2.3.2 Розрахунок коефіцієнту технічної готовності
Коефіцієнт технічної готовності
визначається за формулою:
Dец
αт = ---- ; ( 2.11)
Dец
+ Dпр
де Dпр - сумарна кількість днів простою автомобіля в ТО-2; ПР і КР за цикл.
Dн х Lц
Dпр = ---- + Dкр х Nкр ; ( 2.12)
1000
де Dн - норматив простою в ТО-2 і ПР в днях на 1000 км пробігу (додаток 8).кр - кількість днів простою в КР (додаток 8)
0,25 х 180 000
Dпр = -------- + 18 х 1 = 63 днів
1000
818
αт = ---- = 0,93
818 +
63
2.3.3 Розрахунок кількості технічних впливів за рік на один автомобіль
Щоб розрахувати кількість технічних
впливів на один автомобіль можна скористатися формулами:
Nрк = Nкр х jр; Nрк = 1 х 0,45 = 0,45;
Nр ТО - 2 = N ТО - 2 х jр; Nр ТО - 2 = 9 х 0,45= 4,05;
Nр ТО - 1 = N ТО - 1 х jр; Nр ТО - 1 = 35 х 0,45 = 15,75;
Nрщо = Nщо х jр; Nрщо =818 х 0,45 = 368,1;
Nрпмр
= Nпмр х jр;
Nрпмр =
818 х 0,45
= 368,1;
2.3.4 Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку
Щоб розрахувати загальну кількість
технічних впливів за рік по парку, слід скористуватися формулами:
Σ Nркр = Nркр х Аі; ( 2.18)
Σ Nр ТО - 2 = Nр ТО - 2 х Аі; ( 2.19)
Σ Nр ТО - 1 = Nр ТО - 1 х Аі; ( 2.20)
Σ Nрщо = Nрщо х Аі; ( 2.21)
Σ
Nрпмр = Nрвмр
х Аі; ( 2.22)
де: Аі - списочна кількість автомобілів в парку.
Σ Nркр = 0,45 х 70 = 32;
Σ Nр ТО - 2 = 4,05 х 70= 284;
Σ Nр ТО - 1 = 15,75 х 70=1 103;
Σ Nрщо = 368,1 х 70 = 25 760;
Σ
Nрпмр = 368,1 х 70 =
25 760;
2.3.5 Розрахунок коефіцієнту використання парку
Для розрахунку коефіцієнту технічної
готовності парку слід скористатися формулами:
Dp x αт
αвик = ---- ; ( 2.23)
365
де Dp - кількість робочих днів парка на рік.
365 x 0,93
αвик = ---- = 0,93;
365
2.3.6 Розрахунок річного пробігу по парку
Щоб визначити загальний річний
пробіг по парку, слід скористатися формулою:
Lр = Аі х Lсс х 365 х α вик , км.
Lр
= 70
x 220 x
365
x 0,93
=
5
227 530 км
2.3.7 Розрахунок добової програми технічних впливів
Щоб розрахувати добову програму по усім видам технічних впливів, скористаємося формулами:
кількість ТО - 2 на добу:
Σ Nр ТО - 2
Nд ТО - 2 = ----- ; ( 2.25)
Dр
Де: Dр - кількість робочих днів даного підрозділу на рік.
кількість ТО - 1 на добу:
Σ Nр ТО - 1
Nд ТО - 1 = ---- ; ( 2.26)
Dр
кількість ЩО і ВМР на добу:
Σ Nрщо
Nдщо = ---- ; ( 2.27)
Dр
Σ Nрпмр
Nдпмр = ----; ( 2.28)
Dр
Кількість ТО-2 на добу;
284
Nд ТО - 2 = ----- = 1,1;
251
Кількість ТО-1 на добу;
1 103
Nд ТО - 1 = ---- = 4,4;
251
кількість ЩО і ВМР на добу:
25 760
Nдщо = ---- = 71;
365
25 760
Nдпмр = ---- = 71;
365
2.4 Визначення річної виробничої
програми по діагностиці
Якщо на АТП працюють відособлені ділянки діагностики D1 i D2, то їх програма визначається на основі річних програм ТО.
Так як діагностування автомобілів
Д-1 проводиться перед кожним ТО-1, після ТО-2 і при ПР, то програма Д-1 за рік
складає:
Σ
Nрд1 = Σ
Nр ТО - 1 + Σ
Nр ТО - 2 + 0,1 Σ
Nр ТО - 1 ( 2.29)
Σ Nрд1 = 1 103 + 284 + 0.1 х 1 103 = 1 497;
Кількість автомобілів, які
діагностуються при ПР (Σ
Nрпр) дорівнює 10%
від програми ТО-1 за рік.
