Курсовая работа (т): Особливості поєднання інтерактивних методів навчання з традиційними на уроках у початковій школі

Російськими педагогами основи проектного навчання розроблялися практично паралельно з американськими. Невелика група педагогів-дослідників під керівництвом С.Т. Шацького працювала над проблемою впровадження проектного методу в практику навчання, уже починаючи з 1905 року. Особистий інтерес того, хто навчається, у даній діяльності, був необхідною умовою успішної роботи. Проблема мала бути з реального життя й бути знайомою і значимою для дитини. Для її вирішення необхідні як раніше отримані знання, так і ті, що тільки мають бути набуті. Учитель-консультант керує проектною роботою, спрямовуючи пошук учнів у потрібне русло й підказуючи джерела інформації Але в 1931 році цей метод був засуджений у нашій країні. У закордонній же школі він розвивався активно й досить успішно. Але й у нас, як відзначає в одній зі своїх статей заслужений учитель РФ Є.С. Абелюк, «проектна діяльність органічно розвивалася усередині педагогічного процесу задовго до того, як про неї заговорили офіційно. Коріння відродження дослідницьких проектів учнів йде у досвід гурткової роботи, що давала можливість втілити мрію творчо працюючого вчителя - викладати за власною програмою без суворої сітки годин, пробувати різні підходи й форми занять, відкидаючи те, що не задовольняє». Сьогодні ми повертаємося до методу проектів на новому етапі.

Отже, в основі методу проектів лежить креативність, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі й самостійно конструювати свої знання.

Діяльність учнів може бути індивідуальною, парною або груповою. Робота виконується протягом певного (заданого) відрізка часу й спрямована на розв'язання конкретної проблеми. Основні умови застосування методу проектів зводяться до такого:

. Існування значимої проблеми, що вимагає розв'язання шляхом дослідницького (творчого) пошуку й застосування інтегрованого знання.

. Значимість передбачуваних результатів (практична, теоретична, пізнавальна).

. Застосування дослідницьких (творчих) методів при проектуванні.

. Структурування етапів виконання проекту.

. Самостійна діяльність учнів у ситуації вибору.

Нині можна констатувати, що алгоритм проектної діяльності досить добре відпрацьований.

Розробці цього напрямку присвячені роботи М.Б. Павлової, Є.С. Полат, П.С. Лернера, В.Д. Симоненко, І.Д. Чечель, Ю.Л. Хотунцева, І.А. Сасової, М.Б. Романовської, Е.А. Фураєвої та ін.

При оволодінні вчителем методом проектів необхідно насамперед розуміння того, що проекти можуть бути різними. Типологія проектів (запропонована Є.С. Полат) може бути умовно визначена за такими ознаками (рис. 2.1.) [6,24].

Рис. 2.1 Типологічні ознаки проекту

інтерактивний міжособистісний інформаційний навчальний

За кількістю учасників проекти можуть бути індивідуальні, парні й групові. Проект може бути короткостроковим (розроблений на декількох уроках); середньостроковим (від тижня до місяця); довгостроковим (від одного до декількох місяців).

Проект може не займати всі уроки повністю. Усе визначає вчитель: структурує кожний свій урок відповідно до логіки пізнавальної діяльності й тематики, передбаченої програмою навчання. Тому певні етапи роботи над проектом можуть займати лише частину уроку. Якщо задумано великий, розрахований на тривалий проміжок часу проект, то, швидше за все, треба говорити про проект у позаурочній діяльності. Зрозуміло, частина проекту тематично й за змістом прив'язана до програмного матеріалу, може виконуватися на уроках. Більше того, обговорення методів дослідження, а також результатів, включаючи проміжні, рекомендується проводити саме на уроках.

Одним з найбільших ускладнень, що часто зустрічаються при застосуванні методу проектів є те, що вчителям не відразу стає зрозуміла ідея навчання через проектну діяльність. Багато хто виходить із того, що треба спочатку пройти всю програму, а потім мати спеціальний час на проект. Але іноді такого часу немає. У цьому випадку вчитель визначає ряд тем, які виносяться на самостійне вивчення в ході виконання проектів. Учні здійснюють пошук інформації зі своєї проблеми й у ході вироблення рішення самостійно освоюють ряд тем навчальної програми. Це відбувається нібито поволі, у ході практичної діяльності. Учитель - лише консультант. Однак досвід застосування такого підходу показує, що він може нести в собі небезпеку теоретичних вад у знаннях учнів, якщо не передбачається час на узагальнення й контроль самостійно пройдених тем. Якщо у випадку, коли ряд тем виноситься на самостійне вивчення в ході виконання проекту, не можна закінчувати курс лише захистом проектного завдання, обов'язково треба відводити час на узагальнювальне теоретичне заняття [8,55].

