Після розгляду всього вище викладеного матеріалу необхідно зробити виважені висновки та дати своє власне бачення можливого розвитку подій та відповідні цьому рекомендації.
В даний час основним завданням міжнародного співтовариства є побудова заснованої на встановлених правилах багатосторонньої торговельної системи, здатної гарантувати доступність продовольства для кожної країни. торгівля сільськогосподарський експортний агропромисловий
З часу проведення Уругвайського раунду переговори з питань сільського господарства планувалися і проводилися в контексті структурного перевиробництва. Це означає, що основна увага приділялася тому, яким чином обмежити торговельні конфлікти між країнами-експортерами і яким чином зробити країни з захищеною економікою більш відкритими для імпорту. Завдання полягало у виробленні правил, що гарантують справедливу конкуренцію між постачальниками продукції та забезпечення доступу на ринки для експортерів. Питання доступу імпортерів на світові ринки не обговорювалися, а санкції за заходи експортних обмежень приймалися рідко.
Підвищення світових цін на продовольство і провал переговорів у Досі дають можливість приступити до вирішення нового завдання, в якому довіра до міжнародних ринків не буде ґрунтуватися на необмеженій вільній торгівлі. Криза в області цін на продовольство показала, що суверенні держави не готові обслуговувати світові ринки завдаючи шкоду внутрішнім пріоритетам.
У результаті такої політичної перевірки в реальних умовах стає зрозумілим, що слід переглянути політику в галузі торгівлі, в основі якої закладені основі багатосторонні правила. Прийняття багатосторонніх правил важливе як ніколи раніше.
Урядам слід продовжувати концентрувати свої зусилля на побудові прозорих, підзвітних і заснованих на встановлених правилах багатосторонніх торгових систем. У цих правилах, однак, повинні більшою мірою враховуватися політики держав у сфері продовольчої безпеки, неоднорідність держав-членів Світової організації торгівлі і конкретні потреби бідних і уразливих країн або соціальних груп.
Для збалансованого зростання ринку необхідним є вживання наступних заходів: санкції у зв'язку з обмеженням експорту, заходи захисту від сплеску імпортних цін, заходи щодо забезпечення того, що гравці на ринку дотримуватимуться договірних зобов'язань, а також виключення із правил з метою прийняття дійсних заходів по вирішенню надзвичайних ситуацій (практика надання продовольчої допомоги як і раніше потребує реформування). Необхідно виробити чіткі правила для країн з низьким рівнем доходу, що зазнають нестачу продовольства.
Оскільки створені до теперішнього часу умови відрізняються від ситуації в минулому, слід продовжити роботу з вироблення форм міжнародного співробітництва щодо світових запасів продовольства і продовольчої безпеки, включаючи вироблення керівних принципів ефективного управління цими запасами. Вдосконалені і прозорі інформаційні системи вкрай необхідні для прийняття рішень з питань політики та управління запасами.
Окремим питанням слід розглядати спекулятивні операції на ф'ючерсних ринках: навіть незважаючи на те, що дані про вплив спекулятивної діяльності на ціни є недостатньо визначеними, є багато підтверджень загроз, пов'язаних з утворенням цінових мильних бульбашок та зростанням вартості участі в недостатньо регульованих ф'ючерсних ринках сировинних товарів. Це означає, що принаймні як запобіжний захід необхідне більш жорстке регулювання. Це означає, що країни, в яких знаходяться основні товарні біржі, в якості першого заходу можуть збільшити прозорість ринків, встановивши вимогу про укладання контрактів купівлі-продажу більшості сільськогосподарських товарів через біржі і про розрахунки по них також через біржі, знизивши обмеження для некомерційних гравців на ринках.
