Курсовая работа (т): Іноземне інвестування в економіку України: масштаби, структура, ефективність

) Підвищення рівеня конкуренції на ринку. Прихід іноземного капіталу у вигляді іноземних компаній і корпорацій може дуже негативно позначитися на рівні конкуренції на внутрішньому національному ринку. Тому іноземний капітал у вигляді окремих компаній або корпорацій, банків тощо, повинен приходити в країну поступово у міру створення об'єктивних і суб'єктивних умов для їх діяльності, щоб не завдати шкоди національному ринковому господарству.

Дослідження особливостей іноземного інвестування показують, що іноземні інвестиції мають позитивні і негативні характеристики для країн-реципієнтів і країн-резидентів (табл. 1).

Таблиця 1

Вплив іноземних інвестицій на економіку країн-експортерів і країн-імпортерів [16]

Причинно-наслідкові зв’язки між інвестиціями та їх очікуваними наслідками зображено на рисунку 1.1.

Рис. 1.1. Причинно-наслідкові зв’язки між інвестиціями та їх очікуваними наслідками [4]

Як бачимо з вищенаведеного рисунка, інвестиції через сукупність позитивних для економіки наслідків викликають зростання ВВП, що своєю чергою викликає новий приплив інвестицій, оскільки інвестори вкладають кошти в економіки з швидкими темпами розвитку, високою конкурентоспроможністю. За допомогою інвестицій покращуються соціальні показники. Поряд із забезпеченням економічного розвитку, прямі інвестиції сприяють вирішенню важливих завдань ефективного власника, що забезпечує ринкову поведінку з прямим доступом до світового ринку [4].

Отже, інвестиції є невід'ємною частиною сучасних економічних стосунків, які постійно розвиваються. Своїм впливом на національну економіку іноземний капітал може викликати неоднозначні дії. З одного боку, при правильному використанні іноземних інвестицій країна швидше долає кризу, інтегрується у світову економіку, з іншого - залучення іноземного капіталу накладає певні зобов'язання, створює різні форми залежності країни-позичальника від кредитора.

При цьому важливою особливістю інвестиційної діяльності можна вважати можливість забезпечення з її допомогою стійкого розвитку різних галузей господарства, і, кінець кінцем, всієї життєдіяльності суспільства - як для країн-донорів, так і країн-реципієнтів.

Тому забезпечення сприятливого інвестиційного клімату залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать динаміка соціально-економічного розвитку і можливість модернізації на цій основі національної економіки.

РОЗДІЛ 2. Аналіз залучення іноземних інвестицій в економіку України

.1 Оцінка інвестиційного клімату в Україні

Приплив іноземних інвестицій суттєво залежить від інвестиційного клімату в країні, основними чинниками якого є: політична стабільність; стабільність законодавства, яке регулює діяльність підприємств з іноземними інвестиціями; економічна стабільність, яка визначається сприятливою системою оподаткування, правом приватної власності, процесами приватизації, державними гарантіями, лібералізацією зовнішньої торгівлі, розвинутим фондовим ринком та системою страхування, наявністю розвинутої національної банківської системи.

Крім зазначених чинників привабливість для іноземних інвесторів створюють: наявність значного внутрішнього ринку висококваліфікованої та дешевої робочої сили, науково-технічного і ресурсного потенціалів, вигідне геополітичне положення країни.

Забезпечення інформацією про інвестиційну привабливість потребує створення відповідної методологічної та інформаційно-статистичної бази, яка б дозволяла отримати достовірні аналітичні матеріали.

Європейська Бізнес Асоціація започаткувала унікальний для України проект з оцінки інвестиційної привабливості країни. Так у вересні 2008 року стартувало опитування компаній-членів Асоціації, метою якого є визначення Індексу інвестиційної привабливості України [28].

Динаміка рівня привабливості України в очах інвесторів за три роки вимірювання індексу зображена на рисунку 2.1.

Рис. 2.1. Рівень привабливості України в очах інвесторів [28]

Результати опитування свідчать про те, що впевненість інвесторів слабшає, а для її відновлення потрібні дієві структурні реформи з боку влади. Максимальним балом з 2008 року був 3,4 (з 5 можливих). Найнижчий показник зафіксований в четвертому кварталі 2011 року.

За цей же ж період в оцінках тенденцій, які панують на ринку та в економіці України, респонденти відмічали домінуючі

негативні тенденції: позитивні зміни:

Відповідаючи на питання про позитивні зміни та зрушення, які мали місце, дві третини респондентів (66%) відзначили, що жодної позитивної зміни не сталося. Цей факт ще раз підкреслює, що в часи ринкової нестабільності та в передчутті економічної кризи, внутрішня економічна політика країни має бути більш гнучкою, прозорою та адаптованою під потреби бізнесу, який є рушійною силою розвитку та відновлення ринку [28].

