Курсовая работа (т): Особливості поєднання інтерактивних методів навчання з традиційними на уроках у початковій школі

. Розглянуті методи інтерактивного навчання можуть бути значною мірою розширені. По-перше, застосування в різних формах навчання надає їм додаткові відтінки. По-друге, одні з них можуть виступати частиною інших. По-третє, багато з перерахованих методів та методик являють собою складний комплекс дій, і їх можна використовувати не тільки цілісно, але й частково.

. В роботі теоретично і практично обґрунтовано, що інтерактивні методи і методики можуть застосовуватися не лише на практичних заняттях, в експериментальних (інноваційних) програмах і курсах. Їх доцільно використовувати і в традиційному навчальному процесі з врахуванням певних психолого-педагогічних умов. На уроках освітньої галузі “Людина і світ” ці методи та їх елементи доречно включати в різноманітні форми занять: традиційні уроки доповнювати дискусіями, дебатами, роботою в мікрогрупах, ігровими методами, тренінговими вправами тощо.

Використання інтерактивних методів навчання наповнює новим змістом уроки в початковій школі оскільки вони відкривають широкий простір для творчості, самостійної роботи учнів, підвищення рівня їх соціалізації. Водночас слід зазначити, що нові інтерактивні методи навчання не можна абсолютизувати.

Інтерактивні методи навчання також мають свої вади. При використанні деяких з методів учитель практично не може контролювати рівень підготовки і глибину знань кожного учня, отже, не може точно оцінити зусилля кожного члена групи. Усвідомлення невідповідності затрачених зусиль отриманій оцінці, необов'язковості перевірки вчителем кожного виконаного завдання нівелює інтерес до роботи взагалі і групової роботи, зокрема. Немає впевненості і в тому, що кожен учень правильно зрозумів тему.

. Використання інтерактивних методів навчання змінює вимоги до роботи педагога як на етапі підготовки до заняття, коли потрібно підготувати велику кількість матеріалу (текстів, карток), так і під час самого заняття. Найбільш важливими якостями і вміннями викладача, який успішно працює в інтерактивному режимі, стають: комунікабельність, розвинуті комунікативні вміння, які дозволяють знайти підхід до кожного учня, зацікавлено і уважно вислухати його, бути природним, толерантним; вміння організовувати навчальне середовище, яке сприяє діалогу, вести діалог, аналізувати і коректувати хід обговорення в класі; використовувати “підтримуючі” прийоми спілкування; зберігаючи свій авторитет, допомагати учням не потрапляти під його залежність, яка сковує їх мислення, а проявляти самостійність в інтелектуальній поведінці; вміння створювати спеціальні ситуації, які сприяють інтеграції зусиль для рішення поставленої задачі тощо.

Володіння інтерактивними методами і формами роботи ефективне не тільки під час навчальних занять, але і безпосередньо в професійній діяльності самого вчителя. При використанні інтерактивних методів, основаних на навчанні через взаємодію, відтворюються ситуації, взаємовідносини і задачі, характерні для повсякденної діяльності спеціалістів, які працюють з людьми.

. На уроках має домінувати активна модель навчання. Це хоч і вимагає від учителя дуже високого рівня інтенсифікації праці та професіоналізму, проте дає можливість реально співпрацювати з кожною дитиною, використовуючи індивідуальний і диференційований підхід. Поєднання активної моделі навчання з елементами інтерактивної і пасивної дасть бажаний результат у досягненні оптимального рівня знань, умінь і навичок учнів.

Список використаних джерел

1. Гаркавенко Л., Станішевська Н. Джерела емоцій та почуттів // Початкова освіта, - 2010. - №3 - 26-27 с.

2. Гончаренко С.У.Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

3. Горобець Н. Формування естетичних почуттів у молодших школярів засобами природи // Рідна школа - 2006. - №11. - с.46-49

4. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. - 2009. - Лютий. - № 2 (877). - С 11-13.

