Магистерская работа: Формування комунікативних умінь та навичок майбутніх викладачів фізичної культури

Вищий рівень комунікативних та організаторських схильностей (17-20 балів).

Додаток Б

Тест визначення потреби у спілкуванні

Інструкція Якщо ви згодні з твердженнями ,наведеними нижче, поставте знак «+» навпроти відповідного номера . Якщо ж не згодні, поставте знак «-»

1.      “Я залюбки беру участь у різних урочистостях”.

2.      “Я не можу перемогти свої бажання, навіть якщо вони суперечать бажанням моїх товаришів”.

.        “Мені подобається висловлювати кому-небудь свою прихильність”.

.        “Я більше зосереджений на завоюванні впливу, ніж дружби”.

.        “Я відчуваю , що стосовно друзів маю більше прав, ніж обов’язків”.

.        “Коли я дізнаюся, про успіхи свого товариша , у мене чомусь погіршується настрій”

.        “Щоб бути задоволеним собою, я повинен кому-небудь у чомусь допомогти “.

.        “Мої турботи зникають, коли я перебуваю серед товаришів”.

.        “Мої друзі мені добряче-таки набридли”.

.        “Коли я виконую важку роботу, присутність людей мене дратує”.

.        “Загнаний у глухий кут, я кажу лише ту частку правди, яка, на мою думку, не зашкодить моїм друзям та знайомим”.

.        “У важкій ситуації я думаю не стільки про себе, скільки про близьку людину”.

.        “Неприємності у друзів викликають у мене таке переживання, що я можу захворіти”.

.        “Мені приємно допомагати іншим, навіть коли це завдає мені труднощів”.

.        “З поваги до друга я можу погодитися з його думкою, навіть якщо він і не правий”.

.        “Мені більше подобаються пригодницькі оповідання, аніж оповідання про кохання”.

.        “Сцени насильства у фільмах викликають у мене відразу”.

.        “На самоті я відчуваю більшу тривогу і напруженість, ніж коли перебуваю серед людей”.

.        “Я вважаю, що головна радість у житті-спілкування”.

.        “Мені шкода бездомних кішок і собак”.

.        “Я вважаю, що краще мати менше друзів, але зате близьких”.

.        “Я люблю бувати серед людей”.

.        “Я довго хвилююся після суперечки з близькими”.

.        “У мене, мабуть, більше близьких друзів, аніж у багатьох інших”.

.        “Я більше прагну досягнень, аніж дружби”.

.        “Я більше довіряю власній інтуїції й уяві думаючи про людей, ніж судженням про них інших”.

.        “Для мене важливіше матеріальне забезпечення і добробут, ніж радість спілкування з приємними мені людьми”.

.        “Я співчуваю людям, у яких немає близьких друзів”.

.        “Люди часто невдячні щодо мене”.

.        “Я люблю оповідання про безкорисливу дружбу”.

.        “Заради друга я можу пожертвувати своїми інтересами”.

.        “У дитинстві я належав до компанії, яка завжди трималася вкупі”.

.        “Якби я був журналістом, то із задоволенням писав би про силу дружби”.

Підрахуйте кількість відповідей “-“ на запитання 3, 4, 5, 6, 9, 10, 15, 16, 25, 27, 29 і відповідей “+” на всі інші запитання.

Якщо одержана сума менше 23 балів- потреба у спілкуванні дуже низька, 23-26- низька, 27-28-середня, 29-30- висока, 31 і більше - дуже висока.

Додаток В

Оцінка самоконтролю у спілкуванні (за Маріоном Снайдером)

За допомогою цього тесту ви можете визначити свій рівень контролю при спілкуванні з іншими людьми. Уважно прочитайте десять речень, які описують реакції на певні ситуації. Кожне з них оцініть, як вірне чи невірне для себе. Вірне позначте літерою «В», невірне - літерою «Н».

1. Я вважаю складним мистецтво наслідувати звички інших людей.

