Отчет по практике: Вивчення структури кадрової служби на підприємстві

Вивчення структури кадрової служби на підприємстві

Зміст

Вступ

Розділ 1. Виробничо-господарська характеристика підприємства

1.1 Загальна характеристика підприємства ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»

1.2 Історія Миронівської ТЕС

.3 Організаційна структура підприємства

Розділ 2. Структура і функції служби по роботі з персоналом

2.1 Структура та склад кадрової служби на підприємстві

2.2 Положення про кадрову службу

.3 Колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку, штатний розпис

.4 Посадова інструкція відділу кадрів

.5 Оснащення відділу кадрів комп’ютерною технікою та спеціалізованим програмним забезпеченням

Розділ 3. Кадрове діловодство

3.1 Номенклатура справ кадрової служби

.2 Порядок складання заяв про прийняття на роботу, переведення та звільнення

.3 Порядок ведення, оформлення і зберігання особових справ, заповнення особової картки П-2, алфавітної та посадової карток

.4 Порядок ведення та оформлення трудових книжок

.5 Статистична звітність за формами 1-ПВ, 3-ПВ, 6-ПВ

Висновки та рекомендації

Перелік посилань

Вступ

Дана виробнича практика проводилася з метою закріплення отриманих теоретичних і практичних знань, одержання необхідних матеріалів для поглибленого вивчення дисципліни кадрового діловодства, а також забезпечення соціальної, психологічної і професійної адаптації в трудовому колективі.

Головним завданням практики було вивчення структури кадрової служби на ВП «Миронівській ТЕС» ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та організації діловодства в ній.

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» - сучасна збутова компанія зі своїми електромережних потужностями, високим рівнем технічного і технологічного оснащення, що забезпечує якісне і надійне електропостачання найбільшого індустріального регіону України.

Основою успішного та сталого розвитку товариства є висококваліфікований персонал. Ефективне управління людськими ресурсами, постійне підвищення професійного рівня співробітників, мотивація та безпеку праці - пріоритетні питання діяльності компанії.

Основні цілі політики управління персоналом:

–       залучення, мотивація й утримання талановитих та ініціативних фахівців;

–       постійне оновлення знань і розвиток навичок для виконання поточних і майбутніх бізнес-завдань компанії;

–       розвиток управлінського потенціалу та забезпечення високопрофесійного та стабільного управління;

–       створення сприятливих умов праці, що забезпечують охорону здоров'я всіх співробітників.

Основні принципи управління персоналом:

–       дотримання чинного трудового законодавства та прав людини;

–       забезпечення конкурентоспроможного винагороди співробітників з урахуванням їх професіоналізму, складності виконання робіт і ступеня відповідальності;

–       інвестиції в освіту і навчання співробітників для того, щоб допомогти їм реалізувати свій потенціал і внести гідний внесок у бізнес-успіх компанії;

–       надання соціальної підтримки співробітникам.

ДТЕК надає великого значення матеріальному і нематеріальному стимулюванню персоналу як фактору посилення внутрішньої мотивації і зацікавленості в підвищенні ефективності праці. Ключовими принципи - справедливість, мотивація, конкурентоспроможність, прозорість і гнучкість.

Для реалізації цілей у сфері управління персоналом, важливу роль відіграє соціальний захист співробітників. Так як діяльність компанії пов'язана з важкими умовами роботи, ДТЕК надає своїм співробітникам можливість відпочивати і відновлювати своє здоров'я в спеціалізованих закладах, що належать компанії.

кадровий робота управління персонал

Розділ 1. Виробничо-господарська характеристика підприємства

.1 Загальна характеристика підприємства ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» - одна з найбільших енергопостачальних компаній України з обсягом постачання електроенергії понад 9 млрд. кВтг на рік. Споживачами електроенергії є понад 30 тис. юридичних осіб та понад 1,7 млн. побутових абонентів. ДТЕК є найбільшим акціонером ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що володіє 71,34% акцій.

До складу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» входять 12 структурних одиниць: 8 електричних мереж, одна з яких Миронівська ТЕС (1953 р.), а також Центральні, Донецькі, Кіровські, Краматорські, Приазовські, Харцизькі, Донецькі Західні, Макіївські мережі; цех з ремонту та налагодження засобів вимірювальної техніки; 201 загін воєнізованої охорони; санаторій-профілакторій «Імпульс». Чисельність персоналу складає 10 806 осіб.

Експлуатацію і ремонтне обслуговування електричних мереж і підстанцій здійснюють 42 райони електричних мереж (РЕМ), 162 ділянки електричних мереж (ділянок РЕЗ, лінійно-монтерських пунктів, груп підстанцій).

Постановою Ради праці і оборони СРСР від 05.01.1930 р. організований державний промисловий трест загальносоюзного значення для виробництва, розподілу та збуту електричної енергії - «Об'єднання державних електричних станцій Донецького кам'яно-вугільного басейну «Донбассток».

У 1931 р. трест перейменовано у районне управління «Доненерго», 1943 р. - в районне енергетичне управління «Донбасенерго», 1976 р. - у виробниче енергетичне об'єднання «Донбасенерго».

