Материал: Товаропостачання роздрібної торгової мережі

Оптові ярмарки почали проводитись в Україні з 1961 р. і не втратили свого значення, а навпаки, набувають подальшого розвитку. З метою упорядкування та регулярного проведення оптових ярмарків у нових умовах, пов'язаних з переходом України до ринкової економіки, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №693 від 30 серпня 1995 р. було створено Міжвідомчий комітет з організації та проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків. Цією постановою було затверджено нове Положення про порядок проведення оптово-промислових ярмарків. Згідно з Указом Президента України від 11 липня 1995 р. «Про державне регулювання відносин у сфері торгівлі» було створено Міжгалузевий інформаційно-комерційний центр з проведення оптово-промислових ярмарків, збору, аналізу і систематизації комерційних пропозицій, який функціонує при Національному комплексі «Експоцентр України».

Згідно з Положенням про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків ініціаторами їх проведення можуть бути:

• - міністерства та відомства;
• - місцеві органи державної виконавчої влади, міськвиконкоми Рад;
• - господарські товариства, об'єднання підприємств, інші організації та підприємства, діяльність яких пов'язана з насиченням ринку товарами.

Оптові ярмарки за складом учасників (територіальною ознакою) можуть бути:

• - регіональними (місцевими);
• - міжрегіональними;
• - міжнародними (частка іноземних експонентів повинна складати не менше 10% загальної кількості учасників, а відвідувачів/потенційних покупців - не менше 5%).

Ярмарки можуть функціонувати як на постійній, так і на тимчасовій основі. Для проведення ярмарків на постійній основі створюється спеціальна організація (юридична особа) у будь-якій організаційно-правовій формі. Прикладом такої організації може бути акціонерне товариство «Київський міжнародний контрактовий ярмарок». Нині це одна із провідних компаній у сфері організації національних і міжнародних ярмарків і виставок. Майже щомісячно вона проводить якусь із них. АТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» виступає координатором ярмарків і виставок, що проводяться Київською державною адміністрацією. Компанія регулярно розробляє і оформлює експозиції підприємств м. Києва на міжнародних ярмарках, виставках.

Для проведення ярмарків на непостійній основі (протягом 3-5 днів) непотрібно створювати постійно діючу організацію.

За товарним профілем ярмарки бувають універсальні і спеціалізовані. На універсальних ярмарках пропонуються товари, що виробляються підприємствами різних галузей промисловості, а на спеціалізованих - однією або кількома суміжними галузями промисловості, продукція яких може задовольняти комплексний попит споживачів. Прикладом спеціалізації ярмарків, орієнтованих на конкретний сегмент ринку, можуть бути ярмарки «Будівництво та обладнання офісів», «Київ Експо Стиль» тощо.

Найбільш ефективними є спеціалізовані ярмарки. Зі збільшенням насиченості ринку товарами підвищується рівень спеціалізації ярмарків.

Ініціатори проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків подають Міжгалузевому інформаційно-комерційному центру до 15 березня кожного року пропозиції про час, місце проведення ярмарків, їх товарну спеціалізацію, склад дирекцій та їх учасників. Після узагальнення та уточнення цих пропозицій розробляється графік проведення ярмарків, який подається на затвердження Міжвідомчому комітету з організації та проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків.

Не пізніше ніж за 30 днів до початку роботи ярмарку його організатори повинні надіслати запрошення потенційним учасникам ярмарку. У разі зміни дати його проведення організатори повинні повідомити про це учасників не пізніше ніж за 10 днів до встановленого раніше строку.

У запрошенні вказується:

• - місце і час проведення ярмарку;
• - вид (регіональний, міжрегіональний, міжнародний) ярмарку;
• - товарна спрямованість ярмарку;
• - сума коштів за участь у ярмарку із зазначенням вартості кожного виду послуг, що надаватимуться;
• - порядок розподілу експозиційної площі та допуску експонатів до участі в ярмарку;
• - порядок рекламування товарів;
• - інші умови [8, 78].

