Гідравлічний спосіб розробки застосовується тільки в сприятливих гірничо-геологічних та кліматичних умовах (в основному при розробці мало-міцних порід та наявності достатньої кількості води і площ для розміщення порід у гідровідвалах).
Родовище або його частина, що намічена для розробки одним кар'єром, називається кар'єрним полем. Зверху кар'єр обмежений земною поверх-нею. Східчаста поверхня, що обмежує кар'єр з боків, називається бортом, а поверхня, що обмежує кар'єр знизу, - підошвою. Лінії перетину борта кар'єру з денною поверхнею і підошвою утворюють відповідно верхній і нижній контури кар'єру. Умовна поверхня, що проходить через верхній і нижній контури кар'єру, називається відкосом борта кар'єру. Кут, утворений відкосом борта кар'єру й горизонтальною площиною, що проходить через його підошву, називається кутом відкосу борта кар'єру. Борт кар'єру, на якому виконуються гірничі роботи, називається робочим. Відповідно до цього розрізняють кут відкосу робочого і
неробочого борта кар'єру. Вертикальна відстань між підошвою і поверхнею земної поверхні називається глибиною кар'єру. Положення верхнього і нижнього контурів, а також глибина кар'єру при розробці похилих і крутих покладів у процесі ведення гірничих робіт постійно змінюються. Контури кар'єру, що відповідають моменту закінчення відкритих гірничих робіт, називаються кінцевими. Їм відповідає кінцева глибина та кінцеві розміри кар'єру в плані. Кінцевий контур кар'єру на денній поверхні називається також технічною границею кар'єру. Ділянка земної поверхні, яка зайнята кар'єром, його службами і цехами, називається земельним відводом. Площа земельного відводу у 5...10 разів перевищує площу кар'єру і може досягати 10...15 тис. га чи навіть більше.
Головними параметрами кар'єру є об'єм гірської маси, кінцева глибина, розміри по підошві, кути відкосів бортів, запаси корисної копалини, об'єм розкриву і розміри на рівні денної поверхні.
1. Об'єм гірської маси в контурах кар'єру, що характеризує масштаб гірничих порід визначається за формулою:
(2.1)
= 239 354 572,30(м3)
де S - площа підошви кар'єру (S = Lд• Bд ), м2; Hк - глибина кар'єру, м; в - кут відкосу борта; Р - периметр кар'єру (P = 2• (Lд + Bд)), м.
2. При розробці пологих і горизонтальних родовищ кінцева глибина кар'єру визначається оцінкою ґрунту шару корисної копалини або сумою потужностей розкриву і корисної копалини :
(2.2)
Балансовими називаються запаси, розробка яких в даний час економічно доцільна. За балансованими називаються запаси, розробка яких в даний час економічно недоцільна внаслідок малої кількості, малої потужності покладу, складних умов експлуатації.
Об'єм запасів розкривних порід у контурах кар'єру розраховується за формулою:
(2.3)

Об'єм запасів корисної копалини в контурах кар'єру розраховується за
формулою:
(2.4)
5. Промислові запаси - це частина балансових запасів, що підлягає ви- добутку з надр за час існування кар'єру. Промислові запаси кар'єру визначають шляхом виключення втрат із балансових запасів. На кар'єрах втрати становлять 3…10%.
Промислові запаси (експлуатаційні втрати становлять 5%) розраховуються за формулою:
(2.5)
(2.6)
62,8 * (роки)
де - річна продуктивність, млн./рік.
7. Річна продуктивність кар'єру визначається за формулою:
(2.7)
8. Добова продуктивність кар'єру розраховується за формулами:
(2.8)
де - кількість днів роботи кар'єру (300).
(2.9)
9. Зміна продуктивності кар'єру розраховується за формулами:
(2.10)
(2.11)
де - кількість робочих змін (2).
У даному курсовому проекті для буріння свердловин з метою їх висадження приймаємо буровий верстат СБШ-250, номінальний діаметр якого =0,243 м [3]. Опір по підошві для всіх варіантів .
Величина перебуру розраховується за формулою:
(3.1)
Довжина набивки розраховується за формулою:
(3.2)
де µ - коефіцієнт забойки (0,4...0,7).
Довжина свердловини розраховується за формулою:
(3.3)
де - висота уступу, (14 м).
Відстань між свердловинами у ряді розраховується за формулою:
(3.4)
де m - коефіцієнт зближення заряду (m =0,75..1).
Відстань між рядами свердловин приймається довільно:
а = b = 6,2 м - при квадратному розташуванні;
b=0,9a - при шаховому розташуванні.
Маса заряду в одній свердловині визначається за формулою:
(3.5)
де - кількість вибухової речовини, яка заряджається на свердловини (0,7875). Використовуємо грамоніт.
Вміст В.Р (вибухової речовини) у 1м свердловини визначається за формулою:
(3.6)
де - густина заряджання ( кг/).
Довжина заряду свердловини визначається за формулою: