Материал: Самостійна робота студентів як засіб формування професійної майстерності педагога-хореографа

У розробленій методиці формування творчої самостійності майбутніх фахівців передбачений комплекс організаційних форм і методів навчання (лекції, практичні, лабораторно-практичні заняття, самостійна, консультаційна робота, навчальне проектування, заліки), спрямовані на вивчення, обговорення й корекцію когнітивних і особистісних змін особистості, ціннісної орієнтації й методів організації навчальної діяльності.

Властивості структурних компонентів творчої самостійності студента як інтегративних якостей особистості

При розробці методики формування творчої самостійності майбутніх хореографів у процесі навчання хореографічним дисциплінам використані результати досліджень Т.І. Шамової, О.Я. Савченко [80], Ч.М. Федоркова, у яких виділені й охарактеризовані структурні компоненти пізнавальної самостійності. На їхній основі ми розробили компоненти творчої самостійності і включили їх у модель функціональної дидактичної системи: мотиваційний, когнітивний, організаційний, особистісно-орієнтований.

Розроблена нами модель формування творчої самостійності, що включає організаційно-орієнтуючий, змістовно-цільовий і результативний етапи, забезпечує формування усвідомленого бажання самореалізації особистості, її саморозвитку, прагнення до високих професійних показників і кар'єрного росту для забезпечення повноти зайнятості й гідного рівня життя.

Варто додати рефлексію, що повинна стати супутником студента на кожному етапі організації навчальної діяльності й застосовуватися у випадку виникнення труднощів, тому що без самостійного виявлення помилок і їх причин не може бути забезпечений необхідний рівень досягнення мети.

Рефлексія є важливою психологічною передумовою саморегуляції творчої, самостійної освітньої діяльності студентів, що забезпечує усвідомлення майбутніми фахівцями ціннісної орієнтації, способів і прийомів здійснення цієї діяльності. Тому основне завдання другого, моделюючого етапу формування творчої самостійності, полягало в активізації рефлексивних процесів, забезпеченні усвідомлення студентами змісту навчальних дій.

Досягнення поставлених завдань стало можливим під час проведення практичних і лабораторних занять, на яких реалізовувалися такі види завдань, як:

·    обговорення доповідей студентів на запропоновані теми;

·              проведення проблемних колективних порівнянь різних підходів до реалізації завдання;

·              поетапне вирішення завдань згідно набутим теоретичним знанням;

·              створення власних компонувань змінних налагоджень і їх обґрунтування;

·              складання й оформлення в електронному вигляді документації, аналіз документації за зразком;

·              використання комп'ютерних технологій;

·              індивідуальна проектно-дослідницька діяльність у рамках виконання єдиного завдання в групі, відстоювання й захист результатів роботи;

·              самооцінка й самоаналіз.

Реформування системи вищої освіти в Україні, метою якої є, безумовно, підняття її якості, спричинило неоднозначні, на думку авторів, зміни у якісному та кількісному наборі дисциплін, які викладають студентам хореографічних спеціальностей. Як підсумок, випускаючі кафедри, а саме вони формують навчальні плани, суттєво зменшили кількість аудиторних годин, що відводяться на вивчення фундаментальних дисциплін. Так, наприклад, для студентів спеціальності «Хореографія» з 54 годин, передбачених для вивчення дисципліни відведено тільки 24 аудиторних години.

На жаль, тенденція зменшення кількості аудиторних годин зберігається. Одночасно, обсяг і тематика матеріалу, якій вивчається, постійно збільшується, оскільки поповнюється результатами сучасних наукових досліджень та їх практичного впровадження, і, відповідно, значно зростає частина матеріалу, якій студенти повинні опанувати самостійно. А якщо врахувати те, що у більшості студентів 1 і 2 курсів практично відсутні навички самостійної роби, то виникає проблема у якісному засвоєнні студентами теоретичного матеріалу та оволодінні прийомами розв'язування практичних завдань.

Забезпечення відповідності рівня підготовки фахівця сучасним вимогам напряму залежать від якості організації всього навчального процесу і, в тому числі її невід'ємної складової - організації самостійної роботи студентів (СРС).

Тому була поставлена задача - розробити нові методичні підходи до організації СРС при вивченні хореографічних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої освіти на основі реалізації чотирьох принципів:

Перший принцип - доступності комплексу навчально-організаційних та методичних матеріалів, які необхідні студенту при вивченні дисципліни;

Другий принцип - повноти інформації, яка доставляється викладачем протягом навчального процесу;

Третій принцип - забезпечення максимального рівня самостійності у виконання студентами індивідуальних завдань, курсових робіт тощо;

Четвертий принцип - об'єктивності оцінювання знань студентів.

Для реалізації першого принципу, ми пропонуємо забезпечувати студентів електронними варіантами наступними навчально-методичними матеріалами, які структуровані по семестрах:

1. Анотація дисципліни

2.     Навчальна програма дисципліни

3.     Робоча навчальна програма дисципліни

4.     Робочі плани

5.     Опорні конспекти лекцій

6. Питання до колоквіумів

7.     Питання до іспитів і заліків

8.     Методичні вказівки до практичних занять

9.     Методичні вказівки до СРС і індивідуальної роботи

Наявність у користуванні таких матеріалів дозволяє студентам свідомо організовувати та економити свій робочій час, здійснювати планування самостійної роботи.

Реалізація другого принципу здійснюється:

1. За рахунок надання студентам електронних підручників, навчальних посібників, методичних вказівок тощо.

2.     За рахунок надання разом з традиційними дистанційних консультацій.

