Інші населені пункти Волинської області теж характеризуються значним соціально-культурним рекреаційним потенціалом. Серед них Володимир-Волинський (Василівська церква ХІІІ-ХІV ст., костели Йоакима й Анни та послання апостолів ХVІІІ ст., Миколаївська церква та Успенський собор ХІІ ст., земляні вали замку Х-ХІV ст.), на території якого було створено державний історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир"; м. Берестечко (Каплиця Фекли - ХVІІ ст., Троїцький костел ХVІ ст., в якому знаходиться музей битви під Берестечком, мурований стовп ХVІ ст.). Об'єктами паломництва є монастирі у с. Зимне, Жидичин. Чудові зразки культових споруд збереглись у Ковелі, Любомлі, Старій Вижівці, Голобах. [2]
Дубно та Острог - одні з найстаріших міст України. Серед пам'яток Дубна - замок князів Острозьких ХІV ст., Спасо-Преображенський собор ХVІІ ст., Георгіївська церква ХVІІІ ст., монастирі бернардинців та кармеліток ХVІІ ст. В Острозі варто подивитися замок князів Острозьких ХІV ст., вежі, що колись входили до системи міських оборонних споруд, Успенський костел та Богоявленську церкву ХV ст., колишню синагогу ХVІІ ст., костел монастиря капуцинів ХVІІІ ст.
Соціально-економічні ресурси. Полісько-столичний рекреаційний район межує з Польщею, Білоруссю і Російською Федерацією. Ці держави залишаються важливими торговими партнерами України. Даний рекреаційний район межує ще з трьома рекреаційними районами країни, тобто відіграє для них роль зв'язуючої ланки.
Центральне розміщення району зумовлює його рівновіддаленість від основних паливно-сировинних баз країни - Донбасу, Передкарпаття та Придніпров'я. Його перетинають важливі транспортні магістралі як міжнародного, так і загальнодержавного значення. Це, передусім, залізничні й автомобільні шляхи, а також річка Дніпро.[44]
Вирішальним чинником соціально-економічного розвитку району є розташування на його території столиці - міста Києва, який є центром політичного, економічного й культурного життя країни. Це обумовлює особливості розвитку туристичної діяльності, що пов'язано із більшими, ніж в інших регіонах потоками як іноземних, так і вітчизняних туристів та екскурсантів, а також кращим розвитком рекреаційної та інфраструктури загального користування, наявністю значних рекреаційних потреб у місцевого населення. Усі ці риси і зміни ЕГП сприятливо позначаються на подальшому його розвитку.
Територію району перетинають потужні транспортні коридори як меридіанного так і широтного напрямків.
Залізничні: Харків - Київ - Львів - Чоп, Хутір Михайлівський - Київ - Жмеринка - Одеса та ін.
Автомобільні: траси загальноєвропейського значення Санкт-Петербург - Одеса, Харків - Західний кордон України.
Через усі ці транспортні
магістралі і здійснюється зв'язок району з іншими районами, країнами і
сусідніми державами, реалізується зручність його ЕГП. [36]
2.4 Придніпровсько-Донецький рекреаційний район
До складу Придніпровсько-Донецького рекреаційного району входять Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Донецька, Луганська області. Його площа складає 136,9 тис. км2. (22,4% території України).
У районі добре розвинені пізнавальний туризм, лікувально-оздоровчий, рекреаційний, промисловий комплекси. В районі велика кількість заповідників і дендропарків. Багаті природні ресурси, велика кількість овочів і фруктів робить район привабливим для сільського господарства, зеленого, кантрі, еко і агро туризму. [31]
Природні ресурси. Рельєф регіону складний. Полого-хвиляста лісова рівнина, глибоко розчленована річковими долинами, балками та ярами чергується з хвилястою, горбистою, платоподібною територією Донецької височини.
