Материал: Опорні конспекти з всесвітньої історії ІІ семестр

Історичне значення Курської битви:

1. Розгромлено кращі дивізії німців;

2. Стратегічна ініціатива перейшла до Червоної армії, почався загальний наступ радянських військ по всьому фронту;

3. Були закладені передумови до висадки англо-американських військ і розпаду німецького блоку.

В результаті перемоги під Курськом радянські війська вийшли до Дніпра. З серпня по грудень 1943 р. тривала битва за Дніпро, яка завершилась проривом німецької оборони - "Східного валу", визволенням Києва 6 листопада 1943 р. і початком визволення Правобережної України.

В 1944 р. радянські війська завдали удару по нацистах на протязі всього радянсько-німецького фронту. З 14 січня по 1 березня 1944 р. були повністю розгромлені німецькі війська під Ленінградом. Закінчилась 900-денна блокада легендарного міста, яке втратило не менше 800 тис. осіб. Головний удар по ворогу взимку і навесні 1943 р. був нанесений на Правобережній Україні і в Криму. З 24 січня по 17 лютого 1944 р. силами 1-го та 2-го Українських фронтів була проведена Корсунь-Шевченківська операція. В ході бойових дій тут було оточено і знищено 55 тис. солдат і офіцерів вермахту. За тактикою і військовим мистецтвом оточення і знищення німецького угруповання в районі Корсунь-Шевченківського одержало назву "другого Сталінграду".

8 квітня почалась Кримська операція. Вона завершилась 12 травня 1944 р. повним розгромом німецько-фашистського угруповання і визволенням Криму. Не дивлячись на жорстокий опір ворога, 9 травня 1944 р. було визволено Севастополь.

Влітку був нанесений потужний удар по фінській армії на карельському перешийку. 2 вересня 1944 р. уряд Фінляндії підписав перемир'я з СРСР. Радянський Союз залишив за собою територію, яка відійшла до нього в 1940 р.

У жовтні 1944 р. відповідно із згодою норвезького уряду радянська армія вступила на територію Норвегії.

Вагомі перемоги радянської армії спонукали союзників до відкриття Другого фронту в Європі. Розвиваючи успіх союзних держав, влітку 1944 р. радянські війська провели дві стратегічні операції - Білоруську "Багратіон" (23 червня - 29 серпня) і Львівсько-Сандомирську (13 липня - 29 серпня).В результаті цих операцій зазнала нової поразки німецька група армій "Центр". Радянська армія звільнила Білорусію, частину Литви і Латвію, підійшла до кордонів Східної Пруссії, форсувала ріки Нарев і Вісла.

Велике значення для радянсько-німецького фронту, успіхів союзників мали Яссько-Кишинівська і Прибалтійська операції. В жовтні 1944 р. в результаті Карпатсько-Ужгородської операції була повністю звільнена територія України. Восени 1944 р. ворога майже повністю було вигнано з території СРСР, радянські війська вступили на територію Болгарії, Югославії, Чехословаччини,

Визвольна місія Радянської Армії в Європі:

Кра¿на Дата проведення операц³й Назва операц³¿

• Румунія 27 березня — 5 жовтня 1944 р. Ясько-Кишинівська

• Болгарія 8—28 вересня 1944 р. Ясько-Кишинівська

• Югославія 22 вересня — 25 грудня 1944 р. Бєлградська

• Польща 17 липня 1944 р. — 8 травня 1945 р. Львівсько-Сандомирська,Варшавська, Сі лезька, Вісло-Одерська,Східно-Прусська

• Чехословаччина 22 серпня 1944 р. — 11 травня 1945 р. Східнокарпатська, Празька

• Угорщина 23 вересня 1944 р. — 4 квітня1945 р. Будапештська

• Північна частина Норвегії 7—29 жовтня 1944 р. Мурманська

• Східна частина Австрії 3 березня — 15 квітня 1945 р. Віденська

• Східна частина Німеччини 12 січня — 9 травня 1945 р. Східнопрусська, Берлінська

16 квітня 1945 р. починається Берлінська операція по визволенню Берліну. В результаті кровопролитних боїв 30 квітня радянські війська захопили Берлін, на Рейхстагу вивісили фервоний прапор, Гітлер покінчив з собою. 1 травня почалась капітуляція німецького гарнізону.

