Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ6/172
ка. Діагностика. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Прогноз.
Тема 6. Дихальні розлади у новонароджених. Причини. Класифіка-
ція. Діагностика. Диференціальна діагностика. Принципи лікування.
Тема 7. Хвороби органів дихання у новонароджених. Етіологія.
Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Прогноз.
Тема 8. Гемолітична і геморагічна хвороби новонароджених. Етіо-
логія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика. Прогноз.
АСФІКСІЯ НОВОНАРОДЖЕНОГО
Мета заняття – навчитися надавати невідкладну допомогу новонародженим в перші хвилини життя, діагностувати асфіксію новонародженого, складати план додаткового обстеження, лікування та реабілітації дитини, яка перенесла асфіксію.
2. НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Студент повинен знати:
-визначення та діагностичні ознаки перинатальної асфіксії;
-найважливіші причини та патофізіологію перинатальної асфік-
сії;
-сучасні методи оцінювання стану плода;
-шкалу Апґар і сучасні вимоги до її використання;
-сучасну схему реанімації новонароджених і техніку виконання основних реанімаційних процедур (штучна вентиляція легень, непрямий масаж серця, інтубація трахеї, введення ліків);
-обладнання, що використовується для реанімації новонародже-
них;
-клінічну симптоматику гіпоксично-ішемічної енцефалопатії та важкого ішемічного ураження внутрішніх органів;
-принципи лікування гіпоксичного ураження ЦНС та внутрішніх органів;
-принципи профілактики та диспансерного спостереження за дітьми, які перенесли гіпоксично-ішемічну енцефалопатію.
7
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ7/172
Студент повинен уміти:
-діагностувати асфіксію в новонародженої дитини, використовуючи дані анамнезу, клінічні дані та результати додаткових обстежень;
-скласти план додаткового обстеження для підтвердження діагнозу «асфіксія новонародженого»
-надати потрібну первинну реанімаційну допомогу новонародженому в повному обсязі;
-скласти план лікування немовляти, яке перенесло асфіксію;
-скласти план диспансерного нагляду за дитиною, яка перенесла асфіксію.
3.МІЖПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ
Дисципліни |
Знати |
Уміти |
|
|
|
Біохімія |
Тканинне дихання; біохімічні |
Оцінити результати |
|
маркери гіпоксії |
біохімічного дослі- |
|
|
дження крові |
|
|
|
Нормальна і |
Фізіологію і патофізіологію сис- |
|
патофізіологія |
тем дихання і кровообігу. Класи- |
|
|
фікацію гіпоксії |
|
Фармакологія |
Фармакологічні особливості 1) |
Використовувати ці |
|
препаратів, що використовуються |
знання під час реані- |
|
для реанімації новонароджених, |
мації і надання після- |
|
2) протисудомних засобів; 3) |
реанімаційної допомо- |
|
адреноміметиків |
ги |
Пропедевтика |
Анатомо-фізіологічні особливос- |
|
дитячих хво- |
ті новонародженої дитини, фізіо- |
|
роб |
логію періоду ранньої адаптації |
|
|
новонароджених. |
|
Акушерство і |
Основні причини перинатальної |
Діагностувати пору- |
гінекологія |
гіпоксії |
шення стану плода, |
|
Клінічні еквіваленти і методи |
визначати відповідну |
|
діагностики внутрішньоутробної |
акушерську тактику |
|
й інтранатальної гіпоксії |
|
|
Сучасні методи оцінки стану |
|
|
плода, вибір акушерської тактики |
|
Інтенсивна |
А, В, С – кроки реанімації |
Уміти використовува- |
терапія і реа- |
Основне реанімаційне обладнан- |
ти обладнання для |
німація |
ня |
реанімації. Провести |
|
|
серцево-легеневу |
|
|
реанімацію дітей |
|
|
|
|
|
8 |
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ8/172
4. МАТЕРІАЛИ ДОАУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
4.1. Визначення і діагностичні ознаки асфіксії новонародженого «Асфіксія новонароджених» – це окрема нозологічна форма, яку
характеризують 1) лабораторні ознаки шкідливої дії гіпоксії на організм плода до або під час пологів (значний метаболічний або змішаний ацидоз у крові з артерії пуповини), а також 2) клінічні симптоми кар- діо-респіраторної і неврологічної депресії новонародженого з можливим наступним розвитком енцефалопатії і поліорганної дисфункції
(див. далі).
Безпосередня причина асфіксії – гіпоксія й ішемія, які виникають внаслідок гострого або хронічного порушення газообміну у плода (новонародженого), що супроводжується розвитком значного метаболічного або змішаного ацидозу. Ацидоз уважається значним у разі перевищення показником дефіциту основ (ВЕ) рівня -15 ммоль/л або зменшення показника рН до 7,15 і менше. Тільки наявність ацидозу свідчить, що асфіксія таки мала місце, однак величина дефіциту основ не обов’язково відображає важкість ураження.
Синонімами до терміну «асфіксія новонароджених» є терміни «асфіксія при народженні» і «перинатальна асфіксія». Останній з них вказує на можливість виникнення асфіксії і до народження дитини, а отже використовується тоді, коли момент гіпоксично-ішемічного інсульту плода (новонародженого) не можна чітко визначити на підставі клінічних даних.