Клімат району помірно-континентальний з посушливим жарким літом і малосніжною зимою. Середня температура січня від -6 °С на півночі до - 4°С на півдні, липня - відповідно +22°С і +23°С. Влітку панує антициклональна погода з великою кількістю ясних і сонячних днів. Виникають суховії та пилові бурі. Опадів випадає 350-500 мм за рік, переважно у весняно-літній період.
Водними ресурсами район забезпечений добре. Головною річкою є Дніпро з багатьма притоками. У межах району знаходяться Дніпровське та частини Дніпродзержинського і Каховського водосховищ. Збудовано також 127 невеликих водосховищ і понад 2 тис. ставків. Для постачання питної і технічної води Криворіжжю споруджено канал Дніпро - Кривий Ріг.
Річка Сіверський Донець є головною водною артерією Донбасу. Правими притоками Сіверського Донця є річки Бахмутка, Казенний Торець, Лугань, Луганчик, Велика Камянка; лівими - Оскол, Красна, Борова, Деркуль, Євсуг, Айдар. [4]
В Луганській області понад 60 озер, у Донецькій їх мало, переважно невеличкі, заплавні. В районі закладено 1309 ставків і водойм загальною площею водного дзеркала понад 10 тис.га.
На півдні район має вихід до Азовського моря - мілководної затоки Чорного моря.
Район добре забезпечений мінеральними ресурсами.
Безперечну цінність для організації рекреаційної діяльності являють собою об'єкти природно-заповідного фонду, а особливо Дніпровсько-Орільський природний заповідник, парк Шевченка в Дніпропетровську, ландшафтний заказник "Північна Червона Балка", Криворізький ботанічний сад Дніпропетровської області; дендропарк у Веселих Боковеньках, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва в Онуфріївці та Миколаївці ("Хутір Надія"), заповідне урочище біля с. Салькове Кіровоградської області, а також Луганський природний заповідник, що складається з трьох відділень: Стрільцівський та Провальський Степ, Станично-Луганське відділення, три відділення Українського степового заповідника (Хомутівський степ, Кам'яні могили, Крейдова флора), національний природний парк "Святі гори". [27]
Історико-культурні ресурси. У зв'язку з порівняно недавнім освоєнням території Придніпровсько-Донецького туристичного району, військовим, а згодом промисловим значенням більшості поселень, його архітектурно-історичні ресурси не відрізняються великим різноманіттям і представлені адміністративними і жилими будинками ХІХ-ХХ ст., культовими спорудами ХVІІІ-ХХ ст., численними пам'ятними знаками, що відзначають місця пам'ятних подій козацької доби та пізніших часів. Також збереглось небагато православних культових споруд, адміністративних і садибних будівель ХІХ-ХХ ст., численні комплекси споруд кінних заводів, меморіальні пам'ятки, присвячені історичним подіям ХХ ст. [27]
Культові споруди Кіровограду представлені грецькою церквою, Спасо-Преображенським собором, Свято-Покровською церквою та синагогою.
Музеї Кіровоградської області (музейно-природний заповідник "Батьківщина Карпенка-Карого" в с. Арсенівка; заповідник-музей "Хутір Надія" та літературно-меморіальний музей у с. Миколаївка; меморіально-педагогічний музей у с. Павлиш тощо) розповідають про життєвий шлях і творчі здобутки відомих людей краю.
У м. Орджонікідзе в результаті розкопок кургану скіфського періоду "Товста могила" були виявлені всесвітньо відома знахідка українського археолога Б. Могилевського - золота пектораль, різні прикраси, зброя, кінська упряж, що зараз знаходяться в музеї Історичних коштовностей України (Києво-Печерська лавра). Археологічними пам'ятками відомі села Старі Кодаки, Микільське-на-Дніпрі, Волоське, Капулівка.
Храмове будівництво представлено православними церквами ХVІІІ - ХІХ ст. Троїцький собор м. Новомосковськ (ХVІІІ ст.) по праву вважається шедевром вітчизняного дерев'яного зодчества (зведений без жодного цвяха). ХІХ ст. в культовому зодчестві краю представлено Свято-Миколаївським собором (м. Дніпродзержинськ), а також церквою Різдва і Спасо-Преображенським собором (м. Нікополь).
