Визначення складу земельних правопорушень і порядок притягнення до адміністративної відповідальності за їх вчинення встановлює Кодекс України про адміністративні правопорушення (КпАП).
Найпоширенішим видом адміністративного стягнення за вчинені земельні правопорушення є штраф. Правовою підставою притягнення до адміністративної відповідальності є норми земельного та адміністративного законодавства.
Земельні правопорушення, за вчинення яких передбачено адміністративну відповідальність, з урахуванням суб’єктного складу поділяють на три групи: вчинені посадовими особами, посадовими особами і громадянами, лише громадянами. Так, відповідно до ст. 532 КпАП тільки посадові особи притягуються до адміністративної відповідальності за перекручування даних держаного земельного кадастру і приховування інформації про наявність земель запасу або резервного фонду.
Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52 КпАП), порушення правил використання земель (ст. 53 КпАП), самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 531 КпАП), несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або не приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст. 54 КпАП), самовільне відхилення від проектів внутрігосподарського землеустрою (ст. 55 КпАП) — це самостійні земельні правопорушення, при вчиненні яких до адміністративної відповідальності притягуються як громадяни, так і посадові особи, знищення громадянами межових знаків землекористуваиь (ст. 56 КпАП) тягне за собою накладення штрафу лише на громадян.
Функцiї, пов'язанi з виявленням та фiксуванням земельних правопорушень, покладенi на державнi контрольно-наглядовi органи, мiсцевi ради, державних iнспекторiв вiдповiдних державних iнспекцiй. Правовi санкції застосовуються судовими органами, aдмiнicтративними комiсiями виконкомiв сiльських, селищних, мicьких рад та iншими комгiетентними органами. Правопорушення вказує на момент виникнення юридичної вiдповiдальностi, породжує певнi правовiдносини i вiдповiдний обов'язок особи, яка його вчинила. Земельнi правопорушення можуть вчинятися державними органами, посадовими особами, пiдприємствами i громадянами. Каральнi санкції накладаються на них у певнiй процесуальнiй формi, яка може бути судовою або адмiнiстративною.
У Ст. 211 ЗК закрiплено перелiк видiв порушень земельного законодавства. До них вiднесено: укладення угод з порушенням земельного законодавства; самовiльне зайняття земельних дiлянок; псування сiльськогосподарських угiдь та iнших земель, їx забруднення хiмiчними та радiоактивними речовинами i стiчними водами, засмiчення промисловими, побутовими та iншими вiдходами; розмiщення, проектування, будiвництво, введення в дiю об'єктiв, що негативно впливають на стан земель; невиконання вимог щодо використання земель за їх цiльовим призначенням; порушення стpокiв повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язкiв щодо приведення їx у стан, придатний для використання за призначенням; знищення межових знакiв; приховування вiд облiку i реєстрацiї та перекручення даних про стан земель, розмiри
116
та кiлькiсть земельних дiлянок; непроведення рекультивації порушених земель; знищення або пошкодження протиерозiйних i гiдpoтехнiчних споруд, захисних насаджень; невиконання умов знiмання, збереження i нанесення родючого шару фунту; самовiльне вiдхилення вiд проектiв землеустрою; ухилення вiд державної peєcтрацiї земельних дiлянок та подання недостовiрної iнформацiї щодо них; порушення строків розгляду заяв щодо вiдведення земельних ділянок.
Наведений перелiк не є вичерпним. Тому законодавством України можуть бути встановленi й iншi види земельних право порушень. До них, зокрема, можна вiднести придбання земельних дiлянок за рахунок доходiв, отриманих вiд злочинної дiяльностi, та іншi види порушень земельного законодавства. Таким чином, земельне правопорушення являє собою винну, протиправну дiю чu бездiяльнicть, що суперечить пpaвoвим нормам рацiонального використання земельниx ресурсiв, перешкоджає здiйсненню прав i законних iнтересiв власникiв землi та землекористувачiв, порушує встановлений державою порядок управлiння земельним фондом як нацiональним багатством нашоi кpaїни.
Земельнi правопорушення залежно вiд ступеня їх суспiльної небезпечностi можна подiлити на злочини i проступки. Злочинами у галузi земельного правопорядку вважаються дiяння, закрiпленi як такi у КК України. Iншi неправомiрнi дiї, що порушують земельний правопорядок, визнаються проступками. У тeopiї права їx часто пiдроздiляють на цивiльно-правовi, дисциплiнарнi та адмiнiстративнi. Iнодi видiляють також процесуальнi правопорушення. Окремi автор и вважають, що yci проступки (правопорушення) можна розрiзняти за галузевою ознакою. Тому невиконання приписiв земельного законодавства є нiчим iншим, як земельним правопорушенням.
