Курсовая работа (т): Соціальні аспекти реструктуризації

Отже, запропонований у цій главі проект реструктуризації є затвердженим. Задля реалізації проекту на найближчі терміни оформляється документація щодо його впровадження.

Заключним етапом реструктуризації холдингу ЗАТ «Житловий капітал» є розрахунок ефективності цього проекту. Для наочної оцінки результатів складемо порівняльну таблицю показників (див. табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Розрахунок ефективності проекту реструктуризації

Порівнявши приблизні величини основних показників до і після реструктуризації компанії ЗАТ «Житловий капітал», можна зробити попередній висновок, що реструктуризація холдингу призведе для її ефективної роботи. Якщо, наприклад, показник «прибуток» становив 5- 10%, то вже з упевненістю можна сказати про успішно проведену реструктуризацію.Також за розрахунками реструктуризація призведе до зменшення кредиторської та дебіторської заборгованостей, що є одним з головних показників ефективності реструктуризації.

Для виявлення ефективності рішення поставленого завдання у цій курсовій роботі- підвищення ринкової вартості компанії ЗАТ «Житловий капітал» через проведення реструктуризації компанії- останнім кроком демонстрації цього порівняння ринкової вартості компанії до і після реструктуризації. І тому в розрахунку використовуємо модель економічної доданої вартості (EVA), яка широко застосовується при вартісному підході до реструктурування причому, як визначення ринкової вартості компанії, так і конструкції окремих підрозділів.

Отже, формула економічної доданої вартості можна записати як :

= ПП-WACC*Пассив =RскСК/СК+ЗК + (>1-A ін)*RзкЗК/СК+ЗК

ПП - чистий операційний прибуток з відрахуванням податків, але до виплати відсотків;

>WACC- середньозважена ціна капіталу;

>Rс,Rзк- рентабельність власної та позикового капіталу відповідно;

>СК,ЗК- власний і позиковий капітал відповідно;

>Апр- ставки податку зі прибутку.

Для визначення майбутньої ринкової вартость компанії після реструктуризації використовуємо ринкову вартість компанії до реструктуризації, розмір якої було визначено зовнішніми консультантами по закінченні формування холдингу «Житловий капитал» .Цей показник становить356.723.000долларов США.

Після реструктуризації ЗАТ «Житловий капітал»,грошові потоки відділу маркетингу материнської компанії та відновлення функції маркетингу у відповідному відділі із управління проектами, майбутня ринкова вартість компанії зміниться рівно на величину грошового потоку від ліквідації відділу, витрат за відновлення функції маркетингу і спільних витрат за реструктуризацію, оскільки ця пропозицію виробляється не одразу після освіти холдингу «Житловий капитал»,риночна вартість якої ще встигла змінитися.

Отже, використовуючи вище вказану формулу, підрахуємо економічну додану вартість ліквідованого відділу маркетингу, котра, за ідеї, має збільшити ринкову вартість всі компанії. Для такого розрахунку використовуємо дані з наведеної нижче таблиці 3.5, які стосуються лише у відділу маркетингу.

Таблиця 3.5

Фінансові показники діяльності відділу маркетингу

Отже, грошові потоки після ліквідації відділу маркетингу дорівнюватиме:

>RскСК/СК+ЗК + (>1-A ін)*RзкЗК/СК+ЗК (3.3)

>EVA=10,2* 2198299,481/(26911421 +2198299,481) + (1-0,24)*4,3*26911421/(2198299,481+26911421)=2.529.600мил.долларов США

Для підрахунку ринковї вартость компанії після реструктуризації нам необхідні ще величини витрат за відновлення функції маркетингу у відповідному відділі із управління проектами та інших скоригованих власниками витрат за реструктуризацію, що є 147.000 доларів і 14.000 доларів відповідно.

Отже, ринкова вартість компанії після реструктуризації:

Ринкова вартість компанії після реструктуризації = 356.723.000 + 2.529.600 - 147.000- 14.000 =359.091.600долларов США.

Отже, можна підбити підсумки, проведення реструктуризації необхідне. Після реструктуризації компанії ЗАТ «Житловий капітал» діяльність його компанії стане ефективніше, а найголовніше ринкова вартість компанії збільшиться, що посприяє залученню додаткових джерел фінансування запланованої найближчими роками інвестиційної діяльності компанії, у вигляді залучення інвестицій.Запроваджена система мотивації персоналу як частина концепції підвищення ринкової вартості компанії «Житловий капітал» забезпечить стабілізацію і зростання ринкової вартості. Цю тенденцію слід відстежувати у поступовій динаміці, розраховуючи періодично економічну додану вартість як компанії, у цілому ,так і конструкції окремих структурних одиниць.

РОЗДІЛ 4. Техніко-економічне обґрунтування раціонального вибору технологічного процесу

У цьому розділі ми будемо порівнювати запроектований технологічний процес із базовим, обравши за критерій мінімізацію повних витрат. За базовий варіант береться заводський технологічний процес (частина технологічного процесу). Зіставлення собівартості технологічного процесу проводиться за однією деталлю-операцією. Вихідні дані:

Таблиця 1 - Характеристика оброблюваної деталі

Таблиця 2 - Характеристика стійкості різального інструменту

Таблиця 3 - Годинна тарифна ставка відповідного розряду, грн

Таблиця 4 - Вихідні дані для розрахунку за варіантами

Розв’язок

Кількість устаткування за базовим і проектованим варіантами розраховуємо за формулою:

, (1)

де tшт - штучний час на операцію, хв. ;

Nріч - річна виробнича програма, шт.;

ФД - дійсний річний фонд часу, год.

