Проаналізувавши дану таблицю, можна зробити такі висновки: коефіцієнт маневреності власного капіталу коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталу (коефіцієнт фінансової стійкості) відповідають нормативним показникам.
Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними коштами неухильно зменшується від нормативного значення.
Тож керівництву підприємства необхідно поліпшити якість управління оборотними активами підприємства.
Таке управління здійснюється з метою досягнення певної системи, яка відображає процес оптимізації розміру оборотних активів, що обслуговують господарські потреби підприємства.
Оскільки економічні ресурси надаються підприємству на платній основі,
кожне підприємство зацікавлене в скорочені своїх фінансових потреб з метою
мінімізації витрат на їх обслуговування. Це може бути досягнуто шляхом
планування потреби підприємства в формування оборотних активів, нормування
обсягів окремих груп оборотних активів, контролю за ступенем виконання
розроблених планів і нормативів та організації роботи з виявлення можливостей
скорочення потреби в оборотних активах. Стратегічні цілі управління оборотними
активами підприємства представлені на рис. 3.1.
Рис. 3.4 Стратегічні цілі управління оборотними активами
Сутність кожної задачі управління полягає у наступному:
прискорення швидкості кругообороту (або скорочення тривалості обороту) оборотних активів. Потреба підприємства в формування оборотних активів залежить від обсягів товарообороту, тривалості кругообороту та тривалості періоду;
зростання обсягів діяльності потребує адекватного зростання потреби в оборотних активах, і відповідно - витрат на їх формування. Протидією цьому є підвищення швидкості кругообороту, яке дозволяє скоротити потребу в оборотних активах;
забезпечення поточної платоспроможності та ліквідності активів підприємства. Одним із вагомих завдань управління оборотними активами є забезпечення умов для стабільної платоспроможності підприємства протягом усього періоду його життєдіяльності. Під платоспроможністю розуміється можливість підприємства забезпечувати виконання всіх своїх платіжних зобов’язань для безперервного фінансування господарської діяльності підприємства. Стан поточної платоспроможності визначається обсягом грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства на будь-яку дату порівняно з розміром платіжних зобов’язань та платежів, які на цю дату необхідно здійснити;
управління ліквідністю та платоспроможністю відбувається шляхом дотримання певних пропорцій між обсягом формування матеріальних оборотних активів, дебіторською заборгованістю та грошовими коштами підприємства;
підвищення прибутковості використання оборотних активів. Будь-яке підприємство зацікавлене в зростанні доходу (прибутку), який отримується, зокрема за рахунок ефективного використання оборотного капіталу. Досягнення цього завдання потребує: дослідження кожного етапу кругообороту активів для визначення понаднормативних активів, активів, що не використовуються в господарському обороті та приносять збитки; розробку та реалізацію програми ліквідації виявлених активів та вивільнення грошових коштів, що в них вкладенні;
забезпечення інфляційної захищеності оборотних активів. Вагомим недоліком оборотних активів є їх інфляційна незахищеність, перш за все, монетарних активів (грошових коштів, дебіторської заборгованості покупців). Гроші, авансовані в формування немонетарних оборотних активів (товарних та інших матеріальних запасів, дебіторської заборгованості постачальників) також певною мірою страждають від інфляції, але рівень інфляційних витрат порівняно менший. Забезпечення інфляційної захищеності оборотних активів потребує, з одного боку, підтримання певних пропорцій між обсягом монетарних та немонетарних активів, з другого - розробки та впровадження спеціальних інструментів захисту оборотних активів від інфляції;
зниження вартості формування оборотних активів. Формування оборотних активів проводиться за рахунок різних джерел фінансування, що є в розпорядженні підприємства. Оскільки кожне з них має свою вартість залучення, підприємство становить за мету мінімізацію витрат за рахунок управління структурою фінансування оборотних активів. Це досягається за рахунок визначення джерел фінансування та підтримання певних пропозицій їх використання. Особливе значення для фінансової стійкості та платоспроможності торговельного підприємства має наявність власних оборотних активів, тобто оборотних активів, що формуються за рахунок власних джерел фінансування.
Тактичні рішення управління оборотними активами пов’язані з оптимізацією величини оборотних активів і полягають у виборі відповідної політики управління запасами, грошовими коштами та дебіторською заборгованістю. Залежно від співвідношення оборотних активів і обсягів реалізації виділяють гнучку й обмежуючу тактики їх формування. Обмежуюча тактика зменшує витрати на обслуговування оборотних активів та мінімізує витрати та втрати, але при цьому обмежуються можливості швидкого реагування на зміни ринкової кон’юнктури. Гнучка тактика, навпаки, підвищує ліквідність, створює можливості для розширення обсягів виробництва, але є затратною.
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ
Одним з найважливіших завдань на кожному підприємстві є правильне в рішення питань, які стосуються організації охорони праці. Для вирішення цих питань Верховною Радою України 21 листопада 2002 р. був прийнятий Закон України «Про охорону праці». Він регулює відносини між власником підприємства, установи або уповноваженим органом і працівником з питань техніки безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Слід зазначити, що дія цього закону поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності та на усіх громадян, які працюють.
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи і пожежну безпеку.
При цьому соціально - економічне значення охорони праці полягає у захисті життя і здоров’я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, забезпеченні повної відповідальності власника за створення безпечних умов праці та повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, здійснення навчання, професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
Згідно вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці» керівник ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ювілейне» забезпечує функціонування системи управління охороною праці. На підприємстві створені робочі місця в кожному структурному підрозділі, де умови праці відповідають нормативно-правовим актам, а також додержуються виконання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Система управління охороною праці (СУОП) - складна, штучна, відкрита, недетермінована комплексна система, яка представляє собою регламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційно-розпорядчими документами сукупність взаємопов’язаних соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, методів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності у всіх ланках виробничого процесу .