У 1995 р. відповідно до Указу Президента України від 04.04.95 № 282/95 створена державна акціонерна енергопостачальна компанія «Донецькобленерго», з 1998 р. - ВАТ «Донецькобленерго».

Сферою діяльності «Донецькобленерго» є передача електроенергії місцевими (локальними) електричними мережами, постачання електричної енергії за регульованим тарифом, виробництво електричної та теплової енергії. «Донецькобленерго» має самі протяжні електричні мережі в Україні: понад 70 тис. км повітряних і кабельних ліній електропередачі напругою 110, 35, 10 (6), 0,4 кВ. Експлуатуються 368 підстанцій напругою 35-110 кВ і понад 13 тис. трансформаторних підстанцій 10 (6) / 0,4 кВ. В електричних мережах встановлено 15686 трансформаторів сумарною потужністю 12 тис. Мгвт.

Сьогодні компанія реалізує для забезпечення зростаючих потреб в електричній енергії проекти будівництва підстанцій у містах Донецьк, Макіївка, Маріуполь, Святогорськ, реконструкцію мереж 0,4-110 кВ, широке застосування самоутримних ізольованих проводів, нових технологій і електроустаткування при ремонтах і реконструкції електричних мереж.

.2 Історія Миронівської ТЕС

Миронівська ТЕС - перша теплова електростанція в «Донбасенерго», побудована в післявоєнний період по вітчизняному типовому проекту з використанням сучасного для того часу енергообладнання на високі параметри пари.

жовтня 1953 дав промисловий струм перший турбоагрегат Миронівської ТЕС потужністю 100 МВт.

Темпи спорудження нової електростанції були досить високі, і вже через два місяці був введений в експлуатацію другої турбоагрегат потужністю 100 МВт і котел № 3, а в 1957 році був введений п'ятий останній агрегат потужністю 100 МВт. Миронівська ТЕС стала найпотужнішою електростанцією енергосистеми "Донбасенерго".

Миронівська ТЕС працювала в режимі покриття теплових навантажень підприємств та організацій місцевого району та теплопостачання селища.

У 1995р., в порядку подальшого оновлення обладнання Миронівської ТЕС, було прийнято рішення щодо будівництва блоку № 1потужністю 120 МВт з двома сучасними котлоагрегатами типу ОFz - 260 фірми «Рафако» Польща з циркулюючим киплячим шаром для спалювання низькосортних вугіль Донецького басейну. Такого типу котли працюють в країнах Європи. У СНД це перша установка. Використання котлів з циркулюючим киплячим шаром дозволить домогтися зниження викидів оксидів сірки та азоту до жорстких європейських стандартів.

Одночасно на станції ведеться будівництво блоку № 5 з монтажем нової турбіни КТ-115-8, 8 виробництва ЛМЗ м.Санкт-Петербург потужністю 115 МВт (перша електрична потужність введена в Україні за роки її незалежності), нового генератора ТА-120-2-МУЗ Харківського заводу "Електроважмаш" і встановленням двох котлоагрегатів № 9 і № 10 типу ТП-230 виробництва Таганрозького котельного заводу.

У грудні 2000 року роботи зі спорудження котла № 9 продуктивністю 230 т/год завершені. У 2003 році був закінчений монтаж і проведені пуско-налагоджувальні роботи на турбогенераторі № 5.

У 2012 році «ДТЕК Донецькобленерго» у добудову і завершення монтажу котлоагрегату № 10 п'ятого енергоблоку Миронівської ТЕС інвестовано 30 млн. грн. (без ПДВ).

На сьогоднішній день на підприємстві працює 850 осіб.

.3 Організаційна структура підприємства

Оптимальна організаційна структура підприємства представляє собою основу ефективного функціонування підприємства. Оптимізація організаційної структури підприємства націлена на створення такої моделі, що є адекватною умовам внутрішнім та зовнішнім умовам функціонування підприємства, що постійно змінюються. Вдосконалення організаційної структури як напрям управління організаційним розвитком підприємства направлено на рішення організаційних проблем шляхом формування нової організаційної структури, розподіл та перерозподіл функцій та відповідальності. При цьому результати розробок в управлінні організаційним розвитком відображаються у внутрішніх документах підприємства, а саме проектах організаційної структури, положеннях про організаційну структуру, підрозділи і служби, штатних розкладах, які в цілому відображають організаційну модель підприємства.

Розділ 2. Структура і функції служби по роботі з персоналом

.1 Структура та склад кадрової служби на підприємстві

Питаннями кадрового діловодства на пiдприємствi може займатися самостійний структурний пiдроздiл підприємства - вiддiл кадрів - або окрема особа, призначена наказом керівника. Основним завданням кадрової служби є задоволення попиту підприємства на працівників в якісному і в кількісному відношенні, а також оформлення документації щодо особового складу: накази про приймання, переведення, звільнення працiвникiв, надання відпусток.

На Миронівській ТЕС відділ кадрів є самостійним структурним підрозділом, яке знаходиться під керівництвом директора підприємства.