Σ
Nр пр = 0,1 Σ
Nр ТО -1 ( 2.30)
Σ Nр пр = 0.1 x 1 103 = 110,3;
Діагностування Д-2 проводиться з
періодичністю ТО-2. Кількість автомобілів, діагностуємих при ПР, приймається
рівним 20% від річної програми ТО-2, тому і програма Д-2 складає:
Σ
Nрд2 = Σ
Nр ТО - 2 + 0,2 Σ
Nр ТО - 2 = 1,2 Nр
ТО - 2
Σ
Nрд2 = 284
+0.2
x 284
=
1.2
x 4,05 = 341;
2.4.1 Розрахунок добової програми по діагностуванню
Добова програма діагностувань
визначається за формулами:
Σ Nрд1
Nдд1 = ---- ( 2.32)
Dр
Σ Nрд2
Nдд2 = ---- ( 2.33)
Dр
1 497
Nдд1 = ---- = 6,1;
251
284
Nдд2 = ---- = 1,1;
251
Тобто добова
програма д1- 6,1, д2 - 1,1
2.5 Розрахунок виробничої програми РОП в трудових показниках
Для розрахунку річного об’єму робіт для рухомого складу визначимо нормативну трудомісткість ТО і ПР, після чого порівняємо з урахуванням конкретних умов експлуатації.
Нормативи, ЩО включають тільки трудомісткість прибирально-мийних робіт, а інші роботи, ЩО виконуються водієм і механіком КТП.
Трудомісткість ПМР при використанні
механізованих мийних установок повинна бути зменшена за рахунок виключення
загальної трудомісткості мийних робіт, пов’язаних з використанням ручної праці.
Тому необхідно ввести коефіцієнт коректування, що враховує використання засобів
механізації км.
М
Км = 1 - ---;
100
де М - доля ПМР, що виконуються механізованим способом, % Нормативи трудомісткості СО складають від трудомісткості ТО-2:
для дуже холодного і дуже жаркого сухих кліматичних районів - 50%
- для холодного і жаркого районів - 30%
для інших районів - 20%.
20
Км = 1 - --- = 0,8.
2.5.1 Розрахунок нормативної скоректованої трудомісткості технічних впливів
Нормативи трудомісткості технічних впливів в положенні приведені без урахування умов категорій експлуатації, модифікації рухомого складу, способу його зберігання та ін. Для умов конкретних підприємств трудомісткість технічних впливів коректується за допомогою коефіцієнтів.
Для прибирально
- мийних робіт (ВМР) :
tпмр = t
нвмр х К2 х К4 х КМ ( 2.35)
Для технічного обслуговування № 1 (ТО -1):
tТО-1 = t н то-1 х
К2 х К4 (2.36)
Для технічного обслуговування № 2 (ТО -2):
Для сезонного обслуговування ( СО):
со=0,2....0,5tто-2 (2.38)
Для поточного ремонту (ПР):
пр = t нпр х К1 х К2 х К3 х К4 х К5 ( 2.39)
де tнсо; tн то-1; tн то-2; t нпр - нормативи трудомісткості технічних впливів відповідно ВМР; ТО-1; ТО-2; ПР (Додаток 9);
К1, К2, К3, К4, К5 - коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов експлуатації, модифікації рухомого складу, кліматичний район, пробіг від початку експлуатації, кількість автомобілів на АТП.
Для вбирально - мийних робіт (ВМР) :
tпмр = 0,30 х 1,0 х 1,19 х 0,9 = 0,3;
Для технічного обслуговування № 1 (ТО -1):
t ТО - 1 = 6,0 х 1,0 х 1,19 = 7;
Для технічного обслуговування № 2 (ТО -2):
t ТО - 2 = 24,0 х 1,0 х 1,19 = 28,6;
Для сезонного обслуговування ( СО):
tсо = 0,3 х 28,6 = 8,6;
Для поточного ремонту (ПР):
tпр = 3,0
х 0,9
х
1,0 х 1,0
х
1,19 х 1,0
=
3,2;
2.5.2 Розрахунок річного обсягу робіт по ТО і ПР
Розрахунок річного обсягу робіт по усім видам технічних впливів виконується за формулами:
Трудомісткість вбирально - мийних робіт:
Тпмр = Σ
Nрпмр х tпмр
( 2.40)
Трудомісткість ТО - 1:
Т ТО - 1 = Σ
Nр ТО - 1 х t
ТО - 1 ( 2.41)
Трудомісткість ТО - 2:
Т ТО - 2 = Σ
Nр ТО - 2 х t
ТО -2 ( 2.42)
Трудомісткість сезонного обслуговування (СО):
Тсо = Σ Nрсо
х tсо ( 2.43)
Трудомісткість поточного ремонту:
Lр
Тпр = --- х tпр ( 2.44)
1000
Тпмр= 25 760 х 0,3 = 7 728;
Т ТО - 1 = 1 103 х 7 = 7 721;
Т ТО - 2 = 284 х 28,6 = 8 122;
Тсо = 140 х 8,6 = 1204;
5 227 530
Тпр = --- х 3,2 = 16 728 люд-год;
1000
Крім основних робіт
по ТО і ПР рухомого складу, на АТП виконується ще деякий об’єм допоміжних робіт
Тдоп, що складається із робіт по самообслуговуванню Тсам підприємства (поточний
ремонт будинків і споруд, ремонт обладнання, інженерних мереж, інвентаря тощо)
і робіт загально - виробничого характеру Тзаг (щоденне забезпечення виробництва
автомобілями, запчастинами, прибирання приміщень тощо).