Стає все більш очевидним, що необмежений попит багатих споживачів на продовольчі товари породжує негативні матеріальні зовнішні ефекти для найбідніших споживачів. Попит все більшою мірою представляється як зовнішня змінна величина (подібна погоді), яка не підлягає обговоренню. Але це не так. Дійсно, ми знаємо, що рівень споживання найбагатших країн світу в найближчому майбутньому не зможе прирівнятися до попиту населення країн, що розвиваються та в найбідніших країнах. Особливо зважаючи на те, що до 2050 року за прогнозними оцінками населення планети перевищить позначку 9 млрд. На попит в значній мірі впливає вибір державного політичного курсу, і як наслідок він може бути знижений.
Істотне збільшення виробництва продукції тваринництва також викликає питання, оскільки пов'язані з цим витрати ще не повною мірою відображені в цінах і оскільки промислове виробництво м'яса пов'язано зі значним збільшенням попиту на зернові та воду. Більш того, тваринництво істотно збільшує викиди парникових газів. У зв'язку з виробництвом біопалива зростає попит на продовольчі сировинні товари, що може встановити більш високу ціну, ніж можуть дозволити собі бідні країни. Ця галузь є прикладом протиріччя між потенційно необмеженим попитом (в даному випадку зі боку енергетичного сектора) і обмеженими світовими ресурсами. Ряд пропозицій, що стосуються зміни наявних ліцензій, могли б зменшити ймовірність того, що виробництво біопалива сприятиме різким стрибкам цін. Урядам слід впроваджувати стимули для зниження обсягів відходів продовольчих систем , включаючи втрати після збору врожаю.
Інвестиції в сільське господарство на довгострокову перспективу є необхідною умовою запобігання повторення продовольчих криз. Вони також необхідні для гарантії переходу від виснажування природних ресурсів продовольчих і сільськогосподарських систем до їх раціонального використання, в результаті чого споживання викопного палива і забруднення навколишнього середовища будуть зменшені. Для досліджень і розробок необхідні нові державні та приватні інвестиції. Слід розвивати співробітництво між міжнародними центрами агрономічних досліджень і організаціями, що працюють в області агро-екології. Необхідна також державна підтримка для надання допомоги фермерам у переході на більш екологічно стійких методів ведення господарства. За допомогою таких інвестицій національним урядам вдасться збільшити можливості на місцях і підвищити стійкість систем виробництва продовольства. Постійні і стійкі довгострокові інвестиції в сільське господарство є необхідною умовою вирішення питань продовольчої безпеки.
Важливо значно розширити фінансування науково-дослідних робіт на глобальному рівні. Активізація та підтримка національних дослідницьких систем сприятимуть довгостроковому рішенню проблем в сфері сільського господарства, особливо в умовах деградації ґрунту, нестачі водних ресурсів та зміни клімату.
Слід заохочувати і підтримувати вироблення нових або огляд існуючих національних стратегій для досягнення міжнародної продовольчої рівноваги. Для координації дій щодо здійснення національних стратегій слід створювати міжгалузеві національні координаційні структури, які включали б представників громадянського суспільства і фермерських організацій.
Нещодавня продовольча криза показала, що необхідно і можливо зменшити періодичність і масштаби продовольчих криз за допомогою поліпшення управління інформаційними потоками, освітніх програм і координації заходів політики на глобальному рівні. Слід забезпечувати відповідне управління інформацією з питань продовольчої безпеки, а також координацію заходів політики на глобальному рівні.
Необхідно втілити задум про створення Інформаційної системи по сільськогосподарських ринках (ІССР) і Форуму оперативних заходів реагування відповідно до пропозицій "двадцятки". Рекомендується, щоб ІССР включала б також інформацію про ринки не тільки основних світових зернових культур, а й інших продовольчих культур, а також худоби і риби. ІССР повинна також містити надійну і точну інформацію з проблематики голоду, що сприятиме досягненню продовольчої безпеки. ІССР може зіграти свою роль в якості раннього попередження.
Слід здійснювати координацію коротко- і довгострокових заходів політики, прийнятих у зв'язку з різкими стрибками цін (включаючи питання торговельних бар'єрів, продовольчої допомоги, субсидування використання інших факторів, запасів і т.д.).
