Материал: Лісова таксація_конспект лекцій

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

(середньому арифметичному значенню площі поперечних перерізів дерев). У лісовій таксації цей показник визначається за результатами переліку дерев (табл. 7.3) за наступною формулою:

де – кількість дерев на пробі (у насадженні); ср – площа поперечного перерізу середнього дерева, м2.

Середня висота. Цей показник прийнято визначати графічним шляхом за кривою висот. Для побудови цього графіка в насадженні необхідно виконати перелік дерев за ступенями товщини і виміряти висоти 12–15 модельних дерев, які підбирають пропорційно кількості дерев у відповідних ступенях. Після графічного вирівнювання нанесених на графік фактичних даних одержують випуклу суцільну лінію, яка називається кривою висот. Середня висота (H) основного елемента лісу визначається (рис. 7.1) як висота дерева, діаметр якого відповідає середньому діаметру деревостану.

Описаний спосіб є основним на практиці, хоча більш науково обґрунтованою вважається середня висота, обчислена за формулою Лорея (HL):

де – сума площ перерізів дерев і-го ступеня товщини, м2;

hi – висоти, зняті з графіка кривої висот для i-го ступеня товщини, м. Запас. Як правило, запас деревостану (M) характеризує суму об’ємів сто-

вбурової деревини в м3 на 1 га. В лісовій таксації існує багато методів визна-

40

ТЕМА 7. ОСНОВНІ ЛІСІВНИЧО-ТАКСАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ НАСАДЖЕНЬ

чення запасу (точних і наближених). Ці методи будуть розглядатися в наступних лекціях.

Товарність. Характеризує товарну цінність деревного запасу. Визначається в пристиглих, стиглих і перестійних насадженнях відповідно до частки ділових дерев у них і визначається у відсотках.

Тип лісорослинних умов. Важливий лісівничий показник, який характеризує однорідні лісорослинні умови на вкритих і невкритих лісовою рослинністю лісових ділянках. Для їхньої класифікації використовується едафічна сітка Алексєєва-Погребняка, побудована на основі вологості та багатства ґрунту. Типи лісорослинних умов (ТЛУ) позначаються великими латинськими літерами, які вказують на групи едатопів (А – бори, В – субори, С – складні субори, сугрудки, судіброви, D – діброви, груди) та індексами, що характеризують ступінь зволоження (0 – дуже сухі, 1 – сухі, 2 – свіжі, 3 – вологі, 4 – сирі, 5 – мокрі). Наприклад, А2 – свіжий бір, С2 – свіжий складний субір, D3 – волога діброва тощо. Основним критерієм встановлення едатопу є склад і бонітет деревостану.

Складнішою типологічною одиницею є тип лісу, який об’єднує різні ділянки за однорідністю кліматичних і ґрунтових умов. У назві типу лісу крім едатопу зазначаються породи, які утворюють корінний тип деревостану. Наприклад, свіжий дубовий субір – у корінному деревостані верхній ярус складає сосна, а другий – дуб.

Контрольні запитання та завдання

1.Дайте визначення понять «насадження», «деревостан», «елемент лісу». Наведіть приклади.

2.Які бувають насадження за походженням?

3.Що таке форма насадження? Які існують критерії виділення ярусів?

4.Як визначається склад насадження? Що таке головна деревна порода насадження і порода, яка переважає? Наведіть конкретні приклади.

5.Як визначається вік насадження? Які показники обумовлюють особливості розподілу насаджень за віковими групами?

6.Що таке бонітет насадження? Як він визначається?

7.Як можна встановити середній діаметр деревостану?

8.Як визначається середня висота деревостану?

9.Що таке повнота насадження? Як вона визначається?

10.Що характеризує товарність деревостану?

ЛІТЕРАТУРА

1. Анучин Н. П. Лесная таксация / Н. П. Анучин. – 5-е изд., перераб. и

доп. – М. : Лесн. пром-сть, 1982. – 530 с.

2. Лісовий кодекс України [iз змінами, внесеними згідно із Законом

№1483-VI (1483-17), 9 черв. 2009] // Відом. Верховної Ради України. – 2009. –

№45. – С. 684.

41

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ТЕМА 8. ТАКСАЦІЙНА БУДОВА НАСАДЖЕНЬ

1.Мінливість і характер розподілу таксаційних показників дерев у однорідних насадженнях.

