Дипломная (вкр): Гендерні відмінності у сфері зайнятості очима молодих спеціалістів

Обґрунтування вибору методів збору первинної інформації та обробки даних:

Для дослідження проблеми гендерних відмінностей у сфері зайнятості було обрано кількісний метод дослідження - опитування, а саме анкетування. На думку автора роботи, саме цей метод допоможе повною мірою дізнатися про стан проблеми гендерної нерівності у сфері зайнятості та широко дослідити уявлення молодих спеціалістів стосовно проблеми гендерної нерівності у сфері зайнятості.

Інструментарій дослідження - анкета (Див. Додаток Б).

Обробка, отриманої в ході проведення анкетування, первинної соціологічної інформації здійснювалась в два етапи: на першому етапі - ручна обробка, що передбачала контроль точності, повноти та якості заповнення; на другому етапі - обробка даних з використання пакету комплексних прикладних програм SPSS.

Аналіз результатів дослідження

У ході проведеного дослідження на тему гендерних відмінностей у сфері зайнятості було встановлено обізнаність молодими спеціалістами стосовно поняття «гендерна дискримінація». Так, на питання «Що Ви розумієте під поняттям «гендерна дискримінація»?» 63% респондентів відповіли, що під цим поняттям вони розуміють «обмеження за статтю, що зменшує рівне здійснення свої прав»; 32% відповіли - це «нерівні можливості чоловіків і жінок у доступі до суспільних благ»; 5% відповіли що це поняття означає «приниження жінки в суспільстві як особистості». Це говорить про розуміння респондентам тематики дослідження, а відтак - існування такої суспільної проблеми.

Наступне питання: «На Вашу думку, особи якої статі найчастіше дискримінуються в нашому суспільстві?». Результати: 68% відповіли, що це особи жіночої статі; 22% - особи чоловічої статі; 10% респондентів обрали варіант «важко відповісти». Отже, таке явище, як дискримінація за статтю розуміється респондентами; причому більшість респондентів згодні, з тим що з гендерною нерівністю стикається саме особи жіночої статті.

Також більшість респондентів переконанні, що чоловіки є більш конкурентоспроможними на ринку праці. На питання «Хто має більшу перевагу на ринку праці?» , 71% опитаних обрав варіант «чоловіки». Отже, молодь має уявлення, що існують певні гендерні відмінності у конкуренції на ринку праці. Відповідно, жінки поступаються чоловікам у цьому питанні, про це свідчать відповіді 4% респондентів, які не підтримують думку про те, що чоловіки мають більше переваг на ринку праці. 17% відповіли що «жінки і чоловіки мають рівні можливості» і 8% опитаних було важко відповісти.

Респонденти вказують, що дискримінація особливо відчувається при прийомі на роботу претендентів, при оплаті виконаної праці, кар’єрному зростанні та при скороченні персоналу. Це підтверджують дані наведені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Гендерна дискримінація за критеріями:

На питання: «В якій сфері Ви хотіли б працювати?», відповіді розподілились таким чином: 19% - фінансова діяльність, 14% - державне управління, 10% - освіта, 7% - колективні, громадські та особисті послуги; транспорт та зв'язок; промисловість, 7% - операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам, 6% - готелі та ресторани; будівництво; торгівля, 4% - охорона здоров'я та соціальна допомога; лісове господарство. Однією з найменш привабливих сфер для молоді є сільське господарство (2%) (Див. рис. 3.1).

Рис. 3.1. Сфери зайнятості, в яких бажає працювати молодь

За отриманими даними можна прослідкувати суттєву розбіжність у відповідях юнаків та дівчат. Так, для представників чоловічої статі найбільш бажаною сферою праці є фінансова діяльність - 24%, державне управління, промисловість та будівництво - 13%. Для жінок: освіта - 17%, державне управління та фінансова діяльність - 15%. Найменш привабливими сферами праці чоловіки вважають освіту, охорону здоров'я та соціальну допомогу, торгівлю, сільське господарство, готелі та ресторани - 2%. В той час як для жінок - це сфери будівництва, промисловості, сільського та лісового господарства (Див. Рис. 3.2).

Рис. 3.2. Гендерна диференціація бажаної сфери зайнятості молоді

На питання: «Що для Вас є найголовнішим в роботі?» 71% опитаних відповіли, що рівень заробітної плати, 34% - злагоджені відносини в колективі, 30% - можливість кар’єрного росту, 15% - гнучкий графік роботи, 13% - рівень престижності професії, 12% - творчий характер роботи, і 7% вважають головним в роботі близьке розташування від дому (Див. рис. 3.3).

Рис. 3. 4. Мотивація праці молоді

За результатами опитування зрозуміло, що мотивація праці чоловіків та жінок також істотно відрізняється: жінки віддають перевагу злагодженим відносинам в колективі 45%, чоловіки - можливості кар’єрного росту 40%. Але головним фактором, який об’єднує думку чоловіків та жінок є рівень заробітної плати (76% і 66%). Найменш головним в роботі жінки вважають рівень престижності професії (3%), а чоловіки - близьке розташування від дому (4%) (Див. рис. 3.5).

