Материал: Товаропостачання роздрібної торгової мережі

Прямі зв'язки - це зв'язки, що встановлюються безпосередньо між товаровиробником і суб'єктом роздрібної торгівлі. Такі зв'язки забезпечують більш тісний контакт зі споживачами, є можливість оперативно реагувати на зміни їх потреб та швидше доставляти товари до місця продажу з меншими транспортними витратами. Прямі зв'язки встановлюються, як правило, при постачанні швидкопсувними товарами і товарами з обмеженими термінами реалізації (хліб, хлібобулочні вироби, молоко і молочні продукти, свіжа риба та ін.) та товарами простого асортименту, що не потребують перетворення виробничого асортименту в торговий.

Опосередковані зв'язки - це зв'язки, в яких беруть участь оптові посередники. Через них здійснюються зв'язки між товаровиробниками і суб'єктами роздрібної торгівлі. За кількістю посередників розрізняють одно-, дво- і багатоланцюгові зв'язки.

При опосередкованих зв'язках дорожчає процес товароруху, уповільнюється оборотність товарів, менш тісними стають контакти товаровиробників з роздрібними торговцями, де відбувається продаж товарів кінцевим споживачам. Однак участь оптових посередників у процесах товароруху необхідна перш за все при поставках товарів складного асортименту (потрібно сформувати торговий асортимент із товарів різних виробників) та технічно складних (як правило, їх виробництво сконцентровано на невеликій кількості підприємств, отже, територіально віддалено від більшості споживачів). Нерідко і при поставках товарів простого асортименту, особливо коли споживачі перебувають на значній відстані від товаровиробників, потрібна участь оптових посередників. Крім того подрібненість об'єктів роздрібної торгівлі, які можуть отримувати лише невеличкі партії товарів, обумовлюють участь у зв'язках оптових посередників.

• 3) Ступеня урегульованості взаємовідносин суб'єктів ринку з боку державних органів. Розрізнюють:
  • - господарські зв'язки з повним або частковим державним регулюванням, які встановлюються шляхом розміщення державного замовлення, застосування системи дотацій, фондування, лімітування, контролю, обмеження цін або встановлення граничного рівня рентабельності;
  • - господарські зв'язки, які формуються в процесі вільного вибору постачальників і покупців в умовах вільного ціноутворення та вільного визначення партнерами обсягу асортименту, умов поставки товарів і надання взаємних послуг. Ці зв'язки в умовах ринкової економіки є переважальними.
• 4) Строків дії - господарські зв'язки поділяються на умовно-постійні (взаємовідносини партнерів тривають більше року) та оперативні (разові).
• 5) Відомчої підпорядкованості - розрізняють міжсистемні та внутрісистемні господарські зв'язки. При міжсистемних господарських зв'язках взаємовідносини щодо поставок товарів і надання послуг встановлюються між суб'єктами господарювання, які належать різним відомствам. До таких зв'язків, зокрема, відносяться зв'язки товаровиробників з суб'єктами господарювання споживчої кооперації.

Внутрішньосистемні господарські зв'язки встановлюються між суб'єктами господарювання одного відомства, наприклад, в системі споживчої кооперації між споживчими товариствами та міжрайбазами.

6) Місця знаходження партнерів - внутрішні та зовнішні господарські зв'язки.

Форми та методи товаропостачання роздрібної торговельної мережі

Одним із найбільш відповідальних рішень у закупівельній діяльності є вибір конкретних постачальників товарів. Існують різноманітні джерела інформації, які дають змогу оптовим покупцям ознайомитися з пропозицією товарів та їх виробниками, а саме:

• - каталоги, у тому числі електронні, довідники, ринкові і біржові бюлетені, спеціалізовані ділові журнали і газети, мережа Інтернет;
• - реєстри підприємств-виробників і виготовлюваних ними товарів, створені торгово-промисловими палатами, спілками підприємців та промисловців;
• - інформаційні матеріали іноземних торгових місій, торгових представництв, торгово-економічних відділів посольств;
• - відвідування ярмарків, виставок, товарних бірж, аукціонів;
• - спеціалізовані ринкові огляди, що складаються за замовленням оптового покупця маркетинговими агентствами і консультативними фірмами;
• - комерційні матеріали, що розповсюджуються товаровиробниками та оптовими посередниками: проспекти і каталоги, комерційні пропозиції тощо.

Певну інформацію можна отримати із таких додаткових джерел, як опитування покупців і експертів, тестування товарів різних виробників незалежними лабораторіями, дослідними центрами, дискусії та обмін досвідом з партнерами і конкурентами тощо.

Заслуговує вивчення і широкого впровадження в Україні зарубіжний досвід щодо функціонування ринку інформаційних послуг.

У багатьох країнах світу вже давно існують банки (бази) даних, створені з комерційною метою консультативними, видавничими фірмами, а також великими комп'ютерними фірмами, котрі спеціалізуються на виробництві і збуті цього продукту. Ці фірми відповідають за достовірність, своєчасність оновлення банку даних.

Найбільш дорогою і конфіденційною є інформація про фірми, що надається спеціалізованими інформаційними агентствами і кредитно-довідковими бюро. Дані, якими розпоряджається кредит-бюро, не підлягають публікації і є, як правило, найбільш повними і достовірними. Завдяки сучасній техніці великі кредит-бюро через широку мережу своїх філій і дочірніх компаній здійснюють збір і обробку інформації і надають багато різних інформаційних послуг. Так, значним попитом у споживачів цих послуг користуються аналітичні інформаційні огляди щодо окремих товарних ринків, які включають дані про компанії товаровиробників, експортерів і імпортерів даного товару. Багато із зарубіжних інформаційно-консультаційних фірм обслуговують споживачів послуг не тільки своєї країни, а й інших.

