КУРСОВА РОБОТА
на
тему «Управління продуктивністю та результативністю операційної діяльності»
Студента ІV курсу
спец. 6601/1, 1 групи
Антипенко Ганни Олександрівни
Гарбуз
Наталія Анатоліївна
Продуктивність та результативність операційної удільності завжди виступали ключовими показниками діяльності операційних систем, саме тому система їхнього управління є критично важливою для діяльності підприємства.
Актуальність обраної теми пов’язана з тим, що управління результативністю операційної діяльності багатозначна категорія, кожна сфера діяльності має свій підхід до вирішення цього завдання. Існує безліч методик виміру та аналізу продуктивності та результативності операційної діяльності, завдання постає в тому, щоб обрати ключові показники, котрі будуть характеризувати окрему операційну систему найповнішим чином.
Проблему управління продуктивністю та результативністю операційної діяльності досліджують як вітчизняні, так і зарубіжні автори: Олексюк, Янголь, Микитенко, Плоткін, Капінос, Гелловей, Чейз, Лі, Долан, Хан, Друкер та інші.
Метою курсової роботи є дослідження поняття ефективності та результативності в контексті операційної системи підприємства.
Завданнями курсової роботи є:
) Дослідження поняття продуктивності та результативності операційної діяльності
) Визначення характеристики системи управління операційною діяльністю підприємства
) Визначення схожих та відмінних рис організації операційною діяльності сфери послуг та виробництва
) Визначення методики аналізу операційної ефективності та результативності
) Дослідження концепції ощадливого виробництва як способу підвищення операційної ефективності на підприємстві
Об’єктом дослідження є операційна діяльність підприємства, предметом - управління ефективністю операційної діяльності на підприємстві.
У курсовій роботі використовується науковий метод, задіяні
емпіричні та теоретичні знання. Інформаційною базою дослідження виступають
праці класиків операційного менеджменту, наукова періодика та річні звіти
підприємств.
. Поняття продуктивності та результативності операційної
діяльності
Система функціонування підприємства має ряд підсистем, які забезпечують реалізацію завдань та досягнення основної мети його діяльності. Успішне функціонування сучасної організації можливе за умов спеціалізації управлінської діяльності за такими функціональними секторами: фінансовий, інвестиційний, маркетинговий, операційний та управлінський. [1]
На сьогодні серед окреслених секторів менеджменту одне з чільних місць займає операційний менеджмент, що пов’язаний з операційною діяльністю підприємства. Важливість цього напрямку менеджменту обумовлена його відповідальністю за результативність основної діяльності підприємства.
Операційна діяльність - це діяльність, яка здійснюється в рамках операційної системи з метою створення будь-якої корисності шляхом перетворення входів (ресурсів усіх видів) у виходи (готові продукти та послуги). Сутність операційної функції полягає в процесі конверсії (трансформації, перетворення), тобто в послідовній низці подій, у ході яких ресурси перетворюються на готову продукцію чи послуги. [2]
Для більш детального розгляду поняття операційної діяльності, роздивимось два аспекти операційної системи - виробництво та операції. Ці терміни мають багато спільного, але під виробництвом в основному розуміють випуск товарів та переробку сировини. Термін “операції” ширше, він включає в себе не лише виробництво товарів, але і надання послуг. [2]
Виробнича система - це система, що використовує операційні ресурси підприємства для перетворення вхідного фактора виробництва (“входу”) в вибрану нею продукцію чи послугу (“вихід”). [2]
Операційна система - поняття значно ширше, так як носить регулюючий характер з явно вираженими управлінськими функціями. Операційна система створюється та функціонує враховуючи стратегію операційної діяльності, яка в свою чергу, є однією з функціональних стратегій розвитку організації. [2]
Отже, система виробничої діяльності підприємства називається операційною і є центральною ланкою будь-якого підприємства по випуску продукції і наданню послуг. У цій системі, створеній на основі раціонального (вертикального і горизонтального) поділу праці і сполучення в часі і просторі предметів, засобів і самої праці, реалізується операційна функція, тобто сукупність дій по переробці (перетворенню) ресурсів, одержуваних із зовнішнього середовища, і видачі результатів діяльності в зовнішнє середовище.