Необхідно сприяти поліпшенню координації дій на міжурядовому рівні, включаючи випадки прийняття надзвичайних заходів політики, боротьби з волатильністю цін.
Необхідні подальші дослідження в області глобального управління питаннями сільського господарства і продовольчої безпеки з метою забезпечення нової інформації для Глобальної стратегічної рамкової програми із забезпечення продовольчої безпеки та харчування.
Підсумовуючи вищесказане, необхідно
визнати, що для того, щоб задовольнити попит на продовольство з боку
зростаючого населення світу, яке, за підрахунками, досягне до 2050 року 9,2
мільярда людей, сільськогосподарське виробництво має вирости за деякими
прогнозами на 70%. Для досягнення цієї мети важливим компонентом є збереження
фактора прибутковості для виробників товарів. Високі ціни на товарну продукцію
не тільки приносять користь країнам, що ефективно виробляють та експортують
сільськогосподарську продукцію, але є стимулом для країн, які є в даний час
чистими імпортерами продовольства і володіють потенціалом у галузі
сільськогосподарського виробництва (розвиток якого в минулому стримувався
потоками субсидованої продукції з розвинених країн); сприяють досягненню
політичних цілей, принаймні самозабезпеченості. Для фермерів нестійкість цін на
товарну продукцію (будь то підвищення цін або їх зниження) призводить до
невизначеності. Це позначається на рішеннях щодо інвестицій в сільське
господарство і, таким чином, впливає в довгостроковому плані на всесвітню
продовольчу безпеку.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ІНФОРМАЦІЇ
. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року. 2007 р.
. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про проведення конференції з питань запровадження положень угоди про сільське господарство в контексті приєднання України до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та вступу до Світової організації торгівлі"
. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про робочу групу для підготовки Концепції вдосконалення Єдиного митного тарифу України та забезпечення проведення переговорів про тарифні поступки з метою сприяння приєднання України до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та вступу до Світової організації торгівлі (СОТ)"
. Розпорядження Кабінету Міністрів "Про затвердження плану заходів щодо забезпечення вступу України до СОТ"
. Розпорядження Кабінету Міністрів "Про затвердження плану заходів щодо нейтралізації можливих негативних наслідків у зв'язку із вступом України до СОТ та забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки"
. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ"
. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану першочергових заходів щодо виконання зобов’язань України в рамках членства у СОТ"
. План першочергових заходів щодо виконання зобов'язань України в рамках членства у СОТ. http://wto.in.ua/files/content/pdf/plan_vykonannia_zoboviazani_2008.pdf
. План заходів щодо адаптації української економіки до вимог СОТ. http://wto.in.ua/files/content/laws/plan_zahodiv_2008.pdf
. Щодо підвищення ефективності використання інструментів регулювання аграрного ринку. Аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень.
. Ризики світової продовольчої кризи та виклики для України. Аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень
. General Agreement on Tariffs and Trade 1994. Marrakesh Agreement Establishing the World Trade Organization. Annex 1A, The Legal Texts: The Results Of The Uruguay Round Of Multilateral Trade Negotiations
. Understanding on Rules and Procedures Governing the Settlement of Disputes, Marrakesh Agreement Establishing the World Trade Organization. Annex 2, The Legal Texts: The Results Of The Uruguay Round Of Multilateral Trade Negotiations
. Improvements to the GATT Dispute Settlement Rules and Procedures
. Common organization of the market: financial mechanism. Legal aspects of agriculture in the EC
. Data for European Union members, EU candidate and EU observer countries as well as the EU(27) aggregate are drawn from Eurostat’s on-line database
. Food and agriculture organization of the United Nations. Rome, 2012. The State of Food Insecurity in the World 2012. Agriculture and Economic Development Analysis Division
. The Impact of Regulations on Agricultural Trade: Evidence from the SPS and TBT Agreements. International Trade Center (UNCTAD-WTO, Geneva)
. World Trade Organization, International Trade Statistics 2013. Composition of geographical and economic groupings/ Merchandise trade/ WTO members and observers/ Economies by size of merchandise trade 2012
. FAO Statistical yearbook 2014. Europe and Central Asia. Food and Agriculture. Global Trade in Agriculture and Food Products. http://www.fao.org/3/a-i3621e.pdf
. Emissions - Agriculture. http://faostat3.fao.org/
. Food security snapshot. http://www.fao.org/giews/countrybrief/country.jsp?code=UKR&lang=ru
. Imports: Commodities by country/ Selected area: Ukraine. http://faostat.fao.org/desktopdefault.aspx?pageid=342&lang=ru&country=230
. Commodities by country. Selected area: Ukraine. http://faostat.fao.org/DesktopDefault.aspx?PageID=339&lang=ru&country=230
. FAOLEX comprehensive and up-to-date legislative database.