Можливу наявність асфіксії слід передбачити у кожної дитини, якій надавали реанімаційну допомогу після народження. Однак, остаточний діагноз «асфіксія» повинен бути ретроспективним і враховувати відповідні дані анамнезу і діагностичні ознаки, які виникли протягом перших 72 год. життя новонародженого. Отже, остаточний і обґрунтований діагноз «асфіксія новонародженого» може бути встановлений лише на 4 добу після народження дитини.
Сучасні дані дозволяють вважати неправильним розуміння під асфіксією новонароджених просто факт порушення зовнішнього дихання, що спостерігається у перші хвилини після народження дитини.
4.1.1. Діагностичні критерії «важкої асфіксії новонародженого» 1. Оцінка стану новонародженого за шкалою Апґар менше 4 ба-
лів упродовж перших 5 хв. життя.
9
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ9/172
2.Наявність клінічних симптомів ураження ЦНС важкого ступеня (стадія 3 гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, див. п. 3), які виникли
вперші 72 год. життя, у дітей, народжених при терміні гестації ≥ 32-34 тиж.
3.Ознаки порушення функції принаймні ще одного життєво важливого органу або системи – дихальної, серцево-судинної, сечовидільної, травного каналу тощо протягом перших 3 днів життя.
4.Метаболічний або змішаний ацидоз (рН < 7,0 і (або) дефіцит основ (ВЕ) більше -15 ммоль/л) у крові з артерії пуповини.
4.1.2.Діагностичні критерії «помірної (неважкої) асфіксії новонародженого»
1.Оцінка стану новонародженого за шкалою Апґар протягом перших 5 хв. менше 7 балів.
2.Наявність клінічних симптомів помірного ураження ЦНС (1-2 стадії гіпоксично-ішемічної енцефалопатії), які виникли в перші 72 год. життя, у дітей, народжених при терміні гестації ≥ 32-34 тиж (можуть бути відсутніми у випадках легкої асфіксії).
3.Ознаки транзиторного порушення функції принаймні ще одного життєво важливого органу або системи - дихальної, серцевосудинної, сечовидільної, травного каналу тощо протягом перших 3 днів життя (відсутні у випадках легкої асфіксії).
4.Метаболічний або змішаний ацидоз (рН < 7,15 і (або) дефіцит основ (ВЕ) більше -12 ммоль/л) у крові з артерії пуповини – основна діагностична ознака асфіксії будь-якої важкості.
За відсутності технічних можливостей оцінити кислотно-лужний стан крові новонародженого діагноз асфіксії ґрунтується на перших 3 ознаках.
Оцінка стану новонародженого за шкалою Апґар менше 7 балів за відсутності діагностичних ознак, перелічених у підпунктах 2-3, не може бути підставою для клінічного діагнозу асфіксія. У цьому випадку рекомендується використовувати неспецифічні терміни депресія новонародженого або дихальна депресія.
Підтвердити наявність гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС в
новонародженого можна також за допомогою додаткових інструментальних обстежень (ЯМР томографія, спектроскопія, нейросонографія, визначення особливостей мозкового кровоплину тощо), проведених в перші дні життя дитини. На наявність такого ураження ЦНС можуть
10
Розробка кафедри педіатрії ЛНМУ10/172
також вказувати результати біохімічних ( вміст лактату, креатинінкі- нази-ВВ тощо) та інших інструментальних досліджень (наприклад, типові зміни на ЕЕГ), а також дані автопсії.
4.1.3. Шкала Апґар та сучасні вимоги до її використання Шкала Апґар (див. таблицю) була запропонована у 1953 р. амери-
канською анестезіолог Вірджинією Апґар для оцінки відповіді немовляти на анестезію (наркоз) і пологовий стрес.
Показник |
0 балів |
1 бал |
2 бали |
|
|
|
|
|
|
Частота серцевих |
Відсутнє |
Менше 100/хв |
100/хв і більше |
|
скорочень |
серцебиття |
|||
|
|
|||
|
|
|
|
|
Дихання |
Відсутнє |
Слабкі, неритміч- |
Адекватне; голо- |
|
ні дихальні рухи |
сний крик |
|||
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Незначна флексія |
Добра флексія |
|
М`язовий тонус |
Відсутній |
кінцівок, активні |
||
кінцівок |
||||
|
|
рухи |
||
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Рефлекторна реакція |
|
|
|
|
на відсмоктування з |
|
|
Крик, кашель або |
|
верхніх дихальних |
Відсутня |
Гримаса |
||
чхання |
||||
шляхів або тактильну |
|
|
||
|
|
|
||
стимуляцію) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Різка блі- |
|
Рожева або не- |
|
|
дість або |
Тулуб рожевий, |
||
Колір шкіри |
значний локаль- |
|||
централь- |
ціаноз кінцівок |
|||
|
ний ціаноз |
|||
|
ний ціаноз |
|
||
|
|
|
||
|
|
|
|
Незважаючи на зміну підходів до застосування шкали Апґар, вона залишається важливим методом об`єктивного обстеження новонародженої дитини. Нижче Ви знайдете відповіді на найпоширеніші запитання, пов`язані зі застосуванням шкали Апґар.
Яка основна мета використання шкали Апґар?
- Оцінити ефективність первинної реанімації новонародженого. Крім того, результат оцінки за Апґар використовується у комплексній діагностиці перинатальної асфіксії, дозволяє зробити висновок про загальний стан дитини, а також, за умов прийняття до уваги результату оцінки поза межами 5-ї хвилини, - прогнозувати наслідки.
Які категорії новонароджених дітей слід оцінювати за Апґар?
- Усіх немовлят, народжених живими, незалежно від будь-яких
11