Материал: Економіко-статистичний аналіз фінансових результатів від реалізації кукурудзи на зерно

Уt 2010 = 51,539 + (-3,423)×10 = 17,309 ц з 1 га;

Уt 2011 = 51,539 + (-3,423)×11 = 13,886 ц з 1 га;

Уt 2012 = 51,539+ (-3,423)×12 = 10,463 ц з 1 га.

Таким чином, якщо не зміниться негативна тенденція, що відбувається з показником урожайності зернових, то в 2012 році очікувана врожайність зменшиться до 10,463 ц з 1 га.

Для наочного зображення динаміки врожайності зернових застосовуємо графічний метод. (Рис. 1.). Графік наочно ілюструє виявлені тенденції. На графіку показано також інтервал прогнозу, де наводяться рівні ряду на три наступні роки: 2010-2012.

3.4 Застосування методу статистичних групувань при вивченні ефективності використання земельних угідь

Найбільше значення в практиці статистичного аналізу мають аналітичні групування.

Аналітичні групування здійснюються в такій послідовності:

встановлюється групувальна ознака

будується ранжируваний ряд, в якому всі значення групувальної ознаки розташовуються у зростаючому або спадаючому порядку

встановлюється число груп

визначається величина інтервалу і будується інтервальний ряд розподілу

будується групова таблиця, виділені групи характеризуються системою показників, підраховуються групові та загальні підсумки

результати групування аналізуються і робляться висновки.

Зробимо групування даних про урожайність, посівну площу, валові збори, обсяги реалізації і собівартості на продукцію господарств Одеської області за 2009рік, включно з нашим досліджуваним підприємством (табл. 3.9.).

Використовуючи метод групувань, встановимо залежність собівартості 1 ц зернових від їх урожайності. З 1 га.

Встановимо групувальну (фактичну) та результативну ознаки: виходячи з мети групування, розподіл господарств на групи здійснюватиметься за урожайністю зернових з 1 га. Цей показник буде характеризувати фактичну ознаку. В якості результативної виступатиме собівартість 1 ц зернових.

Побудуємо ранжируваний ряд господарств за фактичною ознакою, тобто розташуємо господарства в порядку зростання значень групувальної ознаки (урожайність зернових з 1 га). Дані занесемо у таблицю 3.9.

Встановимо число груп. У зв’язку з тим, що досліджувана сукупність відносно невелика, створимо три групи за урожайністю зернових (n = 3).

Визначимо розмір інтервалу і побудуємо ряд розподілу (табл. 3.10):

і =  ц

Табл.3.10. Інтервальний ряд розподілу господарств за урожайністю зернових

Побудуємо групову таблицю (табл. 3.11.), підрахуємо групові підсумки та обчислимо середню собівартість 1 ц зернових по кожній групі господарств і по сукупності в цілому.

Табл. 3.11. Вплив урожайності на собівартість 1 ц

продукції зернових культур в господарствах Одеської області

Результати групування свідчать, що між показником урожайності зернових та їх собівартістю спостерігається зворотній зв’язок: з підвищенням урожайності собівартість зернових знижується.

Так, в II групі господарств в порівняні з I групою врожайність зросла на 8,2 ц з 1 га, а собівартість зменшилася на 8,27 грн. Загальна економія витрат склала 5084040,39 грн (8,27 грн × 614757 ц) в порівнянні з I групою господарств.

В III групі в порівняні з I групою економія склала 10,39 грн з розрахунку на 1 ц зернових або 1005533,81 грн на всю продукцію ( 10,39 грн × 96779 ц).

Таким чином, з підвищенням урожайності зернових пов’язані значні резерви: зниження виробничих витрат в досліджуваній сукупності господарств.

.5 Кореляційний метод аналізу впливу різних факторів на врожайність сільськогосподарських культур і виявлення резервів її росту

Серед методів, які статистика використовує для характеристики взаємозв’язків масових явищ одним з важливих є кореляційний-регресійний аналіз. За допомогою цього методу вивчаються та встановлюються зв’язки між явищами і процесами.

Для проведення кореляційного аналізу візьмемо такі ознаки: результативна - собівартість 1 ц зернових, грн. (У), а факторна - урожайність зернових культур, цн/га (Х). Дані зібрані по 20 господарствам Одеської області за 2009 рік, куди входить і досліджуване нами ДП «ДГ «Покровське».

Табл. 3.12.Вихідні дані проведення регресійного аналізу

Покажемо методику здійснення кореляційно-регресійного аналізу за допомогою програмного забезпечення (методами Excel).

Загальний вигляд рівняння залежності: У=а0+а1Х.

Параметри рівняння знайдемо в рядках У - пересечения і переменная Х1.

Параметр а0 = 70,71, а параметр а1= - 0,57.