2. Я б міг зваляти дурня, щоб привернути увагу або побавити оточення.

3. З мене міг би вийти непоганий актор.

4. Іншим людям інколи здається, що я переживаю щось більш глибоко, ніж це є насправді.

5. В компанії я рідко опиняюсь у центрі уваги.

6. В різних ситуаціях та у спілкуванні з різними людьми я часто веду себе зовсім по-різному.

7. Я можу відстоювати тільки те, в чому я дійсно щиро впевнений.

8. Щоб досягти успіху у справах та у відносинах з людьми, я прагну бути таким, яким мене очікують бачити.

9. Я можу бути доброзичливим з людьми, яких я терпіти не можу.

10. Я не завжди такий, яким виглядаю.

Оцінка: по одному балу за відповідь «Н» на питання 1, 5, 7 та за відповідь «В» на інші питання. Підрахуйте суму балів за допомогою ключа. .

Тест 1.

Вміння слухати є критерієм комунікабельності. Дослідження свідчать, що не більше 10% людей вміють вислухати співбесідника. Щоб перевірити вмієте Ви слухати чи ні, пропонуємо скористатися тестом.

Зазначте ситуації, що викликають у Вас незадоволення чи прикрість, роздратування під час розмови з будь-якою людиною, - чи це Ваш товариш, співробітник, безпосередній керівник, чи лише випадковий співбесідник.

Відповівши на запитання, підбийте підсумок: підрахуйте відсоток ситуацій, які викликають прикрість і роздратування.

1. Співбесідник не дає мені висловитися, хоча в мене є що сказати.

. Співбесідник постійно перебиває мене під час розмови.

. Співбесідник інколи дивиться на мене під час розмови, і я не впевнений, слухає він мене чи ні.

. Розмова з таким партнером нерідко викликає відчуття марної витрати часу.

. Співбесідник постійно метушиться: олівець і папір займають його більше, ніж мої слова.

. Співбесідник ніколи не посміхається. У мене виникає почуття тривоги.

. Співбесідник завжди відволікає мене запитаннями і коментарями.

. Що б я не висловив, співбесідник завжди охолоджує мій запал.

. Співбесідник постійно намагається спростувати мене.

. Співбесідник вкладає у мої слова інший зміст.

. На мої запитання співбесідник виставляє контрзапитання.

. Інколи співбесідник перепитує мене, роблячи вигляд, що не розчув.

. Співбесідник, не дослухавши до кінця, перебиває мене лише для того, щоб погодитися.

. Співбесідник зосереджено займається стороннім: грає цигаркою, протирає скельця окулярів тощо, і я твердо впевнений, що він при цьому неуважний.

. Співбесідник сам доходить висновку замість мене.

. Співбесідник завжди намагається вставити слово в мою розповідь.

. Співбесідник дивиться на мене уважно, не моргаючи.

. Співбесідник дивиться на мене, ніби оцінюючи. Це турбує мене.

. Коли я пропоную що-небудь нове, співбесідник говорить, що він думає так само.

. Співбесідник переграє, показуючи, що цікавиться розмовою, занадто часто киває головою, охає і піддакує.

. Коли я говорю про серйозне, співбесідник вставляє смішні історії, жарти, анекдоти.

. Співбесідник часто дивиться на годинник під час розмови.

. Коли я входжу до кабінету, він кидає усі справи і всю увагу звертає на мене.

. Співбесідник поводить себе так, ніби я заважаю йому робити щось важливе.

. Співбесідник вимагає, щоб усі погоджувалися з ним. Будь-яке його висловлювання завершується запитанням: "Ви так само думаєте?” чи "Ви незгодні?”

Підібиття підсумків

Відсоток ситуацій, які викликають у Вас прикрість і роздратування, складає:

70 - 100%. Ви поганий співбесідник. Вам необхідно працювати над собою і вчитися слухати.