Суб'єкти підприємницької діяльності, які бажають взяти участь у ярмарку, надсилають її організаторам письмову заявку не пізніше ніж за 15 днів до початку ярмарку.

Учасники ярмарку мають право:

• - рекламувати свою продукцію, в тому числі і ті товари, що готуються до виробництва;
• - укладати договори купівлі-продажу (поставок) товарів;
• - представляти інтереси та укладати договори від імені інших юридичних осіб;
• - вимагати від організаторів ярмарку дотримання умов його проведення.

Учасники ярмарку зобов'язані:

• - зареєструватися по прибуттю на ярмарок;
• - представити (стосується продавців) зразки товарів відповідно до вимог чинних стандартів, каталоги, проспекти, інші матеріали, що характеризують товари;
• - подавати повну інформацію про товар, що пропонується до продажу;
• - мати відповідні повноваження для укладання договорів поставки (контрактів, угод).

Загальне керівництво ярмарком здійснює дирекція. Вона проводить реєстрацію та розміщення учасників, складає кошторис витрат на проведення ярмарку, визначає розмір коштів, які вносяться учасниками, про що їх інформує; визначає порядок та режим роботи ярмарку; укладає договори на оренду приміщень для проведення ярмарку (якщо немає власних); вирішує питання матеріально-технічного забезпечення діяльності ярмарку та його учасників; організовує роботу, пов'язану із забезпеченням учасників необхідними послугами; організовує роботу з надання правової консультативної допомоги учасникам ярмарку, залучає фахівців різних маркетингових фірм, які можуть надати за певну плату інформацію щодо кон'юнктури ринку, рекомендації щодо рекламування товарів, провести анкетне опитування учасників ярмарку та ін.; вирішує питання охорони та страхування матеріальних цінностей та майна ярмарку, а також експонатів, представлених учасниками.

Після закінчення ярмарку (не пізніше 15 днів) дирекція повинна узагальнити його результати і надати інформацію (у вигляді аналітичної довідки) Міжвідомчому комітету з організації та проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків.

З переходом України до ринкової економіки інтенсивно почала розвиватися виставкова діяльність. Свідченням цьому є значне збільшення кількості виставок, що проводяться в Україні. Щорічно в них бере участь майже 25 тис. підприємств, а кількість відвідувачів у 2002 р. досягла 5 млн. Виставкова діяльність перетворилась на самостійний бізнес, при чому достатньо прибутковий.

На початок 2003 р. вже було більше сотні форм, що спеціалізуються на організації різних видів виставок, та майже 150 спеціалізованих інженерних, архітектурно-дизайнерських і сервісних компаній, які їх обслуговують. Створено Виставкову федерацію України, яка прийняла Кодекс чесного бізнесу у виставковій діяльності, спрямований на підвищення ефективності цього виду діяльності та запобігання недобросовісній конкуренції.

Для удосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні створено з керівників відповідних міністерств і відомств Раду з питань виставкової діяльності в Україні. Згідно з Положенням про Раду, затвердженим розпорядженням Президента України від 27 березня 2001 р., основними її завданнями є:

• - розроблення концепції та державної програми розвитку виставкової діяльності в Україні, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань здійснення виставкової діяльності;
• - підготовка та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій до проектів загальнодержавних програм економічного і соціального розвитку України стосовно проведення спеціалізованих виставок та ярмарків, а також пропозицій щодо виділення коштів з Державного бюджету України для підтримки учасників виставок;
• - підготовка пропозицій до щорічних програм участі України у виставках за кордоном;
• - підвищення рівня виставкової діяльності, посилення її впливу на науково-технічне та технологічне оновлення вітчизняного виробництва;
• - запровадження міжнародного досвіду в організації виставок, сприяння інтеграції виставкових організацій України у міжнародний виставковий рух;
• - координація роботи органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності у сфері виставкової діяльності;
• - сприяння розвиткові матеріально-технічної бази виставково-ярмаркових центрів на рівні сучасних міжнародних вимог, розбудові їх транспортної, телекомунікаційної інфраструктури та підвищенню рівня побутових послуг, що надаються учасникам і відвідувачам виставок та ярмарків;
• - розроблення та координація планів реалізації виставкових заходів в Україні.