5. Гріневич І.І. Використання інтерактивних методів навчання на уроках галузі “Людина і світ” // Рідна школа. - 2006. - № 3. - С 11-13.

6. Гузеев В.В. Методы и организационные формы обучения / Вячеслав Валерьянович Гузеев. - М.: Народное образование, 2001.- 128 с.

7. Демченко О. Реалізація основних підходів, методів та форм організації самостійної роботи у сучасній педагогічній практиці // Рідна школа. - 2006. -Липень. - № 7 (918). - С 19-21.

8. Державний стандарт базової та повної середньої освіти (Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 року №24) // Початкова освіта - 2006. - №2. - с.12-13

9. Дичківська І.В. Інноваційні педагогічні технології. - К., 2004. - 225 с.

10.Друзь З.В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах. - К., 2010. - С. 11-17.

11.Єремєєва В.М. Технологія вивчення основ дидактики: Методичні рекомендації для викладачів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів. - Житомир: Житомирський педагогічний університет, 2008. - 52 с.

12.Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Водолазська Т.В. Викладання довкілля в початковій школі. Загальні питання. Посібник для вчителів. - Полтава: НМЦІЗО, 2012. - С.21-29.

13.Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 2004. - 304 с.

14.Кларин М.В. Интерактивное обучение - инструмент освоения нового опыта/ М.В. Кларин // Педагогика. - 2008.- №7 - С.12-19.

15.Клименко В.В. Розвиток почуттів // Рідна школа. - 2006. - №1-2, 3-4. - с.36-38

16.Комар О. Викладання за інтерактивними технологіями // Рідна школа: Наук. - педагогічний журнал. - 2006. - Жовтень. - №10 (921). - С 48-51.

17.Малявко В.О. Концепція виховання творчої особистості. -К.: Либідь, 2000.

18.Методичні рекомендації до використання інтерактивних методів // За матеріалами Україно-Британського проекту «Навчання діловій активності учнів ПТНЗ», досліджень у Центрі навчання діловій активності м. Донецька. - Житомир, 2009. - 13 с.

19.Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М., 2002. - 360 с.

20.Освітні інноваційні технології у процесі викладання навчальних дисциплін / За ред. О.А. Дубасенюк: Зб. наук.-метод. праць. - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004.-261 с

21.Панина Т.С. Современные способы активизации обучения: Учеб. Пособие для студ. высш. учеб. заведений / Т.С. Панина, Л.Н. Вавилова; Под ред. Т.С. Паниной. - М.: Издательский центр «Академия», 2006. - 176 с.

22.Педагогический словарь / Под ред. Г.М. Воловникова и др. - В 2 т. Т.2. - М.: Академія педагогічних наук, 1960 - 768 с.

23.Педагогический энциклопедический словарь / [сост. Бим-Бад Б.М.].- М., 2002.- 528 с.

24.Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2009. - Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. - 576 с.

25.Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко.- К.: Видавництво А.С.К., 2008. - 192 с.

26.Практикум з педагогіки: Навчальний посібник: Видання 2-ге, доповнене і перероблене / За заг. ред. О.А. Дубасенюк, А.В. Іванченка. - Житомир: Житомир, держ. пед. ун-т, 2012. - 483 с.

27.Проблеми методов обучения в современной обшеобразовательной школе/ Под ред. Бабанского Ю.К., Зверева И.Д., Моносзона Е.Й. - М.: Педагогика, 2000.

28.Психология. Словарь / Под общ.ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - 2-е изд., испр. И доп. - М.: Политздат, 1990. - 494 с.

29.Психологічний словник / За ред. В.І. Войтка, - К.: “А.П.Н.”, 1999 - 216 с.

30.Симоненко В.Д. Современные педагогические технологии: уч. пособ. / В.Д. Симоненко, Н.В. Фомин. - Брянск: Издательство БГПУ, 2001. - 395 с.

31.Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К., 2008. - С 121-189.

32.Шушара Т. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів - вимога сьогодення // Рідна школа. - 2007. - Лютий. - №2 (877). - С 11-13.