- 70%. Вам притаманні деякі недоліки. Ви критично ставитесь до висловлювань, Вам ще бракує деяких позитивних якостей співбесідника: уникайте поспішних висновків, не загострюйте увагу на манері говорити, відшукайте прихований зміст сказаного, не монополізуйте розмову.

- 40%. Ви хороший співбесідник, проте інколи відмовляєте партнеру в повній увазі. Повторюйте ввічливо його висловлювання, дайте час розкрити свою думку повністю, пристосовуйте свій темп мислення до його мови і можете бути впевнений, що спілкуватися з Вами буде ще приємніше.

- 10 %. Ви чудовий співбесідник. Ви вмієте слухати, Ваша манера спілкування може стати прикладом для людей, які Вас оточують.

Тест 2. Чи вмієте ви слухати?

Поняття «комунікативні уміння» передбачає здатність встановлювати дружню атмосферу спілкування, розуміти проблеми партнера. А це вимагає уміння уважно слухати. Нижче наведені 10 питань, відповіді оцінюються таким чином: «Майже завжди» - 2 бали, «У більшості випадків» - 4 бали, «Інколи» - 6 балів, «Рідко» - 8 балів, «Майже ніколи» - 10 балів.

1. Чи прагнете ви «звернути» бесіду у тих випадках, коли її тема або співбесідник нецікаві вам?

2. Чи дратують вас манери вашого співбесідника по спілкуванню?

3. Чи може невдалий вираз іншої людини спровокувати вас на різкість чи грубість?

4. Чи уникаєте ви вступати до розмови з невідомою чи малознайомою вам людиною?

5. Чи є у ваз звичка перебивати людину, яка говорить?

6. Чи робите ви вигляд, начебто уважно слухаєте, а самі в цей час думаєте зовсім про інше?

7. Чи змінюєте ви тон, голос, вираз обличчя залежно від того, хто є вашим співбесідником?

8. Чи змінюєте ви тему розмови, якщо ваш співбесідник торкнувся неприємної для вас теми?

9. Чи поправляєте ви людину, якщо у його мові зустрічаються неправильно вимовлені слова, назви або вульгаризми?

10. Чи буває у вас поблажливо-менторський тон з відтінком зневажливості та іронії по відношенню до того, з ким ви говорите?

Чим більше балів ви отримали, тим вищий рівень розвиненості вашого уміння слухати. Якщо ви отрималибільше 62 балів, уміння слухати вище середнього рівня. Звичайно середньому рівню відповідає сума у 55 балів. Якщо ваша сума менша 55 балів, вам слід послідкувати за собою при розмові, стримувати себе і розвивати здатність слухати не тільки себе, а й іншу людину. Це виявиться корисним у вашому житті й професійній діяльності.

Додаток Д

Тренінг розвитку комунікативності педагога

Вправа «Побажання». Учасники тренінгу по черзі висловлюють один одному побажання на сьогоднішній день. Перший учасник підходить до когось іншого, вітається з ним і висловлює йому побажання на сьогодні. Той, до кого підійшов перший учасник, у свою чергу, підходить до наступного і так далі, доки кожний не отримає побажання на день.

Вправа «Доброго дня». Учасники тренінгу використовують традиційні та нетрадиційні формули привітання.

Вправа «Ламання стереотипів». Учасники тренінгу знаходять нові для себе способи привітання партнера по спілкуванню.

Основна частина включала комплекс вправ які, відповідали темі, меті і завданням конкретного заняття. Опишемо по одній вправі з кожного заняття.

Вправа «Бути викладачем - це...».

Мета: усвідомлення різних аспектів професії викладача; закріплення позитивної установки щодо обраної професії.

Опис. Кожен учасник по черзі висловлюється. Перший починає такими словами: «Викладачем бути добре, тому, що...», другий: «Викладачем бути погано, тому, що...» і т. д. Після виконання вправи група обмінюється враженнями, чи було щось, що дозволило подивитися по-іншому на цю роль, чи було щось для когось неочікуваним, чи було комусь важко знайти щось позитивне чи негативне.

