Приморське положення зумовило розвиток суднобудування та судноремонту, морського транспорту каботажного та міжнародного плавання, курортно-туристичного господарства. Саме в цьому районі розташовуються найпотужніші українські порти (Іллічівськ, Одеса, Южний), що дозволяє району і Україні загалом, підтримувати контакти з 172 країнами світу. Завдяки приморському положенню, Україна має вихід до багатьох світових ринків.
Серед негативних рис ЕГП: досить далеке розташування від західних кордонів України і соціально-економічних районів, що тут розташовані. [6] Відповідно - віддаленість від розвинутих європейських країн, багатої історико-культурної спадщини Заходу, гірськолижних курортів негативно позначається на різнобічному розвитку району.
До складу Карпатсько-Подільського рекреаційного району входять Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька та Вінницька області. Площа району - 117,5 тис. км2 або 19,5% загальної території України. [33]
Природні ресурси. Одним з основних природних туристичних ресурсів даного району є рельєф. Його особливості обумовлюються розташуванням на території району гірського масиву Карпат, що простягнувся з північного заходу на південний схід та займає разом з Передкарпатською височиною та Закарпатською низовиною 37 тис. км2 (65,5% території району). Українські Карпати - середньовисотні гори з переважаючими висотами 1000-2000 м. Саме такий тип рельєфу, за оцінками дослідників, є найкращим для організації рекреаційної діяльності. Найвищі вершини сягають понад 2000 м., серед них - найвища точка України г.Говерла, яка може бути віднесена до рекреаційних об'єктів рангу супер-точка тур. Об'єктами уваги туристів можуть стати мальовничі скелі, стрімкі схили, річкові долини, форми рельєфу, утворені діяльністю давнього льодовика та карстуванням. Решту території займають низовини Малого Полісся (північ Львівської області), які оточують горбисті пасма Розточчя, Опілля, Гологор та Вороняків, а також височина в межиріччі Прута і Дністра (північний схід Чернівецької області). [13]
Туристичну привабливість регіону збільшує наявність значної кількості спелеоресурсів. Тут знаходяться найдовші гіпсові печери Європи - Оптимістична та Озерна, а також безліч інших.
Розвиткові спелеотуризму сприяє наявність на території печер Попелюшка, Піонерка, Буковинка. Сольові шахти Солотвина використовуються для лікування алергічних захворювань. Цікавими природними об'єктами є грязьові вулкани поблизу с.Старуня Івано-Франківської області, вулканічний купол в Ужгороді.
Річкова мережа району досить густа, представлена ріками, що входять до басейну Дністра (Золота Липа, Стрипа, Збруч, Гнила, Смотрич), Прип'яті (Горинь, Іква), Південного Бугу (Рів, Згар, Десна) та Дніпра (Рось, Роставиця). Вони можуть використовуватись для організації купання та водних видів туризму, а їх мальовничі долини надають привабливості ландшафтам. Захоплення викликають водоспади на околицях сіл Рукомиш, Нирків та Русилів.
Ріки, що беруть початок в горах: Латориця, Боржава, Ріка, Теребля, Тересва, Тиса, Дністер, Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця, Прут, Черемош, Серет та інші, - характеризуються значною каламутністю, особливо під час повені, швидкою течією, низькими, навіть в теплу пору, температурами води. Таким чином, з одного боку, це ускладнює їх використання для організації масового купання, а з іншого, пороги й водоспади на ріках значною мірою сприяють підвищенню естетичної привабливості ландшафтів та роблять можливим розвиток водного екстремального туризму. Річки рівнинної частини Карпатського туристичного району надають мальовничості його ландшафтам своїми глибоко врізаними долинами, на подекуди урвистих схилах яких відслонюються давні породи. Окрасою гірських ландшафтів є озера Синевир, Бребенескул, Несамовите та ін.
