Материал: Товаропостачання роздрібної торгової мережі

Суть та основні завдання товаропостачання роздрібної торговельної мережі

Товаропостачання роздрібної торгової мережі - це комплекс комерційних операцій по закупівлі товарів у різних товаровиробників, оптових посередників та технологічних операцій, пов'язаних із завезенням товарів до місць продажу кінцевим споживачам.

Для організації товаропостачання необхідно:

• - визначити на основі розробленої товарної політики потребу в товарах, а саме: розрахувати обсяг і асортиментну структуру закупівлі товарів;
• - знайти джерела закупівлі товарів та вибрати вигідних і надійних постачальників, які зможуть запропонувати більш конкурентоспроможний товар (за ціною, якістю та іншими параметрами), на вигідних умовах забезпечувати їх поставку і порядок розрахунків, надавати різні послуги, що збільшують цінність товару;
• - встановити господарські зв'язки з постачальниками товарів і документально їх оформити шляхом укладання договорів поставки;
• - визначити оптимальні розміри партій завезення товарів, частоту та способи їх доставки, вибрати найбільш ефективний вид (види) транспорту для перевезення товарів, розрахувати потребу в ньому, розробити маршрути доставки товарів тощо;
• - налагодити оперативний контроль за виконанням договорів поставки товарів, ходом реалізації, станом наявності товарних запасів та їх оборотністю, що дасть змогу своєчасно реагувати і вносити зміни в товаропостачання;
• - створити оптимальні умови для накопичення і зберігання необхідних для безперебійної торгівлі товарних запасів;
• - забезпечити належне приймання і підготовку товарів до продажу.

Одними з перших у роздрібній торгівлі України, хто почав впроваджувати логістику в організацію товаропостачання, були корпоративні торгові мережі, розглянемо на прикладі італійської транснаціональної виробничо-торгової компанії.

Плановість означає, що закупівля товарів і організація їх доставки повинні плануватись. Необхідно розробляти оперативні плани закупівлі товарів, складати графіки завезення товарів, що визначають частоту, періодичність доставки окремих товарів та оптимальні розміри партій, що підлягають завезенню.

Тільки на основі ґрунтовно розроблених планів можна створити умови для безперебійного, ритмічного завезення товарів.

Оперативність є важливою умовою раціональної організації товаропостачання. Постачальники повинні своєчасно враховувати і виконувати вимоги підприємств роздрібної торгівлі щодо зміни асортименту, кількості товарів, терміну їх завезення. Для цього необхідно мати сучасну інформаційну систему, яка б забезпечувала ефективне управління процесом товаропостачання [4, 87].

Технологічність виконання різних видів робіт та окремих операцій на всіх етапах товаропостачання.

У сучасній господарській практиці ділові комунікації між підприємствами-партнерами здійснюються шляхом електронного обміну інформацією, представленою у стандартизованому вигляді. Електронний обмін даними надає партнерам ефективний інструмент для передачі протягом хвилин комерційних даних безпосередньо із однієї комп'ютерної системи в іншу, виключає помилки, неминучі при опрацюванні документів вручну, дозволяє підприємствам поліпшити процеси управління і контролю у сферах виробництва, закупівель і доставки товарів. Електронний обмін даними є ключовим компонентом системи доставки «точно у термін», яка передбачає оперативне задоволення запитів замовника на ділянці «постачальник - клієнт» і дає змогу значно знизити витрати на складське зберігання і транспортування товарів.

Поряд з традиційними технологіями автоматичної ідентифікації, що базуються на штрихових кодах, у сфері торгівлі розвинутих країн, зокрема у товаропостачанні, все ширше використовуються технології радіочастотної ідентифікації. В її основу покладено радіозв'язок, який встановлюється між носієм інформації (радіочастотною міткою) та пристроєм для зчитування цієї інформації. Для подальшої обробки інформація передається до комп'ютера. Спектр використання радіочастотної ідентифікації надзвичайно широкий: контроль і відстежування стану надходження, реалізації та наявності запасів товару, руху вантажів та транспортних засобів, маркування товарів з метою захисту від крадіжок тощо.