За рейтингом легкості ведення бізнесу Україна опустилася на три позиції порівняно з 2011 роком і зайняла 152 місце. В країні поліпшилася ситуація з реєстрацією підприємств (+6 позицій), отриманням дозволів на будівництво (+2 позиції) та ліквідацією (+2). Не спостерігалося ніяких змін в оподаткуванні та забезпеченні виконання контрактів. Україна опустилася в номінаціях «Реєстрація власності», «Кредитування» та «Захист інвесторів» та «Міжнародна торгівля»(табл.2.1)

Таблиця 2.1

Рейтинг легкості ведення бізнесу в Україні [32]

Серед основних проблем, що впливають на інвестиційний клімат, виділяють: неоднозначність та суперечливість норм законодавства; недосконале податкове, земельне, корпоративне законодавство; тривалість і громіздкість процедури реєстрації підприємств; складна процедура виділення земельних ділянок; громіздка дозвільна система; велика кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню; відшкодування ПДВ; значний податковий тиск; бюрократизм; невпорядкованість питань захисту інтелектуальної власності; недосконала митна система; недосконала регуляторна система; відсутність сучасних фінансових інструментів; недостатній розвиток приватних організацій; корпоративне рейдерство; низькі стандарти корпоративного управління.

.2 Масштаби та структура іноземного інвестування в економіку України

Очевидною є тенденція до збільшення іноземного інвестування в Україну. Так обсяг прямих іноземних інвестицій в Україні на 1 січня 2012 року становив 49,4 млрд.дол.США і збільшився порівняно з обсягами на 1 січня 1995 року (483 млн.дол.США) у 102 рази та склав на початок 2012 року 1084 дол. США на одну особу.

На рис.2.2 та рис.2.3 зображено масштаби іноземних інвестицій, їх розподіл за формами інвестування та темпи приросту.

Рис.2.2                                            Рис.2.3

Значний вплив на інвестування спричинила криза 2008 року, що можна побачити на вищезазначених діаграмах. Світова фінансова криза позначилась насамперед саме на обсягах надходжень прямих іноземних інвестицій. Якщо здійснювати поквартальний аналіз, то в IV кварталі 2008 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій становив всього 934 млн. дол. США, що в 3,5 раза менше, ніж в середньому за три попередні квартали. Хоча з 2010 спостерігається позитивна тенденція темпів приросту, особливо це стосується портфельних інвестицій. Адже саме портфельні інвестиції зазнали найбільшого спаду під час кризи.

Серед форм інвестування в Україні переважають ПІІ.

Водночас порівняння залучення прямих іноземних інвестицій у різних країнах свідчить, що рівень інвестуван­ня в Україні ще дуже незначний, на порядок нижчий, ніж в країнах ЄС, особливо на душу населення. Так, на одну особу в Україні припадає 481 дол. США, а це у 17-18 разів менше іноземного капіталу, ніж у Чехії або Угорщині, та в 7 разів менше, ніж у Литві. Відношення накопичених іно­земних інвестицій до ВВП в Україні становить 4 %, у той час як у Литві - 35, а в Чехії та Угорщині - близько 50 % .a

Із 2006 до 2010 року Україна займала 10-е місце (табл.1) як за кількістю інвестиційних проектів (178), так і за кількістю створених робочих місць (7487). У 2010 році Україна не покращила своє становище з огляду на ПІІ: країна залучила 31 проект ПІІ і створила 1150 робочих місць. Фактично, загальна вартість надходжень ПІІ в 2010 році скоротилася на 9% до 4,15 млрд. дол. США[10].

Табл.2.2. ПІІ у Центральну та Східну Європу (2006 - 2010) [19]

Галузева структура закордонних інвестицій в Україну

За останні 5 років український фінансовий сектор залучив найбільшу кількість інвестиційних проектів (13% від загального обсягу ПІІ в Україну). Фактично Україна посідає третє місце як країна для ПІІ у фінансові послуги у Центральній та Східній Європі, після Росії та Польщі (які отримали 18% і 14% проектів відповідно).

Логістика (10% від загальної кількості інвестиційних проектів в Україні) і виробни­цтво продуктів харчування (9%) обіймають відповідно друге та третє місце за обсягами ПІІ. Однак країна ще не розкрила свого справжнього потенціалу: у промисловому секторі кіль­кість інвестицій зросла на 11,5% в 2010 році в порівнянні з 4,2%-м ростом ВВП, хоча Україна залучає лише 3% промисло­вих ПІІ в країнах Центральної та Східної Європи [10].

В таблиці 2.3 зазначено галузі, в які вкладають кошти іноземні інвестори. На жаль, серед них немає легкої промисловості, сільського господарства, туризму і т. д. Це свідчить про те, що держава не розглядає їх як стратегічно важливі.

Табл.2.3. ПІІ в Україну, за галузями економіки (2006 - 2010) [19]