Найбiльш загальна класифiкацiя земельних правопорушень, за вчинення яких передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть, дозволяє видiлити тaкi групи неправомiрних дiй: порушення затвердженої мiстобудiвної документації при вiдведеннi земель i протиправнi дії посадових та юридичних осiб, що спричинили самовiльне зайняття земель; порушення встановленого режиму використання земель з особливими умовами їх використання; нерацiональне використання сiльськогосподарських земель, невиконання обов'язкових заходiв щодо полiпшення якостi земель та охорони грунтів відводної вітрової ерозiї та запобiгання iншим негативним процесам; використання земельних дiлянок не за їх цiльовим призначенням, а також способами, що приводять до псування земель; ухилення вiд виконання чи несвоєчасне виконання приписiв посадових осiб, якi здiйснюють державний контроль за використанням i охороною земель; порушення прав i закон них iнтepeciв власникiв земельних дiлянок та землекористувачiв.
Чинномузаконодавствувiдомiчотиривидиюридичноiвiдповiдальностi за вчинення тих або iнших правопорушень: кримiнальна, адмiнiстративна, дисциплiнарна, цивiльно-правова. Однак у Ст. 211 ЗК не мiститься вказiвки на можливiсть застосування за вчинення земельних правопорушень дисциплiнарної
117
вiдповiдальностi. Проте з цього аж нiяк не випливає, що до тaкoї вiдповiдалыюстi не можна притягати осiб, винних у порушеннi вимог земельного законодавства.
Вiдповiдно до концепцiї системи українського права нормами земельного права здiйснюється переважно позитивне регулювання певної групи правовiдносин. А в разi порушення земельного законодавства порушники — фiзичнi та юридичнi особи, притягуються до цивiльно-правової, адмiнiстративної або кримiнальної вiдповiдальностi. Виняток становлять положення Ст. 212 ЗК, що встановлюють специфiчний засiб захисту вiд земельних правопорушень, наявнiсть якого дaє привiд говорити про iснування окремого виду юридичної вiдповiдальностi — земельноправової. При застосуваннi положень коментованої глави слiд враховувати, що в нiй дано розширене тлумачення категорiї вiдповiдальностi, яка за обсягом є бiльш близькою визначенню поняття захисту (див. коментар до Ст. 212 ЗК). Вона передбачає як заходи вiдповiдальностi за порушення земельного законодавства, так i засоби захисту суб'єктивних прав i охоронюваних законом iнтepeciв. Необхiдною умовою застосування заходiв вiдповiдальностi є вина порушника, притягнення до вiдповiдальностi передбачає покладання на порушника додаткових несприятливих наслiдкiв. Не заходами, а скорiше, засобами захисту в земельному правi є повернення самовiльно зайнятих земель, визнання недiйсними угод, укладених з порушенням земельного законодавства. У п. 1 Ст. 211 ЗК не тiльки передбаченi пiдстави притягнення до юридичної вiдповiдальностi за порушення земельного законодавства, а й наведено перелiк земельних правопорушень, вчинення яких тягне застосування заходiв захисту прав та охоронюваних законом iнтepeciв субєктiв земельних правовiдносин.
Iншою специфiчною рисою земельних правопорушень є те, що певна дiя чи бездiяльнiсть порушника може одночасно посягати на два об'єкти правової охорони. Зокрема, самовiльне зайняття земельної дiлянки посягає на встановлений порядок використання й охорони земель i в силу цього є пiдставою для притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi за Ст. 531 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення. Водночас притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi не вiдновлює порушених прав особи, яка мaє право на самовiльно зайняту дiлянку. У цъому разi слiд звернути увагу на iнший об'єкт земельного правопорушення права та законнi iнтереси власника землi або землекористувача.
Адміністративна відповідальність — є найбiльш поширеним видом юридичної вiдповiдальностi за земельнi правопорушення. Вона також має каральний характер. Основний вид адмiнiстративного стягнення —адмiнiстративний штраф, що накладається у встановленому порядку державними органами й органами місцевого самоврядування.
Адміністративна вiдповiдальнiсть застосовується за адмiнiстративнi правопорушення. Згiдно зi Ст. 9 КУпАП адмiнiстративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дiя або бездiяльнiсть, що посягає на державний чи суспiльний порядок, власнiсть, права i свободи громадян, встановлений порядок управлiння i за яку законодавством передбачено адміністративну вiдповiдальнiсть.
118
Вiдповiдно до Ст. 213 КУпАП справи про адмiнiстративнi правопорушення розглядаються такими державними органами: адміністративними комiсiями при виконавчих комітетax сiльських, селишних, мiських рад, мiсцевими судами (суддями мiсцевих судiв), органами внутрiшнiх справ, органами державних iнспекцiй i iншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те чинним адмiнiстративним законодавством. Зокрема, згiдно зi Ст. 238—1 КУпАП органи земельних pecypciв розглядають справи. про адмiнiстративнi правопорушення, пов'язанi з порушеннями законодавства в галузi використання й охорони земель та регулювання земельних вiдносин. Зокрема, предметом їx розгляду є: пошкодження i забруднення сiльськогосподарських та iнших земель (Ст. 52); порушення правил використання земель (Ст. 53); самовiльне зайняття земельної дiлянки (Ст. 53—1); приховування чи перекручення даних земельного кадастру (Ст. 53—2); несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їx у стан, придатний для використання за призначенням (Ст. 54); самовiльне вiдхилення вiд проектiв внутрiшньогосподарського землеустрою (Ст. 55); знищення межових знакiв (Ст. 56); невиконання закон них розпоряджень або приписiв посадових осiб opraнів земельних pecypciB (Ст. 188—5). Вiдповiдно до Ст. 242—1 КУпАП органи спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузi екології та природних pecypciв України вправi розглядати справи про адмiнiстративнi правопорушення, передбаченi статтями 52—55, 57—74 КУпАП.
