(Учням пропонується прочитати статтю і розглянути малюнок.)
V. Підсумок уроку
VII. Повідомлення домашнього завдання
− Підготуйте відповіді на запитання, спостерігаєте за
змінами в природі.
Додаток В
Комбінований урок на тему «Тварини лісу. Охорона лісу»
Мета: продовжувати формувати в учнів поняття «ліс», «комахи», «птахи», «звірі», розширити знання про тварин лісу і значення лісу; виховувати гуманне ставлення до тварин і лісу, бережливе, економне ставлення до «дарів» лісу; розвивати логічне мислення, розуміння залежностей в природі. Обладнання: наочність попереднього уроку; таблиці, ілюстрації, роздавальні картки із зображенням тварин лісу; грамзапис «Голоси лісу»; колекції шкідливих комах; плакати, таблиці про охорону лісу; діафільм «Життя лісу».
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання
1. Бесіда за спостереженнями і перевірка зошитів
− Що можна сказати про погоду минулого тижня? А яка погода сьогодні? Який вигляд мають дерева і кущі? Чому? Що змінилося в поведінці птахів? Чому? Які роботи виконуються в сільському господарстві? А в лісі? Які групи рослин ростуть у наших лісах? Показати їх на таблиці. Серед наочності відібрати і назвати суттєві ознаки дерев, кущів, трав'янистих рослин, грибів. (До столу вчителя підходять по черзі учні, знаходять потрібні рослини і розповідають, за якими ознаками вони їх розпізнали.)
2. Гра «Хто тут зайвий?»
(На дошці вчитель закріпляє 4-5 малюнків або гербарних листів з рослинами лісу і малюнок овочевих або польових рослин. Учням пропонується знайти зайву рослину і вказати, чому вона тут зайва.)
− Як треба поводитись у лісі, збирати гриби, лікарські рослини?
II. Повідомлення теми і завдання уроку
III. Актуалізація знань учнів
− Яких тварин ви спостерігали в лісі? Які тварини живуть в наших лісах? Чому вони там оселилися? Що приваблює їх у лісі? (Названі учнями тварини вчитель демонструє перед класом і пропонує назвати суттєву (головну ознаку), за якою вони розпізнають тварину.). Вивчення нового матеріалу
. Робота з підручником
Завдання:
. Розглянути в статті «Тварини лісу» малюнки тварин і назвати, до яких груп вони належать. Чому?
. Уважно прочитати пам'ятку і розповісти, що про тварину треба знати.
. Читати по черзі зміст статті і після кожного абзацу дати можливість учню знайти тварину, про яку йшла мова в статті і розповісти про неї за пам'яткою.
. Вчити учнів порівнювати. Завдання: розгляньте їжака, назвіть його суттєві ознаки; розгляньте дятла. Порівняйте цих тварин. Чим вони відрізняються між собою? Розгляньте і порівняйте за зовнішнім виглядом і способом живлення кабана і лося. Що між ними спільного і чим вони відрізняються?
. Закріпити прийоми класифікації тварин на комах, птахів, звірів. На дошці вчитель прикріплює малюнки із зображенням різних тварин, а учні повинні розглянути їх, назвати .і сказати, до яких груп цих тварин треба віднести. Наприклад, даються малюнки тварин: лось, мурашка, їжак, бджола, зозуля, травневий хрущ. Учні класифікують. До звірів слід віднести: лося, їжака, тому що тіло їх вкрите шерстю (голками), народжують малят і вигодовують їх молоком. До птахів - зозулю, її тіло вкрите пір'ям, має дзьоб, крила. До комах - мурашку, бджолу, травневого хруща. Вони мають шість ніг. Можна організувати гру «Хто тут зайвий?»
. Розповідь вчителя про тварин, які занесені до Червоної книги. На малюнках учні розглядають: хохулю звичайну, їжака вухатого, кота лісового, тхора степового, соню садову, лелеку чорного, жовтопузика безногого, бражника-мертву голову.
. Читати статтю «Охорона лісу». Завдання. Дізнатись, чому ліс треба охороняти. Як люди дбають про ліс? Як учні допомагають дорослим у відтворенні і охороні лісів? Бесіда за завданнями і запитаннями до статті, яка проводиться з використанням таблиць, плакатів, кадрів діафільму «Життя лісу».
