Курсовая работа (т): Соціальні аспекти реструктуризації

Соціальні аспекти реструктуризації

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ

Курсова робота

з дисципліни «Економіка підприємства»

на тему «Соціальні аспекти реструктуризації»

номер залікової книжки 12040074

Виконав студент гр. E-21

Світко П.В.

Перевірив викладач Кубатко О. В.

Суми

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи реструктуризації підприємств

1.1 Реструктуризація: сутність, поняття.

1.2 Види реструктуризації компаній

1.3 Етапи проведення реструктуризації

РОЗДІЛ 2. Соціальні аспекти реструктуризації

2.1 Об’єкт, мета, прицини та принципи соціальної реструктуризації

2.2 Основні етапи та вирішення стратегічних проблем соціальної реструктуризації

РОЗДІЛ 3. Програма реструктуризації компанії ЗАТ «Житловий капітал»

3.1 Варіант розробки програми реструктуризації компанії ЗАТ «Житловий капітал»

РОЗДІЛ 4. Техніко-економічне обґрунтування раціонального вибору технологічного процесу

4.1 Розрахунок технологічної собівартості

4.2 Розрахунок капітальних витрат за варіантами

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Формування адекватного ринку організаційної та виробничої структури підприємств одна із необхідних умов підвищення ефективності промислових підприємств. Тому промислова реструктуризація поруч із макроекономічної стабілізацією, приватизацією і масштабною інституціональною реформою становить важливий компонент стратегії перетворень. Реструктуризація лише на рівні підприємства, безумовно, є ключовою, оскільки її форми на національному, регіональному рівнях фактично здійснюються на окремому підприємстві.

Нині реструктуризацію підприємств необхідно розглядати, як самостійний процес економічних перетворень та об'єкт управління та митного регулювання. Процес реструктуризації вітчизняних підприємств, використовують спеціальні масштабні перетворення виробничої й організаційної структури, що формує його відмінну особливість від реструктуризації бізнесу у розвинених країн, де він є постійним засобом адаптації постійно змінюваних умов довкілля.

Складність, високий рівень невизначеності результатів реструктуризації бізнесу вимагає наявності всеосяжного критерію оцінки ефективності цього процесу. Як такого критерію досить тривалий час використовується вартість підприємства, оскільки її оцінка вимагає повної інформації про плановані перетворення, глибокого аналізу несприятливих обставин і сприятливих можливостей, що має реструктуризоване підприємство. Реструктуризацію бізнесу можна вважати успішною тільки тоді, коли підвищується вартість підприємства. У той самий час, непідвладна інфляції вартісна оцінка підприємства дозволяє вибрати найраціональніший варіант структурної реструктуризації з урахуванням гаданих збільшень вартості. Актуальність теми курсової роботи обумовлена безпосереднім впливом реструктуризації бізнесу на ефективність функціонування підприємства у силу участі у створенні його додаткової вартості.

Об'єктом дослідження є діяльність його компанії ЗАТ «Житловий капітал», яка перебуває у скрутних умовах її подальшого розвитку своєї діяльності. Предметом даної роботи стали економічні відносини,які складаються у процесі реструктуризації, у зв'язку з створенням додаткової вартості підприємства.

Актуальність, теоретична і практична значимість процесів реструктуризації підприємств визначили вибір теми.

Здійснення поставленої мети зажадало рішення таких засадничих завдань:

а) узагальнити теоретичні аспекти реструктуризації підприємств і проаналізувати найпоширеніші техніки реструктурування підприємств;

б)проаналізувати соціальні аспекти реструктуризації;

в) розробити програму реструктуризації ЗАТ «Житловий капітал»;

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи реструктуризації підприємств

1.1 Реструктуризація: сутність, поняття.

Існує безліч формулювань поняття «реструктуризація». Необхідно розібратися у їхніх значеннях і побачити основну типологію реструктуризації.

Можна визначити два, практично незбіжних між собою, визначення:

. Реструктуризація - це поетапний, керований спосіб поліпшення фінансово-економічного стану підприємства шляхом змін організаційної структури підприємства.

Отже, реструктуризація дозволяє домогтися компанії підвищення ефективності виробництва, зростання продуктивність праці, мінімізації витрат та функціонування системи управління.

. Реструктуризація - це структурна перебудова з метою забезпечення ефективного розподілу і використання всіх ресурсів підприємства (матеріальних, фінансових, трудових, землі, технологій), яка полягає у створенні комплексу бізнес-одиниць з урахуванням поділу, сполуки, ліквідації (передачі),у організації нових структурних підрозділів, приєднання до підприємства інших підприємств, придбання визначальної частки статутного капіталу чи акцій.

Ці обидва визначення дають уявлення про різноманітні аспектах проведення реструктуризації. У цій роботі використовуватимуться зміст обох понять.