Джерела мінеральних вод, які можна використовувати для лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту та опорно-рухового апарату, регуляції обмінних процесів організму, виведення радіонуклідів, знаходяться біля Летичева, Кам'янця-Подільського, Сатанова, Полонного Хмельницької області, Конопівки та Настасіва Тернопільської області, Хмільника, Житників, Козятина та Литовця Вінницької області, Моршинські, Трускавецькі, Східницькі джерела Львівської області, Ужоцьке, Міжгірське, Полянське, Новополянське, Квасівське, Шаянське - Закарпатської, Шешорське - Івано-Франківської та багато інших. Розвитку даного виду туристичної діяльності сприяє також наявність родовищ лікувальних грязей та озокериту. [26]
М'яка багатосніжна зима, що триває в горах понад 3,5 місяці, сприяє розвиткові зимового туризму, якому, втім, можуть бути на заваді часті відлиги та викликані ними сходження снігових лавин. Період міжсезоння в Карпатах тривалий, що стримує масовий розвиток гірського туризму. Гори та передгір'я є зоною надмірного зволоження: на рік випадає 800-1800 мм опадів, більшість яких припадає на теплу пору року, що теж не сприяє розвиткові туризму.
В рекреаційних цілях можуть використовуватись об'єкти природно-заповідного фонду, найбільш значущими серед яких є природний заповідник Медобори та його філія - Кременецькі гори, національний природний парк "Подільські Товтри",Карпатський біосферний заповідник, національні природні парки Синевир та Ужанський Закарпатської області; Галицький, Гуцульський, Карпатський національні природні парки Івано-Франківської області; національні природні парки Яворівський та Сколівські Бескиди Львівської області, Сторожинецький дендропарк, Вижницький національний природний парк Чернівецької області.
Характерними особливостями району є порівняно сприятлива екологічна ситуація, значний потенціал рекреаційних ресурсів, зручне геополітичне і транспортне положення.
Історико-культурні ресурси. Львівська область є чи не найбільш насиченим визначними архітектурними пам'ятками регіоном не тільки Карпатсько-Подільського рекреаційного району, а й цілої держави. Історичний центр Львова, що почав формуватися в середні віки, не має аналогів в Україні і віднесений до Списку світової культурної і природної спадщини ЮНЕСКО. З-поміж визначних архітектурних споруд міста слід згадати будівлі, що складають неповторний ансамбль площі Ринок: ратушу, палац Корнякта та чорну кам'яницю, палац Любомирських. Львів відомий своїми старовинними культовими спорудами, що представляють багато конфесій. Серед найбільш значущих - храм Івана Хрестителя ХІІІ століття, пам'ятки архітектури ХІІІ-ХІХ століть - костел Марії Сніжної та церква Миколи Чудотворця, Латинський кафедральний собор ХІV-ХV ст., синагога "Золота Роза" ХVІ ст., Домініканський собор ХVІІІ-ХІХ ст., Вірменська церква ХІV ст. - усього понад 20 об'єктів. Визначним осередком концентрації біосоціальних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів є Личаківський цвинтар, де останній притулок знайшло багато видатних людей, діячів науки, політики, культури та мистецтва, у тому числі, й іноземців. [14]
Інші населені пункти Львівської області теж характеризуються значним соціально-культурним рекреаційним потенціалом. Своїми замками-палацами відомі Броди, Жовква, Золочів, Олесько, Підгірці, Свірж. Чудові зразки староукраїнського церковного дерев'яного зодчества збереглись у Буську, Городку, Дрогобичі, Жовкві, Крехові, Сколе. Величністю відрізняються муровані Домініканський костел ХVІІ ст. у м.Белз, Юріївська церква ХVІІ ст. у Бродах, храми ХІV-ХVІІ ст. та оборонна вежа у Дрогобичі, костели та церкви м.Комарно, комплекс споруд Василіанського монастиря ХVІІ ст. у Крехові та інші.
Найбільшим осередком, в якому сконцентрована значна частина архітектурної спадщини Івано-Франківської області, є її адміністративний центр - м. Івано-Франківськ, заснований у ХVІІ ст. Найстарішими спорудами міста є костел Пресвятої Діви Марії та палац, що належав нащадками засновника міста - коронного гетьмана С.Потоцького, а також ратуша, що довгий час правила за в'язницю. Іншими визначними архітектурними пам'ятками міста є єзуїтський колегіум та Вірменська церква ХVІІ ст.
До наших часів збереглись руїни замку міста Галича, на базі пам'яток якого в наші дні створений національний заповідник "Давній Галич". До заповідника увійшли церква Різдва Христового ХІV-ХV ст. в Галичі, церква св. Пантелеймона XXI ст. в с. Шевченкове, Успенська церква XVII ст. і фундамент Успенського собору XII ст. у Крилосі.
