Материал: ненф х-би нн

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ2/172

УДК: 616.1 + 616002.77Ї -053.2 (075)

ПЕДІАТРІЯ. МОДУЛЬ 2. НЕОНАТОЛОГІЯ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 8.

НАЙПОШИРЕНІШІ НЕІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ НОВОНАРОДЖЕНИХ

/за ред. проф. Д.О.Добрянського, проф. С.Л.Няньковського – Львів,

2011.

Авторський колектив: проф. Д.О.Добрянський, к.м.н. Л.Б.Секретар.

Затверджено Цикловою методичною комісією з педіатричних дисциплін Львівського національного методичного університету імені Данила Галицького. Протокол №__ від ___ ___________ 2010 р.

Рецензенти:

Гнатейко О.З. – професор, зав. кафедри пропедевтики дитячих хвороб Львівського національного методичного університету імені Данила Галицького

Юрцева А.П. – завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб ІваноФранківського державного медичного університету

3

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ3/172

1.АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ

Неінфекційна патологія посідає важливе місце у структурах захворюваності і смертності новонароджених

Асфіксія новонародженого є не лише однією з основних причин порушення постнатальної адаптації, але і визначає ризик виникнення віддалених медичних проблем, в тому числі, і розвитку інвалідності з дитинства.

Перинатальні гіпоксичні ураження ЦНС протягом останніх десятиріч стабільно посідають перше місце в структурі захворюваності та 3-5 місце в структурі смертності новонароджених в Україні.

Увітчизняній літературі наводиться показник захворюваності 6- 8 %; у розвинених країнах цей показник становить 1-1,5 %. Уважається, що асфіксія супроводжує в середньому 9 % пологів, що відбуваються при термінові гестації до 36 тижнів, і лише 0,5 % пологів у більш пізньому термінові.

Урозвинених країнах асфіксія визначає до 50 % усіх перинатальних втрат і 20 % перинатальної смертності; з нею, однак, пов’язують не більше 10 % усіх випадків дитячого церебрального паралічу.

Оскільки гіпоксія й асфіксія плода та новонародженого можуть зумовлюватись численними антенатальними і перинатальними причинами, своєчасна діагностика гіпоксії плода та її корекція є одним з найважливіших завдань лікарів акушерів-гінекологів.

Рівень смертності та ризик інвалідизації новонароджених, які перенесли тяжку внутрішньоутробну або інтранатальну гіпоксію, значною мірою залежить від своєчасності та якості проведення реанімаційних заходів в пологовому залі. Ефективна серцево-легенева реанімація за наявності відповідних показань є єдиним методом лікування, що дійсно дозволяє запобігти розвитку асфіктичного ураження або зменшує його важкість.

Зважаючи на реальні можливості запобігти травматизації значної частини новонароджених під час пологів, обмежені можливості лікування та потенційно важкі наслідки даної патології, проблема пологового травматизму стала не лише медичною, але і соціальною. Тому нині вона набуває особливої актуальності.

Загалом пологові травми виявляють у 2-3 % новонароджених, і більшість таких немовлят мають перелом ключиці.

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ4/172

У розвинутих країнах смертність від пологових травм протягом останніх двох десятиліть зменшилась більше, ніж у 10 разів, до < 0,05 на 1000 пологів завдяки покращенню акушерської практики.

Дихальна недостатність (ДН), пов’язана із захворюваннями легень, є однією з важливих причин смерті новонароджених дітей у світі.

Частота таких захворювань у новонароджених дітей в Україні і Львівській області коливається у межах 12-16 на 1000 народжених живими, спричинюючи смерть приблизно кожної четвертої новонародженої дитини. Відповідні показники смертності коливаються від 0,25 до 2,0 на 1000 народжених живими.

Зниження летальності новонароджених від ДН, що відбулося у розвинених країнах світу протягом останніх десятиліть, було однією з найсуттєвіших причин зменшення загального показника смертності немовлят.

Поширеність, неспецифічність і поліетіологічність синдрому дихальних розладів (ДР) у новонароджених визначають надзвичайну важливість проведення своєчасного та правильного диференціального діагнозу, оскільки від цього залежатиме лікарська тактика в кожній конкретній ситуації.

Гемолітична хвороба новонароджених (ГХН) – патологічний процес, зумовлений імуноагресивним станом материнського організму по відношенню до власного плода. Це захворювання належить до найважчих захворювань періоду новонародженості. Водночас, ГХН є лише однією з багатьох можливих причин жовтяниць новонароджених. Враховуючи той факт, що фізіологічна жовтяниця виявляється у більше, ніж половини новонароджених, диференціальний діагноз, вибір правильної тактики обстеження і лікування мають важливе значення.

Передбачення виникнення ГХН, рання діагностика і своєчасне обґрунтоване лікування дозволяє вилікувати дитину або покращити прогноз захворювання.

За відсутності профілактики геморагічна хвороба новонароджених трапляється у 0,5 % здорових немовлят. Система гемостазу у новонароджених дітей має свої особливості, які пов’язані з формуванням та дозріванням коагуляційної й антикоагуляційної систем в перинатальному періоді.

5

Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ5/172

ОСНОВНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ МОДУЛЮ

1.Знати етіологію і патогенетичні чинники виникнення асфіксії і пологової травми, хвороб органів дихання, гемолітичної і геморагічної хвороб у новонароджених.

2.Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину асфіксії та пологової травми, хвороб органів дихання, гемолітичної і геморагічної хвороб у новонароджених.

3.Визначати особливості перебігу асфіксії та пологової травми, хвороб органів дихання, гемолітичної і геморагічної хвороб у новонароджених і ставити попередній клінічний діагноз.

4.Складати план обстеження й аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень у новонароджених з типовим перебігом асфіксії і пологової травми, хворобами органів дихання, гемолітичною

ігеморагічною хворобами.

5.Знати принципи лікування, реабілітації і профілактики асфіксії та пологової травми, хвороб органів дихання, гемолітичної і геморагічної хвороб у новонароджених .

6.Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у новонароджених з проявами асфіксії та пологової травми, при хворобах органів дихання у новонароджених, гемолітичній та геморагічній хворобах: судомному синдромі, апное, брадикардії, дихальній недостатності, синдромі аспірації меконію і кровотечах у новонароджених.

7.Проводити диференціальну діагностику асфіксії і пологової травми, хвороб органів дихання, гемолітичної і геморагічної хвороб у новонароджених та ставити попередній діагноз.

8.Визначати прогноз для життя і здоров’я у новонароджених з асфіксією, пологовою травмою, хворобами органів дихання, гемолітичною і геморагічною хворобами.

9.Ознайомитись з основними принципами деонтології, що використовуються в перинатальній медицині.

Тема 4. Асфіксія новонародженого. Первинна реанімація. Етіоло-

гія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференціальна діагностика. Первинна реанімація новонароджених. Лікування. Профілактика. Прогноз.

Тема 5. Пологова травма. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Кліні-