7 травня генерал Йодль підписав у ставці Ейзенхауера умови беззастережної капітуляції. СРСР висловив протест і висунув вимогу підписати акт капітуляції за участі СРСР.

8 травня 1945 р. підписаний акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини за участі СРС, США, Великобританії, Франції. Велитка Вітчизняна війна завершилась перемогою СРСР.

Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання і завдання:

1. Напад Німеччини на СРСР.

2. Причини невдач Червоної Армії у 1941 р.

3. Визначте значення битви за Москву.

4. Сталінградська битва та її значення.

5. Корінний перелом у війні.

6. Значення Курської битви.

7. Як відбувалась визвольна місія Червоної Армії у Східній Європі?

8. Операції по розгрому груп армій «Північ», «Південь», «Центр».

9. Капітуляція Німеччини та її умови.

10. Роль СРСР у перемозі над фашизмом.

11. Підсумки ВВв.

Література:

Ладиченко Т.В.: Всесвітня історія 10 - А.С.К., 2007

Даниленко В.М. та ін.: Всесвітня історія 10 - Ніка – Центр, 2002

Давлєтов О.Р. та ін.:Всесвітня історія 10- Генеза, 2002

Тема: Бойові дії у 1941 – 1944 рр. Окупаційний режим. Рух Опору. План

1. Бойові дії в Південно-Східній Азії та на Тихому океані, у Північній Африці та Західній Європі.

2. Формування антигітлерівської коаліції.

3. Відкриття другого фронту в Европі.

4. Окупаційний режим.

5. Рух Опору на окупованих територіях.

Бойові дії країн антигітлерівської коаліції в Азії і Тихому океані:

Грудень1941 р. —травень 1942 р. - Напад японської авіації на воєнно-морську базу США Перл-Харбор,поразка американського флоту.Поразки англо-голландсько-американських військ на Філіппінах, Малайзії, Індонезії, Бірмі тощо. Результати: Утрата союзниками значної

території, ресурсів головних воєнно-морських баз, військ, авіації, флоту.Вихід японських військ до кордонівІндії, Австралії.

Травень—червень 1942 р. -Морська битва в Коралловому морі. Морська битва біля атолу Мідуей. Результат: Перші перемоги союзників в Тихомуокеані.

Серпень1942 р. —листопад 1943 р. - Наступальні операції англо-американських військ у південно-східній частині о. Нова Гвінея, на Соломонових, Алеутських островах. Битва за Гуадалканал. Результат: Остаточний перелом стратегічноїініціативи на користьантигітлерівської коаліції у війні вТихому океані.

Грудень1942 р. — лютий1943 р. - Наступальні операції у Бірмі китайських військ із півночі, англійських із півдня. Результат: Бої тривали до початку 1945 р. Завершилися звільненням Бірми.

Лютий—червень 1944 р. - Наступ військ союзників у центральній і південно-західній частинах Тихого океану. Результат: Звільнення Маршаллових і Маріанських островів. Початок регулярних нальотів американської авіації на Токіо та японські острови.

Жовтень— грудень 1944 р. - Початок наступу на основну «лінію» японської оборони (Індонезія— Філіппіни—Курильські острови). Результат: До весни 1945 р. війська союзників

звільнили Філіппіни, розгромили японський флот, відрізали постачання до Японії стратегічних ресурсів і вийшли на підступи доЯпонії.

Квітень 1945 р. - Висадка американських військ на о. Окінава. Результат: Після кривавих боїв, що тривали три місяці, американські війська оволоділи островом, створивши на ньому базу для безпосереднього вторгнення до Японії.

6, 9 серпня 1945 р. - Атомне бомбардування островів Хіросима і Нагасакі. Результат: 15 серпня Японія заявила про припинення бойових дій.

Серпень 1945 р. - Наступ радянських військ у Маньчжурії, розгром Квантунської армії. Результат: Звільнення Маньчжурії, Північного Китаю та Північної Кореї. Висадка радянських військ на Південному Сахаліні та Курильських островах. 2 серпня 1945 р. Японія підписала

Акт про беззастережну капітуляцію.

Корінний перелом у війні 1043 р.:

Морські комунікації в Атлантиці: у січні 1943 р. німецький підводний флот оголосив тотальну підводну війну; у квітні 1943 р. ця стратегія зазнала поразкию

Європейський театр бойових дій: Сталінградська битва (17 липня 1942 р. — 2 лютого 1943 р.); битва на Курській дузі (5 липня — 23 серпня 1943 р.)

Африканський театр бойових дій: англійський наступ під Ель-Аламейном (з 23 жовтня 1942 р.); висадка англо-американських військ у Північній Африці, розгром німецько-італійських військ у Тунісі (листопад 1942 р. — травень 1943 р.)

Тихоокеанський театр бойових дій: битва біля атолу Мідуей(червень 1942 р.); битва біля Соломонових островів, у тому числі за о. Гаудалканал (серпень 1942 р. —

лютий 1943 р.)

Тегеранська конференція

Характеристика

Дата • 28 листопада — 1 грудня 1943 р.

Лідери держав-учасниць • В. Черчілль (Англія), Й. Сталін (СРСР), Ф. Рузвельт (США)

Основні питання:

Проблема Другогофронту

• В. Черчілль і Ф. Рузвельт дали обіцянку здійснити вторгнення

через Ла-Манш (тобто відкрити Другий фронт) у травні 1944 р.

Польське питання

• Радянський Союз наполягав на розширенні території Польщі за

рахунок західних (німецьких) земель, на встановленні західного

кордону країни вздовж річок Одер і Нейсе, Східного кордону по

«лінії Керзона».

Німецьке питання

• Серйозні розбіжності: Ф. Рузвельт виступав за розчленування

Німеччини; В. Черчілль — за створення Дунайської федерації,

до якої мали увійти і частини німецьких земель; Й. Сталін — за

збереження єдності Німеччини.

Іранське питання

• Прийнято рішення про надання допомоги Ірану та виведення

військ союзників з його території по завершенні війни.

Японське питання

• Передбачалось позбавити Японію її колоніальних володінь, пере-

дати Китаю Маньчжурію і Тайвань, надати незалежність Кореї.

Кримська (Ялтинська) конференція

Характеристика

Дата • 4—11 лютого 1945 р.

Лідери країн-учасниць • В. Черчілль (Англія), Й. Сталін (СРСР), Ф. Рузвельт (США)

Основні питання:

Німецьке

• Визначені зони майбутньої окупації Німеччини військами СРСР,

Великої Британії, США і Франції. Берлін виділявся в особливий

район, який теж окуповувався військами чотирьох держав.

• Управління Німеччиною мала здійснювати Контрольна Рада союзни-

ків, яка включала головнокомандуючих окупаційними військами.

• Німеччина мала сплатити репарації у сумі 20 млрд доларів.

• Досягнута домовленість про роззброєння і розпуск збройних сил

Німеччини, установлення контролю над воєнною промисловістю,

заборону нацистської партії, покарання воєнних злочинців.

Польське

• Західний кордон Польщі визначався уздовж річок Одер і Нейсе.

• Західна Україна і Західна Білорусія залишалися у складі СРСР.

• Радянський Союз погоджувався визнати польський Тимчасовий уряд

національної єдності, який мав провести в країні вільні вибори.

Японське

• СРСР зобов’язувався вступити у війну з Японією не пізніше ніж

через три місяці після розгрому Німеччини на умовах приєднання

Південного Сахаліну, Курильських островів, прав на оренду

Порт-Артура і спільну експлуатацію разом із Китаєм залізниць у Маньчжурії.