Для удосконалення інформаційного забезпечення процесів постачання та торгівлі у багатьох країнах, в тому числі й в Україні, створено національні електронні каталоги ЕАN товарів і послуг. Їх призначення - підвищити ефективність товаропостачання через використання однакових упорядкованих даних партнерами. Наприкінці 1999 р. ЕАN International спільно з кількома національними організаціями ЕАN започаткували міжнародний електронний каталог учасників системи ЕАN UCC. Проект отримав назву GЕРІК. Асоціація «ЕАN Україна» приєдналась до міжнародного каталогу GЕРІК у 2001 р.

Слід використовувати прогресивні технологічні рішення і в процесі фізичного переміщення товарів. До їх числа належать: наскрізна технологія товароруху, що базується на використанні тари - обладнання, контейнерів, пакет-піддонів; обладнання вантажних автомобілів як міні-складів та оснащення їх міні-комп'ютерами, які дають можливість прискорювати і здешевлювати процес прийняття і виконання замовлення покупців; сучасна упаковка товарів, що сприяє більш ефективному доведенню товарів до споживачів.

Централізація передбачає централізоване виконання окремих видів робіт.

Так, для мережевих магазинів закупівлю товарів здійснює центральний офіс корпорації, де централізовано, найбільш кваліфікованим персоналом, розробляється стратегія діяльності, товарна політика та решта складових частин комплексу маркетингу. Закуплені товари в основному надходять на власний центральний розподільний склад, де вони проходять складську обробку, підсортування, а потім доставляються власним або найманим автотранспортом у підлеглі магазини. Централізація цих функцій забезпечує суттєве скорочення чисельності працівників, а отже й витрат на заробітну плату, сприяє економії транспортних витрат та затрат на складське зберігання, доробку, фасування і підготовку товарів до продажу. Крім того, збільшення обсягу закупівлі товарів дозволяє корпорації більш ефективно впливати на постачальників товарів, отримувати різні види знижок, премій, бонусів і в цілому купувати товари за більш низькими цінами. Усе це забезпечує їм конкурентні переваги і володіння значною часткою ринку. Позитивним прикладом централізованого виконання функцій є також створення роздрібними чи оптовими торговими підприємствами закупівельних центрів, які виступають як крупні оптові покупці і мають значні переваги порівняно з невеликими за обсягом закупівлі підприємствами [8, 112].

Значні переваги має і централізована доставка товарів, яка здійснюється постачальником товарів.

Економічність - це надзвичайно важливий узагальнюючий принцип. При організації товаропостачання необхідно намагатися досягти оптимального рівня витрат, пов'язаних як з виконанням комерційних операцій по закупівлі товарів, так і технологічних, що забезпечують доставку товарів. Досвід зарубіжних компаній свідчить, що вони прагнуть досягти компромісу між затратами на доведення товарів від виробника до споживачів та рівнем якості їх обслуговування. Виконання усіх цих вимог дає можливість раціонально організовувати процес товаропостачання роздрібної торгової мережі, а в результаті - повніше задовольняти попит споживачів і забезпечувати прибуткову роботу підприємств.

Основні вимоги до організації раціонального товаропостачання

Товаропостачання - це складний процес, який потребує сучасних методів управління ним та високої кваліфікації працівників комерційних служб і маркетологів, що розробляють стратегію діяльності підприємства, товарну політику, цінову, комунікаційну та політику продажів, які є підґрунтям зважених рішень щодо закупівлі товарів, вибору каналів розподілу тощо.

При організації товаропостачання підприємств роздрібної торгівлі необхідно враховувати такі вимоги:

• - джерела і форми товаропостачання потрібно визначати з урахуванням стану розвитку виробництва товарів (його обсягу, широти, глибини, конкурентоспроможності асортименту товарів, що випускаються) та територіальної віддаленості товаровиробників, а також стану розвитку інфраструктури оптового ринку й транспортних зв'язків;
• - обсяг і асортиментна структура закупівлі товарів, обсяг партії завезення і способи їх доставки повинні відповідати особливостям об'єкта роздрібної торгівлі, а саме: до якого виду він належить (магазин, кіоск, павільйон тощо); яка його спеціалізація; який обсяг товарообороту й розмір торгової площі; чи є складські приміщення, їх розміри і можливість накопичувати і зберігати в належних умовах товарні запаси; яка його організаційно-правова форма господарювання - це незалежний магазин (чи інший вид торгового об'єкта), який не входить до складу ніяких організаційних утворень, або це мережевий магазин, де товаропостачання централізовано; які його фінансові ресурси;
• - завезення товарів слід здійснювати з урахуванням попиту покупців і з встановленим для торгового об'єкта обов'язковим асортиментним переліком та станом його оснащеності торгово-технологічним обладнанням (зокрема, холодильним обладнанням для зберігання швидкопсувних товарів);
• - розмір партії доставки слід визначати з врахуванням наявності товарних запасів, обсягу середньомісячної реалізації та встановленої періодичності завезення;
• - чітко розроблена система товаропостачання повинна забезпечувати мінімальні затрати на завезення і зберігання товарів, належну якість обслуговування покупців і отримання бажаного прибутку [8, 75].

В умовах багатогалузевої економіки існує складна система господарських зв'язків, серед яких важливе місце посідають зв'язки суб'єктів роздрібної торгівлі з постачальниками товарів - товаровиробниками і різними оптовими посередниками.

Наявність різноманітних постачальників товарів (за видами діяльності, формами власності, організаційно-правовими формами господарювання, розмірами, спеціалізацією тощо) сприяє створенню конкурентного середовища на сучасному ринку.

Встановлення раціональних господарських зв'язків між суб'єктами господарювання є важливою умовою збалансованості попиту і пропозиції на ринку товарів і послуг та динамічного розвитку економіки країни.

Господарські зв'язки суб'єктів роздрібної торгівлі з постачальниками - це система економічних, фінансових, правових, організаційних і етичних відносин між незалежними та рівноправними суб'єктами господарювання, які виникають у процесі їх спільної діяльності при підготовці до виробництва товарів, у їх виробництві та доведенні до споживачів.

Суб'єктами господарювання можуть бути як фізичні, так і юридичні особи будь-яких форм власності та організаційно-правових форм. Залежно від їх ролі на споживчому ринку суб'єкти господарювання виступають як продавці, покупці чи посередники.

Все різноманіття господарських зв'язків можна розділити на декілька основних груп, залежно від:

1) Характеру і мети - господарські зв'язки можуть бути суто економічні і соціально спрямовані. Метою суто економічних зв'язків є забезпечення пріоритетності економічних інтересів суб'єктів господарювання, тобто отримання максимального прибутку. Метою соціально спрямованих зв'язків є забезпечення пріоритетності інтересів споживача, суспільства і лише відтак суб'єкта господарювання. Такі зв'язки орієнтовано на впровадження екологічно чистих виробництв, формування духовності членів суспільства, збереження його здоров'я, розвиток культури нації. Соціально спрямовані зв'язки набиратимуть свого розвитку в міру формування соціально орієнтованої ринкової економіки.

Для соціально орієнтованої ринкової економіки найбільш характерними є такі чинники:

• 1. Основна мета підприємства повинна полягати у задоволенні розумних, здорових потреб споживачів відповідно до гуманних інтересів суспільства.
• 2. Підприємство повинно бути постійно зайнято пошуком можливостей створення нових товарів, що повніше задовольняють потреби споживачів. Воно повинно бути готовим до систематичного удосконалення товарів відповідно до інтересів споживачів.
• 3. Підприємство повинно відмовлятися від виробництва і продажу товарів, що не відповідають інтересам споживачів взагалі, і особливо якщо вони можуть завдати шкоди споживачеві і суспільству в цілому.
• 4. Держава, споживачі повинні підтримувати тільки ті підприємства, які піклуються про задоволення нормальних, здорових потреб носіїв платоспроможного попиту.
• 5. Споживачі, піклуючись про збереження і підвищення якості життя, не купуватимуть товарів виробників, що використовують екологічно «нечисті» технології.
• 6. Підприємство повинно створювати і впроваджувати в практику такі програми соціально-економічного розвитку, які не тільки служать інтересам самого підприємства та його трудового колективу, а і є корисними і для соціального розвитку регіону, в якому це підприємство функціонує.
• 2) Структури та кількості учасників. Господарські зв'язки діляться на прямі (прості) та опосередковані (складні).