Подальший розвиток співробітництва з
країнами АТР потребує скористатися досвідом європейських країн, котрі прагнуть
перенести свої виробництва і технології у Східноазіатський регіон, де
нагромаджено величезний потенціал і якому прогнозують стабільний розвиток у XXI
ст. [1, 302]. Наведені аргументи свідчать, що економічне співробітництво
України з країнами Азії потребує розширення. Для цього Україні необхідно
досягти внутрішньої політичної та економічної стабільності, просувати у регіоні
позитивний імідж надійного партнера, розвивати політичний діалог.
.2 Пріоритети розвитку відносин
України з АСЕАН
Значний потенціал розвитку торговельно-економічної співпраці України з країнами АСЕАН, на жаль, все ще не використовується повною мірою. Розвиток ділового співробітництва з країнами АСЕАН стримується наступними факторами:
гостра конкуренція на регіональному ринку;
традиційні зв'язки членів Асоціації з японськими, американськими, європейськими, китайськими (в т.ч. тайванськими) компаніями, які активно діють на ринках країн Південно-Східної Азії;
обмеженість експортних ресурсів України, у деяких випадках недостатня якість українських машин та обладнання, відсутність можливостей проведення активної кредитної політики та ін.
Нагальними питаннями залишаються:
започаткування співпраці з АСЕАН, у т.ч. акредитація представника України при АСЕАН;
налагодження ефективного функціонування існуючих механізмів двосторонньої співпраці з країнами АСЕАН (політичні консультації, міжпарламентські комісії, ділові ради) та здійснення контролю за виконанням досягнутих домовленостей;
організація прямих авіаційних сполучень з окремими країнами регіону (В'єтнам, Сінгапур);
запровадження безвізового режиму поїздок громадян;
створення зон вільної торгівлі з окремими країнами АСЕАН, що, у свою чергу, має сприяти зростанню обсягів торгівлі та інвестицій, а також підвищенню довіри з боку потенційних інвесторів.
При цьому ключовими моментами відповідних угод мають стати лібералізація торгівлі товарами і послугами, інвестиційний режим, спрощення митних процедур, сприяння конкуренції, доступ до державних закупівель, співпраця у сфері захисту інтелектуальної власності тощо.
Інтереси України у розвитку співробітництва з АСЕАН полягають переважно у торговельно-економічній площині. Серед найбільш перспективних галузей та напрямів економічної і науково-технічної співпраці можна виділити:
машино-, судно- та авіабудування, розширення постачання до країн регіону промислової продукції України (включаючи високотехнологічну);
участь українських компаній у проектах з розвитку інфраструктури країн регіону;
військово-технічне співробітництво (постачання наявних в Україні зразків озброєння та військової техніки (ОВТ), ремонт та модернізація ОВТ;
енергетика (зокрема, будівництво енергетичних об’єктів, освоєння родовищ, розвиток відновлювальної енергетики);
гірничодобувна промисловість (участь у геологорозвідувальних роботах, проектах з переробки корисних копалин);
сільське господарство та харчова промисловість (збільшення постачання продукції та створення спільних підприємств);
комерційне освоєння космосу;
інформатика і телекомунікації;
біотехнологічні матеріали та технології;
композиційні і керамічні матеріали, метали і сплави з високими технічними параметрами;
медицина, медичні прилади, засоби діагностики та лікування, фармацевтика.
Українські підприємства і компанії може також зацікавити Програма промислового співробітництва в рамках АСЕАН (АІСО), покликана стимулювати промисловий розвиток країн асоціації шляхом розширення виробничої кооперації між окремими компаніями. Дана схема передбачає надання компаніям з іноземним капіталом тарифних та інших пільг в рамках зони вільної торгівлі АСЕАН (AFTA) за умов, що частка національного капіталу в них становить не менше 30%. Крім того, Україна могла б брати участь у проектах, що реалізовуються в рамках Комітету АСЕАН з питань науки і технологій (COST).
Важливим напрямом розвитку контактів
між Україною та країнами АСЕАН є пошук потенційних інвесторів.
Висновки
Сучасний розвиток світового господарства характеризується такими протилежними тенденціями: зростає роль глобалізації й посилюється цілісність світової економіки; створюються і розвиваються міжнародні інтеграційні угруповання. За сучасних умов налічується понад 40 інтеграційних об'єднань за участю більше ніж 120 країн, які різняться за глибиною й характером обраної інтеграційної стратегії та інституціональною будовою, сферою й масштабами діяльності, кількістю країн-учасниць.
Формування АСЕАН у середині 60-х років XX ст. було зумовлене не економічними причинами, а необхідністю воєнно-політичної стабілізації в Південно-Східній Азії. У подальшому політичний чинник сприяв інтеграційній взаємодії в економічній сфері, а також забезпечив сприятливий імідж АСЕАН на світовій арені.
На країни АСЕАН припадає 81% світового виробництва натурального каучуку, 38% - пальмової олії, 53% - кокосового масла, 62% - олова, 60% - мідної руди, 12% - хромової руди. Вони володіють значними запасами нафти і природного газу. Чисельність населення АСЕАН становить приблизно 584 млн осіб, сукупний ВВП - 1,5 трлн доларів США, обсяг зовнішнього товарообігу - 1,7 трлн доларів США.