Рис. 3.5. Гендерні особливості мотивації праці чоловіків та жінок

На запитання «Кому важче посісти місце у керівних органах управління державою?» респонденти відповіли так:

чоловікам це здійснити важче - 3%;

жінкам це важче зробити - 67%;

важко відповісти - 9%;

ні, це не залежить від статі - 21%.

Отже, респонденти (як юнаки, так і дівчата) визнають, що жінкам важко посісти місце в управлінні державою. Зазначимо, що більш песимістично цю ситуацію оцінюють дівчата (їх 73%, лише 61% юнаків поділяють таку точку зору). По-іншому молоді люди оцінюють можливість посісти місце у керівних органах управління державою: юнаки більшою мірою схильні стверджувати, що кар’єрне просування не залежить від статі (26% серед юнаків проти 16% дівчат).

Наявність «гендерної проблеми» у соціальній стратифікації молоді очевидні. Соціальна стратифікація професійної освіти нерозривно пов’язана з процесом раціоналізації життя. Звідси важливість проблеми раціонального планування і, відповідно, зважування шансів на успішну кар’єру: як планувати свої дії, щоб досягнути найкращого з наявних варіантів у масштабах соціальної диференціації груп, які відрізняються за статусом, степенем успіху на ринку праці.

В проведеному опитуванні окремий блок питань був присвячений дослідженню ставлення респондентів до існуючих гендерних стереотипів у сфері праці.

Найбільш поширеним гендерним стереотипом виявився такий, що чоловік має отримувати вищу заробітну плату, ніж жінка, оскільки він має забезпечувати матеріальний добробут сім'ї. З цим твердженням погодились 48% опитаних, не згодних лише 10%.

Найменшу кількість підтримки отримало твердження, що жінки є гіршими працівниками, ніж чоловіки. Цілком згодних тут 2%, не згодних 47%. (Див. табл. 3.2).

Таблиця 3.2.

Ставлення молоді до гендерних стереотипів у сфері зайнятості

Дослідження демонструють, що існують значущі гендерні розбіжності у ступені згоди чи незгоди з гендерними стереотипами щодо сфери зайнятості. Зокрема, більшість чоловіків погоджуються з тим, що для них робота є більш важливою, ніж для жінок. Незгодних з даним твердженням чоловіків виявилося 11%, в той час як незгодних жінок 26%.

Думку про те, що жінки є менш конкурентоспроможними на ринку праці, ніж чоловіки, здебільшого підтримують чоловіки: 61% згодні у тому чи іншому ступені з цим твердженням. Серед жінок таких 37%.

З тим, що виконувати домашню роботу та виховувати дітей переважно має жінка, загалом погодилися 69% чоловіків та 43% жінок.

З твердженням, що жінок частіше з роботи звільняють, а чоловіки йдуть за власним бажанням, більше погоджуються жінки 31%, чоловіки - 16%.

З досить поширеним в суспільстві стереотипом, що чоловік має отримувати вищу заробітну плату ніж жінка, оскільки він повинен забезпечувати матеріальний добробут сім'ї, в переважній більшості згодні як жінки, так і чоловіки (51% і 45%).

З думкою про те, що жінки є гіршими працівниками, ніж чоловіки, погодилися 36% чоловіків та лише 2% жінок.

Нормально у тому чи іншому ступені ставляться до ситуації, коли жінка обирає «не жіночу» професію (в нашому прикладі - інспектора ДАІ) 38% чоловіків та 69% жінок.

Подібні розходження спостерігаються у ставленні до ситуації, коли чоловік обирає «не чоловічу професію» (вихователя дитячого садочка), нормально поставилися би до неї 34% чоловіків та 63% жінок. (Див. табл. 3.3).

Таблиця 3.3.

Гендерні розбіжності у ставленні молоді до існуючих в суспільстві гендерних стереотипів

Як бачимо, відповіді студентів підтверджують наявність гендерних відмінностей у сфері зайнятості. Аналіз анкет дозволив виявити між чоловіками та жінками таку форму нерівності, як сегрегація за професійною належністю.

Таблиця 3.4

Розподіл чоловіків та жінок за сферами діяльності

Таблиця 3.5

Розподіл сфер за кількістю чоловіків і жінок

Так, чоловіки, на думку респондентів, переважають серед працівників 6 сфер зайнятості (50% зазначених в анкеті):

сільське господарство;

рибальство;

гірництво;

будівництво;

виробництво;

транспорт.

«Жіночими» молоді спеціалісти визнали лише 3 сфери зайнятості (відповідно 25% зазначених в анкеті):

працівники фінансової сфери;

оптова і роздрібна торгівля;

освіта.

Однакова кількість чоловіків та жінок, на думку респондентів, серед працівників так само 3 сфер зайнятості (25% зазначених в анкеті):