До завдань СУОП належать: навчання працівників безпечним методам праці й пропаганда питань охорони праці; забезпечення безпеки устаткування, що застосовується; забезпечення безпеки виробничих процесів; забезпечення безпеки будівель і споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці; забезпечення працівників ЗІЗ і ЗКЗ; забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку; організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників; забезпечення санітарно-побутового обслуговування працівників; забезпечення професійного добору працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров’я та психофізіологічних показників.
Метою системи управління охороною праці є забезпечення процесів формування здорових і безпечних умов праці.
На підприємстві ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ювілейне» створено СУОП.
Функціями СУОП є: організація та координація робіт; облік, аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці; контроль за функціонуванням системи управління охороною праці; контроль за станом охорони праці; стимулювання охорони праці [48].
Функціонування СУОП реалізується через комплекс організаційних заходів, що передбачають:
створення служби охорони праці і призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних завдань з охорони праці і здійснюють організаційне, технічне оперативне і методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів у рамках СУОП;
встановлення функціональних зв’язків між структурними підрозділами і порядку їх взаємодії, розподіл обов’язків, прав і відповідальності роботодавця, керівників і спеціалістів структурних підрозділів. Відображення обов’язків, прав і відповідальності роботодавця, керівників і спеціалістів структурних підрозділів у відповідних положеннях про структурні підрозділи, в посадових положеннях, у посадових інструкціях та в інструкціях за видами робіт;
підготовку відповідних наказів, розпоряджень, вжиття оперативних заходів для забезпечення функціонування СУОП;
визначення переліку державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, що поширюють свою чинність на господарську діяльність підприємства;
організацію розробки і затвердження стандартів, положень, інструкцій та інших нормативних актів про охорону праці, що чинні у межах підприємства і встановлюють правила безпечного виконання робіт і поведінки працівників в підприємстві, а також формування в цілому правової та нормативно-методичної бази з охорони праці, що відповідає специфіці та умовам роботи підприємства;
здійснення зв’язків з медичними закладами для проведення медичних і наркологічних оглядів та лікувально-профілактичного обслуговування працівників.
До функцій служби охорони праці належать:
розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів;
підготовка проектів наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю;
складання звітності з охорони праці за встановленими формами;
проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці;
ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди;
забезпечення належного оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасної передачі їх до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком;
складання за участю керівників підрозділів підприємства перелік професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час її розроблення.
Інженер по охороні праці проводить роботу по планах, затверджених керівником підприємства. Він займається організацією праці по створенню здорових і безпечних умов праці розробляє комплексний план покращення умов охорони праці, приймає участь у складані комплексних договорів, також проводить навчання по охороні праці.
На засадах загальних обов’язків з охорони праці чинно визначені обов’язки всіх головних спеціалістів залежно від їх фаху і посади.
Головний лікар ветеринарної медицини забезпечує здорові і безпечні умови праці в галузі ветеринарної медицини.
До проведення ветеринарної обробки тварин допускає лише спеціалістів ветеринарної медицини, несе відповідальність за проведення ветеринарно-санітарних заходів в господарстві.
В господарстві, роботи пов’язані з отрутохімікатами механізовані. За нормативом тривалість робочого дня при протруюванні повинна бути не більше 4 годин. Протруювання проводиться на відкритому повітрі, тому особа, яка проводить протруювання, працює в респіраторі і в спецодязі із міцної тканини.
В зерносховищах передбачені засоби пожежогасіння. Щорічно до початку робіт по збиранню врожаю з комбайнерами, трактористами, механіками, бригадирами та їх помічниками проводять навчання по вивченню правил пожежної безпеки при збиранні врожаю.
Навчання, інструктажі і перевірка знань працівників з питань охорони праці здійснюється відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці від 26.01.2005 р. № 15.
Однією з головних причин, що призводить до травматизму, є недостатній рівень знань робітниками безпечних методів та прийомів роботи і тому для всіх працівників проводиться навчання з питань охорони праці. Відповідальність за організацію і здійснення навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці покладається на керівника, в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів, а контроль - на службу охорони праці. Проходження працівниками навчання при прийнятті на роботу реєструється у контрольних листках працівників.
Дуже важливим для попередження травматизму є проведення інструктажів. За характером і часом проведення вони поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.
Вступний iнструктаж проводиться з метою ознайомлення нових працiвникiв з вимогами охорони праці, промсанiтарii, протипожежної безпеки, правилами внутрiшнього трудового розпорядку, надання першоi медичноi допомоги при настаннi нещасного випадку.
Кожен працівник підприємства пiсля проходження вступного iнструктажу, в обов’язковому порядку повинен пройти первинний iнструктаж на робочому мiсцi.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах із підвищеною небезпекою - один раз на квартал; на інших роботах - один раз у півріччя. Мета інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно і безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально або для групи працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці при введенні в дію нових нормативних актів або внесків змін до діючих, при зміні або модернізації обладнання при порушенні працівником нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести до травм, на вимогу працівників органу державного нагляду за охороною праці, якщо виявлено незнання працівником безпечних прийомів праці чи нормативних актів про охорону праці, при перевірці в роботі актів про охорону праці, при перерві в роботі виконавця більше ніж 30 календарних днів для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт більше 60 днів.
Цільовий інструктаж проводиться у таких випадках:
при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника;
при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;
в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).