Інші

• Прийняття рішення про скликання установчої конференції ООН для

вироблення статуту міжнародної організації для підтримки миру та

безпеки. Визначено основні принципи діяльності організації, її структуру.

• Прийняття «Декларації про визволення Європи», у якій говорилося, що

союзні держави будуть узгоджувати свої дії під час вирішення політичних,

економічних проблем післявоєнної Європи.

Визволення Польщі. На територію Польщі Червона армія вступила у липні 1944 р. Радянський Союз дав згоду на те, щоб органи місцевої влади формував щойно створений Польський комітет національного визволення (ПКНВ). Еміграційний уряд 1 серпня 1944 р. підняв повстання проти фашистів у Варшаві. Повсталі сподівались на допомогу Червоної армії. Проте Сталін назвав керівників повстання авантюристами і злочинцями. Радянські війська зупинились і варшавське повстання захлинулось; столиця зазнала жахливого руйнування. Аж у січні 1945 р. Червона армія вибила фашистів з Варшави.

Визволення Румунії. На території Румунії активні бойові дії розгорнулись в серпні 1944 р. Після завершення Яссько-Киши-нівської операції фашистські війська не здатні були чинити тут серйозного опору. Ще до підходу Червоної армії в столиці Румунії відбулося повстання, яке закінчилось перемогою над диктатурою генерала Антонеску. Країна оголосила про приєднання до антигітлерівської коаліції. Вже в серпні територію Румунії було визволено.

Визволення Болгарії. Болгарія не воювала проти Радянського Союзу, хоч і виступила на боці Німеччини, оголосивши війну США і Великобританії. СРСР заявив, що оскільки Болгарія була в стані війни з ним і з його союзниками, то тепер вважає своїм обов'язком вступити у війну з Болгарією, яка сприяла агресору. 8 вересня 1944 р. Червона армія перейшла кордон і не зустріла ніякого опору. Наступного дня 9 вересня у Софії відбулось антифашистське повстання і до влади прийшов уряд Вітчизняного фронту. Протягом вересня Болгарію було звільнено.

Визволення Югославії. У Югославії з 1942 р. вела активні бойові дії Народно-визвольна армія (НВАЮ). У листопаді 1943 р. було створено уряд нової Югославії - Антифашистське віче на чолі з Й.Броз Тіто. НВАЮ нараховувала близько 400 тис. бійців. 20 жовтня столиця Югославії була визволена від фашистських окупантів. На цвинтарі в Белграді поруч поховано сотні радянських і югославських воїнів. Спільними зусиллями частин 3-го Українського фронту і НВАЮ країна була визволена, зазнавши тяжких матеріальних і людських втрат.

Визволення Угорщини. Разом з Болгарією і Румунією Угорщина під час Другої світової війни входила до гітлерівського блоку. У 1938 р. і 1940 р. при підтримці Німеччини вона захопила Південну Словаччину, Закарпатську Україну і Північну Трансільванію. Ці обставини змушували уряд Хорті вперто триматися свого союзника. Однак Гітлер наказав окупувати Угорщину і привів до влади свого ставленика Салаші. Опір наступаючій Червоній армії на території Угорщини був запеклим. Найтяжчі бої відбувались у районі Будапешта та озера Балатон. Територію Угорщини повністю було визволено лише в квітні 1945 р.

Визволення Чехословаччини. У бойових діях Чехословаччини брали участь чехословацькі війська під командуванням Л. Свободи. На території СРСР він організував бригаду, в якій билися проти гітлерівців чимало вихідців із Закарпатської України. Червона армія підтримала Словацьке національне повстання проти фашистів 1944 р. На початку травня 1945 р. розпочалось антифашистське повстання у Празі. Його підтримали частини Російської визвольної армії (РОА) колишнього радянського генерала Власова, який у 1942 р. перейшов на бік німців. Власівці сподівались, що першими до Праги підійдуть американські війська. Однак вони помилились і змушені були залишити місто. 9 травня 1945 р. радянські війська ввійшли до Праги. Відповідно до угоди між Чехословаччиною і СРСР від 29 червня 1945 р. Закарпатська Україна була передана Радянському Союзу і ввійшла до складу України.