Донецьк є одним із найбільших міст України. У місті є багато пам'ятників: "Слава шахтарській праці", "Цар-Гармата" (точна копія "Цар-Гармати" з Кремля). Більшість храмів міста побудовано недавно, решта - докорінно перебудовані культові споруди ХІХ-ХХ ст. Найбільш відомими є Свято-Преображенський кафедральний собор та церква Святого Олександра Невського. [27]
Соціально-економічні ресурси. В географічному положенні району важлива роль відводиться придніпровському положенню території. Через головну водну артерію держави район може контактувати з сусідніми областями. Район охоплює південний схід України, межує з областями Російської Федерації - Бєлгородською, Воронезькою, Ростовською. На півдні омивається водами Азовського моря.
За природними ресурсами, соціально-економічними характеристиками та особливостями історико-етнічного розвитку він виділився в один з найрозвинутіших в Україні територіально-виробничих комплексів з переважаючою спеціалізацією видобувної промисловості. Також галузями спеціалізації є: електроенергетика, чорна і кольорова металургія, машинобудування, легка промисловість.
Район володіє густою мережею транспортних магістралей. Оскільки більша половина меж району - це кордон з Російською Федерацією, то транспортні шляхи в основному підпорядковуються вивезенню продукції в центральні райони Росії, а також до морських портів Азовського і через нього до Чорного та Азовського морів. [27]
Придніпровсько-Донецький регіон має в своєму розпорядженні 123 турфірми і суб'єкти господарської діяльності, що одержали ліцензію на право туристичної діяльності. Серед суб'єктів туристичної діяльності давно відомі туристичні фірми («САМ», «Супутник», «Гамалія», «Іліташ-тур»), що пропонують організацію відпочинку як в Україні, так і за її межами. Кількість туристичних суб'єктів у Донецькій області складає біля 5% від загальної кількості зареєстрованих в Україні і займає 7 місце серед інших регіонів, поступаючись м. Києву, Автономній Республіці Крим, Одеській області, м. Севастополю, Дніпропетровській і Львівській областям.
Харківський рекреаційний район включає в себе Харківську та Сумську області. Площа району становить 55,2 тис. км2. Район межує з Придніпровсько-Донецьким, Полісько-столичним рекреаційними районами та розташований на кордоні з Росією.
Характерними особливостями району є його прикордонне положення, достатньо високий рівень індустріального освоєння, спільні умови формування рекреаційних ресурсів, а також значний рекреаційно-ресурсний потенціал, особливо, в західній частині. [35]
Природні ресурси. Територія Харківського рекреаційного району являє собою рівнину, яка в східній частині Сумської та на півночі Харківської областей урізноманітнюється відрогами Середньоруської височини, а на південному сході Харківської області - відрогами Донецького кряжу. В районі досить розвинена яружно-балкова сітка.
Клімат Харківського рекреаційного району помірно континентальний. Кліматичні умови району можна оцінити як помірно комфортні для розвитку рекреаційної діяльності. Найтепліший місяць - липень, а найхолодніший -січень. Амплітуда середньомісячних середніх температур складає 28°С (від +21°С у липні до -7°С у січні).
Річкова мережа району представлена річками басейну Дніпра (Сейм, Сула, Псел, Ворскла) та Дону (Сіверський Донець, Оскіл). В межах району розташовані численні озера (Чехове, Журавлине, Довге), болота, водосховища (Печенізьке на Сіверському Дінці, Червонооскільське на Осколі та Краснопавлівське на каналі Дніпро-Донбас), ставки. Гідроресурси району придатні для рекреаційного використання, і, окрім того, створюють неповторної краси ландшафти, збільшуючи рекреаційну привабливість території.
М'який клімат і мальовничі ландшафти сприяють розвитку рекреації і туризму. В лісостеповій зоні Сумщини діє кліматичний курорт "Баси", розташований на території великого хвойно-листяного лісового масиву, що простягнувся уздовж р. Псел, а також курорти - Березівські мінеральні води і Рай-Оленівка.