Підприємства в усіх країнах змушені постійно реструктуризуватися, щоб підтримувати рентабельність за умов постійно мінливого економічного оточення, розвитку і рівень конкуренції з боку інших підприємств. У результаті безупинної реструктуризації підвищується продуктивність й відбувається економічне зростання. Метою процесу реструктуризації є будування з урахуванням підприємства нової компанії, або перетворення наявної, так щоб воно могло поступово переорієнтовуватися під потреби ринку України і давати прибуток. При реструктуризації треба розуміти значимість роботи компаній із визначенню та досягнення стратегічних цілей у відповідністі до фінансовими можливостями та пріоритетами, використовуючи форми реструктуризації. Це лише за наявності грамотно розробленої фінансової стратегії, яка втілюється практично у вигляді реструктуризації.

Умови ведення бізнесу у сучасних російських умовах такі, що це підприємство несе у собі значні ризики ворожого поглинання. Однією з базових системних засобів захисту від результатів цих ризиків є реструктуризація бізнесу.

Проте паралельно з рішенням завдання мінімізації ризиків поглинання, під час реструктуризації можна досягти мети мінімізації господарських ризиків й оптимізації оподаткування, оптимізації системи управління підприємством, побудови єдиної управлінської структури з урахуванням кількох підприємств, балансування інтересів найбільших власників. Ці "додаткові" мети підприємствам,які перебороли загрозу ворожого поглинання, перетворюються на базові. У результаті одного реструктуризаційного проекту можуть досягатися дві і більше з вище перерахованих цілей.

Для проведення реструктуризації застосування певного її типу необхідно визначити основні мети, які ставить собі, і після цього провести дослідження: як сама реструктуризація допоможе їх досягти.

Отже, мета реструктуризації:

а) приведення бізнес-системи у відповідність із очікуваннями власників;

б) підвищення вартості бізнес-системи.

По-перше, підприємство має власників, які вправі - як власники - вимагати від бізнес-системи бажаного (цільового) стану, яке власниками і задається.

По-друге, є універсальний показник ефективності бізнесу - його, підвищення є неодмінний атрибутом успішного менеджменту - незалежно від цього, розглядається продаж підприємства у майбутньому чи ні.

Все інше - наприклад, макроекономічні чинники, соціальні чинники, мета персоналу та менеджменту, поведінка конкурентів, мета партнерів, і постачальників, тощо., є об'єктом розгляду щодо цілей і завдань реструктуризації. Це чинники, що визначають вибір конкретної стратегії досягнення мети бізнес-системи.

На жаль, часто-густо в ділових публікаціях відбувається змішання понять, коли, наприклад, соціальний чинник "мета персоналу" починає визначати мету реструктуризації. Якщо найманий персонал диктує мету реструктуризації, власники вже не володіють - бізнес-системою тому,що виробляють її вже зовсім інші люди. Тому, за визначення цілей реструктуризації, необхідно грунтуватися лише з цілей власників.

Існуюча практика застосування "клаптевої" реструктуризації, коли змінами у функціональних областях займаються розрізнені залучені функціональні експерти, це призводить до локальним позитивним результатам, але не має загального логічного обгрунтування, центральної ідеї змін. Саме тому "клаптеві" рішення, зазвичай, не призводять до очікуваного ефекту у межах всієї бізнес-системи.

Також малоефективна, з погляду бізнес-системи, практика реструктуризації "знизу вгору". Безсумнівно, вдосконалення окремих робіт чи операцій - важливе завдання, що має бути під контролем менеджерів підприємства постійно. Але проводить істотні зміни всієї бізнес-системи чи реструктуризацію "знизу вгору",отже підкоряти мету бізнес-системи закладену у локальні рішення цілей підрозділів, що зумовлює втрати цілеспрямованості всієї бізнес-системи загалом.

Те, що називається "реструктуризацією", повиненна мати наскрізну, спільну мету, якій мають бути підпорядковані всі зміни підприємства. Вона має знаходити свій відбиток переважно у всіх елементах системи управління, інакше результати реструктуризації будуть або неповними, або суперечливими, або те й інше разом. Для успішної реструктуризації бізнес-систем необхідно застосовувати інструменти, і методології,які дозволяють виробляти системні, комплексні і несуперечливі рішення, які б ефективно впливали на діяльність підприємств,їхній розвитоком і зростання репутації.