. Хвилинка активного відпочинку. Прослуховування учнями
платівки «Голоси лісу». Після Прослуховування учні називають тварин, чиї голоси
вони чули, знаходять цих тварин серед наочності. Відгадування загадок.
Наприклад. «Літом наїдається, зимою висипається» (Ведмідь).
Червонясту шубку має.
Хоч мала вона на зріст,
По гілках вона стрибає.
Та великий має хвіст (Білка)
«Я співаю, як артист. Спів мій радісний усюди дуже люблять слухати люди» (Соловей). «Не кравець, а все життя з голками ходить» (Їжак). «Шість ніг без копит, ходить, а не стукотить, літає, а не птиця» (Комаха). «У лісі біля пня біготня, метушня, народ робочий весь день клопоче» (Мурашки).
V. Закріплення і систематизація знань
− Що таке ліс? Чому в лісах оселяються тварини? Які тварини живуть в наших лісах? Чому восени перелітні птахи залишають наші ліси? Які тварини лісу на зиму впадають у сплячку? Що б ви зробили для поліпшення наших лісів?
VI. Підсумки уроку
VII. Повідомлення домашнього завдання
− Читати статтю «Тварини лісу». Збирати ілюстрації тварин лісу для виготовлення книжки-розкладки, а також насіння і плоди дерев і кущів для передачі в лісництво.
Урок музики та трудового навчання
клас, II семестр
Тема. «Плаче бандура, мов оживає...» (А. Метлинський)
Мета:
музика: поглибити знання молодших школярів про історію українського народу; познайомити учнів з українськими народними інструментами - кобзою та бандурою; розвивати аналітичні навички слухання музики; виховувати почуття гідності за свій народ, прагнення зберігати в пам'яті історію рідного краю;
трудове навчання: вчити дітей ліпити виріб із кількох частин, правильно поєднуючи їх в одне ціле; розвивати навички роботи з пластиліном, уміння передавати основні пропорції людини.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Вид уроку: бінарний урок.
Об'єкт праці: композиція з пластиліну.
Обладнання: фортепіано; магнітофон; касети із записом музики, що використовується під час уроку; репродукції картин художників; малюнки кобзи та бандури.
Приладдя, матеріали та інструменти: зразки виробів, підкладна дощечка, пластилін, клей ПВА, борошно, фарби, пензлик, стеки.
План уроку
I. Організаційний момент. Актуалізація опорних знань учнів. Оголошення теми і мети уроку. Розповідь учителя про кобзу та бандуру з елементами бесіди-аналізу музичних творів. Виконання з пластиліну композиції «Кобзар». Підсумок уроку. Повідомлення домашнього завдання
VIII. Прибирання робочих місць
Хід уроку
(Діти заходять до класу під музику. Звучить запис пісні-маршу «Засвистали козаченьки» з опери М.В. Лисенка «Тарас Бульба».)
І. Організація учнів до уроку
(Перевірка готовності школярів до уроку. Чергові перевіряють готовність учнів до практичної роботи. Музичне привітання.)
II. Актуалізація опорних знань учнів
− Діти, послухайте вірш В.
Скомаровського «Кобзарі».
Рано-вранці на зорі
На Тарасовій горі
Посідали під вербою
Дідугани-кобзарі.
Мовив слово кожен з них,
Струн торкнувся голосних, -
І злетіла пісня вгору
Вище кленів мовчазних.
Нишком слухали її
Зачаровані гаї,
Навіть змовкли на хвилину
Невгамовні солов'ї.
− Про кого цей вірш? Кого називають кобзарями? Що ви про них знаєте? (Кобзарі - це мандрівні музиканти-співці. Вони були маленькою, але особливою часточкою нашого народу. Кобзарі не мали ласки від долі - майже всі були невидющі, тому їх водили білим світом хлопчики-поводирі. Тихою ходою йшов кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, й оспівував їхні жалі й радощі у своїх думах-піснях. Де, бувало, не стрінеш кобзаря! І на великому ярмарку, і на майдані, і в курній убогій хаті, і в шинку, а то й просто серед поля. Скрізь і всюди знаходились йому слухачі, і в кожного завмирало серце від кобзарської пісні.)
