– на першому етапі (з 1531 р.) біржова торгівля здійснювалася в обмеженій кількості країн, носила локальний характер. На товарних біржах здійснювалися операції тільки на реальний товар з негайним постачанням і за готівковий розрахунок.
–на другому етапі (з 1830 р.) почали здійснювати операції на реальний товар з постачанням його в майбутньому. Цей етап пов’язаний з періодом промислової революції, коли мало місце величезне розширення попиту на сировину і продовольство.
–третій етап (з 1865 р.) пов’язаний із впровадженням у біржову практику ф’ючерсних операцій. Конкуренція форм торгівлі товарами поступово призвела до того, що торгівля реальними товарами остаточно перемістилася в позабіржовий обіг.
–четвертий етап (з 1910 р.) пов’язаний з розробкою і впровадженням механізму страхування цінового ризику. Вперше він одержав свою практичну реалізацію в 1920 р. на біржах США при закупівлях бавовни, що направлялась до Великобританії.
П’ятий етап (з 1984р.) – це поява нового виду біржових операцій –
опційних.
Історія біржової торгівлі в Україні нерозривно пов’язана з розвитком товарних бірж в Росії, до складу якої вона входила.
Перша товарна біржа на території України була відкрита в 1796 р. в
Одесі. Також як і Санкт-Петербурзька, Одеська біржа не відігравала помітної ролі в оптовій торгівлі – торги проходили дуже мляво при невеликому скупченні продавців і покупців. Предметом біржової торгівлі були в основному зерно і мануфактура.
Другий етап біржового руху на території України безпосередньо пов’язаний з реформою 1861 р. У 1869 р. була відкрита Київська товарна біржа, в 1876 р. – Харківська, в 1885 р. – Миколаївська. Товарні біржі створювалися в загальновизнаних центрах торгівлі з розвиненою транспортною мережею і мали певну спеціалізацію (хлібні, фруктові,
6
скотопромислові, м’ясні, чайні, винні, яєчні, м’ясні, лісові та текстильні).
Так, Одеська біржа спеціалізувалася на продажу зерна і хлібо-
борошномельної продукції, Київська біржа займалася оптовим продажем цукру, зерна, вугілля, хлібо-борошномельної продукції. До 1914 р. на території України було розміщено 11 товарних бірж (у Києві, Одесі,
Запоріжжі, Єкатеринославі, Харкові, Херсоні, Миколаєві, Маріуполі,
Бердянську). Найбільшими з цих 11 товарних бірж були Київська (основний обсяг біржових операцій припадав на цукор) та Одеська, що здійснювала біржові операції із зерном.
Третій етап біржової торгівлі належить до 20-х років XX ст. До 1925 р.
була відновлена діяльність усіх раніше створених 11 товарних бірж, проте в
1928 р. припинила своє існування остання з цих бірж.
Четвертий, сучасний етап розвитку біржової торгівлі починається з
1990 р., коли на території України знову почали відкриватися товарні біржі.
Біржове господарство в Україні за роки її незалежності розвивається досить нерівномірно. До вересня 1991 р. (через рік після відкриття першої з бірж) в
Україні налічувалося вже 44 товарних біржі.
На сучасному етапі світову біржову торгівлю представляють 50
товарних бірж. На частку США припадає 84% загального обсягу світової біржової торгівлі; Великобританії – 8%; Японії – 6%; на долю інших країн –
2%. Структура операцій, що укладаються на міжнародних товарних біржах,
характеризується наступними даними: майже 2% – це купівля-продаж реального товару; близько 20% – опційні операції, решта частки припадає на ф’ючерсні операції.
Класифікація бірж Біржу як класичний інститут ринкової економіки, що формує сучасний
оптовий ринок, слід розглядати в організаційному, економічному та юридичному аспектах її діяльності:
– з організаційного погляду – це добре обладнане «ринкове місце», що надається учасникам біржового торгу;
7
– з економічного погляду – це організований у певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, оптова торгівля товарами за зразками та стандартами і контрактами на їх поставку в майбутньому, а також валютою,
дорогоцінними металами за цінами, що офіційно встановлені на основі попиту та пропозиції;
– в юридичному аспекті – це організація, що об'єднує фізичних і юридичних осіб, які володіють відокремленим майном і мають майнові та власні немайнові права та обов'язки.
Відповідно до Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа –
це організація, що поєднує юридичних та фізичних осіб і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, встановлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, впорядкування і спрощення товарообігу і пов'язаних з ним операцій.
