Курсовая работа (т): Вплив засобів масової інформації на соціальне виховання особистості

Вплив засобів масової інформації на соціальне виховання особистості

Вступ

На сьогодні вивчення проблем впливу телебачення на психічну сферу дитини має надзвичайно важливе значення. Педагоги, психологи, вчителі, батьки, учні, дорослі та самі діти повинні знати про особливі психологічні "стосунки", які встановлюються між глядачем і телевізором, який у наш час став не просто джерелом різноманітної інформації, а часто править за співрозмовника, є сурогатом живого спілкування, технічним засобом, який претендує на роль головного вихователя людини. Пам’ять, увага, мислення, фантазія дітей перебувають під впливом цього засобу масової інформації. Тому, здавалось би, така невинна для дітей розвага в школі, як перегляд мультфільмів або телефільмів під час перерви або після уроків у очікуванні батьків, яким учнів нібито винагороджують за гарну поведінку і який переходить у звичку, може мати, хоча й латентні на перших порах, але досить вагомі, не завжди однозначні наслідки.

Сучасне телебачення є найбільш розповсюдженим і популярним засобом масової інформації. Експерти питань з теорії засобів масової інформації (далі - ЗМІ), осмислюючи величезний їхній вплив на суспільне життя взагалі та на життя окремої людини, виокремлюють значущість і силу впливу електронних засобів комунікації, блискавичний порівняно з видавничою справою та пресою розвиток.

Телебачення є найлегшим у сприйманні людиною інформації засобом масової комунікації, воно найшвидше та найоперативніше інформує про події у світі, легко та комфортно може перенести людину у будь-який куточок світу.Телебачення імітує трьохвимірний простір на екрані, одночасно використовує зорові і слухові образи, створює справжнє видовище, яке приносить відчутну насолоду людині.Нерідко стає чи не єдиним співрозмовником для самотніх, спустошеними соціальними проблемами школярів.

Великий вплив має телевізійне насильство на поведінку дитини, якщо воно винагороджується, якщо агресивну поведінку демонструє в цілому позитивний герой або ж якщо естетика фільму та його прийоми були "на висоті".

Актуальність даної роботи полягає у обмеженому обсязі знань учнів щодо впливу засобів масової інформації на їхню психіку.

Вік комп’ютера, незважаючи на ряд переваг, що він надає, породжує негативний вплив на психологічний, емоційний та фізичний розвиток дітей. Проведення дітьми значної частини свого дозвілля вдома, біля телевізора веде за собою погіршення стану здоров’я, зниження інтересу до читання, спорту, до активних форм використання вільного часу, що призводить до формування пасивності, байдужості тощо.

Мета - вивчення впливу засобів масової інформації на соціальне виховання дитини, на її внутрішній світ та поведінку, розглянути явище та симптоми Інтернет-залежності у підлітків, проаналізувати її вплив на виховання молоді.

Об’єкт дослідження - специфіка впливу ЗМІ на формування особистості та її характеру, Інтернет-залежність та причини її виникнення.

Предметом дослідження є особливості системи соціально-педагогічних заходів спрямованих на становлення та реалізацію духовного потенціалу дитини під впливом ЗМІ, вплив Інтернету до свідомість молоді.

Методи дослідження: опрацювання наукових літературних джерел, бесіда, спостереження, анкетування, опитування.

Завдання:

·  ознайомитися з процесом розвитку системи масової комунікації та суть функції ЗМІ у суспільстві;

·        вивчення впливу ЗМІ на формування агресивності та насильства;

·        проаналізувати психологічні причини виникнення Інтернет-залежності;

·        шляхи вирішення проблеми вільного доступу підлітків до мережі та обмеження дитини в користування Інтернетом.

Експериментальною базою дослідження була Плотицька ЗОШ І-ІІ ступенів Тернопільського району. У ході експерименту, який проходив у березні-квітні 2015 року, були задіяні учні 8-9 класів, батьківський та педагогічний колективи.

Розділ 1. Засоби масової інформації в системі соціального формування особистості

.1 Соціальне виховання як проблема людського існування

Виховання є головним методом соціального прогресу та соціальних реформ. Все соціальне оточення дитини впливає на неї, допомагає її вихованню або ускладнює його. (Дж. Дьюї)

Доведено, що особистість формується в процесі соціалізації, тобто в результаті засвоєння суспільного досвіду через включення її в широку систему оточуючого соціального середовища. Враховуючи, що сучасне покоління живе в епоху зростання ролі особи як творця соціального світу і творця самої себе, прагнення людини бути активно причетною до своєї історичної і особистісної долі, до самореалізації зумовлено не тільки ускладненням світу і значним підвищенням його динамізму, але й зростанням потреб сучасної людини, яка піднялася на якісно вищий ступінь свого соціокультурного розвитку, ніж попередні покоління. А це висуває проблему створення такої системи освіти та виховання, яка була б спроможною забезпечити формування у індивідів високих особистісних якостей, головні з яких - психологічна та організаційна готовність до орієнтації на власні сили у виконанні життєвих завдань, високий рівень мотивації до досягнення життєвого успіху, здатність до нагромадження, відновлення та раціонального використання життєвої енергії.

