будуть кредитовими, операції по надходженню готівки на рахунок будуть відображені по кредиту, а по списанню з рахунку - по дебету.
Необхідно звірити залишки грошових коштів на рахунку, що перевіряється, з виписками, даними бухгалтерського обліку і звітності. Результати такої перевірки відображають у робочому документі виду РД 12. Перевірка банківських виписок повинна поєднуватись із вивченням банківських операцій по суті. Це дає змогу здійснити перевірку законності здійснення операцій на банківських рахунках та правильності їх документального оформлення.
Важливим етапом аудиту є перевірка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів, що надійшли до банку, перерахування податків до бюджету та інших обов'язкових платежів до позабюджетних фондів. Обов'язком аудитора є перевірка правильності і обгрунтованості перерахування коштів за товарно-матеріальні цінності. З цією метою порівнюють суми, вказані в платіжних документах, з даними виписок банку і записи на відповідних рахунках.
Методикою аудиту передбачено також вивчення платоспроможності підприємства та причин прострочення розрахунків з іншими кредиторами. Особливе місце займає перевірка правильності ведення аналітичного та синтетичного обліку шляхом арифметичної перевірки реєстрів, призначених для обліку грошових коштів на рахунках в банку, а також звірки з іншими обліковими регістрами. При цьому звертають увагу на правильність кореспонденції рахунків за банківськими операціями.
Усі порушення чинних нормативних документів стосовно господарських операцій за банківськими рахунками виявляються суцільною перевіркою документів і взаємною звіркою регістрів обліку на відповідність.
Типовими є такі порушення в обліку коштів на рахунках в банку:
ü покриття зловживань окремими працівниками разом з касиром шляхом підміни документів або виправлення у виписках банку відповідних сум;
ü привласнення готівки, одержаної з банку (шляхом не оприбуткування одержаних коштів на рахунок 30, а віднесення - на рахунки 36,63,68);
ü невірно складена кореспонденція рахунків з обліку операцій на рахунках в банку;
ü відсутність платіжних документів, що підтверджують факт здійснення операції;
ü відсутність додатків до платіжних документів, які були підставою для здійснення господарських операцій;
ü наявність документів, оформлених з порушенням вимог законодавства (ксерокопії документів, відсутність на документах банківських відміток);
ü невідповідність даних у платіжних документах, що зберігаються у підприємства, яке перевіряється, фактичним перерахуванням коштів (дане порушення може бути виявлене шляхом проведення зустрічної перевірки розрахунків підприємства, що перевіряється, з іншими підприємствами, у які за даними обліку перераховувалися кошти); - невідповідність кореспонденції рахунків, зазначеної у платіжних документах, аналогічній кореспонденції в облікових регістрах;
ü невідповідність даних платіжних документів банківській виписці;
ü відсутність
перекладу українською мовою текстів платіжних документів, що стали підставою
для здійснення валютних операцій тощо.
Висновки
В умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Україні зростає роль бухгалтерського обліку й економічного аналізу господарської дальності підприємств усіх форм власності як складової частини системи економічної інформації й управління. Управління підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характер і обсяги; про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використанні; про власний капітал, зобов'язання і фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані бухгалтерського обліку, що встановлено Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».
В умовах ринкової економіки найбільш ліквідна частина майна організації - кошти, представляють її робочий капітал. Від його розміру і чіткої постановки бухгалтерського обліку залежить фінансова стійкість фірми, її платоспроможність. Завданнями обліку коштів є:
1) повна і своєчасна реєстрація операцій, пов’язаних із рухом робочого капіталу в касі і на рахунках у банках;
2) контроль за наявністю коштів, їхньою цілістю і цільовим використанням;
) повне, своєчасне і правильне відображення в облікових регістрах поточних операцій по надходженню і вибуттю даного капіталу;
) контроль за дотриманням розрахунково-платіжної і кошторисної дисципліни;
) правильне і своєчасне проведення інвентаризації касової готівки, операцій по рахунках у банках і відображення її результатів в обліку.
Вирішення цих завдань багато в чому залежить від чіткого дотримання таких основних принципів в обліку коштів:
1) вільні кошти повинні зберігатися тільки в банку, а їх видача і використання здійснюються відповідно до цільовим призначенням;
2) платежі здійснюють у безготівковому порядку після відвантаження товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт і наданні послуг або одночасно з ними. Попередня оплата припускається лише у випадках передбаченим законодавством і обліковою політикою організації;
) платежі здійснюються за згодою (акцептом) платника або по його дорученню, без згоди - тільки у випадку передбаченим чинним законодавством;
) платежі здійснюються за рахунок власних коштів платника або за рахунок кредитів банку;
) списання з рахунку коштів в обсязі, достатнім для задоволення всіх пред’явлених до організації вимог, здійснюється в порядку надходження розпоряджень клієнта й інших документів на списання;
) недостатність коштів на рахунку організації для задоволення всіх пред'явлених вимог обумовлює списання цих засобів шляхом застосування встановлення черговості платежів.
Погашення вимог у порядку календарної черговості надходження документів передбачає задоволення цих вимог шляхом списання коштів, що відноситься до однієї черговості.
Потреба у використанні грошових коштів формується під впливом багатьох факторів, які не завжди є керованими з боку підприємства. Грошові потоки, пов'язані з використанням грошових коштів, за розмірами та ритмічністю, як правило, не співпадають з процесами формування грошових коштів, оскільки це обумовлюється впливом факторів різної сукупності. Розбалансування грошового обороту, неплатоспроможність підприємства має суттєве, навіть катастрофічне значення для підприємства, створює загрозу виникнення ситуації банкрутства. Саме тому необхідне детальне вивчення факторів, що обумовлюють формування позитивного і від'ємного грошових потоків та їх аналіз при розробці політики управління грошовими потоками підприємства.
В Україні починаються спроби
обмежити готівково-грошовий обіг, тому що воно дозволяє йти від контролю
держави за діяльністю юридичних і фізичних осіб. Цим пояснюється і ппідвищений
інтерес до стану готівкових розрахунків з боку контролюючих органів. Незважаючи
на це, готівкові розрахунки в практиці вітчизняних суб’єктів господарювання
досить розповсюджені. І хоча останнім часом спостерігається значне скорочення
обсягів готівкових розрахунків в порівняння з безготівковими, всілякі
законодавчі обмеження та інші фактори роблять актуальною проблеми організації,
обліку, а також аудиту операцій з готівкою.