Вступ
Ресторанний бізнес є однією із найбільш значущих складових індустрії гостинності. Водночас, він, з одного боку, є одним із засобів високоліквідованного використання капіталу, а з іншого - середовищем із високим ступенем конкуренції. У всьому цивілізованому світі він є одним із найбільш розповсюджених видів малого бізнесу, тому заклади та підприємства ведуть між собою постійну боротьбу за оптимальне позиціонування на ринку та найбільш перспективні його сегменти; за пошук нових та утримання постійних клієнтів.
Сучасний ресторанний бізнес, як ніколи раніше, пропонує широку но-менклатуру послуг. Стандартні вимоги до здійснення послуг задекларовано у нормативній документації ДСТУ 3279-95 "Стандарти послуг. Основні положення", ГОСТ 30335-95 "Услуги населеннию. Термины и определения", ГОСТ 30523-97 "Услуги общественного питания. Общие требования" (останні два є міждержавними стандартами, визнаними Україною як національні). У цих нормативно-технічних документах наведено стандартний перелік послуг для населення, що користується продукцією та послугами закладів (підприємств) громадського харчування. Але в ресторанній справі немає меж досконалості, тому й з'являються нові їх види : послуги сомельє, години фортуни та щасливі години для гостей; гастрономічні шоу; урочиста презентація страв; бар-шоу; рибалка та кулінарне приготування у присутності гостя; караоке; кімнати для паління; знижки постійним клієнтам; виїзний кейтерінг з організацією дозвілля та широким спектром різноманітних послуг; відпочинок та розваги на воді, землі та в повітрі тощо.
Останнім часом намітилася стійка тенденція переміщення послуг з організації споживання продукції та обслуговування споживачів із залів закладів ресторанного господарства до робочих місць (офіси, установи); місць відпочинку; місць святкування ювілеїв та інших офіційних та неофіційних святкових подій; до домівки. Ця послуга має назву у міжнародній індустрії гостинності "catering". Послугу з "кейтерингу" здійснюють не тільки заклади ресторанного бізнесу (ресторани, кафе, бари), а також і фірми, створені на базах ресторанів.
Сучасні ресторани умовно можна поділити на три групи : національні (у повному обсязі представлена національна кухня народів світу; інтер'єр включає елементи національного декору, етнічні предмети вжитку); з предметною спеціалізацією, швидкого обслуговування; тематичні (або концептуальні, тому що створювалися "під ідею", за певною концепцією); без чіткого спрямування.
Ресторатори в конкурентній боротьбі за споживачів використовують різні інструменти: авторську, креативну та кухню ф’южн спрямування, в останні роки - молекулярну; високоякісне спеціалізоване та поліфункціональне устаткування; висококласний посуд та аксесуари сервірування; рідкісний, пафосний інтер’єр залів; музичне обслуговування, в тому числі організацію шоу-програм, пропонують послуги сомельє, фумельє, бариста, впроваджують різні дисконтні програми та інші аттрактивні елементи тощо.
Тенденції розвитку та ефективності функціонування мережі ПРГ дають можливість зробити такі висновки:
• розвиток ринкових відносин зумовив появу в Україні великої кількості ПРГ різних форм власності;
• поглиблення спеціалізації, виділення нових типів і форматів ресторанів, кафе, барів тощо;
• відкриття ексклюзивних підприємств, спеціалізованих на приготуванні національних страв;
• створення підприємств, стилізованих для організації відпочинку та дозвілля молоді при кінотеатрах, клубах тощо;
• великого розвитку набули підприємства швидкого харчування;
• багатьма підприємствами було змінено форми обслуговування, зокрема самообслуговування на обслуговування споживачів офіціантами;
• в галузі ресторанного господарства зростає застосування елементів науково-технічного прогресу.
Сьогодні можна відокремити основні проблеми галузі:
формування кваліфікованих трудових ресурсів ПРГ;
проблема якості обслуговування та управління якістю;
якість послуг та продукції;
забезпечення безпеки товарів та послуг ПРГ;
підвищення конкурентоспроможності підприємств;
забезпечення бездоганного сервісу споживачам ресторанного господарства;
Зберігаючи кращі традиції
національної кухні, ресторани є візитною кар-ткою гостинності міст та України в
цілому, певною формою проведення дозвілля та спілкування, ознакою престижу і
фінансового достатку.