Однак система соціального становлення особистості - допомога дітям, підліткам, молоді, в умовах сьогодення ще недостатньо вивчена і розроблена. Розв’язання даної проблеми активізувало багатьох вчених і практиків до виявлення шляхів їх вирішення, які можуть допомогти особистості навчитися жити, розвиватися, утверджуватися серед людей. У зв'язку з цим формування громадянина як інтегрованої особистості, яка характеризує її взаємовідносини із суспільством, державою і яка спонукає по-новому подивитися на зміст структурно-функціональної моделі соціальної служби, змушує водночас проаналізувати можливість оптимізації соціально-педагогічного процесу.

Актуальністю нашого дослідження є те, що в педагогічній науці все більше і більше приділяють уваги саме вихованню соціально-активної людини, котра вміє застосовувати отримані нею знання в суспільному житті.

На даний момент соціальне виховання (поряд із соціальним навчанням) розглядається як метод соціальної роботи, націлений на зміну та формування особистості учня. Нині поняття "соціальне виховання" та "соціальне навчання" розмежовують, але зберігаються й такі позиції вчених, де ці поняття розглядають як ідентичні. У недалекому минулому у термін "соціальне виховання" вкладалося різне розуміння. Іноді воно ототожнювалося із соціальною педагогікою як соціальний аспект будь-якого виховання. Воно розумілося і в значенні соціальної етики як наслідок мети морального виховання і соціальної поведінки в дусі громадянської зрілості.

Відомий дослідник проблем соціальної педагогіки А.В.Мудрик вважає, що «... в найзагальнішому вигляді філософію виховання можна розглядати як галузь знання, що розробляється на стику філософії, соціології і педагогіки, в якій, спираючись на певне розуміння образу людини, дається трактовка сутності виховання, його завдань і цілей; розробляються загальні підходи до проблем співвідношення розвитку, соціалізації і виховання людини; визначаються цінності та принципи виховання і т.д.

.2 Розвиток системи масової інформації

В сучасному суспільстві людина з раннього дитинства опиняється в оточенні сфери технологій, вагомою частиною якої являються засоби масової інформації (далі - ЗМІ), що відіграють важливу роль в формуванні дитячої психіки. При чому, на перші місця вийшли так звані електронні засоби.

Сучасні ЗМІ, особливо телебачення набувають планетарного характеру, звертаються до багатомільйонної аудиторії, створюють новий тип культури - аудіовізуальний.

Особливу роль в активізації людини мають такі функції спілкування, як організація та удосконалення суспільного життя й діяльності, формування і розвиток міжособистісних відносин. Основна проблема в усвідомленні ролі і форми спілкування ЗМІ та дитини полягає в тому, щоб точно визначити специфічну властивість, котру мають підготувати його учасники, і ту роль та ролеві стосунки, котрі це спілкування установлює унаслідок своєї природи. Саме завдяки своїй природі спілкування завжди має конкретно-ситуаційний характер і відбувається відповідно до того, як складаються відносини між його учасниками. Типові відносини між людьми (суб'єкт - об'єктивні відносини) передбачають процеси комунікації як у формі живого індивідуального спілкування, так і смисловими інтерпретаціями текстів, що повідомляються ЗМІ.

Аналізуючи матеріали наукових статей дійшли висновку що, зміна людини в процесі соціалізації під впливом ЗМІ йде в різних аспектах і має як позитивний, так і негативний характер. Особливо слід зазначити в зв'язку з цим те, що останнім часом набирає силу тенденція перетворення ЗМІ у сферу самореалізації школяра. До давно існуючого переписування читачів з газетами і журналами додалися передачі радіо і телебачення з прямою участю слухачів і глядачів. Розвиток електронних систем породило зовсім новий вид комунікації і самореалізації -взаємодія людини з визначеними його по тим чи іншим причинам партнерами, що дозволяє йому знайти однодумців і виразити себе в спілкуванні з ними. Так, наприклад, уже сьогодні до мережі Інтернет через комп’ютер або мобільний телефон підключені мільйони абонентів - серед яких є і більшість учнів.

Крім того, у дитини, що знаходиться в комп'ютерній віртуальній реальності, створюється враження, що вона безпосередньо бере участь у створених нею подіях, в яких вона є головним учасником. Це створює зовсім нові можливості для самореалізації і самоствердження, може вести до тих чи інших самозмін у дітей, підлітків, юнаків.

психіка дитина інтернет залежність

1.2 Соціально-педагогічні проблеми впливу ЗМІ на дітей та молодь

Сучасне суспільство як ніколи насичене новітньою мікропроцесорною технікою. Радіо - і телеприймачами користуються у найвіддаленіших куточках нашої планети. Зараз навряд чи знайдеться сім’я, в якій не було б телевізора. Так, за даними опитування (Діаграма 1), яке проводилося в нашому селі, в кожній сім’ї є телевізор, у кожній четвертій по два телевізори, а у кожній шостій - вже по три телевізори.