Прикладом успішної діяльності на міжнародному ринку у сфері інформаційних і фінансово-консультаційних послуг є діяльність корпорації «Dun and Bradstreet». Вона функціонує на світовому ринку з 1841 року і має понад 300 представництв у 72 країнах. В Україні її уповноваженим представником є фірма «Авеста-Україна».

Послугами корпорації «Dun and Bradstreet» користується понад 2 млн. фірм. Комп'ютерна база даних корпорації складається з інформації про 40 млн. фірм зі всього світу, при цьому вона постійно поновлюється і доповнюється. При відсутності даних про фірму, якою цікавляться, проводиться її пошук і одержується про неї вся необхідна інформація, причому за будь-який період.

Різноманітна інформація про потенційного партнера дає змогу вибрати з великої кількості найбільш оптимального. Крім назви, адреси, телефону, факсу і тому подібної інформації про партнера (чи конкурента), надається детальна інформація про фінансовий стан фірми, причому її фінансові показники зіставляються з галузевими. При необхідності контролювати поточний стан партнера (чи конкурента) упродовж тривалого періоду надається можливість скористатися моніторингом даної компанії [7, 113].

Корпорація «Dun and Bradstreet» складає інформаційні огляди по окремих країнах, організовує передплату на щомісячний бюлетень «Міжнародний огляд комерційних ризиків і платежів» (більш ніж по 100 країнах світу), щорічний довідник «Енциклопедія експортера» (дані з маркетингу і продажу товарів приблизно 220 країн світу). Для проведення самостійного пошуку партнера чи вивчення конкурентів корпорація видає і розповсюджує щорічний довідник «Dun and Bradstreet» по окремих країнах і регіонах. Але може провести цей пошук на базі своїх даних по конкретних країнах (або по всьому світу), за певним профілем діяльності, з урахуванням інших критеріїв, які вкаже замовник. Корпорації можна замовити маркетингові дослідження окремих ринків і продукції окремих товаровиробників у різних країнах. До складу корпорації входить п'ять відомих компаній, що спеціалізуються в цій сфері діяльності.

Слід відзначити і те, що корпорація «Dun and Bradstreet» разом з найбільшим австрійським кредитним бюро «Kreditschutzverband» охоплюють майже 85% світового ринку фірмової інформації, тобто створили світовий єдиний інформаційний простір.

Для успішного розвитку вітчизняного виробництва і збуту виготовленої продукції необхідно створити і в Україні ринок інформаційних послуг. Причому необхідно мати єдину інформаційну систему, яка б охоплювала товарні ринки усіх регіонів країни і була інтегрована з інформаційними мережами інших країн. Вона виступала б як первинний сигнал необхідності і доцільності виробництва, визначала б його масштаби, диктувала доцільність господарських зв'язків з тим чи іншим товаровиробником.

У сучасних умовах здійснити оцінку кон'юнктури товарного ринку, прогнозувати його розвиток, вивчати конкурентів та інше можливо лише при наявності широкого, насиченого і доступного інформаційного поля, яке включає дані як суто кон'юнктурного характеру (асортимент, обсяги, якість, умови поставок і перевезення, ціни і тарифи, умови оплати тощо), так і статистичні дані, що дають можливість більш узагальнено оцінювати господарську ситуацію і тенденції, що формуються в економіці різних регіонів своєї країни або іншої.

Оптовий продаж і закупівля товарів може здійснюватися в різних організаційних формах. їх можна умовно розподілити на три основні групи:

• 1) купівля-продаж з укладанням договорів поставки здійснюється під час індивідуальних зустрічей (письмового, електронного, по телефону обміну інформацією) представників постачальників (товаровиробника або оптового посередника) і оптових покупців, зокрема суб'єктів роздрібної торгівлі;
• 2) купівля-продаж здійснюється під час відвідування оптовим покупцем або його представником складу-магазину оптового посередника, що реалізує товари на принципах самообслуговування, за готівку, без їх доставки («самовивіз»), отже і без укладання договорів поставки;
• 3) купівля-продаж здійснюється на спеціально організованих комерційних ринкових заходах - на оптових ярмарках, торгово-промислових виставках, товарних біржах і аукціонах, де господарські зв'язки, що встановлюються між продавцями і покупцями, документально оформлюються.

Якщо перша організаційна форма здійснення оптової купівлі-продажу товарів давно відома та буде мати певне застосування і в перспективі, то друга є новою для практики України і буде поширюватись як одна з ефективних форм при обслуговуванні перш за все дрібнооптових покупців.

Початок розвитку таких цивілізованих типів оптових посередників і оптового продажу товарів в Україні було покладено німецьким транснаціональним концерном МЕТКО АС, що має свою мережу (на початок 2003 р. було 439 магазинів) у 24 країнах світу і входить у четвірку світових лідерів, які працюють у форматі складів-магазинів «Кеш енд Керрі».

Ефективною організаційною формою, де відбувається оптовий продаж і закупівля товарів великими партіями і формуються стабільні і тривалі господарські зв'язки, є оптові ярмарки.

Оптовий ярмарок - це ринковий захід, що періодично проводиться в установленому місці і на визначений строк з метою продажу / купівлі товарів за виставленими зразками, проведення ділових переговорів, обміну ринковою інформацією, формування господарських зв'язків та укладення договорів поставки (контрактів, угод).