Вправа «Відчуй іншого».

Мета: розвиток вмінь сприймати й розуміти емоційний стан партнера.

Опис. Кожний учасник повинен протягом 2-3 хвилин описати настрій кого-небудь із групи (уявити собі, відчути людину, її стан, емоції, переживання). Потім усі ознаки зачитуються вголос і підтверджується їхня правильність.

Вправа «Рольова гра» (моделювання ситуацій).

Мета: відпрацювати уміння активного слухання, виявити індивідуальні особливості спілкування учасників групи.

Опис педагогічних ситуацій для розігрування:

1) Куратор академічної групи запрошує до себе для розмови студента, в якого не склалися стосунки з групою.

) Викладач запросив до себе на розмову студента, який намагався зірвати заняття.

) Завідувач кафедри веде бесіду з викладачем, який не може налагодити стосунки з окремими студентами (групою) та ін.

Вправа «Поведінка в конфлікті та його розв’язання».

Мета: формування компетентності щодо стилів поведінки у конфліктах.

Опис. Група поділяється на 4 підгрупи.

Кожна підгрупа отримує карточку з назвою одного з головних стилів у конфлікті з відповідним девізом.

Зміст текстів на картках.

1) Конкуренція: «Щоб я переміг, ти повинен програти».

) Пристосування: «Щоб ти виграв, я повинен програти».

3) Компроміс: «Щоб кожен з нас щось виграв, кожен з нас повинен щось програти».

4) Співробітництво: «Щоб виграв я, ти також повинен виграти».

Протягом 10 хвилин кожна підгрупа повинна обговорити й підготувати в театралізованій формі конфліктну ситуацію, в якій демонструється даний вид поведінки. Після того, як група показала свої результати, називається «девіз», який був визначений як завдання. Після кожної показаної сцени вся група обговорює її з точки зору відповідності «девізу» і заявленому «стилю».

Вправа «Подарунок».

Мета: розвиток навичок прийому і передачі невербальної інформації.

Опис. Кожний з учасників по черзі робить подарунок своєму колезі ліворуч. Подарунок потрібно зробити («відчути») мовчки (невербально), але так, щоб колега зрозумів, що йому дарують. Той, хто отримує подарунок, повинен намагатися зрозуміти, що йому дарують. Вправа виконується мовчки, доки всі не отримають подарунки. Коли всі отримали подарунки (коло замкнулося), керівник звертається до того учасника групи, який одержав подарунок останнім, і запитує його про те, який подарунок він одержав. Після того, як той відповість, керівник звертається до учасника, який вручив подарунок, і запитує про те, який подарунок він зробив. Якщо у відповідях є розходження, потрібно з’ясувати, з чим конкретно це пов’язано. Якщо учасник групи не може сказати, що йому подарували, можна запитати про це у групи. Одержаний матеріал дозволяє обговорити ідеї, які належать до закономірностей підготовки у процесі спілкування.

Вправа «Виступ».

Мета: відпрацювання навичок ораторського мистецтва.

Опис. Усім подумки необхідно підготуватися до короткого виступу на довільну тему. Час виступу обмежується 2-3 хвилинами. Завдання того, хто виступає, полягає в переконанні аудиторії в істинності своїх міркувань. Крім цього, потрібно захопити слухачів темою свого виступу. Інші учасники тренінгу - слухачі - на аркуші паперу виставляють дві «оцінки» виступаючому. Перша оцінка - «за переконання». Друга - «за захоплення». Виступи оцінюються за десятибальною шкалою. Листки не підписуються. Виступаючий перед отриманням зворотного зв’язку від групи сам оцінює свій виступ за тими самими критеріями. Усі ті, хто виступив, сумують бали окремо за «захоплення», за «переконання», а потім визначають найпереконливішого й найзахоплюючого «оратора групи».