На підприємстві цей інструктаж проводять не завжди.
Первинний інструктаж повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт. Про проведення інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.
Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загально галузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці, запобігання нещасних випадкам, передбачають здійснювати відповідно ст. 19 Закону України «Про охорону праці» від 21.11.2002 р.
Витрати на охорону праці становлять 0,5% від суми реалізованої продукції.
Витрати на охорону праці в ДП «Сільськогосподарське підприємство представлено в
табл.4.1.
Таблиця 4.1 Витрати на охорону праці в ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ювілейне» за 2011 -2013 рр.
|
Види витрат |
2011 р. |
2012 р. |
2013 р. |
|
Всього затрат, грн. (Зоп) в тому числі: |
10,6 |
9,3 |
8,7 |
|
на номенклатурні (капітальні) заходи, передбачені колективним договором, грн, (Знв) |
7 |
5,3 |
5,8 |
|
на засоби індивідуального захисту, грн. (Зе) |
0,4 |
1,1 |
0.8 |
|
на лікувально-профілактичні заходи, грн. (Зе) |
3,2 |
2,9 |
2,1 |
|
Показник розподілу матеріальних затрат, (Крв) |
0,77 |
0,88 |
0,65 |
З даної таблиці видно, що загальні витрати в 2013 р. порівняно з 2011 р. зменшилися на 0,7 тис. грн, також зменшилися витрати на номенклатурні заходи, на засоби індивідуального захисту та лікувально-профілактичні заходи.
Показник розподілу матеріальних витрат - співвідношення номенклатурних витрат до загальних витрат на охорону праці. Даний показник знизився, так у 2011 р. він становив 0,77, а у 2013 р. - 0,65, тобто зменшився на 0,12.
Аналіз причин нещасних випадків, захворювань, стану виробничого травматизму проводиться на основі змісту актів по формі Н-1, звітної форми 7-ТНВ, лікарняних листів за останні три роки.
Вихідні дані та розрахунок наведено в табл. 4.2.
Таблиця 4.2 Показники травматизму та захворювань в ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ювілейне» за 2011 - 2013 рр.
|
Показники |
2011 р. |
2012 р. |
2013 р. |
|
А |
1 |
2 |
3 |
|
Середньорічне число працюючих (Р), чол. |
99 |
45 |
33 |
|
Число нещасних випадків (Nн/в) |
- |
- |
- |
|
в тому числі: |
- |
- |
- |
|
а) з тимчасовою втратою непрацездатності |
- |
- |
- |
|
б) зі стійкою втратою працездатності |
- |
- |
- |
|
в) з смертельним наслідком |
- |
- |
- |
|
Втрати працездатності по травматизму, дні (Ттр) |
- |
- |
- |
|
Кількість захворювань (Nз) |
35 |
6 |
4 |
|
Втрати працездатності по захворюваннях, дні (Тзах) |
160 |
43 |
14 |
|
Коефіцієнт частоти: |
|
|
|
|
нещасних випадків (Кчн=N*100/Р) |
- |
- |
- |
|
захворювань (Кчз=Тзах/Nз) |
6,32 |
5,77 |
3,5 |
|
Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків (Кт=Ттр/Nн/в) |
- |
- |
- |
|
Коефіцієнт втрати робочого часу: |
|
|
|
|
по нещасних випадках (Кв=Кч*Кт) |
- |
- |
- |
|
по захворюваннях (Кв=Кч*Кт) |
63,2 |
54,9 |
49,8 |
Аналізуючи таблицю можна сказати, що на даному підприємстві у 2013 році порівняно з 2011 р. число захворювань не зросло, але це пов’язано із зменшенням кількості працюючих. Коефіцієнт втрати робочого часу по нещасних випадках нульовий, по захворюваннях зменшилася з 63,2 в 2011 році до 49,8 у 2013 р. , в зв’язку з тим, що працівники в ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ювілейне» не завжди дотримуються правил техніки безпеки при роботах на підприємстві.
Таким чином, на ефективність профілактики травматизму й професійних захворювань суттєво впливає характер розроблених організаційних та технічних рішень, адже охорону праці неможливо розглядати у відриві від конкретного виробництва. Вона тісно пов’язана з науковою організацією виробництва, економікою, фізіологією людини, психологією, технічною естетикою і багатьма іншими науками. Поліпшення умов праці є одним з резервів росту продуктивності і економічної ефективності виробництва
При розрахунку табл. 4.2. можна провести аналіз втрат від виробничого травматизму та захворювання на даному підприємстві (табл. 4.3).
Аналізуючи табл. 4.3 можна зробити висновок про неефективне впровадження
заходів з хорони праці,що призвело до значної втрати працездатності, як по
захворюваності, так і по виробничому травматизму
Таблиця 4.3 Втрати від виробничого травматизму та захворювань в ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ювілейне» за 2011 - 2013 рр.
|
Види втрат |
2011 р. |
2012 р. |
2013 р. |
|
1. Виплачено по лікарняних листах, всього грн, з них по виробничому травматизму |
1548 |
1016 |
766 |
|
2. Виплати по інвалідності, грн. |
- |
- |
- |
|
3. Виплати по смерті потерпілого, грн. |
- |
- |
- |
|
4. Втрати ФСС з тимчасової втрати працездатності |
- |
- |
- |
|
5. Виплачено по лікарняних листах, грн. - по загальним захворюванням |
1548 |
1016 |
766 |
|
6. Втрати підприємства (Впід) |
- |
- |
- |
|
7. Середньоденна заробітна плата, грн. |
36 |
42 |
28 |
|
8. Виплачено по лікарняних листах (5 днів), всього грн з них: |
1548 |
1016 |
878 |
|
- по виробничому травматизму: |
- |
- |
- |
|
- по загальним захворюванням; |
1548 |
1016 |
|
|
9. Виплати по штрафах, грн. |
- |
- |
- |
|
10. Вартість зіпсованого обладнання та матеріалів,грн. |
- |
- |
- |
|
11. Загальна вартість продукції, виробленої підприємством за рік, тис. грн. |
22745,7 |
36845,6 |
15273,7 |
|
12. Втрати із-за недотриманої продукції, тис. грн. |
75,99 |
115,44 |
66,5 |
|
13. Витрати на розслідування н/в, грн. |
- |
- |
- |
|
14.Страхові тарифи в ФСС від н/в (0,2 ФВЗП для с/г) |
4809 |
5765,8 |
3203 |
|
7.Страховий тариф в ФСС з тимчасовою втратою працездатності |
36067,7 |
40360,3 |
18086,1 |
|
8. Сумарні економічні врати, грн |
120106,7 |
16555,1 |
93343,1 |
|
9. Річний економічний ефект |
783,5 |
88,8 |
56.,8 |
Для покращення стану охороні праці на ДП «Сільськогосподарське підприємство потрібно проводити обов'язково попередні, періодичні і позапланові медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах, роботах, з небезпечними чи шкідливими умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, так як є тенденція зростання захворювань, а це призводить до втрати працівником працездатності. Потрібно встановити системи вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил, і установок для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях.
Впровадження ринкових відносин в економіку України та комерціалізацію всіх сторін життя суспільства не сприяють підвищенню рівня небезпеки виробництва, проте відомо, що покращення умов праці, підтримання на належному рівні шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, зниження показників виробничого травматизму та професійної захворюваності супроводжується не лише соціальним, але й економічним ефектом. Зростає період професійної активності працюючих, зростає продуктивність праці, скорочуються видатки на пільги та компенсації.
Покращення умов праці, впровадження заходів щодо забезпечення безпеки
праці, супроводжується зниженням показників виробничого травматизму та
професійної захворюваності: зростає ефективний фонд робочого часу, що зумовлює
економічний ефект. Для кращого сприйняття працівниками вимог до охорони праці
потрібно поводити атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим
актам з охорони праці та аудиту з охорони праці, оформлення стендів, оснащення
кабінетів, виставок, придбання необхідних нормативно-правових актів, наочних
посібників, літератури, плакатів, відеофільмів, макетів, програмних продуктів
тощо з питань охорони праці.
РОЗДІЛ 5. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА
Екологічна експертиза - вид науково практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів та об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього середовища та здоров’я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідальність запланованої чи здійснюваної діяльності вимогам і нормам законодавства про охорону навколишнього природного середовища , раціональне використання і відтворення природних ресурсів , забезпечення екологічної безпеки .
Проведення екологічної експертизи передбачено Законами України «Про охорону навколишнього середовища» (від 25.06.1991р.) та «Про екологічну експертизу» (від 09.02.1995р.), а також є обов’язковою умовою законодавчої, управлінської, інвестиційної, господарської та інших видів діяльності, що впливають на стан довкілля.
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.