1.2 Види реструктуризації компаній

Надзвичайно важливо, щоб мета концепції реструктуризації мала високий рівень вимогливості. Тільки, у цому разі, як свідчить досвід, досягаються очікувані результати. Сьогодні основними видами реформування можуть бути:

. Виробнича реструктуризація. Її об'єктом є кінцевий продукт виробництва, технологія виробництва. Чимало підприємств, перебувають у кризовому стані, намагаються розраховувати на власний простір з допомогою радикальних виробничих перетворень, тобто виробництва абсолютно нової своєї продукції при колишніх або знову створених потужностях. Основний принцип цього виду реструктуризації- інтеграція різних підприємств всередині одного виробничого комплексу у єдину структуру з метою створення безупинного технологічного ланцюжка виробництва та реалізації будь-якого виду продукції. При цьому, зазвичай, вдається знизити собівартість виробленої продукції(в тому числі споживання на різних стадіях технологічного процесу), прискорити її реалізацію, варіювати за необхідності підвищення якості і технічні характеристики, і навіть нормалізувати грошовий потік між організаціями- ланками технологічного ланцюжка.

. Ринкова реструктуризація. Її об'єктом є система постачання та збуту. Основний принцип цього виду реструктуризації є купівля фірм - постачальників чи збутові компанії, у однієї галузі.Компанія, яка купує, розсуває межі своєї діяльності, забезпечує зниження своєї продукції, набуває надійність і упевненість у термінах постачання і термінах збуту, оскільки контролює сама.

. Фінансова реструктуризація. Її об'єктом є грошові потоки всередині організації. Такий тип реструктуризації розглядає рух грошових потоків. Оскільки стан вхідних і вихідних грошових потоків на конкретний момент знаходить свій відбиток у балансі, то зручно розглядати даний тип реструктуризації у межах статей балансу. Тому фінансова реструктуризація підрозділяється, своєю чергою, на реструктуризацію активів і реструктуризацію пасивів.

Реструктуризація активів включає у собі реструктуризацію необоротних активів та дебіторської заборгованості. Реструктуризація необоротних активів полягає, зазвичай, в максимальному скороченні часткине прибуткових і малоприбуткових активів в сукупнії структурі. Цей принцип можна назвати «технологією управління повітряним шаром»,оскільки з метою виходу організації з кризи вона скидає «баласт».

Реструктуризація пасивів включає у собі реструктуризацію власного капіталу та кредиторської заборгованості. Реструктуризація власного капіталу ставить за мету зміну структури власників організації. Фактично, йдеться або про зміну власників організації, або про посилення позицій певних сторін з допомогою інших. Реструктуризація кредиторськох заборгованості проводиться, зазвичай, двома шляхами : пролонгація (заморожування) частини або всього обсягу заборгованості реформування організації. Реформування , а точніше «реінкарнація», організації- типовий, хоча й зовсім коректний спосіб проведення фінансової реструктуризації. Суть його у створенні з урахуванням підприємств- боржників нових організацій, куди по укладених договорах переводяться всі «здорові» активи ініціатора реструктуризації. Через війну початкове підприємство, що має ті самі активи, проте обтяжене зобов'язаннями, продовжує благополучно існувати, тільки під новим ім'ям. «Старе» ж підприємство, яке немає активів, є формальним відповідачем за зобов'язаннями.

. Соціальна реструктуризація. Її об'єктом є праця. Тут можуть проводиться заходи щодо зміни системи управління персоналом, кадрового складу, каталогу компетенцій робочих позицій, системи мотивації і стимулювання персоналу, зміна системи оплати заробітної плати працівникам, зміна соціального забезпечення кадрів тощо.

.Управлінська реструктуризація. Її об'єктом є структура управління організації, стиль управління, відносини підпорядкованості. Вона передбачає зміни внутрішньосистемних відносин- управління організацією, стратегія його розвитку, взаємодія між різними елементами, перетворення структури та системи управління.

1.3 Етапи проведення реструктуризації

Взагалі реструктуризація є складною проблемою, подолати яку самотужки підприємству не вдасться, тому практично завжди її супроводжує команда зовнішніх консультантів, які дозволять сконцентрувати зусилля підприємства в тій сфері, де вона має стійкі конкурентні переваги. Пам'ятаймо, що реалізація концепції реструктуризації вимагає висококваліфікованого й жорсткого управління матеріальними, трудовими і фінансових ресурсів. На початку процесу реструктуризації необхідно мати чіткий план й цілком представляти, якого потрібно досягти результату, які докорінні зміни у компанії відбудуться, також дуже важливо, щоб робота з вирішення тимчасових кризових ситуацій не знищувала довгострокові стратегічні дії, а служила їхною підтримкою.

У розробленому плані слід установити послідовність виконання етапів підготовки й проведення реструктуризації, причому кожен етап повинен супроводжуватися розбіром ефективних механізмів контролю (плани дій, звіти про досягнутих результатах, особисті зацікавленості та фінансової відповідальності керівництва).

Що стосується стадій і етапів проведення реструктуризації підприємств у літературі немає єдиного погляду. Однак в основному широко використовується одна базова версія процесу реструктуризації, представленої в таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Базова версія процесу реструктуризації підприємств