. World Development Indicators. http://data.worldbank.org/country/ukraine
. World trade developments. www.wto.org/statistics
. Statistics Database Ukraine/ Basic indicators. http://stat.wto.org/CountryProfile/WSDBCountryPFView.aspx?Language=E&Country=UA
. Tariffs and imports: Summary and duty ranges Ukraine. http://stat.wto.org/TariffProfile/WSDBTariffPFView.aspx?Language=E&Country=A
. Interactive world map/ World total cereals at a glance/ Imports and Exports. the Agricultural Market Information System (AMIS). http://statistics.amis-outlook.org/data/index.html#
. EUROSTAT, Comext and on-line databases
. GTIS, Global Trade Atlas database
. IMF, World Economic Outlook database
. UNECE, Economic Survey of Europe
. UNIDO, National Accounts Statistics Database
. Anneke Hamilton. Agriculture and Commodities Division. 2013. SADC Workshop
. Davey William J. Dispute Settlement in GATT, 11 Fordham International Law Journal
. Irwin, Douglas A. "The GATT in Historical Perspective," American Economic Review
. Jackson John H. The The World Trading System: Law and Policy of International Economic Relations. Cambridge, MIT Press
. Jackson, John H. The World Trading System Second Edition. Cambridge, MIT Press
. Van den Bossche Peter. The Law and Policy of the World Trade Organization: text, cases and materials, Cambridge: Cambridge University Press
. W.Jackson John H. The World Trade Organization: Constitution and Jurisprudence, London: Chatham House Papers, Royal Institute of International Affairs, 2008.
. Zimmermann Thomas. Negotiating the Review of the WTO Dispute Settlement Understanding, MPRA paper Jfe 2007
. Білозір Л.М. Формування глобальної регуляторної політики у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією. Київ, 2008. - C. 20
. Вишневська О. Потенціал сільськогосподарських товаровиробників в умовах Світової організації торгівлі. Науково-дослідний центр інновацій та конкурентоспроможності. - Київ, 2007. - С. 37-39
. Головачова О.С. Теоретичні засади регуляторної політики в сфері зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією. Проблемы и пути их решения в современной науке. - 2012. - С. 6-8
. Головко Н.В. Значення біржової торгівлі в закупівлі сільськогосподарської продукції. Проблеми законності: республіканський міжвідомчий науковий збірник. Мін.освіти і науки Укр; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2007. - С. 69-74
. Горін Н.В. Вплив розширення ЄС на розвиток системи регулювання зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією в Україні. - Тернопіль, 2005. - С. 68-72
. Горін Н.В. Система регулювання зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією у країнах Центральної і Східної Європи: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук. Українська академія зовніньої торгівлі. - Київ, 2004. - С. 20
. Горін Н.В. Система регулювання зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією: досвід Польщі. - Львів, 2008. - С. 110, С. 82, С. 84-87, С. 57-61
. Духневич А.В. Регулювання сільськогосподарських правовідносин в умовах Світової організації торгівлі. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки - Луцьк, 2010. - С. 26-30