1. Організаційно-технічний розділ
1.1 Розробка
концепції підприємства
У даному курсовому проекті розглядається проект овочевого цеху в ресторані 1 класу на 70 місць Ідея створення такого ресторану на території м. Одеси є дуже актуальною, адже, при нинішньої економічної ситуації в Україні , ресторани класу люкс поступаються місце ресторанам 1 класу , так як люди хочуть отримувати послуги за нижчими цінами . В ресторані загалом передбачається європейська кухня.
Інтер’єр ресторану передбачається зробити в морському стилі, що обумовлено його розташуванням на березі Чорного моря.
Ресторани - підприємства громадського харчування, в яких поєднуються організація харчування з відпочинком гостей. В них пропонується найбільш широкий асортимент страв,напоїв, кулінарних виробів складного приготування, у тому числі фірмових страв.
Відвідувачів в ресторані обслуговують офіціанти. Якщо в ресторані харчуються іноземні туристи, офіціанти повинні знати одну іноземну мову.
В ресторанах при готелях постійно організовують зустрічі різних свят, тематичні вечори, прийоми, презентації тощо.
Страви та напої готують висококваліфіковані кухарі, гостей обслуговують добре підготовлені офіціанти.Торгівельні приміщення обладнані з комфортом.
Основною задачею офіціантів ресторану є швидке та культурне обслуговування. В готельних комплексах використовують різні форми обслуговування офіціантами: накриття столів-буфетів у залі, реалізація скомплектованих сніданків, обідів, приймання попередніх замовлень, бригадне обслуговування. Кількість місць в торгових залах має відповідати місткості готелю.
Характерною ознакою ресторанів 1 класу є Ресторан першого класу володіє гармонійним інтер'єром , комфортністю , різноманітним асортиментом фірмових страв , а так само , напоїв складного приготування .
У залах ресторану для створення
зручностей і затишку виділяють окремі зони за допомогою
архітектурно-конструктивних і декоративних елементів інтер’єру, а також різних
прийомів розміщення меблів і перегородок, що трансформуються.
1.2 Моделювання
виробничих і технологічних процесів
Сутність організаціі виробництва полягає в створенні умов, що забезпечують правильне веденя технологічного процесу приготування їжі.
На кожному підприємстві відповідно до технологічного процесу випуску продукції організуюсь виробничі підрозділи, які формують його виробничу інфраструктуру.
Виробництво - великий підрозділ, який об’єднує цеха. Цех - це обґрунтована в технологічному відношенні частина підприємства, у якій протікає закінчений процес виробництва. Залежно від характеру технологічного процесу й обсягу роботи цеха можуть мати виробничі ділянки, відділення або потокові лінії.
Для успішного вираження виробничого процесу на підприємствах громадського харчування необхідно:
v вибрати раціональну структуру виробництва
v виробничі приміщення повинні розміщуватися по ходу технологічного процесу, щоб виключити зустрічні потоки сировини, напівфабрикатів і готової продукції
v забезпечити потоковість виробництва і послідовність технологічних процесів
v правильно розмістити устаткування
v забезпечити робочі місця необхідним устаткуванням, інвентарем
v створити оптимальні умови праці
До ресторану, який проектується, входять такі групи приміщень:
) Складська група приміщень - здійснюється короткочасне зберігання продуктів і напівфабрикатів, необхідних для роботи підприємства. До складської групи приміщень відносяться: завантажувальна - для прийому і відпуску продуктів; охолоджувальні камери - призначені для зберігання продуктів, які швидко псуються; комори - для зберігання сухих продуктів, овочів; комора інвентарю;
) Виробнича група приміщень - приміщення, де здійснюється приготу-вання страв. До цієї групи відноситься: заготовочні цехи - призначені для первинної обробки продуктів, виготовлення напівфабрикатів для подальшої роботи (м’ясо-рибний, овочевий); доготівельні цехи - призначені для приготування різноманітних страв з метою реалізації їх у торговому залі (гарячий - для приготування перших і других страв; холодний - для приготування холодних страв і закусок і солодких страв); мийна кухонного посуду;
) Торгівельна група приміщень: аванзал; вестибюль з гардеробом; зал ресторану; роздавальна; мийна столового посуду; сервізна;
) Адміністративно-побутові приміщення: кабінет директора, бухгалтерія, приміщення персоналу, гардеробна, білизняна, душова;
) Технічні приміщення: електрощитова, вентиляційна камера, тепло-пункт
Відповідно до технологічного процесу
виробництва продукції і її реалізації проектують окремі функціональні групи
приміщень, що здійснюють однотипні чи доступні для обє’днання робочі операції.
Заклади ресторанного господарства
надаюсь споживачам комплекс різноманітних послуг, які за своїм характером
поділяють на:
Для правильної організації роботи підприємства розробляємо схему технологічного процесу підприємства.