Але що таке стаціонарний телевізор поряд із можливістю переглядати програми телепередач за допомогою сучасних мобільних телефонів та засобів GPSзв’язку, які дозволяють сеанси будь-де та будь-коли.

Проведенні нами дослідження, з метою вивчення ступеня “споживання” дітьми телепередач, показали, що перші контакти з телебаченням діти мають уже у віці двох років. У віковій групі трирічних вже 60 відсотків дивляться телепередачі більш або менш регулярно. Як свідчать вчені, занадто великою є участь у регулярному перегляді телепередач дітей у віці від трьох до шести років.

Нажаль сьогодення продовжує спрямовувати засоби масової інформації на формування у молоді соціальної, політичної і духовної адаптації, пасивності, примітивних смаків, інтересів і потреб, зневажливого ставлення до справжньої культури, до історії, сучасних досягнень людської цивілізації, що призводить до відчуження молоді від книги.

Так, в Україні, за даними соціологічних опитувань останніх років, у бюджеті вільного часу молоді книга займає лише п’яте місце, переважають сучасна музика, спілкування, телебачення, заняття за інтересами. У загальному обсязі читання старшокласників класична література займає лише 4,5 відсотка.

Відчуження молоді від книги - це тривожний симптом. За словами французького просвітителя Дені Дідро, “коли люди перестають читати, вони перестають міркувати”.

Дослідження даного питання у нашій школі показали, що читачами художньої літератури серед учасників опитування є учні початкових класів. Учні 5-9 класів читають «за потребою» навчальні підручники та літературу передбачену шкільними програмами. Головними джерелами інформації вбачають Internet, телебачення.

Звичайно, найбільше нарікань отримує школа за те, що вона погано вчить, не розвиває інтересу до книги, до серйозного читання. В цьому зв’язку не можна не пригадати слова видатного педагога В. О. Сухомлинського, який писав, що дитині необхідно прививати любов до книги з дитинства. Якщо читання не стає для неї духовною потребою, то у роки дозрівання душа підлітка буде порожньою і беззмістовною.

Проблема “дитина - телевізор” ще не вивчена достатньою мірою. У комплексі мір важливе значення має особистісний приклад батьків, їх ставлення до проблеми “споживання” телепередач, посилення виховного впливу сім’ї в цьому плані. Як зауважив керівник американського товариства “За телебачення для дітей” Пеггі Чарен, якщо у ваших дітей буде достатньо знань та інтересів, то вам не доведеться турбуватися про те, що вони дивляться по телевізору. Нажаль зайнятість батьків у зв’язку із забезпеченням дітей матеріальними цінностями домінує перед спілкуванням та навчанням своїх нащадків. Ці факти породжують велику проблему деградації молоді, до зміни в учасників соціуму життєвих цінностей, заради яких вони відмовляються від спілкування з друзями та родичами, від участі в суспільному житті, прогулянок, занять спортом.

.3 Вплив телебачення на формування особистості дитини

Життя сучасної людини не можна уявити без телебачення. Більшість дітей нині починають регулярно дивитися телевізор у віці до 3 років, а до 15 років просиджують за телеекраном більшу частину вільного часу.

Зацікавившись даним питанням я провела тест «Чи телеман я?» (додаток 1) з метою дослідження впливу переглянутого на свідомість і формування стереотипів.

Результати тестування показали (Діаграма 3), що діти не ставляться до телебачення настільки критично, як дорослі. І якщо доросла людина зазнає змін під впливом того, що вона переглядає, то яким чином дитина може уникнути таких впливів? Звісно, і дитяча особистість зазнає змін. От тільки постає питання: чи на краще вони? Тому, можна сказати, що поряд з впливом сім’ї, школи на свідомість дитини слід поставити вплив ЗМІ.

Уже в 3-5 років діти найбільше люблять «переглядати мультфільми» або «грати на комп’ютері». Для батьків добре: дитина зайнята «своєю» справою, а що відбувається з дитиною, коли вона годинами дивиться телевізор?

Дитина, сидячи перед екраном, не має змоги діяти активно-тому після такого сидіння відбувається агресивний та неупорядкований вибух накопиченої, невитраченої активності.

Надмірне захоплення телевізором породжує ряд проблем, серед яких: нерозвинута мова, не може читати, не може самостійно писати; не може сконцентрувати увагу - дитина пасивна, байдужа та бездіяльна.

Необхідно зауважити, що потік як зорової, так і звукової телевізійної інформації формує в дитини «базу даних», підсвідомі настановлення, які впливатимуть на все її подальше життя. Агресивність, негативне ставлення до оточуючого світу, розчарування в житті-безпосередні наслідки отриманих у дитинстві настановлень.

Широко розповсюджена телевізійна реклама алкогольних напоїв, впливає на формування моделі поведінки підлітків. З одного боку, широко розповсюдженими стають різноманітні залежності-від алкоголю, наркотиків, Інтернету, ігрових автоматів, а з іншого-моделі насильницької поведінки щодо своїх близьких. Як результат-підвищена агресивність підлітків, розповсюдженість вживання алкоголю, наркотиків, ризикованої сексуальної поведінки дітей та підлітків.