Проект є творчою роботою, але не всяка творча робота є проектом. Творча робота - більш вільний вид діяльності ніж проектування. Він не передбачає такої чіткої структури в роботі. На жаль, учителі плутають ці типи завдань. Наприклад, як керівники проектів, вони іноді випускають з уваги обов'язковий перший крок - визначення проблемного поля, виявлення якоїсь потреби, що повинна бути задоволена в результаті роботи. «Знайди потребу й задовольни її» - ось девіз проектної діяльності учня. Якщо у формулюванні теми проекту не позначена проблема, а просто дається завдання виготовити якийсь об'єкт, то наступний процес не можна вважати проектною діяльністю. Але це може бути самостійною творчою роботою. Виконання проектного завдання для школяра обов'язково повинне бути сполучене із самостійним розв'язанням проблеми й здійсненням обґрунтованого вибору з ряду альтернативних варіантів з наступною рефлексією. У цьому полягає принципова відмінність проекту від просто творчої роботи.

На основі психолого-педагогічного аналізу можна запропонувати наступну класифікацію проектів:

Таблиця 2.1

Пояснення: дослідницький тип - чітко продумана структура, визначення мети, актуальність проекту для всіх учасників проекту, соціальна значущість, продумані методи роботи; творчий тип - як правило не має чітко визначеної структури, він розвивається, підкоряється інтересам учнів в кінцевому результаті праці; ігровий тип - структура залишається відкритою до його закінчення, учасники беруть на себе певні ролі. Результат визначається або на початку, або в кінці проекту; інформаційний тип - збір інформації, аналіз і узагальнення фактів, чітка структуризація проекту, мета проекту, предмет інформаційного пошуку; проектно-орієнтований тип - чітко визначається результат діяльності, продумана структура з визначенням діяльності і функції кожного учня, координація діяльності, зовнішня оцінка проекту. У виконанні проекту виділяють три взаємопов'язані етапи: організаційно-підготовчий (передпроектний), пошуковий (власне проект), підсумковий (завершальний).

Важливим для створення проекту є вибір теми, при цьому треба враховувати: важливість і актуальність проблеми, зацікавленість учасників проекту, обґрунтованість практичного рішення.

Таблиця 2.2

Захист проекту. Рекомендується складати сценарій захисту. Зразкова схема захисту може виглядати так:

. Висловлення гіпотези, аргументація її положень.

. Основна частина. Етапи роботи над проектом, отримані результати, їх короткий аналіз.

. Висновки. Результати рефлексивної оцінки проекту.

5. Відповіді на питання інших груп (дискусія).

Для захисту повинні бути розписані ролі учасників проекту.

Таблиця 2.3

Орієнтовний план уроку:

. Організаційний момент (2 хв.)

. Актуалізація знань і мотивація їх застосування в рішенні проектних завдань (8 хв.)

. Захист проекту (групи - 10-15 хв. - залежить від кількості груп)

. Відповіді на питання (дискусія) (по 5 хв. на кожний проект)

. Підбиття підсумків уроку, виставлення оцінок (10 хв.) Оцінювання проекту. Як справедливо зазначає П.С. Лернер, «оцінювання творчості завжди драматичне й суперечливе. У всякому випадку не варто абсолютизувати правильність оцінювання» [3, 32].

Звідси випливає як мінімум те, що оцінка проекту повинна бути інтегрованою. Вона складається з оцінок етапів виконання проекту (від формулювання проблеми до отриманого результату) і результатів захисту проекту.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:

·   планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

·   використовувати багато джерел інформації;

·   самостійно збирати й накопичувати матеріал;

·   аналізувати, зіставляти факти, аргументувати свою думку;

·   приймати рішення;

·   установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);

·   створювати «кінцевий продукт» - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій), підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;

·   представляти створене перед аудиторією, оцінювати себе та інших.

Проектна діяльність на уроках мистецьких дисциплін дозволяє учням зрозуміти зміст предмета, розкрити як теоретичні, так і практичні проблеми курсу.

Акцент у роботі учнів переноситься на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку виконаної роботи, свідомо обирати ті чи інші техніки виконання роботи, технічні засоби; уміння проводити аналіз і оцінку процесу й результату праці. Школярі беруть участь у різних видах діяльності: ігровій, навчально-пізнавальній, ціннісно-орієнтаційній, предметно-перетворювальній, трудовій, соціально-комунікативній [14,112].

Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат в класі, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.

5. Інтерактивні методи навчання на уроках музики з використанням інформаційних технологій

Докорінні зміни, що відбуваються нині в українському суспільстві, зокрема і в освіті, вимагають глибокої перебудови педагогічної та психологічної науки відповідно до нових реалій сучасного життя.

Характерною ознакою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального стану розвитку до постіндустріального, а нині - до інформаційного. Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних технологій відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшого загального та професійного навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно зорієнтованих форм організації навчання.

Сучасні комп’ютерні технології у мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їх інтеграції з традиційними навчальними методиками.