 ,

де Фреж - режимний фонд часу (Фреж = кільк. роб. днів * кільк. змін * кільк. год. у зміні);

α - відсоток простоїв (до 10%).

Фреж=260*2*8=4160

ФД =4160*(1-0,1)=3744

За базовим періодом:

nр(б) =14,6*88000/3744*60=5,72

за проектним періодом:

nр(п) = 5,16*88000/3744*60=2,02

Коефіцієнт завантаження устаткування визначимо за формулою:

 , (2)

де nр - розрахункова кількість устаткування;

n - прийнята кількість устаткування, розраховується шляхом логічного (як і в більший, так і в менший бік) округлення nр до цілого числа, щоб коефіцієнт завантаження мав значення близько Кз ≈1. максимально допустиме відхилення Кз. від «1» - 10%.

За базовим періодом:

Кз(б) =5,72/7=0,82

за проектним періодом:

Кз(п)=2,02/2=1,01

4.1 Розрахунок технологічної собівартості

Для визначення технологічної собівартості проводиться розрахунок окремих елементів витрат.

Вартість матеріалу виробу визначається за формулою:

, (3)

де Q - норма витрати матеріалу (маса заготовки),кг;

ЦМ - ціна матеріалу (заготовки), грн. (береться з періодичних видань для сталі або чавуну)- для сталі 50грн/кг;

q - вага реалізованих відходів, кг;

Ц0 - ціна відходів, грн. (береться 10% від ціни матеріалу)

СМ=21,3*20-2,7*2=420,6 (грн.)

Основна і додаткова зарплати виробничого робітника з відрахуваннями на соціальне страхування й в інші фонди (за виконувану операцію) визначається за формулою:

, (4)

де Сч - годинна тарифна ставка відповідного розряду, грн.:

К1 - коефіцієнт, що враховує додаткову зарплату (береться К1= 1,3-1,5);

К2-коефіцієнт, що враховує нарахування на зарплату (береться К2=1,375);

tшт - штучний час на операцію, хв;

Кбаг - коефіцієнт, що враховує багатоверстатне обслуговування

(бреться Кбаг = 1);

n - кількість одиниць устаткування на даній операції, шт.

За базовим періодом:

Зр(б)= 2,89*1,5*1,375*(14,6/60)*1*4=5,8 грн.

За проектним періодом:

Зр(п)= 2,89*1,5*1,375*(5,16/60)*1*8=4,1 грн.

Амортизаційні відрахування з устаткування, віднесені на дану операцію, визначаємо за формулою:

, (5)

де S0 - вартість одиниці устаткування, грн.;

K - коефіцієнт, що враховує витрати на транспортування і монтаж устаткування (К==1,1-1,15);

а - норма амортизаційних відрахувань (15%);

n - кількість одиниць устаткування на даній операції, шт.;

Nріч - річна програма деталей, шт.

За базовим періодом:

А0(б)= 8940*1,15*15*4/88000*100=0,070 грн.

За проектним періодом:

А0(п)= 27460*1,15*15*8/88000*100=0,43 грн.

Витрати на ремонт устаткування беремо укрупнено пропорційно величині амортизаційних відрахувань за формулою:

 , (6)

де К - коефіцієнт, що встановлює залежність величини витрат на ремонт від величини амортизаційних відрахувань (беремо 160-200%).

За базовим періодом:

Р(б)= 0,070 *0,2=0,014 грн.

За проектним періодом:

Р(п)= 0,43*0,2=0,086 грн.

Витрати на силову електроенергію Е за даною операцією:

, (7)

де К1 - коефіцієнт, що враховує використання встановленої потужності, затрачуваної при холостій роботі устаткування (беремо К1=0,25);

NВ - сумарна встановлена потужність електродвигунів одиниці устаткування, кВт;

tмаш - машинний час, хв;

K2 - коефіцієнт використання встановленої потужності устаткування в процесі різання (беремо К2 = 0,5-0,8);

Sэ - вартість одного кВт електроенергії, грн (0,203грн)

За базовим періодом:

Е(б) =[0,25*12*(14,6-9,95)+0,5*12*7,5]*0,203/60=0,20 грн.

За проектним періодом:

Е(п) =[0,25*22*(5,16-3,14)+0,5*22*2,5]*0,203/60=0,13 грн.

Витрати на різальний інструмент (Ві), що належить до операції, розраховуються за формулою:

, (8)

де Sі - вартість інструмента, грн.;

Sп - вартість переточування, грн.:

,

де tnep - час переточування, хв.;

Сг - годинна ставка заточника, грн.;

Кзб - коефіцієнт, що враховує випадковий збиток:

Тст - стійкість інструменту між двома переточуваннями, хв;

р - число переточувань до повного зношення (додаванням одиниці враховується час роботи інструменту до першого переточування);

т - кількість інструментів.

Sп=2,5*2,74/60=0,11

За базовим періодом:

Ві(б)=(((1,8+0,11)*9,95*1,10)/1*( 2,5+1))*60= 0,067 грн.

За проектним періодом:

Ві(п)=(((1,42+0,11)*3,14*1,10)/1*( 2,5+1))*60=0,025 грн.

Витрати на допоміжні матеріали ВМ , віднесені на операцію, визначаємо укрупнено за формулою:

, (9)

де М - річні витрати на допоміжні матеріали, беремо такими, що дорівнюють 210 грн у рік на одиницю устаткування;

п - кількість одиниць устаткування, шт.

За базовим періодом:

ВМ б=210*4/88000=0,0095 грн.

За проектним періодом:

ВМ п=210*8/88000=0,0191 грн.

Витрати на зміст виробничої площі Зп , віднесені на операцію, визначаємо за формулою:

, (10)

де Sпл - площа, безпосередньо зайнята одиницею устаткування, м²;