Проектований ресторан буде працювати на сировині й частково на напівфабрикатах. Схему технологічного процесу підприємства представлено в табл.1. Для виконання кожної стадії в схемі передбачено у яких приміщеннях і за допомогою якого обладнання або інвентарю вона буде виконуватися.
Зал ресторану 1 класу реалізує продукцію харчування з 12.00 до 24.00.
Таблиця 1.2 Схема технологічного процесу підприємства
|
Операції та їх режими |
Виробничі, торгові та допоміжні приміщення |
Застосовуване обладнання |
|
1 |
2 |
3 |
|
Прийом продуктів 9.00 - 15.00 |
Завантажувальна |
Ваги товарні, візки вантажні |
|
Зберігання продуктів |
Складські приміщення(охолоджувані й не охолоджувані камери,комори) |
Стелажі, підтоварники, холодильні камери |
|
Підготовка н/ф до виробництва 9.00 - 15.00 |
Заготівельні цехи (м'ясо-рибний, овочевий) |
Виробничі столи, мийні ванни, холодильні шафи, механічне обладнання |
|
Приготування страв 9.00 - 24.00 |
Доготівельні цехи |
Механічне, теплове, допоміжне устаткування |
|
Відпуск страв 12.00-24.00 |
Роздавальна |
- |
|
Організація споживання продукції 12.00 - 24.00 |
Зал ресторану, буфет |
Меблі для відвідувачів, вітрини, прилавки |
2.
Проектно-технологічний розділ
Технологічні розрахунки дозволяють установити кількісні характеристики виробництва підприємства, що проектується й підійти до розробки його об’ємно-планувальної схеми.
Методика розробки виробничої
програми підприємства залежить від типу та класу підприємства.
.1 Розробка
виробничої програми підприємства
Виробничою програмою ресторану є розрахункове меню для реалізації страв у залі підприємства. Щоб скласти виробничу програму необхідно попередньо виконати ряд розрахунків: визначити число споживачів, загальну кількість страв і кількість страв за групами.
Чисельність відвідувачів, які обслуговуються за кожну годину роботи залу розраховують за формулою:
=(P*60/t)*K3,
люд. (2.1)
де Р - кількість місць у залі;
T - тривалість посадки, хв.;
К3 - коефіцієнт завантаження залу за дану годину.
Відношення 60/t характеризує число посадок за годину. Число відвідувачів за день N визначають як суму кількості відвідувачів за кожну годину роботи закладу.
Для прискорення розрахунків загальну чисельність відвідувачів розраховують за формулою:
=P*η, люд. (2.2)
Де η - середня оборотність місць за день.
N=70*5,5=385
осіб.
Таблиця 2.1. Графік завантаження залу ресторану
|
Години роботи |
Число посадок у годину |
Коефіцієнт завантаження залу |
Число відвідувачів |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
12.00-13.00 |
1 |
0,6 |
42 |
|
13.00-14.00 |
1 |
0,7 |
49 |
|
14.00-15.00 |
1 |
0,7 |
49 |
|
15.00-16.00 |
1 |
0,6 |
42 |
|
16.00-17.00 |
1 |
0,5 |
35 |
|
17.00-18.00 |
1 |
0,6 |
42 |
|
18.00-19.00 |
0,4 |
0,7 |
20 |
|
19.00-20.00 |
0,4 |
0,9 |
25 |
|
20.00-21.00 |
0,4 |
0,9 |
25 |
|
21.00-22.00 |
0,4 |
0,8 |
22 |
|
22.00-23.00 |
0,4 |
0,7 |
20 |
|
23.00-24.00 |
0,4 |
0,5 |
14 |
|
Всього: |
385 |
||
Після визначення кількості відвідувачів встановлюємо кількість страв і напоїв кожного найменування, яка реалізується в залах ресторану.
Загальну кількість страв, яка реалізується в залі розраховуємо за формулою:
=N*m,страв
(2.3)
де n - загальна кількість страв;
N - загальна кількість відвідувачів;
m - коефіцієнт споживання страв.
Коефіцієнт споживання характеризує середню кількість страв,яка споживається одним відвідувачем. Він складається з коефіцієнтів споживання окремих видів обідньої продукції власного виробництва: супів, холодних закусок, других і солодких страв.
m=mc+mхл+mдр+mсол (2.4)
m=1.1+0.7+1.4+0.3=3,5
n=385*3,5=1348 страв.
Таблиця відсоткового співвідношення
страв в асортименті дозволяє зробити розбиття усередині груп.