Певну роль в оптовій торгівлі споживчими товарами відіграють товарні біржі.

Товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, цін на них, упорядковує товарооборот і сприяє здійсненню пов'язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного їх проведення, застосування вільних (ринкових) цін.

Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів як таких, а угод на їх поставку.

Угоди укладаються тільки професійними посередниками - брокерами. Базові ринкові ціни встановлюються біржовою котировкою і формуються під впливом реальних співвідношень попиту і пропозиції. Покупець дає доручення на здійснення біржової угоди, в якій визначаються конкретний товар, його кількість, термін поставки і ціна [3, 38].

Особливістю угод на біржах є те, що продаються стандартні партії товару, які мають певну якість, характерну для кожного сорту. Це дає можливість не тільки здійснювати біржові операції без огляду реальних товарів, а й укладати угоди на неіснуючі товари (наприклад, на сільськогосподарську продукцію, що планується поставляти у наступному році).

Слід зазначити, що на біржах продається незначна частина товарів, готових до споживання, особливо непродовольчих. Біржі є одним із основних каналів закупівлі сировини і матеріалів для товаровиробників - сільськогосподарської сировини, енергоносіїв, металів. Саме тому біржі помітно впливають на формування цін і тарифів, які в підсумку визначають собівартість, оптово-відпускні ціни товаровиробників, а отже і роздрібні ціни.

Оптова закупівля товарів може здійснюватися і на аукціонах. Товарний аукціон - це ринковий захід, що проводиться в установленому місці і у визначений строк, де здійснюється публічний торг з метою продажу попередньо оглянутих покупцем товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну.

Під час проведення аукціону продавець з метою отримання найбільшого прибутку використовує конкуренцію покупців, присутніх при продажу.

На аукціоні ціни піддаються більшим коливанням, ніж на біржі, і покупець має можливість визначити потенціал попиту і ринкові тенденції.

Аукціонний продаж може проводити продавець (товаровиробник) або посередницька організація, що спеціалізується на такому виді діяльності.

Етапи проведення аукціону такі:

• 1. Підготовка - товар доставляється за два-три місяці до початку роботи аукціону на склад, де він сортується і поділяється за однорідними якісними ознаками на партії - лоти. Кожному лоту присвоюється номер, під яким він заноситься в каталог, вказується сорт і кількість одиниць у цьому лоті. Готується каталог, рекламно-інформаційні матеріали, запрошення і розсилаються потенційним покупцям.
• 2. Огляд товарів потенційними покупцями на складі аукціону або на місці укладення угоди.
• 3. Публічний торг.
• 4. Оформлення аукціонної угоди.
• 5. Оплата угоди у визначений термін та виконання аукціонної угоди (передавання товару покупцю в день аукціону або наступного дня).

Важливе значення для розвитку аукціонної оптової торгівлі, зокрема швидкопсувними товарами, має Постанова Кабінету Міністрів України «Основні напрями створення та функціонування оптових продовольчих ринків» від 9 червня 1999 р. Такі ринки вже почали створюватися на базі складського господарства колишніх оптових і оптово-роздрібних плодоовочевих комбінатів, зокрема картопле- й овочесховищ, холодильників, а також оптової ланки споживчої кооперації.

Досвід розвинутих країн свідчить, що оптова закупівля на аукціонах певних видів товарів відіграє значну роль. Так, предметами торгів на міжнародних аукціонах є хутро, немита вовна, чай, тютюн, овочі, фрукти, квіти, риба, дорогі породи деревини, худоба (коні). Практикується аукціонний продаж товарів, перш за все швидкопсувних, і на внутрішніх ринках країн. Тому й в Україні цю організаційну форму оптового продажу товарів слід розвивати.