Операційна система складається з таких підсистем [3, pp. 296-297].
· управління або планування і контролю (одержує інформацію із зовнішнього і внутрішнього середовище про стан переробної підсистеми і підсистеми забезпечення, обробляє цю інформацію і видає рішення про те. як повинна працювати переробна підсистема):
· переробної (виконує продуктивну роботу, безпосередньо зв'язану з перетворенням вхідних величин у вихідні результати):
· забезпечення (не зв'язана безпосередньо з виробництвом виходу, але виконує необхідні функції забезпечення переробної підсистеми).
Переробна підсистема підприємства виконує виробничу роботу, безпосередньо пов'язану із перетворенням вхідних ресурсів у вихідні результати. У процесі функціонування підприємства частина матеріальних і енергетичних ресурсів піддається перетворенню. а частина споживається під час виробничого процесу. Функціонування переробної підсистеми вимагає певних капіталовкладень, регулярного надходження інформації від підсистеми управління про зміни технологій аналогічних виробництв на інших підприємствах, про стан ринку сировини, матеріалів, енергії та кінцевих продуктів, створених переробною підсистемою.
Забезпечувальна підсистема не пов'язана з виробництвом товарів чи послуг, однак забезпечує діяльність переробної. До забезпечувальної підсистеми належать обчислювальний центр, ремонтно-експлуатаційні, транспортні служби, охорона, експедиція, будівельні підрозділи, підрозділи соціально-побутового характеру тощо: її структура залежить від потреб і особливостей операційного процесу, який відбувається у переробній підсистемі. Залежно від специфіки виробництва, певні підрозділи забезпечувальної підсистеми можуть бути елементами переробної.
Підсистема управління (планування і контролю) призначена для забезпечення функціонування переробної та забезпечувальної підсистем. У ній визначають цілі, політику. основні напрямки розвитку операційної системи, планують випуск продукції та необхідні для цього ресурси. Підсистема управління коригує діяльність інших підсистем операційної системи, забезпечує їхнє взаємоузгоджене і ритмічне функціонування. Для цього вона постійно отримує необхідну внутрішню інформацію про стан переробної та забезпечувальної підсистем, наявність сировини, ресурсів тощо. Із зовнішнього середовища в цю підсистему надходить інформація про попит на продукцію, вартість ресурсів, тенденції розвитку-технології, законодавчі та нормативні акти тощо.
Підприємства розрізняються за видами дальності, що входять до операційної функції. Одні виробляють товари і зазвичай є матеріало- і енергоємними, тобто споживають значні обсяги сировини, напівфабрикатів і паливно-енергетичних ресурсів. До таких організацій належать об'єкти будівництва, машинобудівні підприємства, хлібзаводи тощо. Продукція цих підприємств розрахована на масового споживача, як приклад - хлібобулочні вироби.
У той же час, підприємства сфери послуг (консалтингові фірми, перукарні) витрачають незначну кількість вихідних матеріалів та енергії, однак їхні послуги зазвичай є індивідуальними і визначаються вимогами клієнтів.
