Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статистиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції. До невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, та загрози економічних санкцій.
Існує досить велика кількість показників, які характеризують фінансовий стан підприємства. Виділяють такі групи показників:
• оцінювання майнового стану підприємства;
• прибутковості;
• ліквідності та платоспроможності;
• фінансової стійкості та стабільності підприємства;
• рентабельності підприємства;
• ділової активності;
• акціонерного капіталу.
Однак систематичний аналіз фінансового стану підприємства не завжди має здійснюватись за всіма показниками. Необхідна кількість та види показників обираються залежно від конкретної мети аналізу.
Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є фінансова звітність, зокрема:
1. форма № 1 - "Баланс";
. форма №2 - "Звіт про фінансові результати";
. форма №3 - "Звіт про рух грошових коштів";
. форма №4 - "Звіт про власний капітал";
. форма №5 - "Примітки до фінансової звітності"
Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємства, за доступністю можна поділити на:
• відкриту - інформація, яка міститься в бухгалтерській звітності та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже, є відкритою;
• закриту - планові та прогнозні показники підприємства, норми, нормативи, ліміти і тарифи, система їх оцінювання та регулювання фінансової діяльності.
З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності. Вона повинна давати:
• оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємства;
• оцінку наявних у підприємства фінансових ресурсів;
• можливість прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів для здійснення інвестиційної політики.
Фінансовий аналіз - це спосіб оцінювання І прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних.
Успішність аналізу визначається різними факторами. З відомим ступенем умовності можна рекомендувати п'ять основних принципів, які доцільно мати на увазі, здійснюючи аналіз.
По-перше, перед початком виконання будь-яких процедур необхідно скласти достатньо чітку програму аналізу, включаючи переробку макетів аналітичних таблиць, алгоритм розрахунку показників, потрібних для їх розрахунку і для порівняльної оцінки джерел інформаційного і нормативного забезпечення.
По-друге, схема аналізу повинна бути побудована за принципом "від загального до конкретного". Спочатку дається опис найбільш загальних, ключових характеристик об'єкта аналізу і лише потім починають аналіз окремих випадків.
По-третє, будь-які відхилення від нормативних або планових показників, навіть якщо вони мають позитивний характер, повинні ретельно аналізуватися.
По-четверте, завершеність і цільність будь-якого аналізу, що має економічну направленість, значною мірою визначається обґрунтованістю сукупності критеріїв, що використовуються. Як правило, ця сукупність включає якісні і кількісні оцінки, однак її основу зазвичай складають обчислювані показники, що мають зрозумілу інтерпретацію і, за можливості, деякі орієнтири (межі, нормативи, тенденції).
По-п'яте, здійснюючи аналіз, не слід без потреби намагатися досягти надмірної точності оцінок. Як правило, найбільшу цінність представляє виявлення тенденцій і закономірностей.
Отже, в сучасних умовах застосовується декілька методів аналізу фінансового стану підприємства і кожний об'єкт господарювання обирає свою систему показників, враховуючи цілі, задачі та користувачів інформації, що аналізується, та будує свою програму аналізу фінансово-господарської діяльності.
В даній курсовій роботі пропонується класифікація і порядок розрахунку комплексу основних оцінних показників, що з них залежно від конкретної мети аналізу можна вибрати відповідну кількість та види за такими ознаками:
• майновий стан підприємства;
• фінансова стійкість;
• ділова активність;
• рентабельність;
• ліквідність;
• платоспроможність.
Розгляньмо порядок розрахунку основних оцінних показників з урахуванням нових стандартів бухгалтерського обліку.
Фінансову стійкість підприємства тісно пов'язано з перспективною його платоспроможністю. її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.
Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.
Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позичковими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:
) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) коли власні оборотні кошти повністю забезпечують запаси й витрати;
) нормально стійкий фінансовий стан - коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позичковими джерелами;
) нестійкий фінансовий стан - коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позичкових джерел та короткострокових кредитів і позичок, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;
) кризовий фінансовий стан - коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.
Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями.
Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників.
Структура вартості майна дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства. Вона показує частку кожного елемента в активах і співвідношення позичкових і власних коштів підприємства в пасивах. Сама по собі структура вартості майна ще не свідчить про фінансовий стан підприємства. Структура майна підприємства, її динаміка не дає відповіді на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладення коштів у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність коштів для погашення зобов'язань.
Для оцінки майнового стану підприємства доцільно використовувати п'ять показників, наведених нижче.
Оцінка комплексу цих показників
дає змогу визначити, наскільки ефективно використовується майно підприємства,
чи все в нього гаразд з оновленням основних засобів сучаснішою технікою, чи
своєчасно позбавляється підприємство фізично і морально застарілого
устаткування й обладнання. Такий аналіз наочно продемонструє конкретні резерви
підвищення ефективності використання майна підприємства.
Таблиця 3.1 Оцінка майнового стану в ТОВ П’ятидні
|
Показники |
Порядок розрахунку або джерело одержання даних |
2011 рік |
2013 рік |
2013 до 2011, +, - |
|
Коефіцієнт зносу основних засобів, відсотків |
ЗОЗ х 100 / ПВОЗ |
47,38 |
45,77 |
-1,61 |
|
Коефіцієнт оновлення основних засобів |
Балансова вартість основних засобів, які надійшли за період, що аналізується Балансова вартість основних засобів на кінець періоду, що аналізується |
0,69 |
0,73 |
0,04 |
|
Маневреність власних оборотних засобів |
ВОА / ОА |
0,91 |
0,92 |
0,1 |
З даної таблиці видно, що коефіцієнт зносу основних засобів з кожним роком зменшується, це є позитивна тенденція, бо свідчить про все меншу зношуваність основних засобів. Коефіцієнт оновлення основних засобів за звітні роки збільшується і становить у 2011 році 0,69, а у 2013 році - 0,73, це також свідчить про позитивну тенденцію.