Тдод = в х ΣТ
( 2.45)
Тдод = 41 503 х 0,3 = 12 451;
де ΣТ - сумарна річна трудомісткість робіт по ТО і ПР
в - коефіцієнт допоміжних робіт, відповідно Положення по технічному обслуговуванню, дорівнює:
якщо на АТП до 200 автомобілів - в = 0,3 від 200 до 400 автомобілів
в = 0,25 більш 400 автомобілів в = 0,2.
Загальна виробнича програма робіт,
що виконуються на АТП:
ТАТП = ΣТ + Тдод
ТАТП = 41 503 + 12 451= 53 954; (
2.46)
2.6 Вибір методу організації технологічного процесу
Враховуючи, що на автотранспортних підприємствах таких розмірів частіше за все при проведенні поточного ремонту автомобілів використовується метод агрегатного ремонту, тобто метод, при якому усі вузли і агрегати автомобілів проходять поточний або капітальний ремонт на спеціалізованих дільницях. При виході із ладу такого агрегату на автомобілі автомобіль доставляється на пост ПР, де спеціалісти - дефектувальники повинні зробити висновки про можливість ремонту даного вузла без його демонтажу з автомобіля.
Технологічний процес ТО і його організація визначаються кількістю постів і місць, необхідних для виконання виробничої програми, технологічними особливостями кожного виду впливу, можливістю розподілу загального обсягу робіт по постам з відповідною їх спеціалізацією і механізацією. В залежності від числа посад, між якими розподіляється комплекс робіт даного виду обслуговування, розрізняють два методу організації робіт: на універсальних і спеціалізованих постах. Метод ТО автомобілів на універсальних постах полягає у виконанні всіх робіт виду ТО (крім УМР) на одному посту групою виконавців, що складається з робітників усіх спеціальностей (слюсарів, мастильників, електриків) або робітників - універсалів, де виконавці виконують свою частину робіт в певній технологічній послідовності. При даному методі організації технологічного процесу пости можуть бути тупикові і проїзні.
Тупикові пости в більшості випадків використовуються при ТО - 1 і ТО - 2. Проїзні - переважно при ЕО.
Суттю методу ТО автомобілів на спеціалізованих постах є розподіл обсягу робіт даного виду ТО по декількох постів. Пости, робочі та обладнання на них спеціалізуються з урахуванням однорідності робіт і раціональної їх сумісності. Метод спеціалізованих постів може бути потоковим та операційно-постовим.
Ремонт автомобіля починається з мийки деталей. Ця операція є дуже відповідальною. Якісно виконана мийка деталей сприяє подальшому успішному ремонту в цілому. Бруд може приховувати якісь дефекти деталей, які будуть легко виявлені після миття. Ось про це ми й поговоримо у статті «Миття і чищення деталей автомобілів».
Мийка деталей до початку проведення ремонту автомобіля сприяє якісному його ремонту. При ремонті, наприклад, двигуна автомобіля застосовують ручну мийку і автоматизовану мийку. Ручна мийка виробляється звичайно на дрібних ремонтних підприємствах. Використовуючи ручну мийку, деталь або вузол встановлюють на спеціальному піддоні. Миття проводять за допомогою миючого речовини і кисті. В якості миючого речовини використовують бензин, гас або содовий розчин.
Бензин - найменш вдала миюча рідина. Недоліком його є висока летючість парів. А з цим пов'язана його токсичність. Особливо небезпечний бензин при роботі в закритих приміщеннях. Пари бензину в цілому погіршують навколишнє середовище. Бензин до кінця не змиває дрібні частинки бруду або абразивну пил після ремонту деталей. Бензин чинить негативний вплив на манжети і ущільнення деталей і агрегатів, які виконані з гуми. Перевагою ж бензину є тільки те, що масляні забруднення в ньому швидко розчиняються. Після знежирення деталей бензином, іноді можна виявити на їх поверхні які-небудь дефекти.
Мийка являє собою ряд операцій, які виконуються в наступній послідовності:
) проводиться очищення від бруду зовнішніх поверхонь деталей;
) очищають від нагару і частинок зносу внутрішні порожнини і канали деталей;
) поверхні ущільнювальних елементів промивають;
) промивають самі деталі;
) продувають внутрішні канали і просушують деталі.
На різних етапах мийки, а також в залежності від забруднення деталей, застосовують різні миючі засоби. Якщо двигун сильно забруднений зовні, то зазвичай спочатку проводять механічне очищення поверхні за допомогою залізних щіток. Такі щітки застосовують для попереднього очищення внутрішніх каналів деталей від відкладень нагару. Очистку проводять дуже обережно, щоб не залишити на поверхні глибоких подряпин.