В рекреаційних цілях можуть використовуватись об'єкти природно-заповідного фонду, найбільш значущими серед яких є Деснянсько-Старогутський національний парк, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Нескучне" у Тростянці, парк у Великому Бобрику, відділення "Михайлівська цілина" Українського степового заповідника Сумської області, ботанічний сад Харківського університету, пам'ятки садово-паркового мистецтва Краснокутський, Наталіївський, Старомерчанський, Шарівський парки, відділ Українського степового заповідника "Михайлівська цілина". [35]
Історико-культурні ресурси. Харківський рекреаційний район має значний історико-культурний потенціал. Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва складає 2535 одиниць. 653 пам'ятки архітектури внесено до Державного реєстру національного культурного надбання. [41]
Тут діє 23 державних музеїв і заповідників.
На території Харківського рекреаційного району збереглися православні культові споруди ХVІІ-ХХ ст., збудовані у стилі українського бароко і класицизму.
Одним із найцікавіших історичних об'єктів Харківської області є залишки скіфського городища і поселення V - ІІІ ст. до н.е., а також ранньослов'янське городище (V І - VІІ ст.) (с. Водяне), які свідчать про давнє заселення території.
Численністю і різноманітністю відзначаються палацові ансамблі й паркові садиби Харківщини. Одним із найефектніших палацових комплексів Східної України є палац (ХІХ ст.) с. Шарівка - двоповерхова будівля псевдоготичного стилю з елементами ренесансу. [35]
Ще більш давнім палацовим комплексом регіону є палац у с. Старий Мерчик (ХІХ ст.), архітектором якого міг бути В. Растреллі, В. Баженов чи П. Ярославський.
На Сумщині надзвичайно багатим і різноманітним є храмове будівництво, представлене православними церквами і соборами ХVІІ - ХІХ ст. Культова архітектура всіх трьох століть представлена в містах Глухів (ХVІІ ст. - Миколаївська церква; ХVІІІ ст. - Спасо-Преображенська церква; ХІХ ст. - Трьох-Анастасіївська церква) і Путивль (ХVІІ ст. - собор Різдва Богородиці, Спасо-Преображенський собор.
Соціально-економічні ресурси. Харківський рекреаційний район належить до найбільш індустріально розвинених районів України, має вигідне економіко-географічне положення, розташований на важливих шляхах сполучення з економічними районами Росії і портами Чорного та Азовського морів, а також країнами Центральної і Західної Європи, поблизу металургійних баз Донбасу, Придніпров'я. На північному сході район межує з Курською і Бєлгородською областями Центрально-Чорноземного району Російської Федерації, на сході, півдні та заході - з іншими рекреаційними районами України.
Географічне положення району створило передумови для формування економічних зв’язків з Росією, більш міцних, ніж це характерно для інших реґіонів України. Таке положення посилювалося розміщенням району на перетині напрямків масових перевезень вантажів між двома індустріальними велетнями: Донецько-Придніпровським районом України й Центральним районом Росії. Безпосередня близькість Північного Сходу до української металургійної бази сприяла розвитку тут важкого, металомісткого машинобудування.
Зручне економіко-географічне положення району щодо джерел сировини й палива, сприятливі економічні та природні умови створюють високі потенційні можливості для комплексного розвитку його господарства.
В рекреаційному відношенні даний район характеризується низьким рейтингом, забезпечення рекреаційними ресурсами незначне.
Тут налічується 61
готель, 2 мотелі. У Харкові прийом туристів здійснюють готелі
"Національ", "Мир", "Турист". На Харківщині є
також кемпінг (у селищі Високе), 2 турбази (в селищах Васищеве і Комсомольське)
та ін. [41]
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНИХ РАЙОНІВ УКРАЇНИ
3.1 Економічна
ефективність районів
Основними джерелами доходу, одержуваного від туризму, служать:
) засоби, витрачені туристами на оплату готелів, харчування, транспорту, розваг та ін.;