− Чому так відбувалося? Послухаємо «Думу про козака Голоту».
(Звучить запис «Думи про козака Голоту». Вчитель вислуховує відповіді дітей.)
− На якому інструменті грали кобзарі? (Пісні кобзар виконував, граючи на кобзі.)
III. Оголошення теми і мети уроку
− Сьогодні ми познайомимося з цим інструментом. Подивіться на репродукцію картини К. Трутовського «Лірник у селянській хаті» і спробуйте описати цей інструмент.
(Учитель демонструє репродукцію картини К. Трутовського «Лірник у селянській хаті». Школярі описують кобзу. Вчитель показує малюнок кобзи.)
IV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
1.Розповідь учителя про кобзу та бандуру з елементами бесіди-аналізу музичних творів
− Кобза - стародавній струнний щипковий інструмент, який існував ще в Київській Русі, про що свідчить зображення музиканта на фресці Софійського собору в Києві. Цей музичний інструмент виготовляється з верби або клена. Кобза має різну кількість струн - від 20 до 30. (У давнину зустрічалися кобзи з 12 струнами.) У 80-х роках XVI ст. в Україні кобзу витіснила бандура, що була досконалішою і більшою за розмірами.
(Учитель показує малюнок бандури.)
− Проте назва кобза застосовується і до
бандури. Любов до кобзи ми бачимо з українських народних пісень, в яких вона
оспівується:
«Кобзо ж моя, дружина вірная,
Бандуро ж моя мальованая!»
- Діти, прислухайтеся до голосу цього інструмента.
− Про що проспіває і вам кобза?
(Звучить запис пісні Я.С. Степового «Думи мої» на слова Т.Г. Шевченка. Діти діляться своїми враженнями.)
− Особливо популярними були кобзарі на Запорізькій Січі. Багато їх супроводжували запорожців у походах, думами й піснями підносили бойовий дух війська, уславлюючи народних борців проти поневолення та гніту. Яку пісню про козацькі часи ми вивчили на одному з уроків? (Українську народну пісню «їхав козак на вітоньку») Заспіваймо її!
Діти виконують українську народну
пісню «Їхав козак на війноньку». (Українська
народна пісня)
Їхав козак на війноньку,
Сказав: «Прощай, дівчинонько,
Прощай, дівчино, чорнобровонько,
їду в чужу сторононьку.
Дай же, дівчино, хустину,
Може, я в бою загину,
Темної ночі накриють очі, -
Легше в могилі спочину».
Дала дівчина хустину,
Козак у бою загинув,
Темної ночі накрили очі, -
Легше в могилі спочинув.
Добрії люди насилу
Взяли хорошу дівчину.
Ген серед поля гнеться тополя
Та на козацьку могилу.
− Славне кобзарське мистецтво здолало всі життєві негаразди, воно пережило віки, і народ зберіг його до наших днів. Про це свідчать репродукції картин художників.
(Учитель демонструє репродукції, наприклад, таких картин: Д. Безперечний «Бандуристи», О. Сластіон «Гайдамаки слухають кобзаря», М. Божій «Думи мої, думи мої...», І. Їжакевич «Перебендя», К. Трутовський «Сліпий бандурист» тощо.)
V. Виконання з пластиліну композиції «Кобзар»
1. Пояснення вчителя щодо послідовності трудових дій
− Поділіть пластилін на 5 частин.
• Із першої частини зліпіть тулуб, нижню частину його розріжте стекою і утворіть ноги. Пальцями перетисніть місце, де повинні бути чоботи.
• Із другої частини зліпіть голову і з'єднайте з тулубом.
• Із третьої частини зліпіть бандуру.
• Четверту частину використайте як підставку під фігуру
• П'яту - поділіть на дві рівні частини, зліпіть руки кобзаря. Окремо зліпіть чуб, вуса і приєднайте до голови. За допомогою стеки зробіть очі, пальці рук, струни.
• Готову фігуру кобзаря можна розфарбувати гуашовими фарбами, додаючи до них клей ПВА і борошно.