33.Яворенко Л.О. Перехід від інформаційного до інтерактивного навчання // Педагогічна Житомирщина. - 2006. - №2 (32). - С 18-21.

Додаток А

Урок узагальнення знань про пори року

Мета: закріпити і систематизувати знання учнів про пори року.

Обладнання: може бути використана та наочність, з якою вчитель працював протягом року. Обов'язково повинні бути на уроці календарі, діафільми «Рослини в різні пори року», «Тварини в різні пори року».

Хід уроку

І. Підбивання підсумків спостережень за травень місяць. Бесіда про зміни, які відбулися в природі у травні місяці, з'ясувати, чому вони відбулися. Перевірка знань учнів про літо

− За різними видами наочності учні розповідають про ознаки літа (високо на небі Сонце, жарко, дме ласкавий вітер, небо переважно безхмарне; дозрівають овочі, фрукти, хліба; тварини вигодовують малят; механізатори збирають урожай пшениці, жита, ячменю; тваринники заготовляють худобі корм на зиму).

IV. Систематизація та закріплення знань про пори року

− Про які пори року ви довідалися на уроках природознавства? Чому на зміну одній порі року приходить інша? Яка пора року була найхолоднішою? яка найтеплішою? В яку пору року було найбільше ясних днів? В яку - похмурих? Чому протягом року змінювались опади? В яку пору року днів з опадами було найбільше? Чому пізньої осені замерзли річки, озера, ґрунт? Чому навесні розтавав сніг? Ґрунт? На річках лід?

(Підводячи підсумки відповідей учнів, учитель зазначає, що зміни в неживій природі викликали зміни в рослинному і тваринному світі та праці людей.)

1. Перегляд діафільму «Рослини в різні пори року»

а) Бесіда за його змістом

− Як змінюються рослини, коли настає похолодання? А коли потепління? Як ви охороняли рослини?

. Перегляд діафільму «Тварини в різні пори року»

а) Бесіда за його змістом

− Як змінювалось життя комах, птахів, звірів протягом року? Що ви робили для охорони тварин?

(Після чого узагальнюються знання дітей про працю людей протягом року. )

− Чим займалося населення нашої місцевості протягом року в полях, садах, парках, на городах, луках, на тваринницьких фермах? Розкажіть про вашу допомогу дорослим протягом року.

V. Активний відпочинок дітей

. Відгадування загадок, перевірка спостережливості, уваги, кмітливості

− Відгадайте: «Впаде з неба - не розіб'ється, впаде у воду-розпливеться» (Сніг). «Мене частенько просять, ждуть, а тільки покажусь - ховатися почнуть» (Дощ).

2. Завдання на спостережливість

(Учитель демонструє таблицю, на якій зображено краєвид або репродукцію з картини із зображенням будь-якої пори року. Потім таблицю ховає, а учні повинні сказати, що на ній було зображено. Переможцем стане той, хто більше назве елементів.)

3. Гра «Хто зайвий»

(Учитель демонструє гербарні аркуші або гілочки кількох дерев і одну трав'янисту рослину. Хто буде уважний і помітить рослину іншої групи, той перемагає. Можна запропонувати тварин, активних узимку, і одну, що впадає в сплячку, показати зайця-біляка, ласку, лисицю і ховраха. На цьому уроці доцільно запропонувати хвилинку поезії. Учні розповідають вірші про ту чи іншу пору року. У цей час можна включити музику, яка б відображала дану пору року.)

VІ. Повідомлення домашнього завдання

− Продовжувати спостереження за ознаками літа, включатися в посильну працю по догляду за рослинами, взяти участь в операціях «Суничка», «Колосок», «Загартовувати свій організм».

Додаток Б

Предметний урок на тему «Рослини навесні»

Мета. Продовжити формування в учнів поняття «рослина - частина живої природи», показати залежність рослин від неживої природи, виховувати бережливе ставлення до рослин у природі.