Реалізація третього принципу базується на розробці до кожного практичного заняття і кожного завдання детальних методичних матеріалів, які б містили покрокове рішення.

Як свідчить досвід, наявність такого набору методичних розробок, коли студенту пропонується виконувати індивідуальне завдання «за аналогом» прискорює сам процес виконання і суттєво підвищує його самостійність.

Реалізація четвертого принципу забезпечується:

1. Наявністю в навчальних посібниках тестів з окремих тем, за допомогою яких студент має можливість самостійно оцінити рівень власних знань з дисципліни.

2. Можливістю самостійної оцінки знань в дистанційному курсі, на якій студент денної форми навчання може зареєструватись і використовувати як додаткове джерело отримання і контролю знань.

Запропоновані методичні підходи до організації СРС дозволяють частково компенсувати недостатню кількість аудиторних годин для засвоєння хореографічних дисциплін.

Активізація самостійної роботи студентів за рахунок використання вище запропонованих підходів підвищує зацікавленість у набутті конкретних знань на аудиторних лекційних та практичних заняттях.

Висновки до другого розділу

Отже, у ході дослідження були визначені наступні педагогічні умови формування навичок самостійної роботи майбутнього педагога-хореографа під час вивчення дисципліни «Теорія та методика класичного танцю»: наявність стійкої позитивної мотивації до активної художньо-образної та творчої діяльності студентів; орієнтація навчального процесу на саморозвиток та самовираження студентів відповідно до їх можливостей та здібностей; поєднання різних форм та методів навчання, що стимулюють розвиток художньо-образного мислення, творчої уяви; оптимальний вибір завдань, що відповідають інтересам, потребам і здібностям студентів та привчають їх порівнювати, зіставляти, застосовувати досвід інших.

Значно покращити професійну підготовку майбутніх вчителів хореографії, виходячи за рамки традиційної моделі навчання, підготувати конкурентоздатних фахівців можна за допомогою інноваційних освітніх технологій. Необхідність пошуку нових підходів щодо організації самостійної роботи студентів-хореографів у сучасних умовах, де інформаційні технології є невід’ємною частиною, пов’язана з розв’язанням наступних протиріч: між динамічним розвитком інформаційних технологій, засобів дидактичного супроводження та збереженням традиційних моделей навчання; між потребами в опануванні способами моделювання навчання з застосуванням інформаційних технологій і відсутністю реалізації процесів системних технологій. Вміння вчитися самостійно набувається з застосуванням електронних навчальних матеріалів, освітніх баз даних, комп’ютерних навчальних програм, систем тестування.

Таким чином, організація самостійної роботи студентів спеціальності «Хореографія» на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності (під час вивчення нового матеріалу на лекції, застосування вивченого до розв’язування прикладів на практичному занятті, виконання індивідуального домашнього завдання тощо) сприяла підвищенню результативності навчання, розвитку довільної уваги студентів, формуванню в них здатності міркувати, запобігати формалізму у засвоєнні знань, розвитку активності та самостійності як рис характеру. Використання інформаційних технологій в організації самостійної роботи студентів дозволило не тільки інтенсифікувати їх роботу, а й сприяло закладанню основи для їх подальшої постійної самоосвіти. Отже, педагогічне інформаційно-освітнє середовище, яке створюється за допомогою інтеграції сукупності інтерактивних та традиційних форм навчання визначає самостійну роботу студента як більш незалежну та творчу.

Розроблені методичні підходи до організації самостійної роботи студентів при вивченні хореографічних дисциплін на основі реалізації чотирьох принципів: доступності комплексу навчально-організаційних та методичних матеріалів, які необхідні студенту при вивченні дисципліни; повноти інформації, яка доставляється викладачем протягом навчального процесу; забезпечення максимального рівня самостійності у виконання студентами індивідуальних завдань, курсових робіт тощо; об'єктивності оцінювання знань студентів.

Для реалізації першого принципу, ми пропонуємо забезпечувати студентів електронними варіантами наступними навчально-методичними матеріалами, які структуровані по семестрах:

1. Анотація дисципліни

2.     Навчальна програма дисципліни

3.     Робоча навчальна програма дисципліни

4.     Робочі плани

5.     Опорні конспекти лекцій

    Питання до колоквіумів

6. Питання до іспитів і заліків

7.     Методичні вказівки до практичних занять

8.     Методичні вказівки до СРС і індивідуальної роботи

Наявність у користуванні таких матеріалів дозволяє студентам свідомо організовувати та економити свій робочій час, здійснювати планування самостійної роботи.

Реалізація другого принципу здійснюється:

1. За рахунок надання студентам електронних підручників, навчальних j посібників, методичних вказівок тощо.

2.     За рахунок надання разом з традиційними дистанційних консультацій.

Реалізація третього принципу базується на розробці до кожного практичного заняття і кожного завдання детальних методичних матеріалів, які б містили покрокове рішення.

Як свідчить досвід, наявність такого набору методичних розробок, коли студенту пропонується виконувати індивідуальне завдання «за аналогом» прискорює сам процес виконання і суттєво підвищує його самостійність.

Реалізація четвертого принципу забезпечується:

1. Наявністю в навчальних посібниках тестів з окремих тем, за допомогою яких студент має можливість самостійно оцінити рівень власних знань з дисципліни.

2. Можливістю самостійної оцінки знань в дистанційному курсі, на якій студент денної форми навчання може зареєструватись і використовувати як додаткове джерело отримання і контролю знань.

Запропоновані методичні підходи до організації самостійної роботи студентів, на нашу думку, дозволять частково компенсувати недостатню кількість аудиторних годин для засвоєння хореографічних дисциплін.