У сучасній економічній літературі можна зустріти різні
погляди щодо ідентифікації операційного менеджменту, кожен з яких певною мірою
розкриває зміст цього поняття та відображений у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 Поняття операційного менеджменту
|
Автори |
Визначення |
|
1 |
2 |
|
Підходи авторів, орієнтованих на операційний процес |
|
|
Й. Завадський |
... менеджмент виробничих процесів, які перетворюють сировину на послуги |
|
М. Ханна |
... управління процесами трансформації «входів», представлених працею, капіталом і матеріалами, у сукупність продуктів і послуг, які являють цінність для споживачів |
|
В. Стівенсон |
... є менеджментом систем або процесів щодо створення товарів і (або) надання послуг |
|
О. Декалюк |
... це менеджмент у процесі створення товарів і надання послуг, який здійснюється на рівні операцій, починаючи із забезпечення, організації невиробничої сфери, входами та в процесі їх трансформації у виходи |
|
Чейз Р. |
… це діяльність, пов'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги компанії. |
|
Федулова |
… це система реалізації управлінських рішень щодо розробки, проектування, планування, контролю, забезпечення та організації функціонування виробничих систем підприємства |
|
Пивоваров |
… це діяльність з розробки , використання та вдосконалення бізнес-процесів, спрямованих на виробництво основних видів продукції та послуг. |
|
Підходи авторів, орієнтованих на результат операційної діяльності |
|
|
В. Козловський, Т. Маркіна, В. Макаров |
... є діяльністю, яка відноситься до створення товарів і послуг шляхом перетворення входів (необхідних ресурсів усіх видів) у виходи (готові товари, послуги) |
|
Л. Гелловей |
... це діяльність, що пов’язана з розробкою, використанням і удосконаленням систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги підприємства |
|
С. Лі |
... вивчення концепцій, процедур і технологій, що використовуються менеджерами й адміністраторами, які задіяні в операціях усіх підприємств |
|
Лопатенко |
… наука про концепції, методи, процедури, технологію створення та функціонування операційної системи, необхідної для реалізації операційної функції, а також цілеспрямована діяльність з управління операціям придбання необхідних ресурсів, їх трансформації готовий продукт (товар, послугу) з подальшою поставкою його споживачу. |
Діяльність операційного менеджменту характеризується поняттями продуктивності, результативності та ефективності. Ці поняття з однієї сторони, схожі за своїм змістом, з іншої, є взаємопов’язаними термінами, котрі в своїй сукупності відображають результати діяльності підприємства та вплив його діяльності на зовнішнє середовище.
У перекладі з латинської поняття «ефект» означає «результат». Термін «ефект» має значення результату, тобто наслідку зміни стану конкретного об’єкта, зумовленої дією різних факторів. Таким чином, виходячи з цього можна виявити часткову взаємозамінність понять «ефект» та «результат». Крім того дефініція «ефект» позначає абсолютну величину вартісних, натуральних чи умовних оцінюваних параметрів дії (процесу, розвитку). Концептуальною відмінністю між поняттями «результат» та «ефект» є його здатність ураховувати за модулем цільову корисність позитивних і негативних ефектів протягом часу. [14]
В свою чергу поняття продуктивності та результативності є майже тотожними, проте визначення продуктивності має більш кількісних характер оцінки діяльності, ніж результативність. А результативність, в свою чергу, стосується загальних показників діяльності.