Важливим кроком на шляху розвитку АСЕАН був І саміт, що відбувся 23-24 лютого 1976 року в Балі (Індонезія). На ньому було прийнято Договір про дружні відносини та співпрацю в Південно-Східній Азії, мета якого полягала в забезпеченні миру, дружби й співробітництва між народами для зміцнення солідарності та відкритості відносин між країнами. Відповідно до цього договору відносини між державами - учасницями АСЕАН - будуються за такими фундаментальними принципами:
взаємного визнання незалежності, суверенітету, рівності, територіальної цілісності та національної ідентичності усіх народів;
визнання права кожної країни на самоіснування, вільне від зовнішнього втручання, підривної діяльності або примусу;
невтручання у зовнішні справи один одного;
вирішення розбіжностей і суперечок мирним шляхом;
відмови від застосування сили;
ефективного співробітництва.
На І саміті АСЕАН було також прийнято Декларацію АСЕАН «Конкорд». Її основні положення стосувалися таких напрямів співробітництва: політика, безпека та покращення системи управління; економіка, співпраця у виробництві основних товарів, особливо продовольства та енергетичних ресурсів, промислова та торговельна кооперація; спільне розв'язання міжнародних і світових економічних проблем; взаємодія в соціальній сфері, культурі та використанні інформаційних ресурсів.
Отже, основними сферами співпраці в межах АСЕАН є:
політична взаємодія і безпека;
економічне співробітництво;
ділове співробітництво;
розвиток кооперації.
Постадійні кроки, які забезпечують досягнення результату в конкретній сфері регіонального розвитку Асоціації, націлені на:
гармонізацію політики поступового створення регіональної законодавчої бази;
гармонізацію інституціонального механізму реалізації регіонального режиму управління, особливо в державному секторі;
У своїй практичній діяльності країни
АСЕАН особливо стимулюють сферу економіки, де співробітництво поширюється на
торгівлю, митну справу, стандарти, інвестиції, а також сільське й лісове господарство,
навколишнє середовище, науку, технологію та соціальний розвиток.
Список використаних джерел
АСЕАН в начале ХХІ века Актуальные проблемы и перспективы / Л.Е. Васильев [и др.]. - М.: ИД "ФОРУМ", 2013. - 368 с.
Ватманюк Г. та ін. Макроекономіка. - К.: Заповіт, 2012. - 275 с.
Воронова Є. М. Мазаракі А. А. Україна в міжнародній торгівлі. - К.: КДТУ, 2011. - 254 с.
Козак Ю.Г. та ін. Міжнародна торгівля: Підручник. - К.: центр учбової літ., 2014.- 512 с.
Международные экономические организации / И. Н. Герчикова. - М.: «Консалтинг», 2012. - 389 с.
Міжнародна економіка: Навч. посіб. для студентів, аспірантів і викладачів ВНЗ. Рекомендовано МОН / Герасимчук В.Г. - К., 2012. - 302 с.
Міжнародна економіка: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. Затверджено МОН / Савельєв Є.В. - К., 2011. - 622 с.
Міжнародна економіка: Теорія і практика: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. Затверджено МОН / Шевчук В.О. - К., 2011. - 663 с.
Міжнародна торгівля: Навч. посіб. для студентів ВНЗ, викладачів, аспірантів. Рекомендовано МОН / Крилова Н.В. - К., 2011. - 365 с.
Міжнародні міжурядові організації: Навч. посібник. Видання друге, доповнене та виправлене. - К.: НАОУ, 2011. - 280 с.
Міжнародні організації. Кредитно-модульний курс.: 3-те вид. перероб. та доп. / За ред. Козака Ю. Г., Ковалевського В. В., Логвінової H. С., -К.: Центр учбової літератури, 2014. - 344 с.
Міжнародні організації: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. Рекомендовано МОН / За ред. О.С. Кучика. - К., 2007. - 749 с.
Мокій І.А. Яхно Т.П. Міжнародні організації: Навч. посібник. - К.: Центр учбов. Літ., 2014.- 280 с.
Світова економіка: Підручник / А. С. Філіпченко, О. І. Рогач, О. І. Шнирков та ін. - К.: Либідь, 2011. - 582 с.
Світовий pинок товаpів та послуг: pегіональна стpуктуpа: Hавч. посібник / [А. А. Мазаpакі, H. П. Ващенко, Є. М. Воpонова та ін.]; Ін-т змісту і методів навчання; Київ. деpж. тоpг.-екон. ун-т ; За заг. pед. А. А. Мазаpакі. - К., 2012. - 346 с.
Канаев, Е. А. Ассоциация государств Юго-Восточной Азии: становление и развитие // Российский юридический журнал. - 2015. - № 3. - С. 40-44.
Киселева, А. Ю. Анализ внешнеторговых предпосылок интеграции стран АСЕАН+3 в единую валютную зону и сравнение с ситуацией в ЕС [Текст] / А. Ю. Киселева // Пространственная экономика. - 2014. - № 3. - С. 131-142.
Локшин, Г. М. АСЕАН на новом этапе интеграции // Проблемы Дальнего Востока. - 2015. - № 2. - С. 73-82.
Мосяков, Д. В. АСЕАН на перепутье // Азия и Африка сегодня. - 2014. - № 11. - С. 2-5.
Носов, М. ЕС - АСЕАН: взаимовыгодное сотрудничество / М. Носов // Современная Европа. - 2015. - № 1. - С. 31-43.