Висновок - Радянський Союз зробив вирішальний внесок у розгром фашистських загарбників. У країнах Центральної та Східної Європи після їх визволення формувались демократичні режими. Однак Радянський Союз "забув" вивести свої війська із визволених територій і нав'язав ряду європейських держав сталінську модель соціалізму. Тоталітарні режими за радянським зразком проіснували до кінця 1980-х років.

Другий фронт у Європі. Сталін вимагав якомога швидше розпочати бойові дії проти гітлерівських військ на заході Європи. Об'єднане ж союзне командування виходило з необхідності ретельної підготовки до відкриття Другого фронту. На світанку 6 червня 1944 p. почалася висадка союзних військ у Нормандії. Так було відкрито Другий фронт у Європі. Хоч союзники забезпечили собі величезну перевагу в повітрі й деморалізували німців нищівними бомбардуваннями, їм не вдалося виконати план першого дня, їхні втрати становили майже 5 тис. чол. Союзники остаточно перехопили ініціативу, коли генералу Монтгомері вдалося розгромити німецькі танкові й механізовані частини.

Визволення Франції. Виконання плану "Енвіл" по висадці на півдні Франції задля визволення країни союзниками довго відкладалось. 15 серпня 1944 р. повітряний і морський десанти висадились в районі Сен-Тропеза й Канн. В тилу у німців діяли озброєні де Голлем і союзним командуванням багатотисячні загони партизан. Після того, як французькі дивізії оточили Тулон і Марсель із суші, а флот перекрив вихід у море, німецькі гарнізони капітулювали. Французькі війська пішли навздогін американським, що рухались у напрямку Ліона. Звільнивши Діжон, французи з'єднались з американською армією.

Завершальний етап війни в Європі характеризувався надзвичайною політизацією дій як союзних лідерів на заході, так і радянського керівництва на сході. Політичне змагання характеризувало й дії Франції, де всупереч амбіціям Черчілля, виростала авторитетна політична фігура Шарля де Голля. У серпні в Парижі розпочався страйк залізничників, а вже у наступні дні партизани й підпільники захопили цілі квартали міста. Паризький комітет визволення віддав наказ про збройне повстання.Коли де Голль одержав звістку про події у Парижі, він негайно звернувся до Ейзенхауера з вимогою надіслати на допомогу повстанцям французьку дивізію. Танки французької дивізії з кровопролитними боями рушили на Париж. На допомогу їм підійшли частини американської піхотної дивізії. Залишки німецького гарнізону капітулювали.

Наступ німецьких військ в Арденах. У жовтні 1944 р. союзники розпочали операцію, метою якої було оволодіння Руром - промисловою базою Німеччини. Проте наступ союзників було зупинено. Війська союзників, які постачалися всім необхідним з США та Англії, були прив'язані до чіткості роботи атлантичних комунікацій, які у свою чергу залежали від пропускної здатності портів на Півночі Франції, Бельгії, Голландії. Німецькі війська, відступаючи, намагалися максимально зруйнувати портові споруди, комунікації. Єдиний великий порт, який дістався союзникам без значних ушкоджень, був Антверпен. Він знаходився близько до фронту і був ідеальним з точки зору постачання військ союзників. Метою операції було оточення союзних військ і захоплення Антверпена. На початку січня німецькі війська завдали ще одного удару в Ельзасі Склалась ситуація, при якій ні союзники, ні німецькі війська н могли переломити хід боїв на свій бік. У.Черчілль звернувся до Й.Сталіна, з проханням розпочати наступ радянських військ. 12 січня радянські війська перейшли в атаку на 1200 км фронту. Таким чином, останнє сподівання Гітлера на злам у ході війни не виправдалось.