Материал: УЕР 3-й курс методичка_сортувальна станція

Таблиця 2.1

Транзитні поїздопотоки та поїздопотоки у розформування станції Н

Д

І

Є

Р

Разом

Визначення обсягів місцевих вагонопотоків здійснюється у табл. 2.2. При цьому, розміри навантаження по вантажним пунктам nмн,і вказані у завданні на курсовий проект (див. додаток 6 завдання). Розміри вивантаження nмв,і встановлюються за даними розкладів составів поїздів, що прибувають у розформування. По кожному вантажному пункту встановлюється баланс порожніх вагонів

nмп,i = nмв,i −nмн,i .

Призначення відправлення місцевих вагонів встановлюються згідно з додатком 6 до завдання. При цьому навантажені вагони та порожні записуються через дріб: навантажені у чисельнику, порожні – у знаменнику.

Визначення кількості поїздів свого формування здійснюється у табл. 2.3. При цьому, кількість транзитних вагонів з переробкою та залишки вагонів на коліях визначаються на підставі розкладів прибуття на станцію непарних та парних вантажних поїздів (див. додаток 1 та 2 до завдання). Кількість місцевих вагонів встановлюється згідно з табл. 2.2 (відправлення на напрямки А, В, С та О).

Кількість поїздів свого формування визначається за допомогою виразу

де nтрзп,i ,nм,i ,nз,i - відповідно, кількість транзитних вагонів з переробкою, кі-

лькість місцевих вагонів та залишок вагонів на i-й напрямок.

mф – середня кількість вагонів, які включаються до складу состава, який

формується, відповідно до встановленої маси чи довжини состава;- операція здобуття цілої частини числа.

На підставі табл. 2.3 встановлюється кількість поїздів свого формування Nсф, що виставляються у кожен з приймально-відправних парків.

За даними табл. 2.3 визначається також середня кількість вагонів у составах поїздів, що надходять у розформування.

де ∑nтрзп +∑nм - загальна кількість вагонів (транзитних з переробкою та міс-

цевих), що надходять у переробку на станції Н.

3 РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ СТАНЦІЇ

3.1 Нормування елементів гіркової технології

При послідовному розташуванні парків прийому і сортувального тривалість розформування состава визначається за формулою

де tз – тривалість заїзду; tн – тривалість насуву; tр – тривалість розпуску;

tос – тривалість осаджування.

Маневрові операції з заїзду гіркового локомотива в парк прибуття до составу включають два холостих піврейса – від вершини гірки за горловину парку прибуття (lз′) та назад до хвоста составу (lз′′):

довжини маневрових піврейсів lз′ та lз′′, див. табл. А.3.

Тривалість насуву составу з парку прибуття на гірку визначається в залежності від відстані від розділової стрілки гіркової витяжної колії до вершини гірки (lн) за табл. А.4.

Тривалість розпуску составу з гірки визначається за формулою

де lв – довжина вагона, в розрахунках прийняти 15 м; gр – число відчепів у составі, що розформовується;

vр – середня швидкість розпуску состава з гірки, яка залежить від техніч-

ного оснащення гірки (механізована чи немеханізована), середньої кількості вагонів у відчепі mс gр та визначається за табл. А.5.

Тривалість осаджування вагонів з боку гірки для ліквідації «вікон» на ко-

3.2 Побудова технологічних графіків роботи гірки

Технологічний графік роботи гірки являє собою графічне відбиття процесів розформування составів. На спеціальній сітці, де по вертикалі відкладається час, а по горизонталі елементи гіркової технології (заїзд, насув, розпуск, осаджування, а у необхідних випадках і витягування), послідовно відтворюється робота двох гіркової локомотивів по потоково-кільцевому способу. Осаджування виконується після трьох або чотирьох розпусків. Приклади технологічного графіка роботи гірки з однією колією розпуску та двома коліями насуву наведено на рис. 3.1 [2, 4].