Отже, основні засоби оновлюються швидко.
Коефіцієнт вибуття основних засобів показує яка частина з тих основних засобів,
з якими підприємство почало звітний період, вибула на кінець цього періоду.
Коефіцієнт питомої ваги основних засобів показує кількість основних засобів
прирівняну до загальної вартості активів. В даному господарстві основних
засобів достатня кількість. Важливим для характеристики фінансового стану є
оцінка фінансової стійкості підприємства, що має на меті об'єктивний аналіз
величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі
міри його фінансової стабільності і незалежності, а також відповідності
фінансово - господарської діяльності підприємства цілям його статутної
діяльності. Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати
поетапно, на підставі комплексу показників:
Таблиця 3.2 Оцінка фінансової стійкості в ТОВ П’ятидні
|
Показники |
Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних |
2011 рік |
2013 рік |
2013 до 2011,+,- |
|
Коефіцієнт фінансової автономії |
Власний капітал Баланс |
0,94 |
0,95 |
0,1 |
|
Коефіцієнт фінансової стабільності(>1) |
Власний капітал Залучений капітал |
15,43 |
17,09 |
1,66 |
|
Коефіцієнт фінансової Залежності(<0.5) |
Залучений капітал Власний капітал |
0,06 |
0,06 |
0 |
|
Коефіцієнт фінансового левериджу(<1) |
Довгострокові зобов’язання Власний капітал |
0,04 |
0,007 |
-0,033 |
|
Коефіцієнт співвідношення між короткостроковими та довгостроковими зобов’язаннями(<1) |
Короткострокові зобов’язання Довгострокові зобов’язання |
0,56 |
7,5 |
6,94 |
Коефіцієнт автономії
(незалежності) - це відношення власних коштів до вартості майна підприємства.
Мінімальне допустиме значення показника повинно бути більше 0,5. Цей показник у
даному підприємстві не знаходиться у межах норми за звітні роки і свідчить про
низьку фінансову незалежність підприємства. Коефіцієнт фінансової стабільності
- визначається діленням власного капіталу на залучений. Перевищення позикових
коштів над власними вказує, що підприємство не має достатній рівень фінансової
стійкості і є відносно залежним від зовнішніх фінансових джерел. Коефіцієнт
фінансової залежності в даному господарстві менший за 0.5, це означає, що
власний капітал переважає над залученим, що є позитивною тенденцією.
.2 Оцінка ділової активності та
рентабельності
Узагальнюючими показниками оцінки фінансового стану підприємств є показники ділової активності, яку доцільно оцінювати за 6-ма показниками:
. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів.
. Коефіцієнт оборотності активів.
. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.
. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.
. Коефіцієнт оборотності основних фондів.
. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.
Аналіз цих показників дає змогу оцінити в динаміці оборотність усього власного капіталу, мобільних, оборотних коштів, готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованості, капіталовіддачі основних засобів. На цій основі можна робити висновки щодо наявних резервів прискорення обороту всіх перелічених складових майна та коштів підприємства, а отже - щодо стану його ділової активності.
Таблиця 3.3 Оцінка ділової активності в ТОВ П’ятидні
|
Показники |
Порядок розрахунку або джерело одержання вихідної інформації |
2011 рік |
2013 рік |
2013 до 2011, +, - + |
|
Оборотність матеріальних запасів |
Собівартість реалізованої продукції Сума запасів на початок і кінець року поділена на 2 |
1,63 |
1,86 |
0.23 |
|
Оборотність активів |
Чистий доход Середня сума активів |
2.8 |
3.1 |
0.3 |
|
Оборотність дебіторської заборгованості |
Чистий доход Середня дебіторська заборгованість |
3.23 |
5.86 |
2.63 |
|
Оборотність кредиторської Заборгованості |
Собівартість реалізованої продукції Середня кредиторська заборгованість |
12.74 |
1.3 |
-11.44 |
|
Оборотність основних фондів |
Чистий доход Середня первісна вартість основних засобів |
4.85 |
6.07 |
1.22 |
|
Оборотність власного капіталу |
Чистий доход Середня вартість власного капіталу |
6.32 |
9.75 |
3.43 |
Збільшення коефіцієнта оборотності запасів в 2013 році в порівнянні з 2011 роком пояснюється збільшення собівартості реалізованої продукції.
Коефіцієнт оборотності активів є основним показником ефективності господарської діяльності. Цей показник, є незначним, що є негативним явищем. Цей показник означає, що сума доходів не перевищує середню кількість активів підприємства.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, інша назва цього коефіцієнта - коефіцієнт оборотності за розрахунками. В нашому випадку цей показник досить значним, що означає досить невелику частину дебіторської заборгованості.
Використовуючи даний коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник - строк погашення дебіторської заборгованості (період інкасації), тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться в грошові кошти.
Для цього поділимо тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності за розрахунками.
Згідно даних по підприємству строк погашення дебіторської заборгованості (період очікування підприємством отримання грошових коштів після реалізації продукції) складав:
рік 365 / 22 = 16 днів;
рік 365 / 16 = 23 дні;
рік 365 / 52 = 7 дні.
Строк погашення дебіторської заборгованості у 2013 році зменшився на 9 днів , в порівнянні з 2011 роком, що є позитивним явищем для господарства.