Згідно штатного розкладу у відділі кадрів значиться 3 працівника:

1.   Начальник відділу кадрів

2.      Інженер

.        Спеціаліст

Робоче місце кожного працівника кадрової служби організоване так, що його розумові та фізичні зусилля повною мірою спрямовані на виконання безпосередніх функціональних обов'язків. Відділ кадрів на підприємстві поділяється на такі зони:

-       управління (робоче приміщення начальника відділу кадрів, окремий кабінет);

-       роботи з документами;

-       приймальня (відвідувачі чекають прийому і одночасно можуть отримати первинну інформацію про підприємство і, в разі потреби, заповнити формуляри кадрових документів);

-       кодування і зберігання документів (зберігаються картотеки, особові справи, звіти, а трудові книжки працівників зберігаються в окремому сейфі).

2.2 Положення про кадрову службу

За своїм статусом положення про структурний підрозділ є внутрішнім нормативним документом, на підставі якого організовують повсякденну діяльність структурного підрозділу, оцінюють результати роботи, складають посадові інструкції, визначають завдання, функції, права та обов’язки, а головне - відповідальність працівників.

Положення про відділ кадрів підприємства розроблено керівником відділу кадрів та затверджено директором підприємства.

Після затвердження один примірник положення зберігається в керівника відділу, другий - у кадровій службі.

Положення про відділ кадрів складається з наступних пунктів:

1.      Загальні положення

2.    Основні завдання

3.      Функції

.        Права

.        Організація управління

.        Взаємовідношення іншими підрозділами та організаціями

.        Відповідальність

До основних напрямків діяльності кадрової служби на підприємстві належать:

. Організація ведення кадрового діловодства;

. Виконання вимог законодавства про працю з питань найму, переведення та звільнення працівників, забезпечення умов їх праці та соціального захисту;

. Підвищення кваліфікації кадрів, їх перепідготовка;

. Формування кадрового резерву та робота з ним;

. Підготовка документів для призначення працівникам усіх видів пенсій, нагородження їх нагородами, присвоєння почесних звань, проведення атестації, надання відпусток.

.3 Колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку, штатний розпис

Згідно з Конвенцією МОП № 98 колективний договір - це будь-яка письмова угода про умови праці та найму, яка укладається, з одного боку, підприємцем, групою підприємців або однією чи декількома організаціями підприємців і, з іншого боку, однією або декількома представницькими організаціями трудящих або, при відсутності таких організацій, представниками самих трудящих, які належним чином обрані й уповноважені відповідно до законодавства України.

В Україні правове регулювання колективних договорів і угод здійснюється Законом України "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 р., главою II "Колективиий договір" КЗпП. Закон визначає правові основи розробки, укладення і виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин і соціально-економічних інтересів працівників і власників.

Метою колективного договору є поліпшення господарської діяльності підприємства, підвищення його рентабельності і якості продукції, що випускається, забезпечення трудящим можливості брати участь в управління виробництвом, удосконалення винагороди за працю, підняття рівня охорони праці, матеріально-побутового та культурного обслуговування працюючих.

Згідно із Законом № 3356, перед укладенням колективного договору проводяться колективні переговори. Для ведення переговорів і підготовки проектів колективного договору на підприємстві мусить бути створена робоча комісія з представників сторін, наділених відповідними повноваженнями. Якщо колективні переговори закінчилися успішно і робоча комісія сформувала проект колективного договору, то він передається на обговорення трудового колективу. Доопрацьований проект колективного договору виноситься на загальні збори чи конференцію трудового колективу для його обговорення і прийняття. Загальні збори трудового колективу вважаються правомочними, якщо в них бере участь не менше половини працюючих на даному підприємстві. Конференція представників трудового колективу правомочна при участі в ній не менше 2/3 представників трудового колективу, обраних делегатами на конференцію. Якщо загальні збори чи конференція трудового колективу схвалює проект колективного договору, його підписують уповноважені представники сторін не пізніше як через п'ять днів з моменту його схвалення, якщо інше не встановлено зборами чи конференцією трудового колективу. Колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з моменту, що встановлений в самому договорі, незалежно від терміну його реєстрації.

Приклад колективного договору Миронівської ТЕС (зміст та загальні положення) наведено в додатку Б.

Нормативне регулювання трудових відносин на підприємстві доповнюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Правила внутрішнього трудового розпорядку - це розроблений роботодавцем у встановленому порядку документ, який регламентує організацію праці і за допомогою якого підприємство забезпечує дотримання трудової дисципліни та нормативну поведінку працівників. Правила внутрішнього трудового розпорядку складаються на основі «Типовых правил внутреннего трудового распорядка для рабочих и служащих предприятий, учреждений, организаций, утвержденных постановлением Государственного комитета СССР по труду и социальным вопросам по согласованию с ВЦСПС от 20 июля 1984 года № 213». Правила внутрішнього трудового розпорядку згідно зі статтею 142 КЗпП мусять бути затверджені трудовим колективом за поданням власника чи уповноваженого ним органу або виборного органу первинної профспілкової організації.