Обладнання: гілки ранньоквітучих дерев, кущів (вільхи, верби, ліщини), трав'янисті рослини (кульбаба, мати-й-мачуха та ін.).

Таблиці: «Весна», «Ранньоквітучі рослини», роздавальні картки, ілюстрації з журналів, листівки.

Хід уроку

І. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів

− Яка настала пора року? Які зміни ви спостерігали в неживій природі? Чому вони відбуваються? Які зміни відбулися з рослинами? Чому? Які ще зміни відбулися у живій природі? чому? (Відповіді учнів учитель уточнює під час бесіди і демонструє відповідні ілюстрації.)

ІІ. Мотивація навчання

− Чому навесні так дружно пробуджується природа? Чому над пахучими квітами кружляє безліч комах?

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку

Вчитель звертає увагу учнів на те, що знання про зміни у рослин навесні допоможуть їм краще пізнати існуючі у природі взаємозв'язки і залежність рослин від таких факторів, як сонячне освітлення, потепління повітря, збільшення вологи в ґрунті та інше, а також краще пізнати рослинність рідного краю, відчути насолоду від її краси. Дає завдання під час прогулянок стежити за пробудженням рослин, намагатися якомога більше помічати змін, які відбуваються у рослинному світі. Це дасть змогу учням щодня «відкривати» для себе таємниці природи.

Рис. 1. Ранньоквітучі трав'янисті рослини: 1 - підсніжний; 2 - проліска; 3-анемона; 4 - медунка; 5 - ряст; 6 - сон; 7 - первоцвіт

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

. Робота з натуральними об'єктами

− Назвіть рослини, які лежать на ваших партах. Розкладіть їх у такій послідовності: дерева, кущі, трав'янисті рослини. У якому стані перебувають рослини? Пригадайте екскурсію в природу взимку. Який вигляд ці рослини мали взимку? Чому відбулися такі зміни у рослин? Від яких умов залежить життя рослин? (Після цього увагу учнів переключають на вивчення зовнішньої будови спочатку дерев, а потім кущів і трав.)

− Знайдіть гілочку вільхи, підніміть її. За якими ознаками ви її відрізнили від інших рослин. Розкажіть про зовнішній вигляд гілочки вільхи. Які бруньки ще не розкриваються на гілочці? Що з них розів'ється пізніше? Розгляньте гілочку верби. Який вигляд мають суцвіття у цієї рослини? Порівняйте суцвіття вільхи і верби. Що між ними спільного? Чим вони відрізняються? Рано навесні зацвітають і трав'янисті рослини, розгляньте їх. Знайдіть рослину мати-й-мачуха, розкажіть про її зовнішній вигляд.

( Вчитель звертає увагу учнів на особливість листків, квітів, зібраних у суцвіття. Далі учні розглядають інші трав'янисті рослини. Порівнюють і знаходять між ними ознаки спільного і відмінного.)

2. Робота з таблицею «Ранньоквітучі рослини»

− З метою охорони ранньоквітучі трав'янисті рослини збирають без підземних органів. Під час вивчення крім роздавального матеріалу доцільно використовувати і таблицю, за якою діти зможуть ознайомитися із зовнішнім виглядом рослини. Діти розглядають і дізнаються з таблиці, що у мати-й-мачухи є підземне стебло - кореневище, у підсніжника - цибулина, а у рясту є бульба. Діти відмічають красу перших квітів.

.   Розповідь вчителя

− Увага учнів звертається на те, що у всіх підземних органах рослин, які розглядали учні , на таблиці, влітку відбувається накопичення поживних речовин. Навесні пригріє сонечко, розтане сніг, вбере в себе воду, ґрунт і віддасть її корінцям рослин. Вода має чудову властивість розчиняти поживні речовини. Вони і є однією з умов, завдяки якій рослини швидко починають рости і розвиватися. Ось вони і зацвіли, хоч сніг не весь ще розтанув.

4. Робота з підручником