Курсовая работа (т): Іноземне інвестування в економіку України: масштаби, структура, ефективність

Очікувані результати та ефективність програми наведені у додатку Ж. Вони мають бути досягнені за допомогою наступних заходів державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності:

створення умов для переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки, стимулювання залучення приватних інвестицій, зняття перешкод в інвестуванні, удосконалення законодавства, що регулює інвестиційну діяльність.

Нинішня правова система України складається з більше ніж 100 законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність.

Серед них слід насамперед відзначити Закон України "Про інвестиційну діяльність", Закон України "Про іноземні інвестиції", Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні", Закон України "Про цінні папери та фондову біржу", які створюють правову основу інвестиційної діяльності. Та для створення ефективної системи залучення іноземних інвестицій необхідно удосконалити відповідну законодавчу базу. Потрібно на державно-правовому рівні уточнити питання про концесії, визначити можливості отримання прибутку іноземними інвесторами від розвідування, розробки, видобування й експлуатації природних ресурсів. Потребує найретельнішого обґрунтування й система валютного регулювання, отримання дозволів, проведення перевірок.

розбудова системи державного інвестування. Так передбачаються такі обсяги притоку ПІІ від ВВП: у 2012 - 4,5%, у 2013 - 4,7%, у 2014 - 4,8%, у 2015 - 5%.

розвиток інвестиційного ринку та інвестиційної інфраструктури

забезпечення розвитку ринку цінних паперів

забезпечення підвищення ефективності та посилення прозорості функціонування механізмів державноприватного партнерства (концесії, спільна діяльність, угоди про розподіл продукції тощо)

налагодження на державних підприємствах (крім казенних) внутрішньогосподарських відносин, які сприятимуть створенню різноманітних організаційних форм господарювання ринкового типу та залученню недержавних інвестицій.

Способами розв'язання існуючих проблем є [27]:

удосконалення державної інвестиційної політики на основі запровадження кращих практик по формуванню та функціонуванню системи державних інвестицій, запровадження прямих та непрямих методів державної підтримки інвестицій, забезпечення моніторингу їх здійснення та контролю їх цільового та ефективного використання; інтегрування процесу формування та реалізації інвестиційних проектів, що потребують державної підтримки у загальний бюджетний процес; розвитку та підтримки системи спеціальних режимів залучення інвестицій; запровадження процедури підготовки та реалізації проектів за принципом «єдиного вікна»; здійснення передінвестиційних заходів та сприяння залученню інвестицій на розвиток державних підприємств та підприємств з державною часткою;

удосконалення нормативно-правового забезпечення інвестиційної діяльності на основі вдосконалення податкового, земельного, корпоративного та митного законодавства; впровадження міжнародних принципів корпоративного управління та системи розкриття інформації на засадах вільного, оперативного, безкоштовного доступу інвесторів до інформації, необхідної для прийняття інвестиційних рішень; вдосконалення організаційного та методичного забезпечення підготовки інвестиційної документації; удосконалення системи захисту інвестицій та гарантії прав, інтересів і майна суб’єктів інвестиційної діяльності, розвитку міжнародного економічного співробітництва;

створення умов для ефективного функціонування та розвитку інвестиційної інфраструктури та залучення інвестицій на міжнародних ринках капіталу, що передбачають розвиток індустрії прямого інвестування та венчурного капіталу, консолідацію фондових бірж, захист прав споживачів інвестиційних послуг, створення центрального депозитарію цінних паперів, впровадження в Україні Європейської бізнес мережі (European Business & Innovation Centre Network (EBN); створення сприятливих умов для розвитку фінансового ринку;

перетворення фондового ринку у ефективний механізм акумуляції заощаджень суб’єктів ринку та їх спрямування відповідно до інвестиційних потреб економіки та її позитивних структурних перетворень, збільшення на фінансових ринках „довгих” ресурсів завдяки підвищенню рівня заощаджень населення та впливу нарощування недержавних пенсійних фондів;

налагодження функціонування системи механізмів державно-приватного партнерства, створення умов для передачі об'єктів права комунальної власності в концесію; вдосконалення правових засад внутрішньогосподарського управління на державних підприємствах (крім казенних);

поліпшення інвестиційного клімату на основі гармонізації інвестиційної, податкової, кредитної та митної політики, вдосконалення регуляторної системи та спрощення отримання дозволів та ліцензій, зокрема на будівництві, скорочення адміністративних процедур, взаємоузгодження податкового і бухгалтерського обліку вітчизняних суб’єктів інвестиційної діяльності та іноземних інвесторів, усунення технічних та торгівельних бар’єрів, спрощення процедури державної реєстрації та добровільного припинення підприємницької діяльності, здійснення іміджевих заходів.