Порушення порядку використання земель сiльськогосподарськими виробниками, допущенi з боку посадових осiб, псування землi при проведеннi будiвельних та iнших робiт, самовiльна змiна режиму використання землi, невжиття належних заходiв для охорони земель заподiюють шкоду земельним ресурсам i слугують пiдставою для застосування заходiв адмiнiстративного впливу. Цi та iншi адмiнiстративнi правопорушення в галузi земельних вiдносин згiдно зi Ст. 13 Конституцiї посягають на об'єкти права власностi Українського народу.
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за порушення земельного законодавства покладається як на посадових осiб, так й на осiб, якi вчинили проступки, не пов'язанi з виконанням службових обов'язків. Це може мати мiсце, наприклад, при потравi посiвiв i насаджень сiльськогосподарських пiдприємств, невжиттi заходiв щодо боротьби з бур'янами тощо. Посадовi особи пiдприємств несуть адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за порушення порядку й умов землекористування (невжиття заходiв щодо охорони грунтів Biд ерозiї, використання земельних дiлянок не за їx цiльовим призначенням, порушення затверджених проектiв землеустрою тощо), а також за порушення вимог щодо рацiонального використання земель (забруднення земель виробничими вiдходами, стiчними водами, несвоєчасне повернення займаних yгiдь тощо).
Вiдповiдно до Ст. 14 КУпАП посадовi особи пiдлягають адмiнiстративнiй вiдповiдальностi лише за вчинення адмiнiстративних правопорушень, пов'язаних з недодержанням правил, забезпечення виконання яких входить до кола їx службових обов'язкiв. якщо посадова особа вчинила проступок, не пов'язаний з виконанням службових обов'язкiв, вона несе вiдповiдалънiсть нарівнi з громадянами.
119
УКУпАП визначено, що адмiнiстративний проступок — це протиправна дiя чи бездiяльнiсть. Протиправний характер адміністративного проступку випливає з факту його заборони законом, зокрема земельним законодавством. якщо яка-небудь особа притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi за порушення земельного законодавства, мають бути встановленi протиправнiсть дiй чи бездiяльностi та наявнiсть вини. Кодекс мiстить перелiк обставин, що обтяжують або пом'якшують адмiнiстративну вiдповiдальнicть (статтi 34 i 35), а також обставин, якi виключають можливiсть застосування адмiнiстративної вiдповiдальностi (статтi 17—20).
На думку деяких дослiдникiв, залежно вiд конкретного виду об'єктiв yci земельнi правопорушення можна умовно подiлити на двi групи: власне земельнi правопорушення i земельнi право порушення екологiчної спрямованостi. Причому першi у свою чергу можна подiлити на земельнi правопорушення майнового характеру та земельнi правопорушення у сферi управлiння.
До земельних правопорушення екологiчної спрямованостi можна вiднести тодi, коли їx об'єктом є земля як природний об'єкт, тобто вчинення земельного правопорушення пов'язане з заподiянням шкоди землi. Зазначену групу земельних правопорушень складають такi склади: псування i забруднення сiльськогосподарських та iнших земель (Ст. 52 КУпАП); порушення правил використання земель (Ст. 53) тощо. До земельних правопорушень майнового характеру можуть бути вiднесенi такi адмiнiстративнi проступки: самовiльне зайняття земельної дiлянки (Ст. 53—1 КУпАП); несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель (Ст. 54) тощо. До земельних правопорушень у сферi управлiння належать такi склади: приховування чи перекручення данних земельного кодаксу (Ст. 53—2 КУпАП); неповiдомлення (приховання) або надання неправдивої інформацiї про загрозу посiвам, деревни м насадженням, iншiй рослинностi вiдкритого чи закритого грунту, а також продукцiї рослинного походження вiд шкiдливих органiзмiв (п. 3 Ст. 83—1); самовiльне будiвництво будiвель або споруд (Ст. 97) тощо.
Такий подiл багато в чому має умовний характер, оскiльки, наприклад, такi правопорушення, як несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель чи неприведення їx у стан, придатний для використаннязгідно з 1)( призначенням мають ознаки складу, який не тiльки характеризується екологiчною спрямованiстю, а й є правопорушенням майнового характеру (Ст. 54 КУпАП). Мета цiєї статті полягає у забезпеченнi адмiнiстративно-правовими засобами порядку тимчасового користування землями, запобiгання заподiянню економiчної шкоди власникам землi та землекористувачам i екологiчної шкоди землям як компоненту навколишнього природного середовиша. Сфера застосування cтaнi охоплює дiяльнiсть рiзних осiб, якi одержали землю у тимчасове користування для проведення розвiдувальних робiт чи iнших потреб.
УСт. 54 КУпАП мiстяться три склади адміністративних правопору-
шень:
120