2. Повторення правил безпеки та культури праці. Практична діяльність учнів. Робота в парах
(Учитель дає поради під час створення композиції кобзаря. Контролює дотримання учнями правил безпеки та культури праці.)
3. Складання виставки «Кобзар у нашому класі»
(На виставці демонструють усі композиції.)
4. Аналіз і оцінювання учнівських робіт
(Учитель пропонує дітям обрати оригінальні та естетично виготовлені композиції. Школярі з'ясовують, у чому їх оригінальність та естетичність. Учитель виставляє відповідні оцінки, враховуючи й думку дітей.)
VI. Підсумок уроку
− Чи зацікавив вас урок? Чи
запам'ятаєте ви його? Музикантів, які грали на кобзі (бандурі), називають
кобзарями. Т. Г. Шевченко випустив у світ збірку своїх творів - «Кобзар».
Пантелеймон Куліш назвав «кобзою» українську літературу, звернувшись до неї
такими словами:
Кобзо, ти наша відрада єдина,
Поки прокинеться сонна країна,
Поки діждеться своєї весни -
Ти нам по хатах убогих дзвени!
Стиха дзвени...
Давні пригоди ти нам спом'яни.
Хай братнє серце до серця озветься,
Як на бандурі струна до струни.
(Діти разом з учителями виконують українську народну пісню «Взяв би я бандуру».)
Взяв би я бандуру (Українська народна
пісня)
Взяв би я бандуру та й заграв, що знав;
Через ту бандуру бандуристом став. (Двічі)
А все через очі, коли б я їх мав,
За ті карі очі душу б я віддав. (Двічі)
Марусино, серце, пожалій мене,
Візьми моє серце, дай мені своє. (Двічі)
Де Крим за горами, де сонечко сяє,
Там моя голубка з жалю завмирає. (Двічі)
Взяв би я бандуру та й заграв, що знав;
Через ту бандуру бандуристом став. (Двічі)
VII. Повідомлення домашнього завдання
− Підготувати повідомлення про кобзарів минулого або сучасного. Подумати, чому Т.Г. Шевченка називають Кобзарем?
VIII. Прибирання робочих місць
(Чергові контролюють прибирання учнями робочих місць. Матеріали та інструменти загального користування складають у шафу.
Учні виходять із класу під музику. Звучить запис української народної пісні «Од Києва до Лубен».)
Додаток до уроку
Звучання старосвітських бандури, кобзи, ліри - це ніби послання наших предків, які створили неперевершену спільноту кобзарства, а через багато років зазвучали голосами нинішніх кобзарів.
Починалося все з сокири й вербового стовбура, якому надавали потрібних форм і звучання. Цими древніми технологіями й нині володіють сучасні харківські митці, що входять до кобзарського цеху. Один із його лідерів, Кость Черемиський, переконує, що на створення справжньої бандури, якщо працювати щодня, потрібно витратити місяць, а то й два.
Століття тому Харківщина була одним із найбільших центрів традиційного кобзарства. Саме в Харкові відбувся XII археологічний з'їзд, після якого почали говорити про кобзарство як про духовний національний феномен. До того поліцмейстери, які вважали кобзарів за жебраків, не дозволяли їм навіть ходити центральними вулицями, а ремісники, які селилися на окраїнах, вважали кобзарів і лірників ледарями. Після з'їзду кобзарі, хоча й несміливо, почали з'являтися на центральних вулицях Харкова. Загалом, на початку XX століття кількість кобзарів, лірників, стихирників (виконували духовні й світські твори без музичного супроводу) на Слобожанщині перевищувала 150 осіб. Саме на основі гри, запозиченої від харківських кобзарів, Гнат Хоткевич створив академічний напрямок професійного бандурного виконавства, названий «харківською школою», і відкрив у Харківській консерваторії клас бандури.
Як духовний і мистецький стан кобзарство зникло в тридцяті роки після з'їзду, що мав зазначити шляхи розвитку кобзарства. Натомість, його учасники зазнали репресій.
Переосмислюючи кобзарську спадщину, опановуючи старосвітські інструменти, новітні аматори кобзарства знаходять нові цікаві форми втілення його набутку в сучасному житті.