Держава має різні важелі для сприяння залученню іноземного капіталу: інформаційне забезпечення, надання податкових пільг, надання митних пільг, використання фінансового механізму, державні гарантії. Найважливіші з них формують механізм залучення іноземного капіталу.

Механізм залучення іноземних інвестицій, який дає змогу зрозуміти яким чином здійснюватимуться всі трохи вище зазначені заходи, можна зобразити наступною схемою (рис. 3).

Рис. 3. Механізм залучення іноземних інвестицій

Як вже зазначалося, інвестиції в Україну недостатньо спрямовані на розвиток інноваційної економіки

Для активізації розробки та застосування інноваційних проектів рекомендоване створення наукових парків в усіх великих містах та містах з великою кількістю інвестованого капіталу. Держінвестицій вже поклав новий курс стосовно інвестиційної політики - підтримку розвитку інновацій з державного бюджету, в рамках чого був створений науковий парк «Київська політехніка». Це передбачає кредитування суб’єктів господарювання на сприятливих умовах для впровадження інвестиційної та інноваційної діяльності. Але кількість підприємств, впроваджуючи інноваційні проекти, істотно невелика.

Важливим є також забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіонів шляхом посилення їх інноваційної складової. На сьогоднішній день Держінвестицій займається розробкою такої програми для Автономної Республіки Крим. Основна мета цієї програми - посилення інноваційного характеру економіки АРК. Розробка схожої програми для розвитку й інших адміністративно-територіальних одиниць держави є завданням майбутнього. Програма соціально-економічного розвитку всіх областей України систематизує заходи щодо покращення інвестиційного клімату та залучення іноземних інвестицій.

Особливу увагу слід приділити залученню інвестиційних ресурсів у ресурсодобувні галузі. Але світова практика інвестування вже відходить від цього. Протягом останніх років іноземні інвестиційні ресурси направляються на розвиток науково-технічної сфери та сфери послуг. Проблема полягає в тому, що в Україні багато реструктуризованих підприємств (в основному вугільних шахт), після припинення функціонування яких залишаються екологічно-забруднені території. Ці території необхідно підтримувати у належному стані - ставити сталеві опори, відкачувати воду, наглядати за загальним станом. У держави немає для цього достатніх коштів. Іноземні інвестори також мало зацікавлені в цьому. Тому для отримання необхідних коштів рекомендується проведення благодійних акцій з метою залучення зацікавлених міжнародних організацій в покращенні екологічного стану [33].

За останні роки збільшилася кількість туристів, які подорожують територією України. Держінвестицій оминуло таку існуючу проблему, як інвестування в розвиток інфраструктури туризму. Це дозволить покращити існуючий ринок туристичних послуг та збільшити приплив туристів в країну.

Також слід звернути увагу на взаємозв’язок інвестиційної привабливості національної економіки із національним іміджем. Він є очевидним і вже визнаним на державному рівні, про що свідчить розпочата робота з розробки стратегії інвестиційної привабливості, складовими якої є наступні проекти: проект розробки та популяризації бренду «Україна - бренд», проекти розробки міських брендів «Бренд Міста - Справа Місцян», український фестиваль соціальної реклами та інші регіональні проекти маркетингової, екологічної та інвестиційної спрямованості. Але в той же час в нормативних документах з інвестиційної політики даний зв’язок не відмічений [3].

Дослідження показують, що 100% респондентів серед потенційних іноземних інвесторів називають бренд країни сприятливим чинником покращення інвестиційної привабливості країни. В той же час практично всі показники національного інвестиційного клімату є факторами, що впливають на міжнародний імідж країни в світі [3].

Приклади провідних економік світу підкреслюють, що залучення інвестицій та промо-кампанія національної економіки - процеси взаємопов’язані та невід’ємні один від одного.

Так Німеччина прагнула підкреслити інноваційність країни і проводила кампанію з власного репозиціювання: «Німеччина - країна ідей».