Коломия відома своїми архітектурними пам'ятками, серед яких найстаріша в області дерев'яна церква Благовіщення ХVІ ст., коломийська гімназія, в стінах якої здобували освіту В.Стефаник, Л.Мартович, М.Черемшина. Коломия - є центром музейництва. Тут функціонують музей народного мистецтва ім. Й.Кобринського та широковідомий музей писанкового розпису.
Комплексами монастирських споруд XVIIІ ст., що належать римо- та греко-католицькій конфесіям, відомі Богородчани, Городенка, церквами та костелами ХІV-ХVІ ст. - Рогатин, центром православного паломництва є Манявський скит.
Курортно-туристичними центрами області є Яблуниця, Яремче, столиця гірськолижного туризму Ворохта, мальовничі Шешори. [14]
В Закарпатті від ХVІІІ ст. до нашого часу збереглися будівля жупанату, римо-католицький костел, дерев'яна Шелестовська церква.
У місті Чернівці - дерев'яні Миколаївська, Вознесенська і Спиридонівська церкви ХVІІ-ХVІІІ ст., Святодухівський кафедральний собор, Вірменська церква ХІХ ст., Миколаївський кафедральний собор, церква Успіння Богородиці ХХ ст., ратуша ХІХ ст., будівлі резиденції митрополита - нинішні корпуси Чернівецького національного університету, будинок музично-драматичного театру О.Кобилянської, житлові будинки старої частини міста. Однією з візиток не тільки області, але й України стала неприступна Хотинська фортеця ХV-ХVІІІ ст., на території якої створено архітектурний заповідник. На Буковині набуло значного поширення дерев'яне культове зодчество. Серед його зразків - церква Св. Іоанна Сучавського із дзвіницею (ХVІІІ ст., с. Виженка), церква Св. Миколая (ХІХ ст., смт. Путила). Інтерес з боку росіян, безперечно, викличе старообрядчеська церква ХХ ст. у Білій Криниці, іудеїв - синагоги Вижниці, поляків - костел у Сторожинці та ін.[26]
Найбільш відомим центром, що є найбільш відвідуваним туристами не лише в даному рекреаційному районі, але й в Україні, є Кам'янець-Подільський. Відомим воно стало завдяки фортеці, що добре збереглась. Зараз фортеця - це Національний історико-культурний заповідник. В самому місті збереглись численні культові, військові, адміністративні, торгові та навчальні споруди.
У місті Вінниця цікавими є: єзуїтський та домініканський (пізніше перероблений на православний собор), а також Преображенський та Благовіщенський монастирі, Свято-Миколаївська церква та костел капуцинів. До ХVІІІ ст. відноситься палацово-парковий ансамбль М.Грохольського.
Велику кількість сакральних споруд, що належать різним конфесіям, має м. Шаргород, а також Бар та Могилів-Подільський.
Соціально-економічні ресурси. Розташування Карпатсько-Подільського району обумовлює вигідні риси його економіко-географічного положення. Район займає центральні території Європи і виходить до кордонів України з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Ці країни за рівнем розвитку окремих галузей помітно випереджають нашу державу, тому є вигідними економічними партнерами. Таке близьке до європейських держав, прикордонне положення сприятливо впливає на формування кооперативних зв'язків та на збільшення кількості іноземних туристів.
Карпатсько-Подільський рекреаційний район перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі (трубопроводи, залізниці, шосейні дороги), раціональне використання яких сприяє його економічному зростанню, а також забезпечує перевезення рекреантів.
Своєрідний район і тим,
що у ньому одна з найвищих часток (понад 89%) українського населення, добре
виражені етнографічні групи корінних жителів краю зі своєрідним побутом та
культурними традиціями. Представники національних меншин (росіяни, євреї)
проживають у містах, а угорці, словаки, поляки, румуни, молдавани - переважно у
прикордонних районах. [12]
2.3 Полісько-столичний рекреаційний район
До складу Полісько-столичного рекреаційного району входять Волинська, Рівненська, Київська, Чернігівська, Житомирська, Полтавська, Черкаська області. Площа району - 151,7 тис. км2 або 25,1% загальної території України.