Розвиток світової торгівлі сприяв виникненню різних видів бірж.
Як правило, біржі класифікують за такими критеріями (ознаками): видом біржового товару; організаційно-правовою формою біржі; формою участі в біржових торгах; номенклатурою товарів, що є об'єктом біржового торгу;
переважаючим видом біржових угод; місцем і роллю у торгівлі; сферою діяльності; характером діяльності та ін.
Залежно від виду біржового товару: товарні, фондові, валютні,
фрахтові та біржа праці.
Товарна біржа здійснює операції із купівлі-продажу масових однорідних товарів з певними параметрами чи за зразками; характеризується регулярністю торгівлі у суворо визначеному місці, уніфікацією основних вимог до якості товару, умов та термінів постачання.
Фондова біржа спеціалізується на купівлі-продажу цінних паперів,
акцій, облігацій, що випускаються урядом, місцевими органами влади та приватними підприємствами. Призначення фондової біржі – мобілізація тимчасово вільних коштів через продаж цінних паперів, встановлення їх
8
ринкової вартості, переливання капіталу між галузями, компаніями та сферами. Обслуговує в основному вторинний ринок цінних паперів.
Валютна біржа здійснює угоди з іноземною валютою і визначає поточний курс вітчизняної грошової одиниці щодо іноземної валюти.
Фрахтова біржа – це постійно діючий ринок фрахтованих суден, де концентрується уся інформація про попит на тоннаж та його пропозицію, про рівень фрахтових ставок, про умови угод фрахтування тощо.
Біржа праці – це установа (здебільшого державна), яка надає посередницькі послуги на ринку праці між працівниками та підприємцями у здійсненні угод купівлі-продажу робочої сили; займається працевлаштуванням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу;
вивчає попит та пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.
За організаційно-правовою формою біржі можуть бути зареєстровані як акціонерні товариства (відкритого чи закритого типу) або як товариства з обмеженою відповідальністю. Організаційно-правова форма біржі як товариства з обмеженою відповідальністю відповідає Закону України «Про товарну біржу».
За формою участі у біржових торгах біржі поділяються на відкриті
(публічні) та закриті. Біржа відкритого типу (публічна) – це біржа прямих,
безпосередніх контактів виробників та споживачів; на ній діє вільний доступ до біржового кола клієнтів-продавців та замовників-покупців; продавець уособлює пропозицію покупець-попит. На біржах відкритого типу в торгах беруть участь і брокери.
Біржа закритого типу – це біржа, на якій усі операції здійснюються тільки через брокерські контори, які створюються членами (учасниками)
біржі. Діє заборона на доступ до біржового кола покупців та продавців;
необхідна спеціальна система збирання та добіржової обробки замовлень за межами біржі; передбачається наявність органів посередників-професіоналів,
які обслуговують процес купівлі-продажу.
9
За номенклатурою товарів, що є об’єктом біржового торгу,
виокремлюють універсальні, спеціалізовані та вузько-спеціалізовані біржі.
На універсальних біржах торги ведуться за широким колом різноманітних біржових товарів. Спеціалізовані біржі мають потоварну спеціалізацію за групами товарів. Вузькоспеціалізовані товарні біржі спеціалізуються на купівлі-продажу одного виду товару (сирої нафти, твердої
пшениці та ін.).
За переважаючим видом біржових угод вирізняють біржі реального
(наявного) товару; строкові або ф'ючерсні; комплексні (змішані).
Біржа реального (наявного) товару здійснює купівлю-продаж товарів, що є у наявності, а не за зразками.
Ф’ючерсна біржа – це біржа, на якій укладаються ф'ючерсні угоди з поставки товару та платежами у визначений угодою термін за курсом, що зафіксований на момент укладення угоди; виконує ціноутворюючу, цінострахуючу та цінопрогнозуючу функції.
Комплексна біржа – це біржа, де укладаються всі види угод – від спотових до опціонних.
Залежно від місця та ролі в торгівлі, виконуваних функцій біржі поділяють на міжнародні, національні, міжрегіональні та регіональні.
Міжнародні біржі – це особливий вид постійно діючого оптового ринку, що охоплює кілька країн (держав), де укладаються угоди купівлі-
продажу на певні біржові товари. Міжнародні біржі обслуговують конкретні світові товарні та фондові ринки.
До основних функцій бірж належать:
–концентрація попиту і пропозиції в єдиному місці;
–формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції;
–регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів;
–зближення продавців і покупців у просторі і часі;
–мінімізація комерційного і фінансового ризиків;
10