Об’єктами екологічної експертизи є:
всі види перед планової та перед проектної документації по розвитку і розміщенню виробничих сил країни і підрозділів господарства всіх суб’єктів федерації;
техніко-економічні розрахунки, проекти будування, реконструкції, розширення, ліквідації господарських об’єктів і комплексів;
документація по створенню нової техніки, технології, матеріалів;
проекти нормативно-правової, інструктивно-методологічної і нормативно-технічної документації, що регламентує природо використання при веденні господарської діяльності;
матеріали, що характеризують ситуацію в регіоні, що формуються під дією різних видів господарської діяльності;
Незалежно від об’єкта екологічної експертизи, вона повинна давати вичерпні дані (відповіді) відповідно до впливу об’єкта на:
режими екологічних факторів в аспекті закону толерантності по відношенню до людини та іншим організмам;
склад і структуру популяції організмів, цінних в господарському, науковому, історичному, естетичному відношенні;
стан ландшафтів і природних комплексів;
структуру і продукцію екологічних систем.
Виконання вищевказаного виповняється в разі вирішення наступних завдань:
здійснення експертизи з позицій державної екологічної політики з тим, щоб до реалізації проектів народногосподарські об’єкти були не тільки технічно, але й екологічно передовими і виключали будь-яку можливість порушення екологічної рівноваги;
встановлення об’єктивних даних про можливість реалізації експертизних об’єктів в конкретних природних умовах;
підготовка заключення, що містить висновки про ступінь екологічності матеріалів і рекомендації оптимальних варіантів природоохоронних рішень з обліком особливостей конкретної експертизи.
До документації на об’єкти екологічної експертизи додаються обґрунтування щодо забезпечення екологічної безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності з комплексною еколого-економічною оцінкою існуючого чи передбачуваного впливу на стан навколишнього природного середовища, оцінкою екологічного ризику і небезпеки для здоров’я людей та з альтернативними прогнозними варіантами зменшення цих впливів .
Особи, які передають документацію на об’єкти екологічної експертизи, в разі необхідності організовують і фінансують проведення додаткових досліджень, пошукових та експертних робіт, забезпечують гласність і враховують громадську думку щодо запланованої чи здійснюваної діяльності, гарантують достовірність попередньої оцінки впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей, що відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності .
До основних цілей екологічної експертизи слід віднести:
забезпечення науково-основаної задачі відповідності проектних рішень теперішнім екологічним потребам перед їх підтвердженням в компетентних відповідних органах;
попередження можливих негативних дій на екосистему, планових, проектних і функціональних об’єктів в процесі їх реалізації;
підтримка динамічної природної рівноваги і сприятливого стану навколишнього середовища при реалізації народногосподарських планів.
До основних принципів слід віднести:
гарантування безпечного для життя та здоров’я людей навколишнього природного середовища;
збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;
наукова обгрунтованість, незалежність, об’єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;
екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об’єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;
державне регулювання;
В ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ювілейне» для покращення природоохоронного стану господарства проводяться такі заходи:
спеціалісти досліджуваного товариства ведуть суворий облік наявних земельних ресурсів; контролюють та вдосконалюють переробні цехи підприємства;
спеціалісти технологи і лаборанти намагаються не допускати забруднення ґрунту відходами сировини; слідкують за дотриманнями всіх вимог з охорони навколишнього середовища.
У ДП «Сільськогосподарське підприємство «Ювілейне», як і в більшості підприємств, є відповідальний за природоохоронну роботу в господарстві. В його обов’язки входить організація і керівництво роботою по охороні природи, а також організація виконання цих планів; контроль дотримання вимог земельного, водного, лісового та інших природоохоронних законодавств; вносити пропозиції щодо покращення оцінки діяльності підрозділів і окремих робітників з питань охорони природи. До всіх цих міроприємств я пропоную додати створення кімнати або кутків охорони природи.
З метою покращення умов праці та поліпшення охорони навколишнього середовища необхідно:
обладнати кабінети по охороні навколишнього середовища (відповідальність покласти на відповідального за природоохоронну систему в установі);
щокварталу і щороку підводити підсумки роботи з охорони природного навколишнього середовища на підприємстві;
контролювати виконання функціональних обов’язків осіб, які відповідають за охорону навколишнього середовища;
забезпечити підприємство літературою, правилами, навчально-науковими посібниками з охорони природного навколишнього середовища;
організувати підвищення кваліфікації та перевірки знань посадових осіб з
питань охорони навколишнього середовища.
ВИСНОВКИ
В процесі написання роботи була зроблена спроба проаналізувати цілі, що стоять перед організацією обліку поточних біологічних активів рослинництва і задачі, які повинен виконувати бухгалтер.
Головною метою діяльності підприємства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробка, реалізація та здійснення інших видів діяльності.