2.Ранги і редукційні числа дерев.

3.Природні ступені товщини та їхнє значення у вивченні таксаційної будови насаджень.

4.Закономірності таксаційної будови насаджень за висотою.

5.Моделювання товарної структури деревостанів на основі закономірностей розподілу діаметра.

1. Мінливість і характер розподілу таксаційних показників дерев у однорідних насадженнях. Під час вивчення природи лісу необхідно враховувати, що кожен його компонент не є самостійним, ізольованим, а знаходиться в тісному взаємозв’язку з іншими. Результати численних досліджень свідчать, що характер мінливості таксаційних показників дерев в насадженні (табл. 8.1) підкоряється загальним закономірностям.

Таблиця 8.1

Мінливість таксаційних показників у чистих одновікових насадженнях

Під таксаційною будовою розуміють закономірності розподілу та взаємозв’язку таксаційних показників насадження: діаметра, висоти, об’єму, видового числа тощо. Інформація про особливості таксаційної будови насаджень є основою для розробки раціональних способів обліку лісу.

У лісовій таксації найбільша увага приділяється вивченню особливостей таксаційної будови за діаметром дерев, адже цей показник найбільш просто і надійно визначається в натурі та значною мірою визначає товарну структуру лісостанів. Крім того, за характером розподілу діаметра опосередковано можна оцінити інші таксаційні показники дерев.

Перші дослідження з таксаційної будови насаджень були виконані в Німеччині проф. В. Вейзе в 1880 р. Аналізуючи зміну середніх діаметрів насаджень з віком, автор вперше встановив, що загальна кількість дерев в чистих одновікових насадженнях розподіляється відносно середнього дерева нерівномірно, а саме: дерев з діаметром меншим від середнього в насадженні приблизно 55–60 %, а завтовшки більше від середнього – 40–45 %. Пізніше питання таксаційної будови деревостанів детально вивчалися угорським проф. Фекете й австрійським лісівником А. Шиффелем. Значний внесок у розробку і розуміння

42

ТЕМА 8. ТАКСАЦІЙНА БУДОВА НАСАДЖЕНЬ

цієї проблеми зробили професори М.В. Третьяков, О.В. Тюрін, М.В. Давидов, К.Є. Нікітін. Роботи останніх років відрізняє широке використання сучасних методів математичної статистики та математичного моделювання. За даними К.Є. Нікітіна мінливість діаметра становить в стиглих деревостанах 20–25 %, з віком цей показник має чітку тенденцію до зменшення. Однак, залежно від просторово-параметричної структури насаджень, варіювання діаметра в межах навіть однієї деревної породи має суттєві відмінності. Результати досліджень багатьох авторів засвідчили, що таксаційна будова залежить не лише від породи і середнього діаметра, а й від складу, віку, повноти, густоти, типу лісорослинних умов та інших показників.

Як свідчать результати переважної більшості досліджень таксаційної будови деревостанів другої половини ХХ століття, розподіл кількості стовбурів за діаметром у насадженні лише зрідка підпорядковується нормальному законові. Тому, з метою апроксимації рядів розподілу діаметра чи іншого таксаційного показника застосовувались інші теоретичні закони: узагальнений і логарифмічно нормальний розподіли, розподіл Вейбулла і β-розподіл.

2. Ранги і редукційні числа дерев. Змістовні висновки щодо таксаційної будови насаджень були зроблені в роботах угорського вченого проф. Фекете. Упорядкувавши дерева в зростаючому порядку, автор визначив значення діаметрів тих стовбурів, які знаходяться від найтоншого дерева на відстані: 0, 10, 20, … 100 % від загальної кількості дерев у насадженні. За отриманими даними Фекете зробив висновок, що діаметри дерев, які займають визначене місце в ряду їхнього відсоткового розподілу, за однакового середнього діаметра деревостанів є однаковими. У сучасній теорії таксаційної будови насаджень встановлену закономірність дозволяє узагальнити поняття «ранг дерева», як його місце в ряду послідовного збільшення таксаційного показника, виражене у відсотках від загальної кількості дерев.

Ще більше узагальнив розподіл дерев у насадженні за діаметром австрій-

43

ЛІСОВА ТАКСАЦІЯ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Таблиця 8.2

Співвідношення між рангами і редукційними числами (за А. Шиффелем)

rV

rd

rh

44