Рівняння залежності має вигляд: У=70,71 - 0,57 *Х

Параметр рівняння а1 (коефіцієнт регресії) свідчить, що між факторною ознакою і результативною ознакою існує зворотній зв’язок (значення параметра від’ємне): з підвищенням урожайності зерна з 1 га собівартість знижується на 0,57 грн.

Коефіцієнт парної регресії r =0,367 свідчить про слабкий зв’язок між витратами і урожайністю зерна. Коефіцієнт детермінації r² = 0,134 свідчить, що 13,4 % коливання собівартості залежить від варіації урожайності зерна.

Для наочного зображення кореляційної залежності собівартості 1 ц зерна від урожайності зернових в господарствах Одеської області застосовуємо графічний метод. (Рис. 2.).

.6 Економічна ефективність використання землі в господарстві та резерви її підвищення

Для виявлення резервів зростання урожайності важливу роль відіграють аналіз і кількісна оцінка вплику певних факторів на її рівень. Фактори, які впливають на урожайність, можна поділити на продні і економічні (господарські). Природні фактори характеризуються якістю грунів і показниками кліматичних (за тривалий період) та метеорологічних (звичайно за рік або вегетації с/г культур) умов. Показники метеорологічних умов доцільно аналізувати за окремими періодами і фазами розвитку рослин.

Економічні фактори є результатом розвитку продуктивних сил і характеризуються показниками інтенсивності землеробства. До них належать наявність, структура, якість і ступінь використання виробничих ресурсів (робочої сили, меліоративних споруд, тракторів і с/г машин, палива, засобів захисту рослин від бур’янів, шкідників і хвороб тощо).

На урожайність с/г культур впливає також рівень агротехніки. Під агротехнікою розуміють встановлені агромомічною наукою і передовою практикою прийоми вирощування сільськогосподарських культури для одержання високих і сталих урожаїв. Система показників статистики агротехніки характеризує виконані агротехнічні роботи, які сприяють формуванню урожаю (підготовка грунту для сівби, підготовка насіння, сівба, догляд за посівами тощо), а також матеріальні витрати з метою підвищення урожайності сільськогосподарських культур (насіння, добрива, гербіциди, вода тощо).

Порівнюючи очікуваний рівень урожайності з фактично досягнутим, визначають резерви підвищення урожайності за рахунок досліджуваних факторів.

На основі комплексної економічної оцінки використання земельних ресурсів у даній курсовій роботі виявлено пряму залежність ефективності господарювання досліджуваного підприємства від обсягів виробництва валової (у порівняльних цінах) і товарної продукції, прибутку, а також норми прибутку та рівня рентабельності. Разом з тим потрібно відмітити, що в галузі рослинництва залишається чітко виражена залежність зміни показників господарювання від агрометеорологічних умов року, а не від ефективного використання земельних ресурсів (дотримання сівозмін, підвищення вмісту гумусу та ін.). Це є визначальною ознакою недостатнього рівня інтенсивності ведення даної галузі.

Висновки і пропозиції

Дана курсова робота на тему «Економіко-статистичний аналіз ефективності використання земельних угідь» складається на основі державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» . В курсовій роботі відображено найголовніші питання, які стосуються ефективності використання земельних угідь.

Таким чином, за період 2007 - 2009 рр. грошова виручка від реалізації продукції рослинництва склала в середньому - 77,8 % від загального обсягу по підприємству. Доходи від реалізації зерна зменшуються, в 2009 році питома вага їх досягла 56,2 %, проти 66% в 2007р., а в середньому за досліджуваний період - 60,5 %. В динаміці за три роки питома вага грошової виручки від реалізації скотарської продукції підвищується відповідно молока з 15,9 % до 21,5 % і яловичини - з 4,4 % до 5,2 %. Провідними видами продукції в підприємстві є зерно та молоко. Виробничий напрям підприємства можна охарактеризувати як зерно - молочний. Ці дві галузі в структурі товарної продукції займають 60,5 % і 16,9 %.

За 2007-2009р.р. зменьшення було загальної земельної площі на 140 га або 96,2%, сільськогосподарських угідь - на 17 га або на 99,5%, ріллі - на 49 га або на 98,3% та інших земель - на 123 га або на 51,2%.

За досліджуваний період питома вага зернових культур у загальній посівній площі зменьшилась на 156 га або на 89,1%, а питома вага технічних та кормових культур збільшилась на 60 га і 100 га відповідно або на 120,7% і 112,5%. Загальна посівна площа у 2009 році у порівнянні з 2007 роком збільшилася на 4 га.

За період з 2001 по 2009 роки в середньому за 1 га одержували 34,4 ц зернових. Щороку його врожайність в середньому зменшувалася на 3,87 ц або 9,01%. Отже, простежується тенденція до зменшення врожайності зернових, що обумовлено насамперед її суттєвим зменшенням в 2003 році. Якщо не зміниться негативна тенденція, що відбувається з показником урожайності зернових, то в 2012 році очікувана врожайність зменшиться до 10,463 ц з 1 га.