За причиною схожості даних понять, доцільно буде навести різні підходи
до їх визначення, котрі наведені у Таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 Підходи до визначення понять ефективності та результативності
|
Автор |
Визначення поняття |
|
|
|
Ефективність |
Результативність |
|
Е. Дж. Долан [15]Відбір правильних цілей, на котрих фокусується уся енергія підприємстваДосягнення поставлених цілей з найменшими витратами та помилками |
|
|
|
П. Друкер [16]Результат того, що речі створюються правильноРезультат того, що створюються правильні речі |
|
|
|
Д. Хан [17]Вміння правильно втілювати запланованеВміння правильно планувати |
|
|
|
М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури [18]Внутрішня ефективність, економічність, котра вимірює найкраще використання ресурсівЗовнішня ефективність, котра вимірює досягнення цілей підприємства, яка характеризує не тільки економічність, а й взаємозв’язок з зовнішнім середовищем |
|
|
|
А. Д. Шеремет Р. С. Cайфулин [19]Складна категорія, котра характеризується результативністю діяльності підприємства та рентабельністю його капіталу, ресурсів та продукціїВеличина, котра характеризує рівень ділової активності підприємства |
|
|
|
Ю. В Перевало, И. Э. Гімаді, В. В. Добродій |
Неоднорідне поняття, котре слід розглядати у двох аспектах: результативність та економічність |
Міра досягнення основних поставлених цілей, котра характеризується кількісними показниками, які, в свою чергу віддзеркалюють ціль без врахування економічності її втілення |
|
В. В. Ковальов |
Відносний показник, який вимірює отриманий ефект з затратами або ресурсами, котрі використовувалися для досягнення цього ефекту |
Величина, котра відображає прибутковість, динамічність виконання цілей, ефективність використання економічного потенціалу, стан підприємства на ринку цінних паперів |
Більшість досліджених авторів визначають поняття продуктивності як відношення результатів до затрачених зусиль, тобто відношення результатів до витрат. Адаптуючи це поняття до операційної діяльності, можна стверджувати, що продуктивність - це відношення виробленої продукції до витрат на сировину, технологію, енергію, капітал, оплату праці або відношення виробленої продукції до затрат часу та інше.
В організаціях в управлінському процесі використовуються інші специфічні залежності, що показують відношення продуктивності до входів і результатів. Наприклад: прибуток на вкладену гривню; кількість рекламацій на 100 одиниць товару; об'єми продажу на квадратний метр торгової площі.
Підвищення продуктивності відбувається, якщо дотримується будь-яка з наведених нижче умов [22, p. 305]:
· обсяг продукції зростає, витрати зменшуються
· обсяг продукції зростає, витрати залишаються незмінними
· обсяг продукції зростає, витрати теж зростають, але повільнішими темпами
· обсяг продукції лишається незмінним, витрати скорочуються
· обсяг продукції скорочується, витрати також скорочуються, але швидшими темпами
Варто зазначити, що сам по собі показник продуктивності не в змозі охарактеризувати діяльність підприємства, цей показник обов’язково повинен мати базу порівняння. Це може буди як і провідне підприємство у обраній галузі, так і показник підприємства, але в динаміці.
У загальному вигляді вимірювання продуктивності зводиться лише до виявлення відношення між обсягом продукції і ресурсними витратами в системі. Є дві основні групи вимірювачів продуктивності. До першої входять статичні коефіцієнти продуктивності. Це вимірювач обсягу продукції, поділений на вимірювач витрат за певний період часу. Другу групу становлять динамічні індекси продуктивності. У своїй суті це даний статичний коефіцієнт продуктивності за певний період, поділений на аналогічний коефіцієнт за якийсь попередній період. У наслідку отримуємо безрозмірний показник, який характеризує зміну продуктивності в часі. [23]
Усередині кожної групи виділяють ще по три типи вимірювачів продуктивності: частковофакторний, багатофакторний і сукупнофакторний. Кожен із цих вимірювачів характеризує відношення обсягу виробленої продукції до витрат, але вони відрізняються тим, скільки елементів витрат враховано у знаменнику. Якщо мова йде лише про один елемент (праця, капітал, енергія, інформація, матеріали), то такий вимірювач називають частковофакторним. Якщо у знаменнику враховують декілька елементів витрат, то такий вимірювач називають багатофакторним. А коли йдеться про всі елементи витрат, то маємо вимірювач сукупнофакторний [23].
На практиці дуже часто зустрічаються хибні погляди щодо розуміння продуктивності, серед цих поглядів можна виокремити дві помилки, про котрі піде мова далі. [24, p. 15]
По-перше, не можна судити про продуктивність тільки на основі збільшення випуску продукції. Цей показник можна збільшити і без зростання продуктивності, якщо, наприклад, непропорційно збільшити витрати виробництва. Крім того, показники зростання виходу продукції, які порівнюються з аналогічними показниками попередніх років, можуть бути вищими внаслідок зростання цін.