Уряд Польщі під час кризи скористався дуже ефективним позиціюванням «єдиної економіки Європи, що зростає» - що було вдало реалізовано через постійну і послідовну рекламу діючого інвестиційного агентства Польщі на світових телеканалах.

Стратегія просування бренду країни має бути побудована з метою реалізації основних інвестиційних перваг економіки України. Таблиця 3 мість дані про реалізацію факторів інвестиційної привабливості в системі національного брендингу.

Табл. 3. Реалізація факторів інвестиційної привабливості в системі національного брендингу

Отже, наведений комплексний механізм залучення іноземних інвестицій та підвищення їхньої ефективності сприятиме покращенню інвестиційного клімату й зростанню інвестиційної активності. Стрижнем такого механізму є економіко-організаційний блок, що має базуватися на обґрунтованій концептуальній основі і стратегії залучення іноземних інвестицій, системі пільг в оподаткуванні, визначенні пріоритетних напрямів використання іноземних інвестицій, розширенні можливостей участі іноземних інвесторів у процесі приватизації і створенні спільних підприємств за умови ефективного функціонування механізму державних гарантій і системи законодавчого, нормативного, інформаційного забезпечення іноземних інвестицій.

ВИСНОВКИ

Чим активнішим є інвестиційний процес в країні, тим швидше здійснюються ефективні ринкові перетворення і відбувається економічний розвиток. Інвестиційні процеси поліпшують не тільки загальні макроекономічні, а й соціальні показники розвитку країни. Як показує досвід західних країн, надходження іноземних інвестицій повинні сприяти розвитку економіки країни, оздоровленню платіжного балансу за рахунок поточних операцій, технологічному оздоровленню економіки і росту досягнень науково-технічного прогресу.

Проте в ході написання курсової роботи було визначено не тільки позитивні, а й негативні наслідки залучення іноземних інвестицій для країн-реципієнтів і країн-резидентів.

Дослідження умов залучення іноземних інвестицій в Україну показало, що іноземним інвесторам дуже важливо, щоб у країні-реципієнті були створені визначені умови для їхньої діяльності.

Україна дедалі більшою мірою інтегрується у світовий економічний простір. Становлення нових та успішний розвиток діючих фінансових інститутів у процесі цієї інтеграції істотно залежить від інвестиційної привабливості країни. До основних причини невисокої інвестиційної привабливості України відносять: недосконале законодавство, митна та регуляторна системи; тривалість і громіздкість процедури реєстрації підприємств; громіздка дозвільна система; велика кількість видів діяльності, що підлягають ліцензуванню; відшкодування ПДВ; значний податковий тиск; бюрократизм; невпорядкованість питань захисту інтелектуальної власності; відсутність сучасних фінансових інструментів; недостатній розвиток приватних організацій; рейдерство; низькі стандарти корпоративного управління.

Таким чином, для створення сприятливого інвестиційного клімату необхідні визначеність, в першу чергу, у законодавчій та економічній сферах, а також тривалий період часу, що буде сприяти розвитку міжнародного інвестиційного співробітництва, збільшенню припливу інвестицій через границю і їхнє ефективне використання.

Аналіз рівня інвестування в Ураїні дозволяє зробити висновки, що він є недостатнім. Обсяги іноземних інвестицій не відповідають тій нормі, яка забезпечує нормальне функціонування держави (за підрахунками експертів, річний обсяг інвестицій до країни протягом року має дорівнювати 20 млрд. дол. США, при тому, що в Україні такий обсяг за останні три роки становить лише 4 млрд. дол.). Однак, з кожним роком спостерігається позитивна тенденція з боку збільшення кількості коштів, які залучаються до України.

Оцінка географічної, галузевої структури та міжнародної інвестиційної позиції також свідчить про наявність ряду проблем. По-перше, інвестиції в Україну недостатньо спрямовані на розвиток інноваційної економіки та на підвищення конкурентоспроможності країни. Переважна більшість коштів іде на нетехнологічне виробництво або сировинні галузі. По-друге, значна частка інвестиції в Україну має спекулятивний характер. По-третєУкраїна є чистим боржником. По-четверте, знижуються темпи росту інвестицій в основний капітал, внаслідок чого знижуються позиції України в суверенних кредитних рейтингах, звужується доступ вітчизняних компаній до кредитних боргових ресурсів, погіршується інвестиційний клімат в Україні.