Материал: ПТБД 3курс отчёт по практике в наукова думка

3. Приймання і зберігання товарів

Товари, що надходять від постачальника, поступають на склад.

Приймання товарів

Приймання товарів — це комплекс робіт з перевірки кількості та якості отриманих товарів, оформлення їх приймання відповідними документами та оприбуткування товарів на складі.

Основними завданнями роботи з приймання товарів на складах торговельних підприємств є:

• контроль за збереженням товарно - матеріальних цінностей;

• перевірка виконання постачальниками договірних зобов'язань за кількістю, асортиментом, якістю і комплектністю товарів;

• недопущення в торговельну мережу недоброякісних товарів і реалізації товарів, котрі не відповідають за якістю вимогам стандартів, технічним умовам та ін.;

• пред'явлення до постачальників (виробників) майнових претензій за неналежне виконання ними умов договорів.

Основними елементами процесу приймання в книгарні «Наукова думка» є:

• ознайомлення з транспортними і супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення;

• перевірка відповідності найменування товарів і маркування даним супровідних документів;

• перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;

• перевірка маси брутто;

• розкривання тари;

• перевірка якості товарів;

• документальне оформлення результатів приймання.

Приймання товарів здійснює дві відповідальні особи, перша відкриваю тару, та перевіряє наявність товару, друга перевіряє документи, та перечислює товар та кількість.

Приймання проходить за способом «товар → документ»

Кожну одиницю товару перевіряють на брак. Приймання товарів за кількістю та якістю має проводитись у встановлені терміни. Приймання товарів, отриманих без тари, у відкритій або пошкодженій тарі, проводиться під час отримання їх від постачальника. У цьому разі приймання проводиться в один етап, і строки остаточного приймання товарів за кількістю та якістю не встановлюються. При необхідності складається «Акт розбіжності» в присутності незацікавленої особи. Але в книгарні акт не складається, за словами директору – співпраця з видавництвами відбувається на доброзичливих та довірливих відносинах, всі розбіжності з’ясовуються по телефону.

Приймання товарів у тарі проводиться у два етапи: попереднє і остаточне приймання. Попереднє приймання здійснюють способом зважування або підрахунку кількості місць, без розкриття тари. Остаточне приймання товару за кількістю здійснюють способом розкриття тари та перевіряння її вмісту (перерахунок кількості товарних одиниць, визначення маси нето тощо).

Зберігання товарів

Зберігання товарів проводиться на складі. Необхідними умовами, які запобігають погіршанню якості та псуванню товарів і які фактично реалізовуються при проведенні відповідних заходів, є:

• створення оптимального режиму зберігання, тобто підтримання на складі необхідного для окремих видів товарів режиму температури і відносної вологості повітря, режиму освітлення та ін.;

• дотримання чистоти складських приміщень;

• здійснення контролю за збереженням товарів (поточний огляд товарів під час зберігання);

• виконання відповідних протипожежних заходів.

Чинними стандартами для окремих товарів встановлені оптимальні температурні та вологості режиму зберігання, а для окремих товарів встановлюються ще й спеціальні режими зберігання; вимоги щодо оптимальних режимів зберігання окремих груп товарів викладені також у чинних правилах продажу продовольчих товарів, правилах продажу непродовольчих товарів тощо. Працівники складів повинні забезпечувати підтримання таких режимів.

Усім цим умовам відповідає склад книгарні «Наукова думка». Приміщення складу просторе взимку, добре обігрівається влітку, охолоджується, не має підвищеної вологості, добре вентильоване

4. Підготовка товарів до продажу та організація їх продажу

Для продажу товару і його показу книгарні «Наукова думка» оснащений торговим і технологічним обладнанням та технікою: гірки пристінні, збірно-розбірними вітринами, прилавками, касовий апарат. Гірки пристінні мають висоту більше 2 метрів і забезпечують хорошу видимість. Для упаковки товару використовується стіл шириною близько 1 метра. У магазині використовуються прилавки - вітрини з метою гарного перегляду товарів.

Товари до зали надходять безпосередньо зі складу підприємства з обов’язковою перевіркою всіх супроводжуючих документів.

Цінники на товарах повинні бути оформлені згідно чинного законодавства із зазначенням назви товару, назви підприємства, дати оформлення чеку, печатки підприємства чи штампу відділу(секції).

Викладка товару підтримується загальним зовнішнім виглядом експозиції. Він повинен бути гармонійним акуратним і привабливим. Товари повинні утримуватися в порядку, а полиці в чистоті.

«Наукова думка» надає можливість покупцям розраховуватися за покупку готівкою.

Продаж товарів – завершальна стадія торгово-технологічного процесу в магазині. Операції, що виконуються на цій стадії, є найбільш відповідальними, оскільки вони пов'язані з безпосереднім обслуговуванням покупців.

Щодо послуг, які відносяться до продажу є до продажна, після продажна.

5. Організація праці, контроль за роботою секції.

Графіки роботи складає зам керуючого з продавцями, складається з урахуванням прохань та трудового кодексу. Про певні зміни, що можуть відбутися протягом місяця персонал сповіщає безпосередньо керівнику.