Педагогічний досвід показує, що використання інформаційних технологій на уроках музики сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей. На уроках музики гармонійно поєднуються знання комп’ютерної грамоти з музикою, образотворчим мистецтвом, літературою, і, як результат цього поєднання, створюються унікальні творчі направлення (комп’ютерний малюнок, живопис, графіка, декоративний дизайн тощо).

Використання у процесі навчання методу проектів допомагає розкрити процес створення дитиною творчої роботи від задуму до втілення, є можливість побудувати нестандартний урок: урок-мандрівку, малювання в уяві образів, навіяних чарівною музикою та розповіддю педагога, виконання композицій з імпровізуванням, формою, об’ємом, трансформацією кольору, тону, графічного ритму.

Запровадження інформаційних технологій на уроках музики забезпечує вирішення завдань всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме:

·   фантазії і художньої уяви;

·   асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього і музичного матеріалів;

·   розуміння поняття ритму в природі і мистецтві;

·   відчуття простору, форми, контрасту, динаміки, кольорової палітри.

Використання комп’ютера на уроці створює можливості для розвитку зорової пам’яті, фантазії, формування у дітей естетично-гармонійного світосприйняття.

Сучасні інформаційні технології сприяють засвоєнню знань на основі моделі навчальної комунікації «учитель - комп’ютер - учень», що є ще одним дидактичним засобом організації навчального процесу, підтверджує необхідність вивчення мистецьких дисциплін за допомогою методів алгоритмізації навчальних дій та інтеграції каналів передавання інформації, порядку навчальних дій на основі наочно-ілюстративної системи знань засобами технології мультимедіа. Цей підхід є надзвичайно ефективним у підготовці та проведенні уроків музики.

Використання інформаційних технологій дозволяє залучити учнів до такої діяльності:

·   створення творчих робіт;

·   пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української музичної культури, творчості композиторів світу тощо;

·   оформлення результатів своїх досліджень у вигляді методу проектів за певними темами [14,113].

У сучасній методиці вже наявні різні види розроблень, які рекомендовано до впровадження у процесі вивчення музики у школі (табл. 2.4.).

Таблиця 2.4

Структура комп’ютерних засобів, рекомендованих для використання на уроках музики

Найбільш зручним засобом для створення уроків з мультимедійним супроводом є програма Microsoft Power Point, особливо зручною вона є під час подання нового матеріалу. Наприклад, у процесі вивчення теми «Наші великі сучасники» значну допомогу і учням, і вчителям надають ресурси мережі Інтернет. Її використання дає можливість швидко знаходити й користуватися додатковою інформацією у підготовці до уроку. Зацікавлення у дітей викликає можливість взяти участь у зазначеному процесі. Одержання та опрацювання учнями різноманітної музичної інформації через Інтернет стає поширеним напрямом розвитку їх пізнавального інтересу до музики, а також однією із форм вивчення світового музичного мистецтва. Завдання для пошуку в Інтернеті є такими: прочитання статей, текстів, художніх творів, прослуховування музичних фрагментів. Мета такої роботи з учнями полягає в наступному: прослідкувати, в який спосіб мережа може сприяти розвитку дитячої уяви, і захопити школярів бажанням знаходити, працювати і насолоджуватися музичними творами.

Використання інформаційних технологій сприяє закріпленню інтегрованих знань та формуванню вмінь, набутих на уроках музики, образотворчого мистецтва, літератури, які надихають на створення власного творчого доробку, дозволяють учителю музики контролювати художньо-творчий розвиток учня, формувати спеціалізовані знання у процесі виховання особистості в музиці, реалізувати можливості сучасних засобів навчання.

Висновки

У курсовій роботі проаналізовано методику поєднання інтерактивних методів навчання з традиційними на уроках в початковій школі. Для цього було подано змістову та структурну інтерпретацію понять “метод навчання” та “інтерактивний метод навчання”. У ході дослідження розглянуто особливості використання найбільш поширених інтерактивних методів та їх практичне застосування на прикладі уроків освітньої галузі “Людина і світ” та музичного мистецтва.

На основі проведеного дослідження було теоретично і практично обґрунтовано можливість ефективного поєднання інтерактивних методів навчання з традиційними за певних психолого-педагогічних умов.

Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити наступні висновки:

. Розглянуті в курсовій роботі способи активізації пізнавальної діяльності учнів, які засновані на інтеракції, цілком співвідносяться з відомими педагогічними технологіями, наприклад, з колективним підходом в навчанні B.C. Дьяченка (“всі навчають кожного і кожен навчає всіх”), технологією “заглиблення” тощо. Тобто ідеї інтерактивного навчання вже знаходять своє втілення в педагогічній теорії і практиці, але вони ще не склалися у цілісний системний підхід і чіткий технологічний опис цілей, механізмів, оцінки результатів.