Природні ресурси. Поверхня району являє собою рівнину, подекуди урізноманітнену горбами та пасмами льодовикового походження, річковими долинами, ярами і балками. Помірно-континентальний клімат з теплим літом і порівняно м'якою зимою дозволяє організовувати в районі досить широкий спектр видів рекреаційної діяльності. [1]
Річкова мережа представлена як великими, так і малими річками, основними з яких є Дніпро та його притоки: Десна, Тетерів, Ірпінь, Рось, Тясмин, а також Снов, Сейм, Удай, Тетерів, а також Прип'ять та її притоки: Случ, Горинь, Стохід, Турія, Уборть, Уж.
Річки з чистою водою та повільною течією - цінний рекреаційний ресурс, який може використовуватись для організації водного туризму та купання у період з травня по вересень. В районі є озера, в основному, стариці в заплавах річок, яких в одній тільки Київській області нараховується понад 1200. Тут нараховується близько 70 водосховищ, у тому числі, Київське, Канівське, Кременчуцьке. [36]
Наразі популярністю для масового відпочинку користуються Шацькі озера (Волинська область), мальовничі береги Тетерева (між селами Тригір'я та Дениші), Іршанського та Хрінницького водосховищ, Случі (території Березнівського району, прилеглі до річки, навіть дістали назву "Надслучанська Швейцарія") та Замчиського, озер Нобель та Біле (Рівненська область).
На території Полісько-столичного рекреаційного району є джерела мінеральних вод, які можна використовувати для лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту, регуляції обмінних процесів організму, виведення радіонуклідів. З донними відкладами озер пов'язані родовища лікувальних грязей, найбільш відомими з яких є Острецьке, Погулянківське, Вичавки, Журавицьке і Шацьке. [2]
В туристичних цілях можуть використовуватись об'єкти природно-заповідного фонду, найбільш значущими серед яких є Київський та Менський зоопарки, дендропарк "Олександрія" в Білій Церкві та Тростянецький дендропарк, парк Декабристів у Кам'янці та Корсунь-Шевченківський парк, Канівський природний заповідник, Шацький національний природний парк, Луцький ботанічний сад, Надслучанський регіональний ландшафтний парк, Поліський природний заповідник, Рівненський природний заповідник і звичайно, всесвітньо відомий парк "Софіївка" в Умані.
Історико-культурні ресурси. Безумовно, головним осередком історико-культурних ресурсів району є м. Київ. Тут знаходяться великі православні святині: Києво-Печерська лавра та Софійський собор, а також Михайлівський золотоверхий собор, нещодавно відновлений, Андріївська церква та багато інших.
Міста Фастів, Кагарлик, Ржищів та с. Пархомівка відомі своїми археологічними, архітектурними пам'ятками та музеями.
Найбільш цікавими спорудами в Черкаській області є Свято-Троїцький собор, Михайлівський собор, резиденція архієпископа, Палац одруження, Будинок жалоби.
Перлиною не тільки області, але і усієї України, що користується заслуженою увагою з боку туристів, є знаменитий Софіївський парк в Умані. [36]
Чернігівська область теж відноситься до регіонів, найкраще забезпечених соціально-історичними рекреаційними ресурсами. Так, у м. Чернігів зосереджена третина усіх пам'яток домонгольського періоду, що збереглись в Україні: курган Чорна могила, Успенський собор Єлецького та Іллінська церква Троїцько-Іллінського монастирів, Антонієві печери, П'ятницька церква, Борисо-Глібський та Спасо-Преображенський собори, комплекс споруд Троїцько-Іллінського монастиря, Катерининську церкву, будинок колегіуму, будинок Я.Лизогуба. [42]
Серед пам'яток Ніжина - Введенський, Ветхоріздвяний Георгіївський монастирі, Миколаївський собор ХVІІ ст., Благовіщенський монастир, Всіхсвятська, Покровська, Преображенська, Хресто-Воздвиженська церкви та церква Іоанна Богослова ХVІІІ ст.
З-поміж визначних архітектурних споруд Луцька слід згадати Луцький замок ХІІ-ХІVст., будівлі численних католицьких монастирів ХVІІІ ст., колишню синагогу, Покровську та Хрестовоздвиженську церкви ХVІІст., оборонну вежу князів Чарторийських ХV ст., житлові будинки ХVІ-ХІХ ст..