Працівники, працюють з одним вихідним. Кожному продавцю згідно з законодавством надається відпустка та відпускні кошти.

Продавці не повинні порушувати графік роботи, але він може бути порушений у випадку якщо, наприклад, є проблеми зі станом здоров’я або якимись форс мажорними обставинами.

Книзі відгуків та пропозицій - відсутня

Розділ 2. Робота в якості дублера фахівця комерційної служби.

1. Ознайомлення із структурою комерційних служб.

Управління в «Науковій думці» здійснюється керуючим. Йому підкоряються всі

інші співробітники.

Майже кожен магазин має структурний підрозділ, або якщо це невеликий магазин то має персонал який виконує комерційну роботу.

ФОП «Мельничук» немає окремих структурних підрозділів так як є не великим торговим підприємством, але має посадових осіб які виконують комерційні функції. В штаті підприємства є бухгалтер який виконує декілька функцій. Наприклад: виконує функції комерційної служби – вивчає та прогнозує асортимент товарів за конкретно закріпленою товарною групою, забезпечує товарне покриття планових завдань магазину, а також стабільність нормативних товарних запасі на кінець та початок планового періоду, стабільність та повноту асортименту, постійно підтримує зв'язок з постачальниками. Слідкує за дотриманням режиму зберігання товарів, своєчасним поповненням товарів зі складу у відділ, перевіряє якість товарів, у разі потреби документального оформляю акт розходів що до кількості товарів, готує документи які необхідно додати, розраховує претензію та складає проект претензійних листів. Також бухгалтер забезпечує проміжну спроможність магазину, здійснює закупки по претензійних системах, а також слідкує за своєчасними оплатою. Приймає участь в процесі укладання договорів при обговорені що до вибору умов оплати. Слідкує за розподілом транспортних видатків між постачальником та магазином.

Зокрема на даному підприємстві присутній торговий відділ який здійснює безпосередньо продаж товарів, розміщення та викладку, відповідають за своєчасне поповнення, забезпечують відповідний рівень культури.

2. Ознайомлення з основними напрямками вивчення ринку.

Однією з умов хорошого розвитку підприємства і отримання прибутку є вивчення споживчого ринку.

Сегмент ринку покупців ФОП «Мельничук» складають звичайні покупці, консерватори і новатори. Відносно віку, статі, купівельної спроможності, професії освіти то тут можна зазначити що ніякі фактори не впливають на покупців, тобто покупцями магазину є покупці різного віку, соціального статусу, освіти та купівельної спроможності, якщо до останньої це тому що в магазині ціни більш доступніші для покупців і це є дуже великою перевагою перед конкурентами.

Конкурентами магазину являються найближчі магазини які реалізують приблизно той самий товар.

алгоритм оцінювання конкурентоспроможності підприємства

Конкурентоспроможність підприємства - комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відбиває ступінь переваги сукупності оціночних показників діяльності підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу щодо сукупності показників підприємств-конкурентів.

Показники оцінювання конкурентоспроможності підприємства:

I Показники виробництва;

1. Витрати на одиницю продукції.

2. Рентабельність продукції.

3. Коефіцієнт спеціалізації підприємства.

4. Коефіцієнт тривалості виробничого циклу виробів.

5. Коефіцієнт стабільності номенклатури.

6. Коефіцієнт використання прогресивних методів контролю якості.

7. Коефіцієнт використання передових форм організації виробництва.

8. Коефіцієнт використання прогресивних методів організації праці.

9. Коефіцієнт якості управління (оцінюють оснащеність ЕОМ, факсами, ксероксами, сучасними засобами зв'язку офісів тощо, а також якість управлінських рішень (виходячи з динаміки показників ефективності роботи підприємства). У зв'язку з конфіденційністю інформації про різні підприємства можна використовувати будь-які дані, що характеризують якість управління підприємством).

II Показники, що характеризують фінансовий стан підприємства;

1. Коефіцієнт автономії (рекомендоване значення — 0,5).

2. Коефіцієнт мобільності коштів (рекомендоване значення – 0,5).

3. Відношення власного капіталу до довгострокової заборгованості (рекомендоване значення показника — 0,4).

4. Коефіцієнт покриття (рекомендований норматив — 1,0).

5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (рекомендований норматив — 0,3).

6. Коефіцієнт оборотності власних обігових коштів.

7. Коефіцієнт заборгованості.

8. Рівень стійкості.

9. Коефіцієнт ризику.

10. Ефективність активів.

III Показники, що характеризують конкурентний потенціал підприємства;

(Складаються з ресурсів і джерел їх поповнення, які має фірма, її зв'язків, конкурентної позиції, іміджу тощо. Конкурентний потенціал є стратегічним ресурсом, який забезпечує стійкість підприємства в умовах змінного середовища, дає змогу нейтралізувати негативний вплив зовнішніх факторів).

1. Фондовіддача.

2. Продуктивність праці.

3. Енергомісткість.

4. Ефективність технології виробництва.

5. Ефективність інформаційних ресурсів.

6. Ефективність заходів підвищення творчої активності персоналу.